Обласний Фонд милосердя і здоров`я розпочав свою роботу 26 березня 1989 року. Всі ці роки очолює його Л. П. Юхимчук. Фонд створювали багато організацій під орудою В. М. Анцупової і Є. Г. Карташова. Першим почесним головою Фонду милосердя і його спонсором став директор заводу "Кремнійполімер" А. Т. Холодков.

У 1990 році Фонд привернув загальну увагу, провівши разом із обласним телебаченням перший в Україні шестигодинний благодійний телемарафон "Милосердя в нашому домі". Отримані кошти були спрямовані на підтримку життєвого рівня знедолених та хворих людей.

Підопічними Фонду протягом багатьох років були і є інваліди, малозабезпечені пенсіонери, одинокі та хворі люди похилого віку. Щоденною програмою Фонду милосердя стала "Швидка соціальна допомога", мета якої - надання невідкладної допомоги найбільш нужденним в екстремальних життєвих ситуаціях (тяжка хвороба, пожежа, втрата близьких).

Така підтримка несе дуже конкретний характер: виплата грошових допомог, надання продуктів харчування та речей першої необхідності.

Фонд милосердя і здоров`я тісно і плодотворно співпрацює з комбінатом "Запоріжсталь", заводом "Дніпроспецсталь", "Запорізьким алюмінієвим комбінатом".

На сьогодні Фонд вийшов на міжнародний рівень, має широкі зв'язки із зарубіжними благодійними організаціями, бере участь в гуманітарних проектах.

Постійними партнерами Фонду стали: обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, обласна та міська організації ветеранів, Запорізьке обласне відділення Дитячого фонду України, благодійна асоціація "Міське об'єднання багатодітних сімей", Запорізька міська асоціація батьків дітей - інвалідів "Надія".

Література

Юхимчук Л. Мир не без добрых людей // Верже. – 2007. – 27 дек. (№52). – С. 4.

Частица сердца и души: [О Л. П. Юхимчук - руководителе Запорож. обл. Фондом милосердия и здоровья] // Верже. – 2007. – 12 апр. (№15). – С. 4.

Кейль Л. За 15 лет много сделано добрых дел // Запороз. Січ. – 2004. – 17 черв. – С. 2.

Мочалов М. Главное для Фонда – помочь людям // Запороз. Січ. – 2005. – 21 квіт. – С. 4.

Громадська організація року: [В т. ч. обл.. Фонд милосердя і здоров`я] // Созвездие. – 2001. - №4. – С.35.

Другие парни выйдут на орбиту Под звездами раскрученных высот. Ф.Чуев.

Народився 31 березня 1934 року в с.Порфір`ївка Євпаторійського району (Крим) в сім'ї колгоспників. Потім сім'я переїхала до с.Веселе, пізніше – до м. Запоріжжя. Григорій навчався в запорізькій середній школі № 50.

В дев'ятому класі вступив до Запорізького аероклубу, потім до військового училища пілотів морської авіації. Після училища служив у містах Севастополі та Керчі. Весною 1960 р. був сформований космічний загін, до якого увійшов і Г. Нелюбов. Він пройшов повну підготовку до польотів на космічному кораблі "Восток" і мав службове посвідчення "Космонавт СРСР" за номером 3. Він був другим після Г.Титова дублером Ю.Гагаріна. Та в космос він так і не полетів. У 1963 р. за порушення військової дисципліни його відчислили із загону космонавтів.

Через деякий час його направляють служити на Кубань, потім переводять в Приморський край, де він обіймає посаду начальника парашутно-десантної служби полку. У лютому 1966 року Г. Нелюбов загинув при виконанні службових обов'язків.

Частину праху і землю з могили його дружина перевезла до Запоріжжя. Поховали на Капустяному кладовищі , так у Г. Нелюбова з'явилося дві могили.

23 жовтня 2007 року на алеї Слави Капустяного кладовища відбулося урочисте відкриття пам`ятника льотчику – космонавту СРСР Г.Г.Нелюбову. Його було виготовлено на особисті збереження кандидата історичних наук, заступника директора Василівського музея "Садиба Попова" О.В.Варяника та кандидата технічних наук, заступника генерального директора "Дніпроспецсталі" О.П.Лютого, авторів книги про Г.Г.Нелюбова.

Література

Лютый А., Варяник О. За полшага до старта. – Запорожье: ТГ "Мастер", 2008. – 250 с.

Дэн М. Земляк. – Запорожье: Б. в. д. – 60 с.

***

Гаев Ю. Космонавт, который не полетел в космос // Гаев Ю. 25+15. – Запорожье, 2005. – С. 180-186.

Спорт: [В т. ч. про Г.Нелюбова] // Запорізька область: Іл. енц. – Запоріжжя, 2004. – Т.2. – С.139 – 143.

***

Гаев Ю. Он мог бы полететь в космос раньше Гагарина // Суббота плюс. – 2008. – 10 апр. – С.58.

Космонавт №3 // Портмоне.- 2008.- 8 квіт. - С.9.

Воловник С. В двух шагах от мечты // Мелитоп. ведомости. – 2008. - 9 апр.- С.10 – 11; 16 апр. – С.10.

Шилин Д. Космический обелиск на Капустяном: Запорожец Г.Нелюбов мог стать первым космонавтом планеты // Индустр. Запорожье (Панорама). – 2007. – 26 окт. (№160). – С.3.

Друбич А. "Он мог быть первым…" // Позиция. – 2007. – 1 нояб. – С.14.

Зубашенко Н. Запорожец Григорий Нелюбов – дублер №2 Юрия Гагарина: Рос. кинематографисты приезжали в Запорожье для съемок фильма о Нелюбове // Іскра. – 2007. – 12 апр. – С.6 – 7.

Чередниченко И. Не ставший героем // Остров Свободы. – 2007. – 8 нояб. –С.10.

Шак В. Григорий Нелюбов: прерванный полет // МИГ. – 2007. – 8 нояб. –С.8; 15 нояб. – С.8.

Журавлев А. Звонок из Звездного // Вольница. – 2005. – 14 апр. – С. 2.

Багнюк А. Космонавте Нелюбов, третім будеш! // Україна молода. – 2004. – 10 квіт.

Зубашенко Н. Владимир Нелюбов: "Мой брат погиб при испытании нового сверхзвукового самолета. Об этом рассказали мне его сослуживцы"// Подробности. – 2004. – 1 апр. – С. 9-10.

Шак В. Дублер Гагарина: Почему космонавт №3 запорожец Г. Нелюбов так и не полетел в космос?// МИГ. – 2002. – 11 апр. – С. 5.

Василенко И. История любви // Суббота плюс. – 2001. – 12 апр. – С. 6.

Зубашенко Н. Космонавт №3 Григорий Нелюбов родом из Запорожья // Досье. – 2001. – 12 апр. – С. 12.

Кириченко В. Дублер Гагарина – наш земляк // Запороз. Січ. – 1999. – 13 трав.

***

Будила А. В Запорожье установлен памятник дублеру Гагарина // Запороз. Січ. – 2007. – 25 жовт. – С.3.

Журавльов О. Космонавт із Запоріжжя // Просто. – 2007. – 25 жовт. – С.2.

Зубашенко Н. Памятник запорожскому космонавту // Іскра. – 2007. – 25 окт. – С.2.