Український художник Сабадиш Петро Євлампійович народився 3 січня 1909 року в м. Олександрівську (тепер - Запоріжжя). В 1932 році закінчив навчання у Київському художньому інституті. Вчителями з фаху були відомі митці О.Богомазов, В.Пальмов, М.Бойчук. Працював у галузі станкового живопису. Його пейзажі "Збирання яблук" (1929), "Ставок" (1939), "Вулиця в старому місті" (1944), "Дніпрові далі" (1953), "Канівські далі" (1964), "Голуба далечінь" (1979) відзначаються особливою душевною теплотою та ліризмом і передають захоплення художника навколишнім світом.

П.Є. Сабадаш – учасник багатьох всеукраїнських виставок (з 1929 р.), у 1959 р. відбулася персональна виставка (м.Київ). Особливе місце в творчій біографії майстра займає виставка робіт випускників Запорізької художньої професійної школи (1922 – 1927 рр.) – Запоріжжя, 1976 р.

Нагороджений медаллю та Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1968).

Помер 16 квітня 1994 року в м. Києві.

Література

Латанський С. Народне та образотворче мистецтво Запоріжжя. – Запоріжжя: Тандем – У, 2007. – 32 с. – Із змісту: [В т. ч. про П.Сабадиша]. – С.3.

Запорізька пектораль: Культура і мистецтво Запоріз. краю. – Запоріжжя, 2004. – 56 с. – Із змісту: Ємець О. Запоріжжя в особах: [В т. ч. про П.Сабадиша]. – С.52.

Запорізька область: Геогр. атлас: Моя мала Батьківщина. – К.: Мапа, 2002. – 20 с. – Із змісту: Видатні земляки: [В т. ч. П.Є.Сабадиш]. – С.17. Запорізький художній музей: Виставки. 1971 – 2001. – Запоріжжя, 2001. – 26 с. – Із змісту: [Виставка робіт випускників Запоріз. худож. професійної шк. (1976); В т. ч. експонувалися твори П.Сабадиша]. – С.3; [Персонал. виставка робіт П.Сабадиша]. – С.4.

Мистецтво України: Біогр. довід. – К.: Укр. енцикл., 1997. – 700 с. – Із змісту: Сабадиш Петро Євлампійович. – С.518.

Выставка работ выпускников Запорожской профессиональной школы: 1922 – 1927 гг. – Запорожье, 1977. – 6 с. – Из содерж.: [Сабадыш П.Е.]. – С. 2, 6.

Українські радянські художники: Довід. / Спілка художників України. – К.: Мистецтво, 1972. – 564 с. – Із змісту: Сабадиш Петро Євлампійович. – С.399.

***

Ємець О. Запоріжжя в особах: [В т. ч. про П.Сабадиша] // Хортиця. – 2003. – С.109 – 110.

Запоріжжя! Цим ім'ям називають благодатний край, який розкинувся на обох берегах Дніпра за його колись грізними порогами. Розташована область на південній Східноєвропейській рівнині. За розмірами (27,2 тис. кв. км чи 4,5% території України) вона посідає 9 місце в Україні. Межує з Донецькою, Дніпропетровською, Херсонською областями. На півдні її омивають води Азовського моря, берегова лінія якого складає 300 км.

У освоєнні земель сучасної Запорізької області брали участь представники багатьох народностей, що привело до розвитку краю як багатонаціонального. На її території проживає 2,1 млн. чол., представників понад 130 національностей і народностей.

Згідно з адміністративно-територіальним устроєм в області налічується 20 районів, 14 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування, 23 селища міського типу, 920 сільських населених пунктів.

Запорізька область займає провідне місце в національній економіці та входить до числа регіонів України, які становлять основу її індустріального та аграрного потенціалу. У загальному обсязі промислового виробництва України питома вага області складає 8,4%. В ній зосереджено практично всі основні галузі промисловості, серед яких головними є електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімія.

Основа промисловості регіону - металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 17,6%, загальнодержавного обсягу сталі, 17,2% - готового прокату, 46,8% - випуску легкових автомобілів, 26,2% - електроенергії. Регіон - провідний центр вітчизняного авіадвигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим брендом і маркою світового класу якості та надійності.

Досить динамічно розвивається легка, харчова та переробна промисловість.

Запорізький край є традиційно аграрним регіоном України з багатими чорноземами, де основу рослинництва складають зернові культури. Розвинуто також овочівництво, садівництво. Перехід системи господарювання на засади приватної власності утворив високо конкурентне середовище, до якого інтенсивно залучаються новітні технології.

Питома вага зовнішньоторговельного обороту області становить 5,7% обороту України. За обсягом експорту товарів – 7,7% від загального обсягу, та сьоме – за обсягом імпорту - 4,7%.

Історія краю тісно пов'язана з життям та діяльністю відомих науковців, артистів, письменників, громадських діячів, які увійшли до духовної скарбниці України. Серед знатних уродженців області – академік М. Доллежаль, конструктор авіаційних двигунів О.Івченко, історики Я.П.Новицький, М. С. Державін, К.Г. Гуслистий, академік медичних наук Л.Т.Мала, співак І.С. Паторжинський, художник О.Г. Сластіон та багато інших.

Література

Об образовании Сумской, Кировоградской, Запорожской областей в составе УССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР // Правда.– 1939.– 11 янв.

Про нагородження Запорізької області орденом Леніна: Указ Президії Верховної Ради СРСР [від 26 лютого 1958 р.] // Запоріз. правда. – 1958. – 27 лют.

***

Запорожская область: Ил. энц. – Запорожье: Дикое Поле, 2004. – 344 с.

Новітня історія України: Імена. Звершення. Творчість. Вип.1: Запоріжжя. – К.: Новий світ, 2006. – 112 с.

Запорізька область: Адмін. - тер. поділ на 1 січня 1975 р. – Дніпропетровськ: Промінь, 1975. – 115 с.

Шиханов Р. Керівники Запорізької області (1939-2000 рр.): Біогр. довід. – Запоріжжя: Тандем – У, 2000. – 71 с.

Про середньострокову програму соціально-економічного розвитку Запорізької області на 2008-2011 роки: Рішення Запоріз. обл. ради №11 від 26.06. 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 76 с.

Соціальний портрет Запорізького регіону / Громад. аналіт. агенція соціал. розвитку регіона. – Запоріжжя: Вид-во ЗЦНТЕІ, 2006. – 163 с.

Запорізька область // Регіональна Україна. – К., 2003. – С. 130-142.

Чернюк Л., Клиновий Д. Запорізький регіон //Чернюк Л., Клиновий Д. Економіка регіонів (областей) України: Навч. посіб. – К., 2002. – С. 157-183.

Кучеренко О. Записки губернатора. – К.: НДФІ, 2001. – 304 с.

История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти т. Т.: Запорожская область.– К: Гл. ред. УСЭ, 1981. – 726 с.

Інноваційна модель соціально-економічного розвитку Запорізького регіону: Зб. наук. праць першої наук .- прак. конф. 29 трав. 2003 р. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. – 236 с.

Інвестиційні пропозиції Запорізької області. 1998. – Запоріжжя: ВПК "Запоріжжя", 1998. – 148 с.

Князьков Ю. Запорізька область: Іст. – геогр. і топонім. словник. Вип.1. – Запоріжжя, 2004. – 339 с. ; Вип.2. – Запоріжжя, 2006. – 406 с.

Запорізька область // Географічна енциклопедія України: В 3-х т. – К., 1990. – Т. 2: 3-0. – С. 27-29.

Запорожье мое цветущее / Сост. Н. Леликов. – К.: Реклама, 1978. – 104 с.: 28 л. ил.

Народна війна 1941-1944: Антифашист. рух опору на території Запоріз. обл.: Зб. док. і матеріалів / Держ. архів Запоріз. обл. – Запоріжжя: Прем'єр, 2005. – 560 с.: фото.

Время выбрало нас: Запорожцы на фронтах Великой Отечественной войны. – Запорожье: Дикое Поле, 2005. – 384 с.

Книга пам'яті України: Запорізька область. ТТ.1-18 – Запоріжжя, 1994. – 2006.

У пам'яті нащадків: Запорізька область: Іл., зб., присвяч. увічненню пам`яті жертв Другої світової та локальних війн ХХ ст. – Запоріжжя: Дике Поле, 2005. – 248 с.

Реабілітовані історією: Запорізька область. ТТ.1 – 3. – Запоріжжя, 2004. – 2006.

Повернені імена: Ст., нариси, короткі біографічні довідки (про реабілітовані жертви політ. репресій у Запоріз. обл.). Т Т.1-3. – Запоріжжя, 1998 – 2000.

Шиханов Р. Хто є хто на Запоріжжі: Біографіч. довід. – К.; Запоріжжя: Тандем-У, 2006. – 124 с.

Система ведення сільського господарства Запорізької області. – Запоріжжя: ЦНТЕІ, 2006. – 244 с.

Медицина Запорізької області: Іст. нариси. – Запоріжжя: Дике Поле, 2001. – 410 с.

Програма моніторингу довкілля Запорізької області. – Запоріжжя: Дніпров. металург, 2001. – 181 с.

Письменники Запорізького краю (20-90-ті роки ХХ століття). – Запоріжжя: Дніпров. металург, 2002. – 579 с.

Запорізька пектораль: Культура і мистецтво Запорізького краю: Інформ.-довід. вид.- Запоріжжя, 2004. – [57 с.]

Крилов М. Память втрачених сіл: (Зниклі ойконіми Запоріжжя. 1945 - 2000): Довід. – Мелітополь: Видавництво "Мелітополь", 2002. – 72 с.

Статистичний щорічник Запорізької області за 2005 рік. – Запоріжжя: Поліграф, 2006. – 423 с.

Діяльність підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності Запорізької області у 2004 році: Стат. зб. – Запоріжжя, 2005. – 170 с.

Запорізька область: Довід. Політ.-адмін. карта. - К.: Картографія, 2000. – [1 л.].

План заходів щодо підготовки та святкування 70-ї річниці утворення Запорізької області: [Додаток до Рішення обласної ради від 16. 01. 08 №2] // Запоріз. правда. – 2008. – 24 січ. (№11-12). – С. 5.

Запорізька обласна філармонія почала свою діяльність ще у довоєнному 1939 році, одразу після утворення Запорізької області. Прекрасну монументальну споруду філармонії подарували місту запорізькі металурги і будівельники у 1953 році. Концертний зал імені М.Глінки, споруджений за проектом архітектора Г.Г.Вегмана та інженера В.Г.Шапільського. За цей проект, особливо за акустичні властивості залу, Г.Г.Верман отримав Державну премію СРСР.

1955 року біля входу в Концертний зал встановили пам’ятник російському композитору М.І.Глінці (скульптор А.Страхов).

Концертний зал ім. М.Глінки – один з кращих концертних залів Європи. В оформленні глядачевої зали, фойє, портиків застосовані ліпні роботи, що додає архітектурі будівлі особливої святковості.

Тут, свого часу, виступали прославлені колективи: Державний Академічний російський хор (керівник О.Свєшніков), Державний Академічний російський хор імені П’ятницького, Український народний хор імені Г.Верьовки, Державна Академічна капела „Думка”, Державний ансамбль танцю УРСР.

Симфонічний оркестр обласної філармонії розпочав творчу біографію в 1957 році. Саме тоді в музичне життя України увійшов новий колектив, який об’єднав талановитих випускників Московської, Ленінградської, Київської, Одеської, Львівської консерваторій. Першим художнім керівником оркестру був лауреат I Республіканського конкурсу молодих диригентів України Юрій Луців. У різні роки оркестр очолювали заслужений артист України А.Апкарян, Ф.Комлєв, заслужений артист України В.Данілов, М.Сєчкін, заслужений діяч мистецтв України С.Дудкін.

З 1987 року оркестром керує В’ячеслав Редя*, випускник Київської консерваторії, який закінчив курс у відомого українського диригента, професора В.Гнедаша.

Всеоб’ємний та різноманітний репертуар оркестру включає в себе сьогодні всі симфонії Бетховена, Брамса, Чайковського, симфонії Моцарта, Шуберта, Шумана, Мендельсона, Дворжака, Брукнера, Рахманінова, Прокоф’єва, Шостаковича. Суттєвим джерелом поповнення репертуару служать творчі контакти оркестру із сучасними композиторами: А.Ешпаєм, В.Гавриліним, Є.Станковичем, І.Карабіцем. Із Запорізьким адемічним симфонічним оркестром виступали видатні музиканти сучасності: диригенти Натан Рахлін, Лео Гінзбург, Вадим Гнєдаш; піаністи Еміль Гілельс, Лев Оборін, Тетяна Ніколаєва; скрипалі Леонід Коган, Віктор Пікайзен, Ігор Ойстрах; віолончелісти Даніїл Шафран, Нінель Шаховська, Наталія Гутман.

Виступи на фестивалях, гастрольні поїздки по країні і за її межами (Угорщина, Сербія, Швейцарія, Австрія, Франція, Південна Корея, Італія), записи радіо- і телепрограм, грамплатівок – такі будні Запорізького симфонічного оркестру. Яскрава творчість оркестру відзначена багатьма нагородами: 1994 р. – диплом Міжнародного фестивалю „Київ музик фест” за краще виконання творів сучасних композиторів; 1995 р. – спеціальний приз американської фірми RDM-Artist „За високу виконавську майстерність”. У 2002 році симфонічному оркестру Запорізької філармонії за видатні досягнення в виконавчій майстерності було присвоєно звання Академічного, а В’ячеслав Редя 1997 року отримав звання народного артиста України.

До складу філармонії входить також інший добре знаний творчий колектив - козацький ансамбль пісні і танцю „Запорожці”** (створений 1994 року), три концертні групи музично-тематичного лекторію, артисти різних жанрів, що працюють з дитячою аудиторією.

Творчість козацького ансамблю пісні і танцю „Запорожці” спрямована на відродження козацьких обрядів і забутих фольклорних шедеврів. Велику музично-просвітницьку роботу ведуть творчі колективи філармонії серед учнів загальноосвітніх та музичних шкіл, студентів коледжів та вузів, запрошуючи їх на концерти, музичні лекторії, театралізовані виступи, тощо.

Література

Комунальний заклад "Запорізька обласна філармонія" Запорізької обласної ради. – Запоріжжя, 2008. – [18 с.].

Запорізька обласна філармонія // Запорізька пектораль: культура і мистецтво Запорізького краю. – Запоріжжя, 2003. – [С. 16].

Хто є хто: Економіка. Культура. Наука: Київ і регіони. Вип. IV: 2002-2003. – 463 с. – Із змісту: Концертний зал імені М.І.Глінки Запорізької обласної філармонії. – С. 334.

Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР: 3т. – Т.3. Строительная наука и техника в Украинской ССР в 1943-1987 гг. – К.: Наук. думка, 1990. – 352 с. – [Киноконцертный зал им. Глинки. – С. 67].

Запорізька обласна філармонія / Ред. У.Тоцька. – Запоріжжя, 1970. – [8с.].

***

Зворыгина Н. Вячеслав Редя: «В Запорожье должен быть свой оперный театр»: [Беседа кор. с руководителем Запорожского симфонического оркестра В.Реди о развитии культуры в городе]// Портмоне. – 2008. – 5 февр. (№4). – С. 4-5.

Гринько Ю. Чтобы сияло сверкало и звучало!: В концертном зале им.Глинки появится новая аппаратура // Индустр. Запорожье. – 2007. – 22 сент. (№141). – С. 4.

Атаманчук И. Четыреста лет, а музыка как новая!..: [О Запорожском симфоническом оркестре под рук. В.Реди] // Позиция. – 2005. – 17 февр. (№7). – С. 12.

Поддубная Е. Кони мчались под взмах палочки дирижера: [Сербская симфоническая осень в Запорожской филармони]// Запороз.Січ. – 2006. – 19жовт. (№ 207-209). – С. 20.

Эстеркина И. Подарок на Рождество: [получили Запорож. обл. филармония и горожане – в Концертном зале им.Глинки теперь будет звучать орган] // МИГ. – 2006. – 20 янв. (№4). – С. 11.

Музична сцена: [Академ. симф. оркестр] // Запорізька область: Іл. енц. – Запоріжжя, 2004. – Т.2. – С. 122.

Гривцова О. Десять років із „Запорожцями”: [Козац. ансамбль пісні і танцю відзначає свій ювілей] // Запоріз. правда. – 2004. – 20 січ. – С. 8.

Багнюк А. Страдиварі скрипка грає, сезон [роботи Запоріз. симф. оркестру] відкриває // Україна молода. – 2003. – 9 жовт.

Піддубна О. Запорізький симфонічний – з Кореї до Італії: [Про гастролі колективу] // Запороз.Січ. – 2003. – 16 груд. – С. 3.

Орлова Л. Ах, несравненный Вивальди!: [О концерте Запорож. камер. оркестра под руков. В.Мадана] // Наш город. – 1996. – 19 марта.

Чуприна А. Искусство принадлежит народу: [О Запорж. камер. оркестре под руков. В.Г.Мадана]// Запороз.Січ. – 1994. – 20 квіт.

Кулєшова О. Філармонія, 40-і роки: [З історії діяльності обл.. філармонії] // Комсомолець Запоріжжя. – 1989. - 24 черв.

Боєва Н. „Золотий” вік: Запоріз. обл. філармонії – 50 років // Запоріз. правда. – 1989. – 18 берез.

Запорізька обласна філармонія / Ред. У.Тоцька. – Запоріжжя, 1970. – [8с.].

"Немов метеор, яскраво, але миттєво прокреслив рекордну траєкторію і згас цей дивний талант". Ці слова присвячені заслуженому майстрові спорту СРСР Володимиру Ященку.

Талант у Ященка дійсно був дивний. Вперше він про себе заявив в 1979 році, перемігши на Всесоюзній спартакіаді школярів і побивши при цьому світовий юнацький рекорд самого Брумеля. У 18-річному віці на матчі збірних команд юніорів СРСР і США, що відбувся за 30-градусної спеки в американському Ричмонді, Володимир протягом 10 хвилин побив спочатку рекорд Європи, а потім і світу, здолавши планку на висоті 2,31 і 2,33. Він двічі перемагав на чемпіонатах Європи, довівши світовий рекорд для залів до 2,35.

А от поза сектором для стрибків, який Володимир через травму залишив занадто рано, він, за великим рахунком, так і не зміг знайти себе. Хвилини забуття відвідували його лише після пристойної дози алкоголю. Саме з діагнозом "посталкогольна кома" Ященка привезли в реанімаційне відділення 9-ї міськлікарні Запоріжжя. Зусилля лікарів виявилися марними: не приходячи у свідомість, на 41-му році життя він пішов у світ інший.

Чимало води спливло від того зимового дня, коли спортивне Запоріжжя прощалося зі своїм кумиром. Однак не забутий він, про що свідчать публікації, які час від часу з'являються в різних виданнях, та книга Ігоря Тимохіна "След безвременно утраченной звезды".

Література

Тимохин И. След безвременно утраченной звезды: О жизни и спортивных достижениях выдающегося спортсмена выпускника факультета физвоспитания ЗГУ В. Ященко. – Запорожье, 2003. – 82 с.

***

Запорожцы – чемпионы мирового уровня: [В т. ч. и В.Ященко] // Запорожье и запорожцы. – Запорожье, 2005. – С.296 – 297.

Запорізька область: Іл. енц. Т.2: Архітектура, культура, економіка, райони області. – Запоріжжя: Дике Поле, 2004. – 304 с.:іл. – Із змісту: Спорт: [В т. ч. про В.Ященка]. – С.139 – 143.

Рубахин Э. Яков Пункин – король суплеса: Истории спортивные – веселые и криминальные. – Запорожье: ВПК "Запоріжжя", 1997. – 67 с. – Из содерж.: А мог взять и два с половиной. – С.11 – 12.

***

Как это было: (1980 г. в Запорожье): [В т. ч. о фильме "Ященко" о запорож. чемпионе по прыжкам в высоту] // Суббота плюс. – 2008. – 12 июня. – С.20.

Иванченко И. Прыжок на дно // Остров Свободы. – 2007. – 29 нояб. – С.10.

Лисовой Ю. Загадка Ященко // МИГ по выходным. – 2007. – 14 дек. – С. 4.

Копеліович А. Назавжди в таблиці рекордів // Запоріз. правда. – 2005. – 27 жовт. – С. 15; Робіт. газ. – 2005. – 11 жовт.

Клюєва О. Він був із родини Гуліверів... // Хортиця. – 2003. - №1. – С. 86-91.

Мишин М. Яркой звездой промелькнул на спортивном небосклоне // Суббота. – 1999. – 9 дек. – С. 11.

Валиев Б. Две славы Владимира Ященко // Сов. спорт. – 1991. – 15 нояб.

Шенкман С. Наследник Брумеля // Физ. культура в школе. – 1978. - №8. – С. 60-63.

***
Чумаченко Н. Золотая души прядь: Сб. стихов. – Запорожье: ЗГУ, 2004. – 260 с. – Из содерж.: Чумаченко Н. Владимиру Ященко: [Стих.]. – С. 224-225.

Вся Ваша жизнь добром богата,
В науке, претворив мечту,
Трудом искусство Гиппократа
Вы подняли на высоту.
Л.Брон

Мала Любов Трохимівна народилася в с. Копані Оріхівського району Запорізької області. У 1938 році закінчила Харківський медичний інститут. Пройшла шлях від лікаря сільської амбулаторії до директора створеного нею Інституту терапії Академії медичних наук. Любов Трохимівна зробила вагомий внесок у розвиток госпітальної терапії та кардіології.

Унікальні розробки та винаходи, передові методи лікування, запропоновані Любов`ю Трохимівною, захищені авторськими свідоцтвами і патентами, відображені у більш як 600 наукових працях, 24 монографіях, 38 докторських і 186 кандидатських дисертаціях, керівником яких вона була. Заслуги Л. Т. Малої відзначені багатьма державними винагородами, зокрема такими високими званнями як Герой України, Герой Соціалістичної Праці, заслужений діяч науки України, академік Української і Російської академії медичних наук, лауреат Державної премії СРСР, премій імені С. І. Вавілова, М. Д. Стражеска, премії АМН України.

Робота Любові Трохимівни як науковця і громадського діяча отримала світове визнання.

Американський біографічний інститут нагороджував її Міжнародним культурним дипломом пошани (1997), присвоїв почесне звання "Людина року" (1996). Міжнародний бібліографічний центр (Кембридж, Великобританія) включив у 1998 році її ім'я до видання "200 видатних учених ХХ сторіччя".

Померла наша землячка 14 квітня 2003 року.

Література

Ларьков Н. Все остается людям. – Х.: Консул, 2004. – 180 с.

***

Україна: Повна енциклопедія. – Х.: Фоліо, 2007. – 463 с. – Із змісту: [Мала Л.Т.]. – С.298.

Серед Таврійських степів зеленіє Оріхів. – Запоріжжя, 2006. – 112 с. – Із змісту: Наша слава і гордість: [В т. ч. про Л.Т.Малу]. – С.69 – 71.

Новітня історія України: Імена. Звершення. Творчість. Вип.1: Запоріжжя. – К.: Новий світ, 2006. – 111 с. – Із змісту: Мала Любов Трохимівна. – С. 36.

Харченко Т. и др. Малая Любовь Трофимовна // Харченко Т., Очкурова О., Рудычева И. 100 знаменитых людей Украины. – Х., 2004. – С.229 – 302.

Голдобін А. Запорізька Алея Слави – народна святиня. – Дніпропетровськ: Січ, 2002. - 774 с.– Із змісту: Мала Л. З любов`ю до рідного краю. – С.479 – 480; Голдобін А. Мала Любов Трохимівна. – С.502 – 507.

Кириченко С. З любов`ю до краю Запорізького: Нариси, рецензії, роздуми. – Дніпропетровськ, 2002.- 132 с. – Із змісту: Живий вінок слави: [В т. ч. про Л.Т.Малу]. – С.127.

***

Косий М. Чуле серце не знало спокою // Голос України. – 2003. – 17 квіт.

Курочкина Т. Счастье доктора Малой // Улица Заречная. – 2002. - №5. – С.15.

Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України" Л.Т.Малу: Указ Президента України // Урядов. кур`єр. – 1999. – 13 січ.

Народився Ахінько Віктор Максимович 13 січня 1939 року в Запоріжжі, в сім'ї від діда-прадіда козаків. Закінчив середню школу, потім служив у лавах Радянської Армії, навчався у Ленінградському університеті.

На журналістську стежку потрапив у Кузбасі, працюючи в газеті "Новая жизнь". Та стежка привела в рідні краї, де влаштувався на роботу в редакцію газети "Днепровский металлург" заводу "Запоріжсталь".

Добрим словом згадує В.М.Ахінько редактора багатотиражки Софію Іларіонівну Пугачову – висококваліфікованого журналіста, доброго наставника, жінку щирого серця. Такої ж думки В. Ахінько і про Аллу Миколаївну Прокопенко з "Индустриального Запорожья", де йому довелося працювати в 1974-1983 роках.

Справжній професіоналізм прийшов до Віктора Максимовича, коли одинадцять років працював завідувачем запорізького відділення видавництва газети "Известия". Найбільш плідні творчі здобутки Ахінька стали можливими в редакціях газет "Верже" та "Наше время плюс". Редактори цих видань Володимир Кузенко і Галина Олександрова сприяли опублікуванню кращих нарисів Віктора Максимовича: "Ошеломленные" – про глобальне очерствіння та озлоблення людських душ; "На чужой даче" – про втрату радянських звичаїв; "Изобретатель от Бога", "Почему Украина – не Америка", "Она делала атомную бомбу", "Другой Шевченко" та багато інших.

Журналістські пошуки допомогли Вікторові Ахіньку глибше зазирнути до таємниць життя і створити збірники аналітично-художньої прози: "Срочный вызов" (1982); "До весны – рукой подать" (1987); "Не войдешь дважды" (1993); роман "Нестор Махно" (2000).

2008 року вийшла з друку нова книга В.М.Ахінька "По реке к родному Дому", яка продовжує шляхетні традиції сповідальної прози Святого Августина, Жан – Жака Руссо, Лева Толстого...Що таке Любов, Сон, Смерть, Щастя, Час, Доля? Автор знайшов свої оригінальні відповіді на ці вічні питання.

Твори

Окремі видання творів

По Реке к родному Дому: Исповедь ныряльщика. – Запорожье: Полиграф, 2008. – 231 с.

Нестор Махно. – М.: Фолио, 2000. – 560 с. – (Жизнь знаменитых людей).

Не войдешь дважды: Повести, рассказы. – М.: Олимп, 1993. – 208 с.

До весны – рукой подать: Повести, рассказы. – Днепропетровск: Промінь, 1987. – 224 с.

Срочный вызов: Повести и рассказы. – Днепропетровск: Промінь, 1982. – 191 с.

Твори, видані у співавторстві

"Запорожсталь": Краткий очерк истории .../ Автор. коллектив: [В т. ч. В. Ахинько]. – Днепропетровск: Промінь, 1973. – 255 с.

Публікації в збірках

В поисках братьев: Рассказ // Хортиця: Альманах. – Дніпропетровськ, 1990. - Вип. 1.– С.67 – 75.

Публіцистика

Чего ждем от выборов?// Наше время плюс. – 2002. – 7 февр. (№5). – С. 4.

Светлый крот: [В.Педак] // Наше время плюс. – 1999. – 8 июля (№4). – С.11.

Клады // Верже. – 1995. – 24 марта.

Література про життя та творчість

Ахінько Віктор Максимович // Вони слави не шукали. – Запоріжжя, 2002. – С. 62.

Рижий І. Іван Максимович та інші // Комсомолець Запоріжжя. – 1987. – 5 верес.

Челышев В. Мера познания – любовь // Индустр. Запорожье. – 1987. – 2 сент.

Баллада о крылатых людях // Индустр. Запорожье. – 1982. – 28 апр.

Омельяненко П. О людях долга // Индустр. Запорожье. – 1982. – 23 июля.

Запорізька обласна філармонія почала свою діяльність ще у довоєнному 1939 році, одразу після утворення Запорізької області.

Прекрасну монументальну споруду філармонії подарували місту запорізькі металурги і будівельники у 1953 році. Концертний зал імені М.Глінки, споруджений за проектом архітектора Г.Г.Вегмана та інженера В.Г.Шапільського. За цей проект, особливо за акустичні властивості залу, Г.Г.Верман отримав Державну премію СРСР.

1955 року біля входу в Концертний зал встановили пам’ятник російському композитору М.І.Глінці (скульптор А.Страхов).

Концертний зал ім. М.Глінки – один з кращих концертних залів Європи. В оформленні глядачевої зали, фойє, портиків застосовані ліпні роботи, що додає архітектурі будівлі особливої святковості.

Тут, свого часу, виступали прославлені колективи: Державний Академічний російський хор (керівник О.Свєшніков), Державний Академічний російський хор імені П’ятницького, Український народний хор імені Г.Верьовки, Державна Академічна капела „Думка”, Державний ансамбль танцю УРСР.

Симфонічний оркестр обласної філармонії* розпочав творчу біографію в 1957 році. Саме тоді в музичне життя України увійшов новий колектив, який об’єднав талановитих випускників Московської, Ленінградської, Київської, Одеської, Львівської консерваторій. Першим художнім керівником оркестру був лауреат I Республіканського конкурсу молодих диригентів України Юрій Луців. У різні роки оркестр очолювали заслужений артист України А.Апкарян, Ф.Комлєв, заслужений артист України В.Данілов, М.Сєчкін, заслужений діяч мистецтв України С.Дудкін.

З 1987 року оркестром керує В’ячеслав Редя*, випускник Київської консерваторії, який закінчив курс у відомого українського диригента, професора В.Гнедаша.

Всеоб’ємний та різноманітний репертуар оркестру включає в себе сьогодні всі симфонії Бетховена, Брамса, Чайковського, симфонії Моцарта, Шуберта, Шумана, Мендельсона, Дворжака, Брукнера, Рахманінова, Прокоф’єва, Шостаковича. Суттєвим джерелом поповнення репертуару служать творчі контакти оркестру із сучасними композиторами: А.Ешпаєм, В.Гавриліним, Є.Станковичем, І.Карабіцем. Із Запорізьким адемічним симфонічним оркестром виступали видатні музиканти сучасності: диригенти Натан Рахлін, Лео Гінзбург, Вадим Гнєдаш; піаністи Еміль Гілельс, Лев Оборін, Тетяна Ніколаєва; скрипалі Леонід Коган, Віктор Пікайзен, Ігор Ойстрах; віолончелісти Даніїл Шафран, Нінель Шаховська, Наталія Гутман.

Виступи на фестивалях, гастрольні поїздки по країні і за її межами (Угорщина, Сербія, Швейцарія, Австрія, Франція, Південна Корея, Італія), записи радіо- і телепрограм, грамплатівок – такі будні Запорізького симфонічного оркестру. Яскрава творчість оркестру відзначена багатьма нагородами: 1994 р. – диплом Міжнародного фестивалю „Київ музик фест” за краще виконання творів сучасних композиторів; 1995 р. – спеціальний приз американської фірми RDM-Artist „За високу виконавську майстерність”. У 2002 році симфонічному оркестру Запорізької філармонії за видатні досягнення в виконавчій майстерності було присвоєно звання Академічного, а В’ячеслав Редя 1997 року отримав звання народного артиста України.

До складу філармонії входить також інший добре знаний творчий колектив - козацький ансамбль пісні і танцю „Запорожці”** (створений 1994 року), три концертні групи музично-тематичного лекторію, артисти різних жанрів, що працюють з дитячою аудиторією.

Творчість козацького ансамблю пісні і танцю „Запорожці” спрямована на відродження козацьких обрядів і забутих фольклорних шедеврів. Велику музично-просвітницьку роботу ведуть творчі колективи філармонії серед учнів загальноосвітніх та музичних шкіл, студентів коледжів та вузів, запрошуючи їх на концерти, музичні лекторії, театралізовані виступи, тощо.

Література

Комунальний заклад "Запорізька обласна філармонія" Запорізької обласної ради. – Запоріжжя, 2008. – [18 с.].

Запорізька обласна філармонія // Запорізька пектораль: культура і мистецтво Запорізького краю. – Запоріжжя, 2003. – [С. 16].

Хто є хто: Економіка. Культура. Наука: Київ і регіони. Вип. IV: 2002-2003. – 463 с. – Із змісту: Концертний зал імені М.І.Глінки Запорізької обласної філармонії. – С. 334.

Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР: 3т. – Т.3. Строительная наука и техника в Украинской ССР в 1943-1987 гг. – К.: Наук. думка, 1990. – 352 с. – [Киноконцертный зал им. Глинки. – С. 67].

Запорізька обласна філармонія / Ред. У.Тоцька. – Запоріжжя, 1970. – [8с.].

***

Зворыгина Н. Вячеслав Редя: «В Запорожье должен быть свой оперный театр»: [Беседа кор. с руководителем Запорожского симфонического оркестра В.Реди о развитии культуры в городе]// Портмоне. – 2008. – 5 февр. (№4). – С. 4-5.

Гринько Ю. Чтобы сияло сверкало и звучало!: В концертном зале им.Глинки появится новая аппаратура // Индустр. Запорожье. – 2007. – 22 сент. (№141). – С. 4.

Атаманчук И. Четыреста лет, а музыка как новая!..: [О Запорожском симфоническом оркестре под рук. В.Реди] // Позиция. – 2005. – 17 февр. (№7). – С. 12.

Поддубная Е. Кони мчались под взмах палочки дирижера: [Сербская симфоническая осень в Запорожской филармони]// Запороз.Січ. – 2006. – 19жовт. (№ 207-209). – С. 20.

Эстеркина И. Подарок на Рождество: [получили Запорож. обл. филармония и горожане – в Концертном зале им.Глинки теперь будет звучать орган] // МИГ. – 2006. – 20 янв. (№4). – С. 11.

Музична сцена: [Академ. симф. оркестр] // Запорізька область: Іл. енц. – Запоріжжя, 2004. – Т.2. – С. 122.

Гривцова О. Десять років із „Запорожцями”: [Козац. ансамбль пісні і танцю відзначає свій ювілей] // Запоріз. правда. – 2004. – 20 січ. – С. 8.

Багнюк А. Страдиварі скрипка грає, сезон [роботи Запоріз. симф. оркестру] відкриває // Україна молода. – 2003. – 9 жовт.

Піддубна О. Запорізький симфонічний – з Кореї до Італії: [Про гастролі колективу] // Запороз.Січ. – 2003. – 16 груд. – С. 3.

Орлова Л. Ах, несравненный Вивальди!: [О концерте Запорож. камер. оркестра под руков. В.Мадана] // Наш город. – 1996. – 19 марта.

Чуприна А. Искусство принадлежит народу: [О Запорж. камер. оркестре под руков. В.Г.Мадана]// Запороз.Січ. – 1994. – 20 квіт.

Кулєшова О. Філармонія, 40-і роки: [З історії діяльності обл.. філармонії] // Комсомолець Запоріжжя. – 1989. - 24 черв.

Боєва Н. „Золотий” вік: Запоріз. обл. філармонії – 50 років // Запоріз. правда. – 1989. – 18 берез.

Запорізька обласна філармонія / Ред. У.Тоцька. – Запоріжжя, 1970. – [8с.].