Як відомо, заступники керівника в установі, організації, закладі виконують роль з'єднуючої ланки між керівником та персоналом, керівниками установ і організацій, а головними якостями цих лідерів є обдарованість, талановитість, примножені на інтелект,

поінформованість, що, власне, і дає їм можливість ефективно виконувати свої функції.

Якось вже так традиційно склалося, що нам чимало відомо про керівників Бібліотеки різних періодів, про окремих спеціалістів (завідуючих відділами, секторами, бібліотекарів), які своєю невтомною працею вносили і вносять вагомий внесок у розвиток установи, підвищення її потенціалу, та зовсім обмежені наші дані про її других осіб - заступників директора.

Вивчаючи історію ОУНБ імені О.М.Горького, передусім, на основі архівних документів закладу, вдалося встановити, що починаючи з жовтня 1943 року і до сьогодення, цю посаду обіймало 9 осіб (до 1978 року - в штаті був один заступник - з наукової роботи).

Відразу після відновлення діяльності обласної бібліотеки імені О.М.Горького (жовтень 1943 року) заступником директора була призначена Анна Семенівна Бабич (1905-?), педагог за освітою: "Товарищ Бабич много работает над собой, повышая свои политические и библиотечные знания, и передавая свой богатый педагогический опыт молодым библиотекарям, является душой библиотеки, неустанным и смелым инициатором всего нового, которое подчас очень трудно прививается в библиотеке. По её инициативе был организован Междубиблиотечный абонемент, осуществлялась методическая помощь библиотекарям области; под ее руководством проводилась массовая работа среди рабочей молодежи новостроек Днепростроя, Запорожстроя".¹⁸

I зараз, досліджуючи історію бібліотеки періоду відбудови (1943-1951 рр.), ми, як правило, звертаємося до публікацій Анни Семенівни на сторінках газет "Червоне

Запоріжжя", "Большевик Запорожья, а саме:

Бабіч А. Через рік. // Червоне Запоріжжя. - 1944. -- 22 жовт. - С.2.

Бабич А. Областная библиотека - к весеннему севу. // Большевик Запорожья. -1947. - 2 марта. – С. 4.

Бабич А. В областной библиотеке имени Горького: к 30-летию Советской Украины. // Большевик Запорожья. – 1948. – 6 января.

Бабич А. Литературные четверги в областной библиотеке.// Большевик Запорожья. – 1948. – 5 июня.

Бабич А. Областная библиотека им. Горького – в помощь читателю. // Большевик Запорожья. – 1948. – 8 окт. С.2.

В кінці 1950 року А.С.Бабич замінив на посаді випускник Харківського бібліотечного інституту Василь Онисимович Третяк (1918-?), який виконував обов'язки заступника до грудня 1959 року і був звільнений у зв’язку з переведенням на іншу роботу (очолив книжковий магазин № 18 облкниготоргу).

Василю Онисимовичу довелося керувати процесами переміщення бібліотеки до будівлі по вул. Спортивній,14, досить тривалий час виконувати функції директора (із-за тяжкої хвороби М.Ф. Гришко).

Потім трохи менше року (з 19.03.1960 по 15.02.1961) посаду заступника директора

обласної бібліотеки імені О.М.Горького обіймала Лідія Іванівна Цибульська, яка до цього завідувала відділом методико-бібліографічної роботи обласної дитячої бібліотеки "Юний читач". Ініціатором її призначення на посаду була директор Галина Сергіївна Рябошапка (до 1959 р. керувала ОБД "Юний читач").

Кілька місяців у 1961 році (до призначення на посаду директора) функції заступника з наукової роботи довелося виконувати і Анатолію Івановичу Бальцеру.

На диво зовсім мало відомостей, крім дати призначення і звільнення, залишилося в архівних документах щодо Зіти Іванівни Дніпрової, яка працювала на цій посаді з березня 1961 року по лютий 1968 року та була звільнена у зв'язку з обранням її головою обласної

профспілки працівників культури. Та саме на долю Зіти Іванівни, як заступника директора з наукової роботи, випав період реалізації завдань дуже важливої для бібліотечної галузі постанови ЦК КПРС "Про стан та заходи поліпшення бібліотечної справи в країні" (вересень 1959р.), організації роботи з відбору, збереження обов'язкового безкоштовного примірника всієї друкованої продукції, яка виходила на території області (1961 рік), перебудови структури бібліотеки у зв'язку з отриманням статусу наукового закладу (1966 рік), створення редакційно-видавничої ради тощо.

В останні дні лютого 1968 року в обласній бібліоеці імені О.М.Горького з'явився новий молодий, енергійний повний творчого завзяття та ідей заступник директора з наукової роботи. Це була Тамара Сергіївна Сукманова (1933-2005 рр.). Нелегким був життєвий шлях дитини війни, напівсироти (батько загинув у концтаборі) та попри все вона зуміла не тільки вистояти, подолати всі негаразди, вивчитися, але й зробити професійну кар'єру. Першим бойовим хрещенням Тамари Сергіївни на посту заступника стала організація республіканського семінару методистів обласних бібліотек Одеської зони (входили: Запорізька, Кіровоградська, Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська області), який проходив не лише на базі обласної бібліотеки імені О.Горького, але й бібліотек Гуляйпільського району (червень 1968 р.). Захід пройшов вдало і отримав високу оцінку Міністерства культури та всіх учасників. Т.С. Сукманова, маючи досвід роботи у заводській (феросплавний завод) та центральній науково-технічній бібліотеці, комсомольський гарт досить швидко влилася в новий колектив; активно зайнялася впровадженням нових форм і методів роботи, стала організатором і натхненником, всіх, як тепер би сказали, корпоративних свят.

Скільки довелося їй поїздити по області в ході підготовки до централізації мережі державних бібліотек. Скільки надлюдських зусиль, організаторських здібностей, жіночої чарівності доклала Тамара Сергіївна до освоєння нового приміщення бібліотеки, його облаштування, створення комфортних умов для роботи читачів і персоналу. В якій чудовій атмосфері, завдячуючи їй, проходили зустрічі з відомими запоріжцями! Як радісно, весело, емоційно відбувалися засідання інтернаціонального клубу "Меридіан", душею якого була саме вона.

Тамару Сергіївну завжди відрізняли чуйність, увага до людей, їх проблем. Намагаючись допомогти колегам - і ветеранам, і молодим спеціалістам, і одиноким матерям, вона, не соромлячись, користувалася своїми особистими зв'язками, відшукувала різні шляхи подолання перешкод, і, як правило, знаходила вихід із найскладніших ситуацій. Мабуть недаремно найулюбленішою її піснею була "Песня о тревожной молодости", вона допомагала їй і жити, і боротися, і перемагати.

Працювала Т.С. Сукманова на посаді заступника директора (з 1978 року вже з загальнобібліотечної роботи) до 1990 року. Вийшовши на заслужений відпочинок, вона не змогла розлучитися з бібліотекою і до останку трудилася у відділі абонементу.

Самовіддана праця Тамари Сергіївни відзначена ювілейною медаллю до 100-річчя від дня народження В.І.Леніна, чисельними Почесними грамотами Міністерства культури, місцевих органів влади, відзнакою Всесоюзного фонду Миру.

Не цуралася Т.С. Сукманова і місцевих ЗМІ, описуючи на їх сторінках краще з бібліотечної практики:

Сукманова Т.С. Враховуючи запити читачів // Запоріз. правда. - 1974. - 27 верес.

Сукманова Т.С. Святковий дарунок читачам // Комсом. Запоріжжя. - 1977. - 7 листоп.

Сукманова Т.С. Библиотека - читателям. // Индустр. Запорож. - 1979. - 31 окт.

Сукманова Т.С. Книга зовет. - Индустр. Запорож. - 1980. - 2 ноября.

Минулого незабутні сторінки: До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. -Запоріжжя: Поліграф, 2005. -35 с- Із змісту: Сукманова Т.С. Дети войны. Что мы о ней помним. - С. 24-25.

В 1978 році до штату бібліотеки вводиться ще одна посада заступника директора - із загальнобібліотечної роботи. Тоді ж за пропозицією А.І.Бальцера і Т.С.Сукманової на посаду заступника з наукової роботи призначають мене. Моя діяльність на цьому поприщі ветеранам бібліотеки, мабуть, найбільше запам'яталася запровадженням комплексної системи управлінням якістю праці (КСУЯП). Хоча нині цей досвід здається досить дивним, та свого часу саме він дозволив узгодити кількісні і якісні показники діяльності закладу з головними завданнями організації праці.

З 1990 року посади заступників директора із загальнобібліотечної роботи та наукової роботи і інформатизації відповідно обіймають Наталія Анатоліївна Купреєва та Людмила Федорівна Ізюмова. Їм зараз доводиться розв'язувати завдання, про які їхні попередники і гадки не мали. Змінилися часи, змінилися пріоритети і орієнтири, більш вимогливішими до якості і номенклатури послуг стали читачі (відтепер користувачі), поступово розширюється сфера інформаційного впливу закладу шляхом застосування онлайн-технологій, модернізується система організації обслуговування користувачів, активно вирішується стратегічне завдання розвитку закладу як важливого ресурсу духовного розвитку сучасного суспільства.

Обдаровані, талановиті, з "творчою іскрою", безмежно віддані своїй професії Наталія Анатоліївна та Людмила Федорівна роблять все можливе (а іноді і неможливе!) для того, щоб організувати колектив на втілення інновацій, запровадження передового досвіду, здійснення потрібних для суспільства справ.

Завдячуючи багато в чому їх зусиллям, бібліотека поступово адаптується до навколишніх змін, міняє свій імідж, розширює партнерські відносини з місцевими органами влади, національними культурними товариствами, міжнародними організаціями (фонд "Відродження", Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), фундація Білла і Мелінди Гейтс), удосконалює організаційну культуру, трансформує науково-методичну та науково-дослідну діяльність.

Трудові досягнення Н.А.Купреєвої та Л.Ф. Ізюмової відзначені численними грамотами, Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму "За багаторічну плідну працю у галузі культури". Вони – лауреати премії Запорізької обласної державної адміністрації у номінації "За досягнення у розвитку бібліотечної справи".

Попереду нас чекає ще багато планів, цікавих задумок, колективна реалізація яких забезпечить головну мету бібліотеки – створення повноцінного регіонального відкритого і доступного науково-дослідного, культурно-освітнього комплексу ХХІ століття, що здійснює діяльність в інтересах розвитку культури, науки, освіти запорожців. І це вже буде зовсім інша сторінка історії бібліотеки.

Листопад, 2010.