Третій випуск аналітичного огляду за 2015 рік містить матеріали, що висвітлюють підходи до класифікації та диференціації електронних документів мережного середовища, досвід вибіркового розповсюдження інформації в Україні та зарубіжних країнах; знайомлять з одним із сервісів бібліотечно-інформаційного обслуговування у веб-середовищі - особистим кабінетом користувача, тенденціями модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва та впровадженням сучасних технологічних сервісів в діяльність муніципальної інформаційно-бібліотечної системи. Окремо звертаємо увагу на програмний документ -  Маніфест УБА «Бібліотеки в умовах кризи», який окреслює актуальні напрями діяльності бібліотек у наш час.

* * *

Кожен історичний період розвитку держави відповідним чином позначається і на пріоритетах діяльності бібліотек як важливих суспільних інституцій. Нині бібліотекарі та бібліотечні заклади приймають виклики, породжені кризою, та спільно з громадою ведуть пошук рішень для подолання існуючих проблем і загроз. Це і спонукало актив Української бібліотечної асоціації за підтримки програми «Бібліоміст» (IREX) розробити програмний документ, який би окреслював актуальні напрями діяльності бібліотек, завдяки чому професійна бібліотечна спільнота змогла б всебічно виявити свою активність та спільно з партнерами більш ефективно протидіяти кризовим явищам та їхнім наслідкам. Маніфест УБА «Бібліотеки в умовах кризи» було ухвалено 7 липня 2015 р. (Бібл. вісник. – 2015. - № 4).[1]

Цифрові інформаційні об’єкти, доступ до яких забезпечується використанням телекомунікаційного середовища Інтернету, вирізняються різноманітністю, відповідно до чого в мережі функціонують електронні документи різних видів. Стаття Дмитра Карпюка «Види мережних документів» (Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – К., 2014. – Вип. 40) узагальнює підходи до класифікації електронних документів мережного середовища та пропонує власний підхід до диференціації.

Різнорідність структури електронних документів ускладнює формування єдиної системи класифікації мережних документів і, як наслідок, унеможливлює їх ідентифікацію з-поміж інших інформаційних об’єктів мережі Інтернет. На сучасному етапі мережні документи диференціюються фахівцями сфери бібліотекознавства як окремі види електронних ресурсів або електронних документів і фахівцями сфери інформаційно-комунікаційних технологій як види веб-сторінок.

Автор пропонує розподіл мережних документів відповідно до засобів (мов програмування та додатків), які використовують в процесі створення електронного документа і в подальшому визначатимуть його особливості.

Мережні документи за видом інформації для сприйняття - згідно міждержавного стандарту ISBD – поділяються на: мережні документи, що містять електронні дані (тексти, числові дані, зображення, звук); мережні електронні програми; комбіновані мережні документи.

У мережному середовищі широко представлені електронні документи, особливістю функціонування яких є можливість взаємодії з користувачами: статичні мережні документи (тільки можливість перегляду та ознайомлення користувачами); інтерактивні мережні документи (інтернет-мапи, віртуальні довідкові сайти, форуми, чати тощо); динамічні мережні документи (поштові сервери, портали, веб-сайти).

За ознакою прямої аналогії з друкованими документами: мережні документи, які не мають друкованих аналогів (електронна пошта, домашні сторінки, мультимедійні документи); мережні документи, створені для підтримки існуючих друкованих ресурсів; мережні документи, створені в технологічних цілях на основі друкованих видань і не призначені для довгострокового зберігання (електронні довідки).

Особливою ознакою мережних документів є особливості доступу до них, тому доцільним є класифікація за способом і режимом доступу: мережні документи віддаленого доступу (доступ з використанням комп’ютерних мереж із значною зоною обслуговування, або мережі Інтернет); електронні документи глобальних мереж (WAN-документи, доступні у внутрішньокорпоративному середовищі); електронні документи міських мереж (MAN-документи); електронні документи мережі Інтернет (доступні потенційно необмеженому колу користувачів).

Також автор визначає види мережних документів за режимом доступу відповідно до порядку одержання, використання, поширення та зберігання інформації, що розміщена в мережі: мережні документи відкритого доступу; мережні документи з обмеженим доступом та мережні документи персонального доступу.

Автор наголошує на складності проблеми ідентифікації сучасних інформаційних об’єктів, представлених у цифровому соціокомунікативному середовищі, що унеможливлює створення вичерпної класифікації електронних документів мережного інформаційного простору.

У публікації Віти Вербової «Вибіркове розповсюдження інформації: теорія та досвід впровадження в ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського» аналізується теоретичний підхід до проблеми вибіркового розповсюдження інформації в Україні та зарубіжних країнах, висвітлюються результати діяльності в цьому напрямку зазначеної бібліотеки (Вісн. Кн. палати. – 2015. - № 7.)

У процесі формування та надання інформаційних ресурсів провідне місце посідає бібліографічне інформування (БІ) – систематичне забезпечення абонента бібліографічними відомостями відповідно до його довготривалих запитів. За цільовим призначенням БІ класифікують на: індивідуальне (обслуговування окремого користувача), групове (задоволення запитів групи абонентів, інформаційні потреби яких подібні) та масове (інформування широкої аудиторії щодо соціально значущих тем). У свою чергу, ці види поділяються на диференційоване і недиференційоване інформування. У практиці інформаційно-бібліографічної діяльності особливу увагу приділяють диференційованому, адже в його основу покладено індивідуальний, чітко сформульований запит, для задоволення якого необхідна найбільш релевантна інформація.

Це завдання покликана вирішувати система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ), розроблена для поширення даних про поточні надходження документів відповідно до постійно діючих інформаційних запитів (профілів) з обов’язковим зворотним зв’язком для їхньої корекції. Початком впровадження цього виду інформаційного забезпечення науковці вважають 1957 р., а сам термін введено в обіг у 1958 р. У практиці інформаційної діяльності України система ВРІ широко застосовувалася із 60-х рр. ХХ ст.

Сьогодні за кордоном функцію системи ВРІ виконують комерційні інформаційні центри, книговидавничі організації, міжнародні пошукові системи, що пропонують клієнтам надсилання за сформованим тематичним профілем сповіщень про нові надходження до баз даних, колекцій електронних журналів тощо.

Вітчизняний досвід організації вибіркового розповсюдження даних за допомогою нових інформаційних технологій незначний. Мета пропонованої статті - висвітлення досвіду обслуговування абонентів у режимі ВРІ Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського.

Виявлення запитів абонентів та визначення обсягу робіт проводиться за допомогою анкет, в яких уміщено блок запитань про абонентів; окреслено тематику наукових досліджень і види матеріалів, за якими здійснюватиметься інформування; періодичність повідомлень; способи надсилання інформації тощо. На основі опитування складається картотека абонентів індивідуального і групового бібліографічного інформування. На кожного з них заведено облікову картку із зазначенням особистих даних та переліком запитів, які цікавлять фахівця.

Система ВРІ реалізується в ручному режимі на основі поточних надходжень до фондів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Особливу вимогу спеціалісти приділяють максимальній повноті бібліографічної інформації. Відповідно, поряд із відбором первинних документів та їх опрацюванням для введення в систему ВРІ фахівці аналізують і поточні бібліографічні джерела щодо матеріалів, які не комплектуються бібліотекою, але відповідають інформаційним потребам абонентів. Для цього використовують український реферативний журнал «Джерело» і покажчики поточної національної бібліографії: «Літопис авторефератів дисертацій», «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», інтернет-ресурси.

Для зворотного зв’язку з абонентами у перші роки інформування в режимі ВРІ використовувалися відповідні талони, але не всі читачі повертали їх. Практичний досвід довів, що найрезультативнішою є особиста бесіда з науковцями, у процесі якої вони оцінюють надану інформацію та коригують запити. Перехід на спілкування в режимі он-лайн також сприяв ефективному зворотному зв’язку і поліпшив якість добору релевантної інформації.

Таким чином, ВРІ надає можливість швидко, якісно і в найкоротші терміни забезпечити користувачів необхідною інформацією, а отже, й надалі буде одним із головних видів обслуговування фахівців.

В даний час на основні напрями бібліотечної діяльності, зокрема на бібліотечне обслуговування і створення інформаційних продуктів і послуг впливає ряд факторів. Одним з них є застосування в багатьох сферах діяльності концепції Веб 2.0, в рамках якої передбачається участь у розробці проекту великої кількості різних фахівців, співпраця користувачів і розробників, а також персоналізація інформаційного простору.

Зараз у бібліотечній практиці застосовуються багато сервісів Веб 2.0. Наприклад, для просування бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг створюють блоги, сторінки в соціальних мережах, використовують системи обміну миттєвими повідомленнями.

Другим фактором є неухильне зростання інтернет-аудиторії. Зростання числа користувачів Інтернету обумовлений тим, що інформація в даному просторі живе всюди, і немає особливої необхідності користувачеві йти в бібліотеку, все більше читачів стають віртуальними.^[2]

Одним з таких сервісів, який сприяє найбільш якісному та комфортному бібліотечно-інформаційному обслуговуванню в веб-середовищі, є особистий кабінет користувача. Що таке «особистий кабінет» у віртуальному просторі?

Стаття О. В. Кулієва «Особистий кабінет віддаленого користувача в контексті концепції Веб 2.0» дає відповідь не тільки на це питання, але й узагальнює досвід великих бібліотек Росії з його створення та організації (Библиотеки национальних академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - К., 2014. - Вып. 12).

У словниках з інформаційних технологій чіткого визначення цього терміну поки немає, але в Інтернеті зустрічається наступне: «Особистий кабінет - це форма організації персонального інформаційного простору на сайті, що дозволяє створити у користувача відчуття «приватності».

Особистий кабінет досить давно застосовується в банківській справі, освітній (наприклад, дистанційна освіта) та інших сферах діяльності. Але в бібліотечній практиці тільки починають використовувати окремі його інструменти, хоча бібліотеки давно практикують авторизований вхід до електронних каталогів і баз даних, що цілком можна розцінювати як виділення особистого простору користувача.

Автор зазначає, що застосування технології «особистого кабінету» сприятиме просуванню інформаційних продуктів і послуг, а також дозволить створити комфортну інтерактивну середу з можливістю отримання інформації на робочий стіл, що, безсумнівно, свідчить про якісно новий рівень бібліотечно-інформаційного обслуговування віддалених користувачів бібліотеки.

Стаття Євгенії Кулик «Тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва» окреслює перспективи вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, детерміновані подальшим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, змінами потреб суспільства та окремого індивіда, а також світовими тенденціями ринку товарів та послуг (Вісн. Кн. палати. – 2015. - № 7).

Як зазначає автор, вітчизняні спеціалізовані книгозбірні, котрі обслуговують юнацтво та молодь, упродовж останніх 5-6 років, враховуючи світовий досвід та адаптуючи його до реалій модернізації соціокультурної сфери в Україні, окрім автоматизації внутрішніх процесів, розширюють онлайновий бібліотечний сервіс. З огляду на це, пріоритетами бібліотечно-інформаційної діяльності мають стати: забезпечення вільного та безкоштовного доступу до ресурсів бібліотеки у будь-який час з будь-якого пристрою (комп’ютера, планшета, смартфона тощо); підтримка освіти як одного зі стратегічних ресурсів розвитку України, створення умов для творчого навчання; формування ціннісних орієнтирів юнацтва на основі популяризації кращих зразків вітчизняної та світової культури; сприяння національно-патріотичному розвиткові особистості; забезпечення доступу до офіційної інформації; популяризація здорового способу життя; виховання інформаційно-мережевої та медіа-культури в юнацькому середовищі.

Враховуючи те, що сучасна публічна книгозбірня трансформується у навчально-інноваційний заклад, середовище для формальної та неформальної освіти, в її віртуальному просторі має бути представлена ресурсна база для забезпечення потреб студентів. Відповідно, окрім надання доступу до власних фондів, є потреба у здійсненні постійного моніторингу інтернет-простору задля виявлення, оцінки та популяризації якісних сервісів та послуг на допомогу навчанню, самоосвіти та саморозвитку.

Відповідно до змін, що відбуваються у суспільстві, надзвичайно важливо особливу увагу приділяти соціальним групам, які недостатньо інтегровані у місцеві громади: меншинам, біженцям і мігрантам, переміщеним особам, тим, хто шукає політичного притулку, людям із фізичними і психічними обмеженнями та ін.

Повноцінне виконання функцій ресурсу визначається передусім якістю його інформаційного наповнення: оновлення контенту, оптимізація навігації в межах сайту, додавання нових сервісів та служб.

У контексті модернізації навігації можна прогнозувати експериментальні спроби застосування технологій Big Data, що використовуються у сфері бізнесу та реклами для моніторингу інформації про користувачів, систематизації їхніх запитів та уподобань, персоніфікованого підходу до пропозиції, максимально релевантної потребам конкретної людини.

Щодо дизайну бібліотечних віртуальних ресурсів, то останнім часом, завдяки використанню для доступу до мережі Інтернет портативних пристроїв (сматрфонів, планшетів тощо), а також упровадження нових веб-технологій (HTML5 та CSS3), у блогах та інформаційних виданнях широко обговорюється тема адаптивного оформлення (технологія розробки ресурсу, метою якої є зручність його перегляду на моніторах з будь-якою роздільною здатністю екрана, тобто уніфікована версія сторінки для усіх пристроїв).

Аналізуючи різноманіття пристроїв для інтернет-доступу, в тому числі й до ресурсів бібліотек, відзначимо, що поширеними комунікаційними засобами стають смартфони. На ІІ квартал 2015 р. частка аудиторії, що використовує мобільні пристрої для доступу до мережі, становила 30 %. Враховуючи постійне зростання числа їхніх прихильників серед підлітків та молоді, британські бібліотекарі, наприклад, відслідковують корисні мобільні додатки (які дозволяють створювати фото та відео, електронні публікації, розв’язувати задачі тощо), вивчають та популяризують їх.

Зокрема, спеціалісти асоціації «YALSA» у звіті 2014 р. «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» наголошують, що бібліотека з місця доступу до фізичного контенту повинна перетворитися на фізичний та віртуальний простір, де читачам доступне різноманіття ресурсів – від книжок до комп’ютерних програм і консультацій експертів місцевого, регіонального чи національного рівня.

Одним із засобів модернізації бібліотечного сервісу, перспективи використання якого сьогодні активно вивчають науковці, є соціальні медіа, зокрема соцмережі. Однак Б. Біззле, директор з інформаційних технологій публічної бібліотеки Джонсборо (штат Арканзас), вважає, що сучасною проблемою є вміння приймати правильні рішення стосовно технологій, в які варто інвестувати ресурси. Фахівець переконаний, що установам не слід створювати акаунти одразу в усіх соціальних медіа, оскільки це послабить бренд і місію (бібліотеки самостійно визначають, які з платформ найефективніший для наближення до цільової аудиторії).

У бібліотечному обслуговуванні для залучення підлітків доцільно використовувати такі популярні технологічні форми, як комп’ютерні ігри – інструменти, що сприяють розвиткові вміння критично мислити та розв’язувати різноманітні практичні завдання.

Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що у найближчій перспективі подальша інтеграція ІКТ до бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва передбачатиме насамперед цілеспрямоване використання технологій як економічно доцільного засобу комунікативної взаємодії.

Муніципальна бібліотека сьогодні - найбільш доступний для населення заклад культури, спілкування й освіти, місце формування системи цінностей і смислів. Гармонійно поєднуючи інформаційну, дозвіллєву, просвітницьку та культурну функції, бібліотека зобов'язана відповідати викликам часу.

Впровадженню сучасних технологічних сервісів в діяльність муніципальної інформаційно-бібліотечної системи м. Новокузнецька присвячена стаття Олени Протопопової та Христини Морозової «Конструируем... будущее» (Библиотека. - 2015. - № 4).

Як стверджують автори, крім впровадження в процес поширення інформації і знань нових технологічних засобів і способів (сервісів віртуального обслуговування населення, онлайн-сервісів, посилення інформаційної складової офіційного сайту, організації вільного доступу до легітимних віддалених інформаційних ресурсів тощо), бібліотека надає громадянам можливість самовдосконалюватися. Вибух попиту на цифровий контент стимулює розвиток навичок інформаційної грамотності. У цьому напрямку бібліотека створює умови для підвищення інформаційної грамотності населення (навчальні курси, семінари, інформаційні та бібліотечні уроки).

Багато хто вважає бібліотеки застарілими на тлі Інтернету. Але ж очевидним є й те, що в умовах інформаційного перевантаження бібліотека - часто єдине місце, де можна отримати достовірну інформацію або унікальні документи, створені в «довебовську» епоху. Бібліографічна культура, каталогізація і структурування тексту - все це області, в яких бібліотекарям немає рівних.

Важливе питання, що стоїть перед бібліотечними фахівцями - пошук ефективних способів взаємодії і спілкування з сучасними технічно грамотними читачами. Автори статті пропонують такі інноваційні рішення в сфері просування читання, інформаційної, бібліографічної та книжкової культури, що можуть бути використані на платформі сайту:

ü підрозділ сайту «Будь в тренді: знай!» (включає інформацію про зміни в регламентах бібліографічного опису документів, правила складання бібліографічних посилань, вихід нових стандартів; пошукових можливостях локальних або мережевих інформаційних ресурсів, корисних сервісах Глобальної мережі);

ü підрозділ сайту «Будь в тренді: читай!» (містить рекомендаційні списки найбільш значущих творів літератури, засновані на думці експертів, критиків, бібліотекарів; афішу однієї книги; результати проекту «Відомі мешканці міста про улюблену книгу»; інформаційні листівки, що нагадують про незаслужено забуті твори середини ХХ ст.);

ü підрозділ «Бібліопанорама ідей» (містить повнотекстову інформація про цікаві бібліотечні проекти, втілені у практику ідеї);

ü рекомендаційне інформування онлайн (традиційні способи інформування читачів про новинки літератури доповнені новими послугами: замовлення літератури, продовження, довідка про наявність книг на абонементі; розміщення списків новинок в офіційних акаунтах бібліотеки в соціальних мережах; рекомендаційні тематичні добірки, які можуть бути присвячені святу, одному автору або новинкам).

Модернізуючи звичні для користувачів послуги, впроваджуючи освітні, рекомендаційні сервіси, створюючи сприятливе середовище для самореалізації користувачів, використовуючи інтернет-технології для просування читання і книжкової культури, ми успішно позиціонуємо бібліотеку в цифровому середовищі та підвищуємо її імідж.

Незважаючи на безумовно позитивну роль, яку комунікаційні засоби та Інтернет відіграють у житті людини, існують певні ризики при їх використанні. Особливій ​​небезпеці у незахищеному інформаційному просторі піддаються діти.

Стаття юрисконсульта Світлани Гаспарян "Цифровая зона опасности: пять советов тем, кто работает с юными пользователями сети Интернет" (Библиотека. - 2015. - № 4) допоможе бібліотекарям, працюючим з юними користувачами, батькам і педагогам краще зорієнтуватися у цій тривожній ситуації.

Порада перша: захистіть дітей від небажаного контенту, який містить насильство, агресію, еротику і порнографію, нецензурну лексику тощо. Для цього необхідно привчити дитину радитися з дорослими і негайно повідомляти про появу небажаної інформації подібного роду; дати зрозуміти, що далеко не все, прочитане або побачене в мережі, - правда.

Порада друга: навчіть дитину бути обережною при знайомстві з новими людьми в мережах. При цьому можуть виникати комунікаційні ризики: незаконні контакти, кіберпереслідування, кібербулінг (переслідування повідомленнями, що містять образи, агресію, залякування) та ін. У деяких випадках зловмисники намагаються обманом змусити дітей надати особисті дані (домашня адреса, телефон, паролі до персональних сторінок), в інших - встановити дружні відносини з метою вступу в сексуальний контакт (фахівці використовують термін "грумінг"), причому знайомство в чаті (соціальній мережі) найчастіше відбувається від імені ровесника дитини.

Як попередити такі прояви? Автор радить бути в курсі того, з ким контактує в Інтернеті дитина (регулярно перевіряти список контактів); пояснювати, що не можна розголошувати в мережах інформацію особистого характеру, а також пересилати інтернет-знайомим свої фотографії; не дозволяти дитині зустрічатися з онлайн-знайомими без дозволу або за відсутності дорослої людини; навчити правильно реагувати на образливі слова чи дії інших користувачів (тобто не відповідати тим же), ні в якім разі не використовувати мережу для хуліганства, поширення пліток або погроз.

Порада третя: застережіть від інтернет-шахраїв. Кібершахрайство - один із видів злочинів, метою якого є обман користувачів: незаконне отримання доступу чи розкрадання особистої інформації (паспортні дані, коди, паролі та ін.) з метою завдати матеріального чи іншого збитку. Необхідно поінформувати дитину про поширені методи шахрайства, навчити радитися з дорослими. Перед тим, як скористатися тими чи іншими послугами в Інтернеті; встановити на комп'ютери захист, наприклад, персональний брандмауер (програма або пристрій, який перевіряє дані, що надходять з мережі та вирішує пропускати їх чи ні) тощо.

Порада четверта: покажіть шкоду здоров'ю від ігрової та інтернет-залежності. Комп'ютерна залежність - патологічна пристрасть до проведення часу за комп'ютером. Це нав'язливе бажання включити комп'ютер і нездатність його вимкнути. Згідно з дослідженнями К. Янг, провісники інтернет-залежності такі: нав'язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту, передчуття чергового сеансу онлайн, збільшення часу, проведеного онлайн та ін.

Порада п'ята: переконайте дитину не завантажувати на комп'ютер шкідливі програми. Заходи попередження: встановити на всі домашні комп'ютери спеціальні поштові фільтри й антивірусні системи; використовувати тільки ліцензійні програми та дані, отримані з надійних джерел (найчастіше вірусами бувають заражені піратські копії програм, особливо ігор); робити резервну копію важливих даних; намагатися періодично міняти паролі; регулярно повністю перевіряти свої домашні комп'ютери.

Традиційно один з матеріалів огляду присвячений роботі віртуальної довідкової служби. Людмила Миколаївна Васильєва у статті «Виртуальная справка» (Соврем. б-ка. - 2015. - № 2) знайомить із роботою служби «Бібліограф online» ДУНБ Красноярського краю, яка розпочала свою роботу в 2004 році.

З 2012 року її функціонування здійснюється в рамках автоматизованої бібліотечної системи ІРБІС. Це стало можливим завдяки пакетного додатку до web-Ірбіс, призначеному спеціально для довідково-інформаційні обслуговування: «Служба «Запитай бібліотекаря». Перевага програми в тому, що співробітник використовує звичний АРМ «Каталогізатор» з базою даних «Віртуальні служби».

Питання та відповіді зберігаються в БД і створюють електронний архів виконаних довідок з можливістю простого і комплексного видів пошуку. Є можливість прикріплювати до відповідей зовнішні об'єкти у вигляді URL-посилання на інші запити з архіву виконаних довідок, а також редагувати у разі потреби відповідь на запит вже після її розміщення на сайті.

З моменту відкриття служби в її архіві більше 3300 виконаних довідок.[3] Накопичено великий досвід виконання запитів віддалених користувачів, сформована певна технологія роботи із запитами, складений алгоритм віртуального довідково-бібліографічного обслуговування. Наразі віртуальна довідкова служба бібліотеки поповнилася ще одним видом сервісу - «Швидкою допомогою бібліографа-краєзнавця», який працює на базі відділу краєзнавчої інформації.

Сьогодні в діяльності численних віртуальних довідкових служб внаслідок їх організаційної специфіки немає однаковості в методиці виконання запитів, тому звернення до даної технології є актуальною проблемою.

Додаток № 1

Маніфест української бібліотечної асоціації «Бібліотеки в умовах кризи»

Ухвалений Президією УБА 7 липня 2015 р.

 

Криза в українському суспільстві зачепила усі, без винятку, сфери суспільного життя і торкнулася кожного громадянина і мешканця України.

Наразі ми відмічаємо характерні ознаки економічної, соціальної, організаційної, психологічної кризи, що підсилюються веденням військових дій на території нашої країни та інформаційною війною.

Водночас, криза створює можливості для змін та інновацій. Більше того, вона вимагає їх невідкладного упровадження, швидкого і гнучкого реагування.

Аби подолати кризу та розпочати процес сталого розвитку, українському суспільству необхідно провести структурні реформи, оптимізувати бюджетні витрати, створити умови для підприємництва та інвестицій, створити нову модель взаємодії суспільства на основі відкритого доступу і прозорості прийняття рішень, утвердити верховенство права, поважати людську гідність, розвивати активне і відповідальне громадянське суспільство, формувати із споживачів активних громадян, підтримувати волонтерський pyx i благодійність, формувати демократичні цінності.

Тому Українська бібліотечна асоціація підтверджує бачення місії та ролі бібліотек як:

·  соціокомунікаційних інституцій, що сповідують і захищають демократичні цінності, сприяють доступності інформації і заперечують цензуру, сприяють збереженню та доступу до культурних і духовних цінностей українського народу, народів світу, які зберігаються у національних та інших бібліотеках України;

·  центрів підтримки розвитку громади і безкоштовного забезпечення інформаційних потреб усіх, без винятку, соціальних верств суспільства;

·  мобільних, креативних, ініціативних центрів освіти, науки, культури, дозвілля.

Цінність бібліотек в умовах кризи

Бібліотека відкрита і доступна для всіх. Це безкоштовний центр інформації на різних носіях, центр освіти, науки, розвитку, самореалізації, культури і дозвілля. Це комфортний безкоштовний простір для спільної роботи і творчості.

Бібліотека створює гармонійний комунікаційний простір для суспільної взаємодії на державному, регіональному та місцевому рівнях. Це майданчик для комунікації і соціального діалогу представників влади і громади, що послуговує відновленню довіри до влади. Бібліотека сприяє взаєморозумінню представників різних національностей, різних конфесій, різних поколінь, що формує толерантність.

Бібліотека - центр громади. Вона створює умови для формування активних громадян, реалізації принципів і механізмів функціонування демократичного громадянського суспільства, консолідує та розвиває місцеву громаду.

Бібліотека - це територія єдності, на якій долаються стереотипи і зближуються світоглядні позиції, згуртовується українське суспільство, розбудовується нація.

Бібліотека надає допомогу у формуванні ціннісних орієнтирів особистості та суспільства.

Бібліотека - це організатор доступу до достовірних джерел інформації, платформа для технологічної та медіа грамотності, підвищення медійної культури.

Бібліотека сприяє розвитку поваги до рідної мови, мовному розмаїттю, запобігає дискримінації за культурним і мовним принципом, підтримує міжкультурний діалог.

Бібліотека зберігає і популяризує культурно-історичну спадщину країни, регіону, місцевої громади як основу національно-патріотичного розвитку особистості.

Бібліотека допомагає долати правову незахищеність, поширює правові знання, що важливо для розбудови правового суспільства та подолання корупції.

Бібліотека організовує доступ громадян до офіційної інформації та адміністративних послуг, сприяє розвитку е-урядування та е-демократії.

Бібліотека запобігає соціальному виключенню, сприяє соціальному вирівнюванню й адаптації, допомагає у пошуку роботи, профорієнтації, перекваліфікації. Цінністю бібліотеки є її індивідуальний підхід до користувача, увага до соціально вразливих категорій населения, людей з особливими потребами. Бібліотека - територія безпеки, психологічного та фізичного комфорту.

Бібліотека надає інформаційну підтримку при заснуванні і провадженні малого бізнесу, особливо у сільській місцевості, допомагає реалізувати ініціативи зі створення локальних продуктів і послуг, залучати інвестиції, розвивати місцеву інфраструктуру.

Бібліотека сприяє формальній і неформальній освіті впродовж життя, самоосвіті та саморозвитку.

Бібліотека організовує екологічне просвітництво, популяризує здоровий спосіб життя і раціональне споживання ресурсів.

Бібліотека надає підтримку у вирішенні життєво важливих питань внутрішньо переміщеним особам, учасникам антитерористичної операції та їхнім сім’ям, сприяє волонтерському руху та благодійництву.

Діяльність бібліотек в умовах кризи

Українська бібліотечна асоціація закликає всіх бібліотекарів підтримати таку програму дій:

1.    Бібліотеці необхідно застосовувати інноваційний менеджмент, визначити візію, місію, цінності та розробляти стратегію дій з урахуванням цілей, пріоритетів в умовах кризи. Запровадити комплексний підхід до надання послуг, що відповідають викликам кризового часу та місцевим специфічним потребам, зокрема, переглянути години роботи бібліотеки і зробити їх зручними для користувачів.

2.    Бібліотека має забезпечувати вільний безкоштовний доступ до легальних інформаційних ресурсів, у тому числі до ресурсів Інтернету, формувати актуальні колекції документів на різних носіях інформації з представленням їх у найдоступнішому для сприйняття вигляді. Сприяти реалізації програм професійної підготовки нової генерації управлінців, дослідників, спеціалістів і кваліфікованих працівників, а також здійснювати ефективну передачу знань з науково-дослідницької у практичну площину.

3.    Організувати інформаційне забезпечення органів влади усіх рівнів для проведения реформ. Інформувати суспільство про сутність і важливість реформ для сталого розвитку країни, європейські цінності і стандарти суспільного устрою. Підтримувати прозорість прийняття управлінських рішень і боротьбу з корупцією. Реалізовувати концепцію «Бібліотеки - мости до е-врядування», розвиваючи пункти доступу громадян до офіційної інформації.

4.    Працювати у партнерстві з владою, громадянським суспільством і бізнесом під час реалізації соціальних проектів; розвивати корпоративну взаємодію бібліотек.

5.    Активно включатися у процеси економічного і соціального розвитку місцевої громади, а саме: запроваджувати і підтримувати ініціативи стратегічного управління, визначення проблем і пошуку рішень, організовувати суспільно корисну діяльність.

6.    Слід формувати ціннісні орієнтири у суспільстві на основі популяризації кращих зразків вітчизняної та світової культури через надання доступу до інформації, просвітництво, дискусії з істориками, політологами, громадськими діячами, публічними людьми, у т. ч. з використанням інформаційних технологій і соціальних мереж.

7.    Бібліотека має сприяти формуванню свідомого, активного громадянина як ініціатора реформ через всебічне інформування, тренінгову діяльність, школи лідерства, підтримку волонтерів, поширення європейських демократичних практик. Слід проводити заходи, що поглиблюють знання громадян та готують їх до публічних дискусій і обговорень.

8.    Необхідно визначати пріоритети діяльності бібліотеки з огляду на потреби дітей і молоді як активних громадян суверенної демократичної європейської держави.

9.    Бібліотека має сприяти національно-патріотичному розвитку особистості, вивченню, розумінню та поціновуванню історії, культури народів, що проживають в Україні.

10.      Важливим завданням сучасної бібліотеки є сприяння технологічній грамотності населення, ліквідації цифрової нерівності, орієнтація на ефективне використання інформаційних ресурсів і комунікаційних технологій як важливої умови подолання економічної кризи.

11.      Бібліотека має розвивати інформаційно-консультативну діяльність з правових, економічних, екологічних, соціальних, психологічних питань, питань охорони здоров'я тощо, створюючи відповідні колекції інформаційних ресурсів і залучаючи фахівців, у т.ч. дистанційно.

12.      Особливу увагу необхідно приділяти тим соціальним групам, які зазвичай є недостатньо інтегрованими у місцеві громади: меншинам, біженцям і мігрантам, переміщеним особам, тим, хто шукає політичного притулку, людям з фізичними і психічними обмеженнями, безробітним, безпритульним та ін. Організовувати ярмарки вакансій, дистанційне навчання, допомагати у соціальному включенні та реабілітації.

13.      Бібліотека має надавати підтримку внутрішньо переміщеним особам, учасникам антитерористичної операції, їхнім сім’ям, створюючи тематичні сторінки з актуальною інформацією на своїх веб-ресурсах, співпрацюючи з центрами соціальної допомоги. Бібліотекарям важливо підтримувати та організовувати благодійні акції, створювати міні-бібліотечки для військових частин, відвідувати госпіталі.

14.      Бібліотека має організовувати простір для спілкування, спільної діяльності та апробації технологічних новинок, творчості, підтримки молодіжних ініціатив, створювати творчі майстерні, коворкінги, медіатеки тощо, бути «територією безпеки», «аптекою для душі», місцем для позитивних емоцій і настрою.

15.      Запровадити концепцію «зеленої бібліотеки», перетворити бібліотеки в екологічну територію, сприяти екологічній просвіті населення, використанню ресурсозберігаючих та екотехнологій.

16.      Бібліотека має бути активною у формуванні медіаграмотності населення, спонукати користувачів до критичного мислення та ефективного використання усіх видів інформації, протистояти ворожій інформаційній експансії, рекомендувати авторитетні та офіційні джерела інформації, забезпечувати повноту і неупередженість інформації, створювати і підтримувати об'єктивне медійне середовище в Україні.

Запровадження Маніфесту в життя

Українська бібліотечна асоціація закликає органи державної влади та місцевого самоврядування, громадські та благодійні організації визнати стратегічне значення бібліотек в умовах кризи й активно підтримувати їхню діяльність і розвиток.

Українська бібліотечна асоціація закликає тих, хто приймає рішення на національному та місцевому рівнях, спільно з бібліотекарями і громадянським суспільством розробити стратегію, політику та плани дій, які реалізують положення цього Маніфесту.

Для виконання визначеної у Маніфесті програми дій необхідна законодавча і фінансова підтримка. Бібліотеки мають бути забезпечені ресурсами, зокрема, відповідним фінансуванням, кваліфікованим персоналом, облаштованими приміщеннями та сучасною інфраструктурою.

Українська бібліотечна асоціація закликає бібліотекарів в умовах кризи раціонально використовувати наявні ресурси, застосовувати інноваційні підходи, узгоджувати з громадою пріоритети своєї діяльності.

 

 

 

 

 

Список літератури:

1.         Васильева Л. Н. Виртуальная справка / Людмила Николаевна Васильева // Соврем. б-ка. – 2015. - № 2. – С. 64-69.

 

2.         Вербова В. Вибіркове розповсюдження інформації: теорія та досвід впровадження в ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського / Віта Вербова // Вісн. Кн. палати. – 2015. - № 7. – С. 24-27.

 

3.         Гаспарян С. Цифровая зона опасности: пять советов тем, кто работает с юными пользователями сети Интернет / Светлана Гаспарян // Библиотека. - 2015. - № 4. - С. 54-56.

 

4.         Карпюк Д. Види мережних документів / Дмитро Карпюк // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; Асоц. б-к України. – К. [НБУВ], 2014. – Вип. 40. – С. 171-181.

 

5.         Кулева О. В. Личный кабинет удаленного пользователя в контексте концепции Веб 2.0 / О. В. Кулева // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития / НАН Украины, НБУ им. В. И. Вернадского ; Междунар. ассоц. Акад. наук ; Совет директоров науч. б-к и информ. центров. – К., 2014. – Вып. 12. – С. 179-190.

 

6.         Кулик Є. Тенденції модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва / Євгенія Кулик // Вісн. Кн. палати. – 2015. - №  7. – С. 37-40.

 

7.         Маніфест української бібліотечної асоціації «Бібліотеки в умовах кризи» // Бібл. вісн. – 2015. - № 4. – С. 35-38.

 

8.         Протопопова Е. Конструируем… будущее / Елена Протопопова, Кристина Морозова // Библиотека. – 2015. - № 4. – С. 63-66.