Другий випуск аналітичного огляду за 2015 рік знайомить з віртуальними, зокрема, рекомендаційними сервісами у веб-середовищі, інформаційними продуктами бібліотек, процесами створення електронних бібліотек - одним із основних видів електронно-інформаційних ресурсів, використанням технології «ICQ» в якості каналу доведення бібліографічної інформації до користувачів та міркуваннями щодо можливостей різних видів пошуку в електронних каталогах.

* * *

У кожен новий період часу інформаційне середовище стає все багатшим і складнішим. Сьогодні ми переживаємо важливий момент переходу до домінування цифрового оточення: змінюється формат читання, з'являються нові системи просування книги. Електронна книга - реальне майбутнє бібліотек. Однак, як і книга традиційна, вона потребує просування. Це означає, що і в цифрову епоху людині важливо мати експертну думку, рекомендаційні сервіси, в тому числі спрямовані і на формування читацького смаку.

Сучасна сервіс-орієнтована модель бібліотеки заснована на створенні спеціальних умов (сервісів), що мають різнопланові цілі. Одним з таких сервісів може бути рекомендаційна бібліографія на сайтах. Саме цій темі присвячена стаття Олени Едуардівни Протопопової «Рекомендательная библиография в веб-среде» (Современная библиотека. - 2015. - № 1). Саме в бібліотечному веб-середовищі створюються посібники, близькі традиційній рекомендаційній бібліографії. Рекомендаційний характер мають і більшість створюваних мультимедійних електронних бібліографічних ресурсів. Очевидно, що бібліографи продовжують інформаційно-просвітницьку діяльність в області рекомендаційної бібліографії, тільки не позиціонують її як таку. У практиці рекомендаційної бібліографії поряд з традиційними жанрами посібників (бібліографічний список, покажчик, огляд) склалися свої специфічні жанри. До них відносяться: бесіди про книги, типовий каталог бібліотеки, календар знаменних і пам'ятних дат, семінарій, коло читання, листівки, пам'ятки і т. д.

Які ж формати представлення пропонує автор статті для веб-середовища? Це, наприклад, афіша однієї книги. Вона створюється в певній візуальній стилістиці і має мету захопити потенційного читача. У форматі афіші однієї книги може працювати рубрика «Книга місяця».
На зміну слабо затребуваним сьогодні книжковим виставкам прийшов і ще один візуальний спосіб просування книг – буктрейлер (відео- рекомендація книги).

Бібліотеки, які прагнуть завоювати увагу читача, створюють рекомендаційні сервіси на своїх сайтах або в офіційних групах соціальних медіа. Формат представлення - щомісячні огляди «Книжкова полиця», «Це читають», інформаційний бюлетень «ЛітГід», проект «Забуті книги» та ін.

Введення дистанційних форм обслуговування - це відповідь бібліотек багатьом об'єктивним процесам: збільшення мобільності користувачів, зростання популярності мережевих форм спілкування, бажання людей мінімізувати фізичні візити до бібліотеки, замінивши їх віртуальними за принципом «тут і зараз», і при цьому не скорочувати обсяг споживаної інформації.

Головний бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу Бєлгородської державної універсальної наукової бібліотеки Н. В. Сердечна в публікації «Виртуальные сервисы» (Современная библиотека. - 2015. - № 1) ділиться досвідом роботи діяльності таких сервісів на базі своєї бібліотеки.

 По-перше, це надання через сайт загальної інформації про бібліотеку, її ресурси та послуги, заходи, клубні об'єднання тощо. Можна з упевненістю стверджувати, що веб-сайт бібліотеки є основним каналом доступу до різноманітних онлайн-послуг та інформаційних ресурсів, найважливішим майданчиком для спілкування між віддаленими користувачами та бібліотечними фахівцями, надання доступу до електронного каталогу і баз даних - найважливіших бібліографічних ресурсів бібліотеки.

По-друге, забезпечення доступу до повних текстів рідкісних видань, надання доступу до соціально-значущої інформації та порталу державних послуг, ресурсів інших бібліотек з використанням електронної доставки документів. Важливий для людей і такий сервіс, як можливість продовжити термін користування книгою через Інтернет¹.

Не менший попит викликає віддалене довідково-бібліографічне обслуговування. Віртуальні довідкові служби надають відповіді на запити у вигляді посилань на релевантні ресурси Інтернету або традиційних тематичних списків літератури та фактографічних даних. В даний час розвиваються два типи віртуального довідково-бібліографічного обслуговування: асинхронний (через електронну пошту та/або спеціально розроблені веб-форми запитів) та синхронний (в режимі реального часу). Серед віртуальних служб можна виділити універсальні та спеціалізовані: перші працюють в режимі «питання-відповідь» незалежно від його змісту; другі - спеціалізуються на виконанні запитів певного виду (наприклад, отримання юридичної консультації або краєзнавчої інформації).

Завдяки віртуальним службам загальнодоступні бібліотеки значно розширюють коло своїх читачів, у тому числі виходячи за межі своїх муніципальних утворень. У той же час надання актуальних сервісних інтернет-послуг сприяє збереженню за бібліотеками функцій найважливішої ланки інформаційного суспільства.

У статті Тетяни Копитко «Сучасні напрями оптимізації використання електронно-інформаційних ресурсів» (Вісник Книжкової палати. – 2015. - № 4) розглядаються вектори розвитку процесів автоматизації бібліотечної діяльності, нові підходи до каталогізації та оформлення бібліографічного опису, забезпечення швидкого доступу до оперативної й достовірної інформації.

Зокрема, автор наголошує, що одним із основних видів електронно-інформаційних ресурсів є електронні бібліотеки – інформаційні системи, що забезпечують формування, зберігання та ефективне використання різноманітних колекцій цифрових ресурсів і надають доступ до них у зручному для споживача вигляді через мережу Інтернет. Наразі особливої актуальності набули такі види електронних ресурсів: цифрові текстові аналоги друкованих видань; електронні образи друкованих видань; бази даних, які відповідають вимогам до мережевої інформації; нові форми публікацій, що не мають друкованих аналогів; мультимедійні продукти тощо.

За функціональною спрямованістю розрізняють електронні бібліотеки загального характеру та спеціалізовані. Перші зберігають ресурси за багатьма напрямами знань і використовують переважно мінімальний інструментарій, що забезпечує реалізацію стандартних функцій інформаційної системи. Спеціалізовані – нагромаджують і надають доступ до матеріалів певної предметної області. Вони багатофункціональні і, поряд із набором стандартних послуг, надають можливість задоволення специфічних вимог (картографічні, графічні дані, оцифровані фотографії, звукозаписи тощо).

Впровадження електронних бібліотек на теренах України було розпочато в 1998 році. Першими на цей шлях (на основі повнотекстового розширення електронного каталогу) стала Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, а пізніше, з 2000 року - книгозбірні вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ.

Ще одним кроком у розвитку електронних бібліотек стало створення Національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу, складової Національної програми інформатизації. Це передбачало, в свою чергу, формування зведених електронних каталогів відомчих і територіальних об’єднань бібліотек, баз даних ретроспективної національної бібліографії України та комплексу тематичних баз даних із реферативною, фактографічною, оглядово-аналітичною інформацією; забезпечення доступу до ресурсів системи через Інтернет і входження до глобальної мережі електронних бібліотек.

Звичайно, що специфіка таких перетворень впливає і на методи та способи каталогізації. Саме через це класифікаційні системи вимушені трансформуватися за формою та змістом відповідно до зміни характеру інформаційних ресурсів.

Досвіду роботи одного з віртуальних сервісів, що надаються бібліотеками, присвячена публікація головного бібліографа Мурманської ДОУНБ Ольги Урінцевої «Виртуальная справка: бесплатно и без хлопот!» (Библиотека. - 2015. - № 1).

Довідкова служба «Віртуальний бібліограф» розпочала свою роботу в режимі онлайн ще в 2007 році. Основні принципи роботи: безкоштовність і загальнодоступність для всіх користувачів; універсальний характер прийнятих запитів; обов'язковий розгляд кожного прийнятого до роботи запиту і надання відповіді, навіть при відсутності необхідної інформації; оперативність відповідей; конфіденційність інформації про користувача. Спектр послуг, що надаються службою, традиційний для даного напрямку і включає в себе: бібліографічні списки літератури; повний бібліографічний опис запитуваної документа; відомості про наявність документа в бібліотеці; відомості про конкретний факт, подію і т. д.

Важливим завданням віртуального обслуговування, крім задоволення запитів користувачів, є реклама фондів та ресурсів бібліотеки, залучення нових клієнтів. Звідси - продумана тактика: повні тексти та посилання на ресурси Інтернету, що знаходяться у вільному доступі, не надаються.

Для досягнення коректності та однаковості відповідей на питання використовуються шаблони, розроблені для всіх типів довідок. З появою нового сайту бібліотеки до раніше існуючих сторінок «Віртуального бібліографа»: «Про службу», «Задати питання» і «Архіву виконаних довідок» - додалися «Тематичний каталог запитів», «Пошук по архіву», «Допоможи собі сам».

Для систематизації статистичних даних вдосконалена також і адміністративна частина віртуальної довідкової служби. В особистому кабінеті адміністратора в автоматизованому режимі формуються статистичні дані з різними параметрами: кількість, типи та цілі запитів, відділи ББК, місце звернення користувачів тощо. За сім років віртуального довідкового обслуговування було виконано 6503 довідки. У листопаді 2011 року послуга «Віртуальне довідкове обслуговування» МДОУНБ стала лауреатом регіонального конкурсу «Кращі товари та послуги Мурманської області - 2011» у номінації «Послуги для населення». Безцінною нагородою для співробітників бібліотеки стали вдячні відгуки користувачів, одержувані через зворотній зв'язок.

Продовжує розпочату тему стаття Ксенії Карамишевої «Онлайн-послуги у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського: стан та перспективи» (Директор школи, ліцею, гімназії. – 2014. - № 5/6).

Окрім зазначених вище послуг бібліотека пропонує замовлення документів через електронний каталог (для цього необхідна реєстрація за номером читацького квитка)². Для віддалених користувачів існує також можливість отримати читацький квиток дистанційно, шляхом внесення його вартості на розрахунковий рахунок бібліотеки та відправлення користувачем скан-копії квитанції на електронну адресу бібліотеки, після цього на зворотну адресу користувача надсилається також скан-копія читацького квитка, яка є повноцінною заміною його оригіналу.

У розділі «Навігатор в Інтернеті» веб-порталу бібліотеки розміщені посилання на безкоштовні мережеві ресурси психолого-педагогічної тематики, сайти провідних бібліотек України й світу, електронні бібліотеки та електронні видання, офіційні та правові сайти, повнотекстові ресурси іноземними мовами.

Втілення у практику роботи бібліотеки інноваційних технологій, підсумовує автор, сприяють її розвитку як сучасного інформаційного центру. Завдяки розвинутим можливостям інформаційно-комунікативних технологій бібліотека реалізує високотехнологічні електронні процеси обслуговування та надання повноцінного інформаційного забезпечення, таким чином значно розширюючи аудиторію потенціальних та наявних користувачів. Тобто бібліотека перетворюється в «інформаційні ворота», що відкривають користувачеві доступ до інформаційних ресурсів. Але для подальшого розвитку обслуговування користувачів у режимі дистанційного доступу, обов’язковим є формування у них інформаційної культури, вміння користуватися інформаційно-пошуковою системою.

Наразі традиційні форми обслуговування читачів переживають епоху модернізації й адаптації до віддаленого режиму. Не виняток і електронні бібліотечні виставки – одна з найефективніших форм забезпечення користувачів інформацією.

У публікації Л. Туровської та І. Смоляр «Електронна виставка як комунікаційна модель діяльності наукової бібліотеки» (Вісник Книжкової палати. – 2015. - № 3) електронні виставки проаналізовано, з одного боку, як засіб продукування та організації наукових знань, з іншого – як інструмент дистанційного обслуговування у процесі задоволення потреб користувачів у розширенні доступу до великих обсягів інформації.

Електронні виставки мають на меті популяризацію та розкриття фонду за допомогою мережі Інтернет та ставлять такі завдання: сприяти задоволенню наукових, навчальних, виробничих, громадських та інших потреб віддалених користувачів; презентувати нові та актуальні друковані документи із фондів бібліотеки; привернути увагу до ексклюзивних видань; розширити читацьку аудиторію тощо.

Виставки організовуються за двома напрямами: тематичні та нових надходжень. Тематичні виставки можуть бути присвячені актуальним проблемам науки, соціально-економічного, громадсько-політичного і культурного розвитку країни; знаменним та пам’ятним датам; життю та діяльності видатних людей; одному або циклу творів певного автора; комплексу експозицій в межах однієї теми. Виставки нових надходжень – інформаційний продукт, створений на базі нових видань за однією чи кількома галузями знань.

Доцільно мати архів накопичених електронних виставок. Він дозволяє відтворити хронологію виставок за тривалий період. Його формування передбачає максимальну повноту представлення електронних образів друкованих документів.

Впроваджуючи електронні виставки, бібліотека, по суті, організує локальне виробництво у режимі «інформація – на базі інформації». Отримавши інтернет-втілення, виставкова діяльність виграє в оперативності, масштабності аудиторії, розширенні кола доступності послуг для віддалених користувачів, потенційних споживачів бібліотечних послуг. З іншого боку, організація електронних виставок підвищує інформаційний потенціал фонду, сприяє активному його розкриттю та стимулює збагачення й розвиток.

В останні роки технологія обміну миттєвими повідомленнями (ICQ) стала використовуватися не тільки в особистому спілкуванні Інтернет-користувачів, але й в багатьох суспільних сферах життєдіяльності сучасного суспільства. В галузі впровадження подібних технологій досягли успіху багато бібліотек, але найактивніше їх використовують юнацькі бібліотеки, тому що саме їхні користувачі відрізняються мобільністю, активністю та оперативністю реагування на зміни в сучасній електронній системі спілкування. Всі ці фактори змушують бібліотеки для молоді відповідати викликам часу.

Про можливості використання даної технології знайомить матеріал А. А. Шайдурова «Перспективы использования технологии «ICQ» в качестве канала доведения библиографической информации до удаленных пользователей» (Библиография. - 2015. - № 1).

Автор зазначає, що сферою найбільш активного використання технологій є бібліографічна діяльність. Це пояснюється покладеними на бібліографів функціями, якими є виконання бібліографічних, адресних, уточнюючих та фактографічних довідок, передача бібліографічних описів і стислих обсягів інших інформаційних даних. Також ICQ-сервіси використовуються як освітній інформаційний ресурс з метою інформування та консультування нової аудиторії віддалених користувачів. В результаті проведеного аналізу були виявлені сильні і слабкі сторони впровадження обумовленої технології. Було виділено такі позитивні моменти: можливість обробки запиту в режимі реального часу, забезпечення прямого доступу бібліографа до електронного каталогу і баз даних, надання послуг у процесах пошуку, підбору, передачі бібліографічної інформації та ін. До слабких сторін було віднесено відсутність хоча б мінімальної інформації про віддаленого користувача, що перешкоджає конкретизації запиту. Відзначено, що технологія ICQ ефективна тільки для виконання «легких» запитів; більш складні випадки вимагають збільшення часу на їх виконання. Прискоренню процесу перешкоджає і наявність семантичного бар'єру: лише відносно невелика частка користувачів в змозі чітко описати те, що шукає тощо.

Серед можливостей для вдосконалення роботи впровадження технологій ICQ в бібліографічну діяльність автор виділяє наступні: можливість персоніфікації (звернення до одержувача за ім’ям); можливість включати в текст складні для сприйняття на слух дані, наприклад, адреси сайтів, коди тощо.

Автор сподівається, що подальший розвиток електронних технологій сприятиме доступності бібліографічної інформації, як в локальному, так і в глобальному масштабах, підвищенню оперативності та якості.

У публікації «Что делать, если нет квалифицированных каталогизаторов?» відомий фахівець в області каталогізації та класифікації Е. Р. Сукіасян міркує про підбір кадрів, їх «вирощування», управління персоналом каталогізаторів (Научные и технические библиотеки. – 2015. - № 2).

Кваліфікований каталогізатор сьогодні - «штучний товар». І якщо ми не зрозуміємо як вийти з ситуації, криза буде наростати. Помилка в тому, що ми весь час намагаємося їх шукати на стороні. Кваліфікованого фахівця доведеться ростити, виховувати, готувати в своєму колективі. І ця робота розрахована на кілька років. Не потрібно «засмічувати» свій колектив співробітниками, які не мають ясної перспективи. Не обов'язково приймати новачка відразу на постійну роботу (нехай попрацює за договором, покаже себе).

Необхідно пам'ятати, що конфлікт виникає тоді, коли керівник порівну розподіляє премії та надбавки. Не можна миритися з тим, що одні працюють на повну силу, а інші - абияк. В каталогізації повинні залишатися люди, які працюють над собою безперервно, протягом усього свого життя (саме тому спокійно, без паніки сприймаються зміни в правилах опису, таблицях класифікації). І ще - у нового співробітника обов’язково повинен бути наставник. Пропрацювавши у відділі 5-6 років, співробітник повинен знати все: правила каталогізації, ББК, практику індексування.

Автор статті звертає нашу увагу і на таку проблему, як розстановка кадрів. Не варто ідеалізувати кадрову політику, коли кожен повинен працювати на тій ділянці, де з максимальною ефективністю проявляються його можливості. У результаті багато хто, пропрацювавши по 20-25 років на одній і тій же операції, так і не досяг зростання в рамках професії. Сьогодні ми маємо кваліфікаційну характеристику «бібліотекаря-каталогізатора» (затверджена в 2011 році) з певними вимогами до виконання якісно і в повному обсязі покладених на нього посадових обов'язків.

У статті цього ж автора «Классификационная система как инструмент автоматизированного поиска. Часть 1. Почему классификационный поиск эффективнее вербального?» (Научные и технические библиотеки. - 2015. - № 3) наведено порівняння можливостей принципово різних видів пошуку - вербального та класифікаційного (застосовуються в автоматизованому режимі, тобто в електронних каталогах).

Вербальний пошук (за предметними рубриками та ключовими словами) - це пошук по зовнішньому образу слова. Класифікаційний пошук має відношення до смислу, сенсів, які позначають елементи класифікаційних індексів. У більшості випадків, якщо ми маємо справу з тематичним, змістовним пошуком, немає значення, яким буде «зовнішній образ», які терміни обрані для характеристики змісту документа, релевантного запиту.

Говорячи про ефективність вербального пошуку, стверджує автор, ми маємо справу з міфологією, вірою. Семантичний рівень пошуку (тобто за смислами) може бути досягнутий тільки при роботі з тезаурусом, в якому у процесі розробки ураховуються різноманітні парадигматичні відношення (вище – нижче, ціле – частина, причина – наслідок тощо). Але тезаурус, як ми бачимо, це доволі складно. Значно простіше використовувати ключові слова. Крім цього, існують деякі об'єктивні обмеження, наприклад, синонімія та омонімія. Інші обмеження пов'язані з тим, що при вербальному пошуку застосовується та чи інша природна мова (якщо користувач не володіє мовою предметного каталогу, то не зможе побудувати запит на «чужій» для нього мові). Мова ж систематичного каталогу інтернаціональна.
Дуже важливо, запевняє автор статті, щоб електронні каталоги зберегли культуру обслуговування читачів засобами карткових каталогів, вироблену десятиріччями бібліотечної практики. У картковому систематичному каталозі, з яким багато років працювали кваліфіковані фахівці, читачі добре орієнтувалися. Знали: якщо нічого не знайшли, треба подивитися роздільник «попереду», на щабель вище. Тобто масове впровадження АБІС з примітивними за функціями та можливостями електронними каталогами завдало колосальної шкоди розвитку бібліотечного обслуговування. Читачі залишилися наодинці з комп'ютерами - в їхніх програмах немає діалогу, немає ніяких посилань і довідок.

 

Свої зауваження і побажання надсилайте до відділу наукової інформації та бібліографії КЗ "ЗОУНБ ім. О. М. Горького" ЗОР за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 142, тел. 787-53-57 чи e-mail: bibliograf.zounb@gmail.com, bibliograf@zounb.zp.ua

Список літератури:

1. Карамишева К. Онлайн-послуги у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського: стан та перспективи / К. Карамишева // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2014. - № 5/6. – С. 144-152.

2. Копитко Т. Сучасні напрями оптимізації використання електронно-інформаційних ресурсів / Т. Копитко // Вісн. Кн. палати. – 2015. - № 4. – С. 21-24.

3. Протопопова Е. Э. Рекомендательная библиография в веб-среде / Елена Эдуардовна Протопопова // Совр. б-ка. – 2015. - № 1. – С. 30-33.

4. Сердечная Н. В. Виртуальные сервисы / Наталья Владимировна Сердечная // Совр. б-ка. – 2015. - № 1. – С. 34-37.

5. Сукиасян Э. Р. Классификационная система как инструмент автоматизированного поиска. Часть 1. Почему классификационный поиск эффективнее вербального? / Э. Р. Сукиасян // Науч. и техн. б-ки. – 2015. - № 3. – С. 20-29.

6. Сукиасян Э. Р. Что делать, если нет квалифицированных каталогизаторов? / Э. Р. Сукиасян // Науч. и техн. б-ки. – 2015. - № 2. – С. 52-59.

7. Туровська Л. Електронна виставка як комунікаційна модель діяльності наукової бібліотеки / Леся Туровська, Інесса Смоляр // Вісн. Кн. палати. – 2015. - № 3. – С. 29-31.

8. Уринцова О. Виртуальная справка: бесплатно и без хлопот! / Ольга Уринцова // Библиотека. – 2014. - № 12. – С. 27-30.

9. Шайдуров А. А. Перспективы использования технологи «ISQ» в качестве канала доведения библиографической информации до удаленных пользователей / А. А. Шайдуров // Библиография. – 2015. - № 1. – С. 124-217.