Аналіз статей, опублікованих у фаховій періодиці останнім часом, свідчить про посилення уваги до професії бібліографа, його особистості та майстерності, що підтверджується збільшенням кількості відповідних матеріалів. Тому і другий випуск огляду розпочинаємо статтею директора Бібліотеки Російської Академії наук В.П. Леонова «О личности и мастерстве библиографа» (Мир библиографии. – 2008. – №1). Автор ставить за мету допомогти бібліографу в оволодінні статусом професії і знаходить такі аргументи, які підносять її на рівень високого мистецтва та наукової творчості. «Бібліографія, - говорить автор, це похідне від бібліографа, а не навпаки».Окрім професіональних знань, отриманих в процесі навчання, бібліограф працює на основі передчуттів, здогадок і прецедентів. Це те, що психологи називають «живим знанням». Бібліографія – захоплююче заняття. Нею можна займатися двадцять чотири години на добу. Становлення особистості бібліографа передбачає довгу та складну дорогу, яка поступово переходить від наслідування (копіювання) діяльності до самостійної творчості. Талант бібліографа проявляється не відразу, а з часом, через набуття практичного досвіду.

Творчість бібліографа не буває простою. У вищих своїх проявах вона унікальна при зовнішній обманливості і доступності. Щоб відібрати створене авторами (часом дуже давно) і розібратися в ньому, треба виховати в собі особливі моральні якості, які складають «неписаний кодекс бібліографа»: результати бібліографічного пошуку повинні бути документально підтверджені достовірними бібліографічними та документальними джерелами. Бібліограф – експерт, який пояснює результати пошуку інформації, його працю оцінюють інші.

«Информационные интеллект-центры – прообразы публичных библиотек будущего» - так назвав свою статтю Ю. О. Гриханов, науковий співробітник Російської державної бібліотеки. (Библ. дело. – ХХІ век: Науч.-практ. сб. – 2007. - №2). Матеріали, на яких базується оглядово-аналітична стаття, дають можливість автору дати визначення публічній бібліотеці як інформаційному інтелект-центру, розповісти про передумови та зародження їх, висвітлити цікавий досвід створення і роботи Молодіжного інтелект-центра, сформованого в структурі ЦБС «Любліно», а потім підтриманого в різних варіантах московськими бібліотеками і столичною владою. Суть цих центрів полягає не в зміні назв традиційних бібліотек, а в доповненні їх новими підрозділами та новими формами роботи. Так, в згаданій бібліотеці, виникло п’ять блоків, які доповнюють традиційні відділи обслуговування читачів: інтернет-клуб, дозвіллєвий комплекс (клуб спілкування «Світ твоєї душі»); комплекс розвитку особистості, служба професійної орієнтації; спортивно-оздоровчий комплекс. Кожен блок, в подальшому, автор характеризує детально.

В цьому ж збірнику опублікована стаття О. Г. Буніної «Информационно-консалтинговая деятельность библиотек как новая форма обслуживания пользователей». Що передбачає такий вид діяльності бібліотек? По-перше, це надання користувачам певних інтелектуальних (консалтингових) послуг, по-друге, запровадження в роботу тих форм, які раніше були їм невластиві, насамперед, це посередництво, маркетингові дослідження, підготовка аналітичних оглядів, дайджестів, фактографічних дос’є. Автор серйозно підійшла до висвітлення даної теми, кожна теза підкріплюється посиланням на авторефератних науковців, теоретичний виклад матеріалу доповнюється практичними рекомендаціями, в кінці статті, для глибшого опанування матеріалу, подається список літератури із 56 джерел.

Завідувачка інформаційно-бібліографічним відділом Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. Крупської в статті «Інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів: нові тенденції і проблеми» (Бібл. форум України. – 2008. - №1.) знайомить нас із роботою свого відділу. І хоча обласна бібліотека за статусом стоїть на порядок вище масових бібліотек, окремі форми роботи, які ефективно зарекомендували себе в ОУНБ, можна започаткувати і в УБС.

В 2007 році в ЦБС для дітей м. Ярославля проводився моніторинг із вивчення інформаційних потреб юних читачів. Мета дослідження – виявити місце книги і бібліотеки в житті підлітків. Узагальненню підсумків цього дослідження присвячена стаття Сазанової О. «Информационные потребности пользователей – каковы они?» (Библиотека. – 2008. - №3). Чим не корисна ця стаття для наших ЦБС? Перш за все, переліком питань, включених до анкети, репертуаром книг, що зацікавили сучасних дітей та ставленням до інформаційних ресурсів бібліотек.

Останнім часом опубліковано чимало матеріалів, присвячених створенню та використанню електронних бібліотек в довідково-біліографічному обслуговуванні . В статті В Нахріної та Ю. Нахріна «Использование электронных библиотек в справочно-библиографическом обслуживании» (Библиография. – 2008. - №1). Розглядаються існуючі та перспективні форми і методи бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів за допомогою електронних бібліотек. Електронні бібліотеки значно розширили можливості звернення користувачів до електронних інформаційних ресурсів. Бібліотечні сайти і портали виступають прообразами майбутніх електронних бібліотек. Яку ж роль будуть виконувати в електронній бібліотеці бібліотечні працівники, зокрема, бібліографи? Дослідження показало, що без кваліфікованих бібліотечних кадрів неможливо створити і використовувати електронні інформаційні ресурси. Бібліографи, оволодівши методами пошуку, відбору та обробки інформації, повинні взяти на себе роль лоцманів, навігаторів в океані інформації. Користувачі відмічають, що в складних випадках без бібліографів неможливо розшукати і отримати необхідну їм інформацію.

Стаття Євтюхіної О. «Классификация информационных потребностей в библиотеке» опублікована в цьому ж номері часопису, піднімає проблему, яка вже не нова в наукових колах. Цій темі присвячено багато публікацій. Про це говорили ми і в попередніх випусках нашого огляду. Все це свідчить про відсутність у спеціалістів єдиного трактування та поняття феномена «інформаційні потреби». Авторка, посилаючись на праці науковців, полемізуючи з ними, дає своє бачення цієї проблеми, а також своє визначення: інформаційні потреби – це потреби в необхідній для діяльності відповідній додатковій інформації, яка виражена в документальній формі і знаходиться в інформаційних фондах бібліотеки. Все це теорія, але все ж таки рекомендуємо практикам ознайомитися з даною статтею.

В статті Шатохіної Н. «Краеведческие библиографические ресурсы областных библиотек» (Библиография.- 2008.- №2) головна увага приділяється аналізу впливу електронних технологій на формування, склад і якість краєзнавчих бібліографічних ресурсів. Всі ці проблеми розглядаються на досвіді роботи Орловської та Брянської обласних універсальних наукових бібліотек.

Незважаючи на це, ЦБС зацікавить тематика краєзнавчих картотек: «Історична хроніка», «Наші автори в центральній пресі», бібліографічні покажчики: «Нова книга року», «Орловська книга», електронні бази даних «Історичні та пам’ятні міста Брянської області», «Видатні діячі краю» та ін.

Другий випуск часопису «Бібліотечний вісник» за 2008 рік повністю присвячений Національній бібліотеці Білорусі. В статтях автори, а це директор директор Бібліотеки та завідувачі структурними підрозділами, показали роль головної бібліотеки Білорусі як інформаційного, соціокультурного і соціополітичного центру. Розкрито місію її в координації діяльності всіх бібліотек та інформаційних центрів країни щодо задоволення інформаційних потреб користувачів. Особливу увагу проголошуємо звернути на статтю Шереметьєвої А. та Фісенко Л. «Інформаційний центр Національної бібліотеки Білорусі у розвитку корпоративної взаємодії бібліотек Білорусі».

Крім повного електронного забезпечення своєї бібліотеки Центр вирішує завдання інформаційно-технологічного розвитку бібліотек республіки. Це, насамперед, комп’ютерне оснащення відзначається позитивна динаміка надходження комп’ютерів не тільки в центральні бібліотеки ЦБС, у яких на початок 2007 року нараховувалося 829 комп’ютерів ( у середньому  - 6 ПК на одну центральну бібліотеку), але й у дитячі і сільські бібліотеки. Практично усі ЦБС республіки мають автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи. На сьогодні вихід в інтернет є в усіх республіканських й обласних бібліотеках, а також понад 270 публічних бібліотеках країни. Електронна бібліотека НББ – наступний напрям діяльності Центру – формується як автоматизована інформаційна система, що складається з електронного сховища інформаційних ресурсів із відповідним інформаційно-пошуковим апаратом, який забезпечує пошук і віддалений доступ користувачів до зазначених ресурсів.

В статті Загорецької О.М. «Інформаційні потреби працівників служб діловодства» (Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - №1) проаналізовано зміст інформаційних потреб працівників служб діловодства. Автор визначає найбільш проблемні ключові аспекти в організації роботи зі службовими документами, що цікавлять секретарів, референтів, помічників, керівників, офіс-менеджерів. При цьому особливий акцент робиться на ролі електронних інформаційно-консультаційних ресурсах у задоволенні потреб цієї категорії користувачів. Стаття носить дещо науковий характер, але ознайомитися з нею варто, оскільки ця група користувачів є в кожному районі.

Цікавою буде стаття В. Загуменної «Бібліотечна справа Данії: нотатки українського бібліотекаря» (Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - №1), опублікована в цьому ж часописі.

Група провідних фахівців у галузі бібліотечної справи з України відвідала з професійним візитом бібліотеки Данії та діляться враженнями від цієї поїздки. Основним інформаційним і культурним центром з обслуговування громадян країни є публічні бібліотеки. На 35 тис. населення – одна публічна бібліотека. Всі вони загальнодоступні, добре оснащені, мають сучасний інтер’єр. До речі, окремо дитячих і юнацьких бібліотек не існує. Однак в публічних бібліотеках все робиться для того, щоб задовольнити потреби дітей і молоді. Позаздрять працівники ЦБС і датським мобільним бібліотекам. Як правило, це великі автобуси 12 метрів довжиною, оснащені відповідним обладнанням, із доступом до мережі Інтернет. Тут представлені, як і у стаціонарній бібліотеці, всі види документів, від традиційних до мультимедійних. Читачі можуть працювати безпосередньо в мобільній бібліотеці, або взяти документи додому.

Найбільше вразила центральна публічна бібліотека м. Орхус. В ній створено «інформаційну галерею», де використовується технологія «дотику» і де можна отримати будь-яку інформацію за допомогою робота, що відповідає на запитання. Ця галерея використовується і як центр навчання користувача. В бібліотеці існують інформаційні колони, які можна крутити і на яких з’являється нова інформація. В плані експерименту, з метою заохочення молоді до бібліотеки створено «інтерактивну підлогу», на якій можна робити замовлення відповідної інформації ногами та ін. Значний акцент робиться на співпраці з користувачами, які допомагають разом змінювати бібліотеку як фізичний об’єкт і робити її ще більш привабливішою для читачів.

В серії «Библиотекарь и время. ХХІ век» вийшла книга І. Савіної «Методика библиографического описания» (М.: Либерия, 2007.) Це практичний посібник, в якому розглядаються теоретичні та методичні аспекти бібліографічного опису документу згідно Міждержавного стандарту ДСТ (ГОСТ)7.1 – 2003 «Библиографическая запись. Библиографическое описание: Общие требования  и правила составления». Цей документ ратифіковано Україною, і тому є обов’язковим для запровадження. В посібнику подаються також типові приклади бібліографічного опису різних видів документів, в т.ч. і аналітичний бібліографічний опис частини документу. Посібник адресований в першу чергу бібліографам та бібілотекарам – каталізаторам, а також студентам та викладачам відповідних навчальних закладів. 

Список використаних джерел

 1.     Бунина Е.Г. Информационно-консалтинговая деятельность библиотек как новая форма обслуживания пользователей // Библ. дело – ХХI век: Науч.-практ. сб. - 2007. - №2. - С. 120-146.

2.     Гриханов Ю.А. Информационные интеллект-центры – прообразы публичных библиотек будущего // Библ. дело – ХХI век: Науч.-практ. сб. - 2007. - №2. - С.57-70.

3.     Евтюхина Е.А. Классификация информационных потребностей в библиотеке // Библиография. - 2008. - №1. - С. 42-47.

4.     Загорецька О.М. Інформаційні потреби працівників служб діловодства (За результатами аналізу веб-порталів вітчизняних професійних співтовариств) // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - №1. - С. 22-26.

5.     Загуменна В.В. Бібліотечна справа Данії: нотатки українського бібліотекаря // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. - №1. – С. 48-50.

6.     Леонов В.П. О личности и мастерстве библиографа // Мир библиографии. – 2008. - №1. – С. 2-5.

7.     Нахрина В.А., Нахрин Ю.В. Использование электронных библиотек в справочно-библиографическом обслуживании / В.А. Нахрина, Ю.В.Нахрин // Библиография. – 2008. - №1. – С. 11-17.

8.     Савина И.А. Методика библиографического описания: Практ. пос. – М.: Либерия, 2007. – 144с.

9.     Сазанова Е. Информационные потребности пользователей – каковы они? // Библиотека. – 2008. - №3. – С. 15-17.

10.  Свіркова Л. Інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів: нові тенденції і проблеми // Бібл. форум України. – 2008. - №1. – С. 22-25.

11.  Шатохина Н.З. Краеведческие библиографические ресурсы областных библиотек // Библиография. – 2008. - №2. – С. 31-38.

12.  Шереметьєва А., Фісенко Л. Інформаційний центр Національної бібліотеки Білорусі у розвитку корпоративної взаємодії бібліотек Білорусі // Бібліотечний вісник. – 2008. - №2. – С. 18-21.