Вы здесь

IV квартал 2008

В бібліотечній періодиці, яка ввійшла до останнього, четвертого випуску аналітичного огляду "Бібліографічні ідеї та технології", вміщено статті різнопланового характеру, але більшість з них, як і в попередніх випусках, присвячена удосконаленню системи електронних ресурсів бібліотеки.

Бібліотеки України вже пройшли перший етап "знайомства" з електронними ресурсами й організації доступу лише до тих ресурсів, які пропонувалися через різні проекти чи гранти. Нині бібліотечні заклади зосереджують увагу на формуванні власних стратегій з відбору потрібних електронних ресурсів та організації повноцінної роботи з електронними базами.

Стаття Т.О. Ярошенко "Організація та управління електронними ресурсами в сучасній бібліотеці" (Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 3) пропонує технологічну модель життєвого циклу у сучасній книгозбірні. Стаття висвітлює теоретичні питання створення та популяризації електронних баз даних бібліотеки.

Питання впровадження в бібліотечну практику інформаційних і комунікаційних технологій, створення власних електронних ресурсів та визначення тенденцій їхнього подальшого розвитку є справою державного значення. Саме тому однією з основних тем щорічних науково-практичних конференцій директорів обласних бібліотек останніх років була проблема запровадження у практику роботи нових інформаційних технологій. За ініціативи обласних бібліотек в регіонах стали розроблятися обласні Програми автоматизації бібліотек. Про створення і виконання такої програми на Дніпропетровщині розповідається в статті Н. Тітової "Роль і місце публічних бібліотек у побудові інформаційного суспільства: окремі аспекти, досвід та першочергові завдання" (Бібл. планета. - 2008. - № 3). В публікації висвітлюється майже 15-річний період комп’ютеризації ОУНБ, з моменту створення електронного каталогу у 1993 році до побудови корпоративної інформаційної мережі.

Сьогодні електронні каталоги існують в усіх обласних бібліотеках та в значній частині районних і міських ЦБС. Але виникла інша проблема: відсутність методичних рекомендацій ведення ЕК та методики навчання персоналу. Саме ці питання і висвітлюються в статті О. Токмакової "Не изобретая велосипед. Опыт создания электронного каталога в муниципальной библиотеке" (Библиотека. - 2008. - № 10). Автор, аналізуючи свій досвід створення ЕК, хоче застерегти бібліотечних працівників від деяких помилок.

Виконання письмових довідок - одна із основних форм роботи будь-якої бібліотеки. Головна мета довідок - задоволення тематичних запитів, які надходять від спеціалістів, організацій і закладів. Аналіз довідок свідчить про досить часте повторення тематики запитів. Для запобігання нераціональним витратам часу і праці бібліографа для повторного пошуку, в бібліотеках створюються архіви виконаних довідок (чи фонди неопублікованих бібліографічних списків). В статті співробітників відділу довідково-бібліографічного обслуговування Російської державної бібліотеки Н. Авдоніної та Н. Масловської "Фонд выполненных справок - важный элемент СБА (Библиотека. - 2008. - № 10) детально розповідається про певний порядок роботи з фондом виконаних довідок. Автори наводять, як приклад, назви довідок, джерела їх виконання та оформлення. В публікації наводиться зразок спеціального бланку, який обов’язково заповнюється при замовленні письмової довідки. Як і скільки часу зберігаються довідки в архіві, як їх знайти для повторного використання, про все це ви дізнаєтеся з даної статті. До речі, цей ж матеріал опубліковано і у п'ятому номері журналу "Библиография".

В попередніх випусках огляду ми вже знайомили Вас з досвідом роботи публічних центрів правової інформації, які створюються в обласних, міських та районних бібліотеках. Про роботу одного з них розповідає Н. Гладкова в статті "Правовая информация для всех" (Библиотека. - 2008. - № 10). Відкритий в кінці 2001-го року Муромський ПЦПІ заявив про себе як центр, не локальний, а глобальний, загальноміський, яким може скористатися все населення Мурома, не залежно від того є вони читачами чи ні.

Послуги Центру різноманітні і не обмежують користувачів певними формами і темами запитів. Саме це і приваблює все нових і нових відвідувачів. Основні послуги - це пошук правових актів в ЕБД, видача довідки про місце і час опублікування документу, копіювання документів на паперові та електронні носії, пошук правової інформації в електронних картотеках інформаційно-бібліографічного відділу; виконання всіх видів довідок: фактографічних, бібліографічних, тематичних, адресних. Автор статті аналізує групи користувачів, типові запити їх, для прикладу наводить назви деяких письмових довідок та покажчиків літератури, які складає відділ бібліотеки. Цим і цікава дана публікація для ЦБС області.

До теми створення Публічних центрів правової інформації часопис "Библиотека" звертається майже в кожному випуску. В № 8 за 2008 рік опубліковано статтю І. Миронової "Публичные центры правовой информации: достижения и перспективы" , в якій йдеться про виконання державної програми створення загальноросійської мережі публічних центрів правової інформації на базі публічних бібліотек, подається досвід роботи ПЦПІ Бєлгородської обласної універсальної наукової бібліотеки та створення центрів правової та соціально-побутової інформації в містах і районах області.

Г. Савельєва в статті "Доступность информации" (Библиотека. - 2008. - № 11) теж розповідає про правову інформацію в ЦБС м. Петровськ-Забайкальський. Кожна стаття цікава по-своєму. В кожному досвіді є те, що відрізняє, а також об’єднує їх.

Таким чином, можна сказати, що діяльність ПЦПІ стає все більше багатоаспектною і багатогранною. А в результаті все більше наших користувачів отримують можливість не просто дізнатися про свої права, але і грамотно ними розпорядитися.

Довідковому обслуговуванню в віртуальному середовищі присвячена стаття Г. Рогачової "Что? Где?Когда?" (Библ. дело. - 2008. - № 14). В ній висвітлюється досвід Архангельської обласної наукової бібліотеки імені М. Добролюбова. Явні переваги нової форми роботи довідкової служби бібліотеки оцінили, насамперед, учні, студенти, які можуть в будь-який час звернутися за допомогою і стримати відповідь протягом 1-2 днів. Автор-знайомить нас із досвідом виконання віртуальних консультацій та кумулювання архіву віртуальних довідок. Безперечно, такий спосіб отримання інформації дуже зручний для користувачів, а для бібліотек це ще одна можливість в епоху комп’ютерних технологій підтвердити свій статус загальнодоступності інформаційного закладу.

Захопившись автоматизацією та створенням електронних ресурсів бібліотек ми дещо відгородилися від такої важливої ділянки роботи як бібліографічна культура читачів. Навіть найдосконаліший довідково-бібліографічний апарат не буде ефективно працювати, якщо не навчити ним користуватися читачів.

Стаття І. Кудинової "Поиск знаний должен быть адресным" (Библиотека. - 2008. - № 11) знайомить нас з результатами комплексного соціологічного дослідження "Бібліографічна культура читачів міської публічної бібліотеки (м. Ухта, Республіка Комі). Опитування проводилось методом анкетування. Автор розкриває основні результати дослідження та висновки, до яких прийшли експерти.

Н.Т. Зінатуліна в статті "Руководство к действию - четко, оперативно, разнообразно" (Мир библиографии. - 2008. - № 4) аналізує складові довідково-бібліографічного апарату сільських бібліотек Астраханської області. Судити про повноту і оперативність виконання запитів читачів можна, зокрема, за станом систематичної картотеки статей, її наповненню новими матеріалами, виділенню актуальних рубрик, наявності тематичних картотек. Довідково-інформаційні фонди сільських бібліотек, зазначає автор, поповнюються дуже повільно і в недостатній кількості. Відсутність довідкової літератури бібліотекам приходиться компенсувати інформаційно-бібліографічними досьє ("папки-накопичувачі") різноманітної тематики: "Сучасна авторська пісня", "Музеї світу", "Молодим виборцям", "Національні проекти", "Хто є хто в політиці" та ін. Крім того, покращити і поповнити склад ДІФів бібліотеки намагаються за рахунок і "малих форм бібліографії". Це листівки-закладки: "Захисти свої права ", "Наркоманія - розмова начистоту", "Книги-ювіляри" та ін. Видання рекомендаційних покажчиків літератури стало невід'ємною частиною ДБА практично всіх бібліотек області. Теми їх теж різноманітні і складаються вони для різних категорій читачів: "Сам собі адвокат", "Світ твоїх захоплень", "Молодіжні течії та організації", "Правове положення неповнолітніх", "Проза молодих" та ін. З цієї статті ви дізнаєтесь і про репертуар днів спеціаліста, днів відкритих дверей, днів бібліографії, тематику бібліотечно-бібліографічних уроків, про інформаційне обслуговування та використання Інтернету. Якраз таким практичним підходом до висвітлення теми стаття, безперечно, буде цікавою бібліографам.

У 2008 році відбулася поїздка українських бібліотечних фахівців до бібліотек Франції. Стаття О. Воскобойнікової-Гузєєвої "Публічна інформаційна бібліотека Франції: модель сучасного інформаційного простору" (Бібл. планета. - 2008. - № 3) знайомить читачів з найяскравішим прикладом медіатеки Франції - Публічною інформаційною бібліотекою Національного центру мистецтва та культури ім. Ж. Помпіду в Парижі. Досвід ПІБ переконує, що в умовах медіатеки можна краще задовольнити інформаційні потреби всіх категорій користувачів (щоденно бібліотеку відвідують близько 6тис. осіб). Стаття, безперечно, зацікавить фахівців, а французький досвід стане у нагоді працівників українських бібліотек.

Становлення електронних бібліотек, поцифрування культурної спадщини - одна з основних тенденцій у культурі сучасності. В 2005 році в ООН було започатковано глобальний міжнародний проект "світова цифра бібліотека" - бібліотека, в якій всі документи зберігаються в цифрових форматах та доступні для роботи з комп’ютера. Серед перших членів ЄЦБ були Конференція Європейських національних бібліотек, Європейська асоціація телевізійних архівів, Європейський музейний форум, Європейське відділення Міжнародної ради архівів. В статті Н. Пелагешової "Європейська цифрова бібліотека: проект створення" (Бібл. вісник. - 2008. - № 5) розглянуто етапи та сучасний стан проекту побудови ЄЦБ та обґрунтовано необхідність приєднання до нього України. Хоча ця проблема ще надто далека від ЦБС, але знати про неї варто.

Наприкінці огляду, хотілося б звернути увагу на статтю тільки-но отриманого № 20 журналу "Библиотечное дело". І. Тікунова, кандидат філософських наук, вчений секретар Архангельської обласної наукової бібліотеки, провела аналіз сайтів центральних універсальних бібліотек крайових, обласних, автономних округів Росії. Результати цього аналізу вона й розкриває в статті "Shazeware или Freeware? Как записать информацию на "библиотечную матрицу". Предметом дослідження стали бібліотечні послуги, які часто-густо позиціонуються працівниками бібліотек як інновації. Беручи під сумнів такі інноваційні підходи, вона в більшості випадків категорично їх спростовує. Особливу тривогу автора викликає таке нововведення , як збільшення кількості платних послуг наперевагу безоплатним. Чи є інновацією плата за оформлення читацького квитка (ця послуга заявлена на сайтах 19 бібліотек). На думку автора, читацький квиток - це документ, який менше за все відповідає потребам користувачів. Іншим серйозним обмеженням доступу до інформації є надання документа із фонду бібліотеки за плату. Вже саме формулювання послуги суперечить закону РФ "Про бібліотечну справу" (1994) р.). Закамуфльованою різновидністю такої "послуги" є нічні та святкові абонементи, платні абонементи на літературу підвищеного попиту (в т.ч. журналів "Verena", "Burda"), рідкісних та цінних видань. Практично в усіх бібліотеках стягується плата за проведення екскурсій по бібліотеці, консультування з питань роботи з електронною інформацією і навчанню методам пошуку в мережевому інформаційному середовищі.

На сайтах 20-и бібліотек пропонується платне обслуговування по МБА - традиційна форма взаємовикористання бібліотечних ресурсів. В бібліотеках беруть плату за оформлення замовлення, виконання бібліографічних довідок на уточнення і навіть за послуги методичного характеру. Всі, без винятку, стягують плату за користування комп’ютерною технікою, копіюванням електронної інформації. І тут виникає протиріччя між платними довідковими послугами виконаними безпосередньо в бібліотеці та тільки що впровадженою безоплатною послугою "Віртуальна довідкова служба". Автор наводить багато прикладів щодо надання платних, нехарактерних бібліотеці, послуг та недостатньої професійної компетентності і елементарній неграмотності. І Тікунова вбачає в усьому цьому негативну стратегію і доводить, що настав час вивести державну бібліотеку із ринкового сектору і обґрунтувати перед органами влади необхідність забезпечення загальнодоступності бібліотечних послуг, виконуючих соціально визначені завдання. Стаття дискусійна, але висновки, до яких приходить автор, оптимістичні і, мабуть, стосуються не тільки бібліотек, але й інших закладів соціальної сфери.

 

Список використаних джерел

  1. Авдонина Н. Фонд выполненных справок - важный элемент СБА / Н. Авдонина, Н. Масловская // Библиотека. - 2008. - № 10. - С. 72-74; Библиография. - 2008.- № 5.- С. 30-34.

  2. Воскобойнікова-Гузєєва О. Публічна інформаційна бібліотека Франції: модель сучасного інформаційного простору // Бібл. планета. - 2008. - № 3. - С. 27.

  3. Гладкова Н. Правовая информация для всех //Библиотека. - 2008. - № 10.- С. 14-16.

  4. Зинатулина Н.Ш. Руководство к действию - четко, оперативно, разнообразно : [СБА сел. б-к] // Мир библиографии. - 2008. - № 4. - С. 32-37.

  5. Кудинова И. Поиск знаний должен быть адресным // Библиотека. - 2008. - № 11. - С. 70-71.

  6. Миронова И. Публичные центры правовой информации: достижения и перспективы // Библиотека. - 2008. - № 8. - С. 14-17.

  7. Пелагеша Н. Європейська цифрова бібліотека: проект створення // Бібл. вісник. - 2008. - № 5. - С. 3-7.

  8. Рогачова А. "Что? Где? Когда? : [виртуал. справки] // Библ. дело. - 2008. - № 14. - С. 20-21.

  9. Савельева Г. Доступность информации // Библиотека. - 2008. - № 11. - С. 14-15.

  10. Тикунова И.П. Shazeware или Freeware? Как записать информацию на "библиотечную матрицу" // Библ. дело. - 2008. - № 20. - С. 26-28.

  11. Тітова Н. Роль і місце публічних бібліотек у побудові інформаційного суспільства: окремі аспекти, досвід та першочергові завдання // Бібл. планета. - 2008. - № 3. - С. 11-14.

  12. Токмакова Е. Не изобретая велосипед. Опыт создания электронного каталога в муниципальной библиотеке // Библиотека. - 2008. - № 10.- С. 36-38.

  13. Ярошенко Т.О. Організація та управління електронними ресурсами в сучасній бібліотеці // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 3. - С. 13-21.