Літератка
Андрій Будугай
Переяславські етюди
(Літератка)
Присвячується Григорію Вербі –
педагогу, музиканту,
науковцю-любомудру
«Альянс»
На землях козаків
з’явились «самураї» –
Дівчата й хлопці
об’єдналися в «Альянс».
Очолив їх Орлов –
сенсей, що добре знає,
Як між тілами
й духом відшукать баланс.
Андрій Козачковський
Андрій, син Осипа
із роду Козачковських,
Зумів зробити теж
немало гідних справ,
Та з них найбільша та,
що серед круч дніпровських
Шевченка-Кобзаря
від смерті врятував.
Анелія Ковальська
Анелія Ковальська –
це смолоскип культури.
В ній поєднались разом
поет і педагог.
Вона плекає парость
дитячої натури,
Творити вчить прекрасне,
щоб кожен був, як бог.
Богдан Хмельницький
Цей гетьман у собі
вмістив таки багато.
Тепер один ганьбить його,
а інший – навпаки
За те, що відбулась тут
горезвісна рада.
Та визначав не він, хто ми –
пани чи жебраки!..
Брати Толочки
Михайло та Петро –
брати Толочки,
Що музі Кліо
присвятили все життя.
Один освітлював
учнівських душ куточки,
А інший здобува
у Геї відкриття.
Віктор Сокол
Віктор Сокол – це наш
літописець-фотограф,
Об’єктив його ловить
просто безліч подій,
І на кожну із них –
ніби ставить автограф,
Посилає у вічність
цей мастак-чародій.
«Вісник Переяславщини»
Найпопулярніша
газета у районі –
Це славний «Вісник» –
кольоровий блок новин.
Щотижня двічі
він дає нам у долоні
Життя хронограф
від низів і до вершин.
Володимир Заболотний
Володимир Заболотний –
незвичайний архітектор:
Мав талант такий великий,
що країну прославляв.
Різнобічний і гуманний,
і конструктор, і інспектор,
І художник, і мисливець –
він зробив багато справ.
Володимир Мономах
Син князя Всеволода
Володимир Мономах
За ліком другим є
із переяславських князів.
Збирає воєдино Русь
і все трима в руках,
І орди половецькі б’є
чимало він разів.
Ганна Самутіна
Ганна Самутіна –
дух-небожитель,
Зодчий малярства,
що Вічністю жив.
В техніках різних –
гармонії вчитель,
Храм «Розы Мира» –
її лейтмотив.
Григорій Верба
Брат Григорій Верба –
це сучасний подвижник,
Педагог і дослідник
духовних глибин,
Що пізнав перед цим
видатний співвітчизник –
Музикант і поет,
Царства Божого син.
Григорій Сковорода
У Переяславі
філософ християнський
Піїтику неповний рік
спудеям викладав,
А згодом в Ковраях
здобутки освітянські
Він Василя Томару вчив
з’єднати всі у сплав.
Династія князів
Син наймолодший Ярослава
Всеволод-Андрій
Успадкував удільне
Переяславське князівство
І заснував династію,
численну, наче рій, –
Її князі чимало вклали
в розбудову міста.
Дитинець
Дитинець міста –
не садок дитячий:
Жили там знать,
єпископи, князі.
Іззовні був укріплений добряче
І добре знав ціну своїй вазі.
Елліна Сумченко
Елліна Сумченко
вже в дев’ять років зірка,
З Дівичок шлях проклала
в пісенний марафон.
Десятками років
так само сильно й дзвінко
Лунає хай для всіх
цей голос в мікрофон!
Єпископ Єфрем
Свят Єпископ Єфрем –
ієрарх-покровитель
Переяславських душ,
переславських стін.
Збудував не одну
він духовну обитель,
Звів лікарню й мости
до предвічних глибин.
«Журавлик»
До Ніни Гаврилюк
прямісінько з Парнасу
Спустився в час прозрінь
«Журавлик» – дивний птах.
Натхненно заспівав
цей побратим Пегаса
Обличчями дітей
з віршами на вустах.
«Змійові» вали
Недалеко від міста
лежить сотні років
Ряд «змійових» валів –
то кордони Русі.
Люд осідлий вони
від ординських наскоків
Захищали – і тому
їм так вдячні ми всі.
Іван Шпиталь
Іван Шпиталь почав
у В’юнищах свій шлях,
Там закохався в Україну
до нестями
І Слово Кобзаря
підняв, неначе стяг,
Поніс через життя
тернистими стежками.
Ірина Прісич
Ірина Прісич –
леді-бізнесмен,
Що душу зберегла
від влади грошей.
Вона ввійшла
в когорту тих імен,
Хто зміг зробить
багато справ хороших.
Йосип Бодянський
Студент семінарії
Йосип Бодянський,
Читаючи книги,
у фондах знайшов
Релікт-Євангелію –
скарб освітянський, –
А згодом дійшов
до слов’янських основ.
Кобзар-художник
Незламний Вісник
Правди і Свободи,
Він полюбив наш край,
і храми змалював,
І слово гостре –
щоб усі народи
Почули вчасно – тут
у «Заповіт» поклав.
Костянтин Острозький
Князь Костянтин Острозький
від польської корони
Отримав Переяслав,
щоби вершилась справа
Із розбудови міста
й системи оборони.
Цій справі ще сприяло
і Магдебурзьке право.
Ланка двох культур
Був мезоліт,
коли в урочищі Загай
З’явилася спочатку
давняя стоянка.
А згодом обжили
трипільці дивний край,
Вони – між землеробством
та скотарством ланка.
Марія Буряк
Творчий дух дав наснагу
Марії Буряк
Подолати біду,
що прийшла із дитинства.
Ковалинська майстриня,
як мужній моряк,
Через барви проклала нам
шлях побратимства.
Марія Карп’юк
Марія Карп’юк –
поетеса-філолог,
Що сутність космічну
шукає в словах,
А в серці її –
б’є набат нам на сполох:
«Пора подолати
і гріх свій, і страх!»
Микола Губар
Микола Губар
із Дем’янців родом:
Там палко полюбив
фольклорну пісню.
Щоб зберігати
спадщину народу,
«Музик троїстих»
звів у коло тісне.
Микола Колос
Він музику щодня
творить не для юрби,
А для краси душі,
для справжнього горіння.
Духовний брат і друг
Григорія Верби
Микола Колос – жрець
високого служіння.
Микола Корпанюк
Микола Корпанюк –
це археолог слова,
Що прагне віднайти
у глибині віків
Те джерело, з якого
українська мова
Черпає і красу,
і силу козаків.
Михайло Гич
Козак Михайло Гич –
це гордість Єрковець.
Він дбає про село
і нині, в час сутужний.
Людина ділова,
і душ людських знавець,
Простий у спілкуванні
й меценат потужний.
Михайло Литвиненко
Михайло Литвиненко –
спортивна слава міста.
З ним побратався здавна
центральний стадіон.
А ще він всім відомий
як справжній майстер тіста,
Дарує радість людям
всесвітній чемпіон.
Михайло Максимович
Михайло Максимович –
видатний ботанік,
Що написав десятки мудрих,
унікальних праць,
А ще словесник він,
потужний, як «Титанік»,
Етнограф, що створив
для книги нації форзац.
Михайло Сікорський
Михайло Сікорський –
людина-легенда.
Він подвиг здійснив
для нащадків, для нас,
Десятки музеїв
від стенда до стенда
З колегами зводив,
долаючи час.
Михайло Херасков
Пан Михайло Херасков –
філософ-поет,
Автор перших в Росії
епічних поем,
Видатний драматург
та чутливий естет,
Майстер слова порушив
багато проблем.
Наталія Павлик
Наталія Павлик –
етнограф-поетеса
З’єдналися в одне
дослідник і митець.
В поезії вона –
вже коронована принцеса,
В музеї одягу –
прекрасного співець.
Олег Князенко
Олег Князенко –
колоритна постать,
Паломник із Каратулі
на Гелікон.
Статті, есеї, вірші –
всього вдосталь
У деміурга,
що шукає свій канон.
Павло Сениця
В Дем’янцях свій життєвий шлях
Павло Сениця
Почав із бідної
селянської родини,
Та вабила учитись
музики живиця,
Щоб твори міг писать
для слави України.
Переяславль Руський
Мав Переяслав давній
дві частини –
Дитинець в центрі
та «окольне місто».
І славу мав
не через добрі стіни,
А через те, що
шлях долав тернистий.
Подружжя Набоків
Володимир Набок –
це фотограф-естет,
Лицар слова, що прагне
гармонії світу.
Він з Людмилою склав
неповторний дует,
Що виводить красу
і добро на орбіту.
Подружжя Товкайлів
Цех кобзарський веде
крізь буремні роки
Пан Микола – митець,
патріот, археолог.
Щоб Тарасове слово
ішло у віки,
Пані Римма горить –
театрал і філолог.
Раритет Переяслава
Раритетом для нас
є музей просто неба,
Де зібрали дбайливо
кілька дюжин хатин.
Кожна з них розповість
про життєві потреби
Та народні свята
наддніпрянських родин.
Стогніївський шлях
Шлях іде через луг
до форпосту науки,
А проклав його нам
академік Стогній.
Вдень лунають над ним
юних радісні згуки,
І сіяють вночі
зорі – неба вогні.
Тарас Трясило
Зробив, що міг
у Переяславі козак
Із соковитим прізвиськом
Тарас Трясило.
Очолив боротьбу,
щоб кожен знав поляк:
Загарбникам протистоїть
козацька сила!
Трубіж
Знана річка Трубіж,
що втекла у літопис.
Її води впадають
у славний Дніпро.
Кожен вигин її –
то природи живопис,
То історія наша,
то наше добро.
Училище – університет
Училище у нас
було педагогічне –
Прославились не раз
його випускники.
Тепер воно не тут,
а мудре, світле, вічне
Вже сіє ДПУ
крізь простір і роки.
Фестивалі в небі
Полюбили знедавна
переяславське небо
Ці романтики вітру,
що на кулях знялись.
І тепер фестивалі
ми проводимо в себе
Побратимам пориву –
тим, хто прагне увись.
Художня школа
Вона – форпост
образотворчого мистецтва,
Степана Куцого
душі та рук дитя.
Художників готує
чесно, без кокетства,
Формує гарний смак,
високі почуття.
Церкви Переяслава
Віддавна Переяслав
славився церквами,
Тому тут до Софії
митрополія була.
Вони слов’янський люд
єднали з небесами,
А ще були опорою
для княжого стола.
Чаруковські
Чаруковських тандем
стартував із Поліг,
Щоб Асклепію вірно
служити роками.
Кожен брат був новатор
і людям поміг:
Стали знані і Прохір,
і Яків ділами.
Шолом-Алейхем
«Мир вам!» – його девіз,
його ім’я і сутність.
Письменник-гуманіст
Шолом-Алейхем – син
Юдейських мудреців.
Провів шкільну тут юність,
Почав творити повість
про світ людських глибин.
Ювілейна монета
Рік східний Кабана–
рік ювілею міста,
Яке розмінює
дванадцяте століття.
На честь його Нацбанк
чеканить урочисто
Монету – знак пошани,
символ довголіття.
Юрій Дебеляк
Юрій Дебеляк –
це музикант від Бога
В руках його баян
співає, наче птах,
А ще у нього
є серце педагога –
Його пізнати можна,
як древо, – по плодах.
Яким Сомко
Козак Яким Сомко –
він то полковник-дипломат,
То гетьман наказний
Лівобережної Вкраїни,
То присягнув Москві,
то потім зневажав царат
За те, що той хотів,
щоб українці гнули спини.
Ярослав Погарський
Наш Ярослав Погарський –
це скульптор-самородок,
Репресії долав він,
та серцем не тьмянів.
І свій талант очистив
від всіх фальшивих ноток,
Щоб дерево звучало
як справжній ексклюзив.
м. Переяслав-Хм., 19.11.09, чт. - 07.03.10, нд.
- 3001 просмотр