"Мозковий центр Бібліотеки" (з історії довідково-бібліографічного відділу)
Так, "мозковим центром" називають довідково-бібліографічний відділ Бібліотеки. Саме тут видають читачу компас, яким він керується у великому океані книжкових фондів. Це - елітний відділ бібліотеки. І зробили його таким бібліографи - люди з високою ерудицією, горді і закохані в бібліографію раз і назавжди.
Зараз важко уявити собі Обласну бібліотеку без ДБВ, яким він є сьогодні. Але давайте згадаємо історію. В 1970 році, закінчивши Харківський інститут культури, за направленням Минкультури, я приїхала в Запорізьку обласну універсальну наукову бібліотеку в бібліографічний відділ.
Що мене приємно вразило, так це розповідь не про роботу, яка на мене чекає, а про те, які люди тут працювали, ким і чим пишається відділ.
...Перші післявоєнні роки. Запоріжжя, як і вся країна, заліковує рани війни. Відроджується і бібліотека, яка була повністю знищена фашистами. Але вже тоді було введено до штату бібліотеки посаду бібліографа (перебував у структурі методкабінету), а згодом (з вересня 1946 року) організувався і довідково-бібліографічний відділ. В ті нелегкі часи (жовтень 1943-1949 рр.) весь обсяг довідково-бібліографічної роботи ліг на плечі спочатку Катерини Максимівни Самарець, згодом Іди Львівни Генкіної, а потім (з 1946 р.) Катерини Сельверстівни Масюк. Як пише у своєму огляді студентка-практикантка Ленінградського державного бібліотечного інституту імені Н.К. Крупської Т.М.Дікова4/, "Масюк Е.С. пользуется большим авторитетом среди всех партийных, государственных и культурных учреждений и организаций города и области. А в отделе часто можно встретить редакторов областных газет, педагогов, юристов и др. людей, которые приходят сюда за консультацией или справкой по какому-либо вопросу или теме". Статистичні дані та конкретні факти, наведені в альбомі-звіті за період з листопада 1943 р. по листопад 1948 року5/, надають можливість наочно переконатися у завзятті, працелюбності, оптимізмі, наполегливості наших старших колег у вирішенні проблем довідково-бібліографічного обслуговування потреб читачів повоєнного періоду. Лише за 9 місяців 1948 року, зокрема, було надано 330 консультацій, 1400 довідок, складено 34 рекомендаційних списки, в т.ч. 18 індивідуальних, підготовано 22 бібліографічних огляди, надруковано в обласних газетах 15 "книжкових полиць" (так йменувалася інформація про нові надходження), розроблено та надруковано у типографії "Дніпровський металург" "Пам’ятку читачу", "Про книгу і бібліотеку" (пам’ятка молодому читачеві). Як згадує колишній директор бібліотеки (нині покійний), один із перших бібліографів Анатолій Іванович Бальцер, пізніше відділом керувала енергійна, закохана в свою справу Софія Григорівна Гуревич.
Завдяки їй відділ активно включився до всіх культурно-освітніх заходів, які організовувала бібліотека. Насамперед, серед будівельників Південно-Українського каналу та Каховської ГЕС проводилися бібліографічні огляди, створювалися книжкові пересувки, організовувалися читацькі конференції. До речі, організатором однієї з них - "Образ будівника в художній літературі" - була завідуюча ДБВ С.Г. Гуревич. Ці заходи викликали великий інтерес у слухачів. Люди відчували спрагу до книги, до цікавих новин, до свят, які їм влаштовували бібліотекарі.
Потім певний час (з грудня 1951-1961 рр.) відділ очолював А.І. Бальцер. Разом з бібліографом Г.П. Лях вони створювали картотеки статей, проводили огляди літератури, складали рекомендаційні списки. Працювали злагоджено, натхненно, тому цей час для А.І. Бальцера назавжди залишився в пам'яті найщасливішим. Вже будучи директором бібліотеки, він завжди згадував ті часи, ніколи не випускав з поля зору роботу бібліографічного відділу, а якщо хотів зробити зауваження бібліографам, то починав з фрази: "А ось ми з Галиною Петрівною…".
В 1964 році завідуючою відділом стала Світлана Янівна Вільчек. Високоосвічена, ерудована, енергійна завідувачка організувала роботу відділу так, що він був у числі найкращих аналогічних структурних підрозділів обласних бібліотек України. Вона започаткувала науково-методичну діяльність ДБВ, брала участь у всесоюзних та республіканських нарадах бібліотечних працівників, друкувалася в фаховій періодиці, стала активним учасником всесоюзної дискусії "Куди ідуть бібліографічні відділи". Саме під її керівництвом розпочалося створення системи інформаційного забезпечення спеціалістів народного господарства, юристів, працівників мистецтва та культури області.
На той час у відділі працювало 4 бібліографа: Світлана Янівна Вільчек, Лідія Яківна Василенко, Людмила Іванівна Удовіченко (Глєбова) і я - Любов Олексіївна Бєляєва. Їх спільними зусиллями почали видаватися інформаційні списки для працівників харчової промисловості: (хлібокомбінати, пивзаводи, м'ясокомбінати); інформаційні бюлетені "Нова юридична література" - для суддів, прокурорів, органів внутрішніх справ області; щомісячно отримували інформаційні повідомлення працівники партійних та державних органів влади. Активно впроваджувалися нові системи інформування: ДОР (диференційне обслуговування керівників), ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації), які передбачали безпосередній зв'язок з абонентами інформації через талони зворотнього зв'язку, анкетування. Результати детально аналізувалися, вносилися певні зміни за бажанням користувачів. Наприклад, відмітивши в талоні пункт "необхідна видача по МБА" – абонент знав, що книга відправиться бібліотекою йому миттєво, без очікування окремого замовлення на неї.
Бібліографи були ініціаторами і організаторами проведення Днів спеціаліста, Днів інформації, координували всю інформаційну роботу не тільки в бібліотеці, але й у бібліотеках різних систем і відомств м. Запоріжжя. Старі бібліографи до цього часу пам'ятають "Дні бібліографа", які щоквартально (а потім щорічно) проводили спеціалісти ДБВ ЗОУНБ імені О. Горького. На засідання цих "Днів" запрошувалися завідуючі відділами обласних, вузівських, технічних бібліотек Запоріжжя. На їх розгляд виносилися теоретичні проблеми бібліографії, досвід роботи та дискусії, висвітлені в журналах "Советская библиография" (а згодом "Библиография"), "Мир библиографии", "Бібліотечна планета". Крім цього, обов'язковим в цьому заході було відвідування одного з бібліографічних відділів бібліотек м. Запоріжжя.
Тоді ж розпочалася активна робота по створенню зведених каталогів. Первістком став "Зведений каталог краєзнавчої літератури" (краєзнавство було складовою діяльності відділу, яке згодом трансформувалось у сектор краєзнавства (останній входив у структуру бібліографічного відділу). Краєзнавці Л.І. Удовіченко, а потім і завідувачка центром краєзнавства Г.М. Нагорна, вивчали фонди Республіканських бібліотек (імені КПРС – нині Національної Парламентської), Історичної та АН України)), переписували необхідну літературу, де можна було, робили фотокопії документів чи просто копіювали їх, замовляли через МБА для більш детального розпису. Про високий професіоналізм та світогляд тогочасного персоналу бібліографів свідчить і той факт, що С.Я. Вільчек та Л.І. Удовіченко були включені до обласної редакційної колегії по створенню тома "Запорізька область" (1-е та 2-е видання) багатотомної серії "Історія міст і сіл УРСР".
В цей час створюється і "Зведений каталог періодичних видань, які отримують бібліотеки м. Запоріжжя". Учасниками його стали близько сорока бібліотек різних систем і відомств Запоріжжя (цей каталог ведеться і тепер, але з меншою кількістю учасників).
З кінця 60-х і до 90-х років минулого століття відділ отримував друковані картки на статті з періодики, які надходили із Всесоюзної Книжкової палати, тому картотеки систематично поповнювалися новими матеріалами, розширювалися, редагувалися і цим завойовувався авторитет даної частини ДБА серед читачів.
Активізується і видавнича діяльність відділу. В 1958 році видано типографським засобом покажчик літератури "Дніпровська гідроелектростанція імені В. І. Леніна" (складач Г. П. Лях), який користувався неабияким інтересом серед громадськості міста. Започатковується щорічний бібліографічний покажчик "Соціалістичне Запоріжжя за…рік" (згодом "Література про область за…рік"), який став основним джерелом поповнення краєзнавчих картотек бібліотек області. Не менше корисними і цікавими були і рекомендаційні бібліографічні покажчики серій "Герої-земляки", "Дослідники рідного краю", "Календар знаменних і пам'ятних дат Запоріжжя", який розпочав видаватися з 1969 року…
Поступово видавнича діяльність з краєзнавства удосконалювалася, розширювалася тематика видань, запроваджувалися нові форми, залучалися обласні організації, але це вже історія відділу краєзнавства, який став самостійним підрозділом у 2002 році.
Ще раз хочеться наголосити на тому, що вся робота з організації, становлення і розвитку довідково-бібліографічного відділу була б неможливою без майстрів своєї справи, які в різні часи працювали в бібліотеці. Крім уже названих, хотілося б відзначити і бібліографів М.О. Зевіну, І.М. Бічеву, Л.Є. Мажару, Т.О. Кончину, Л.К. Байду, Ж.Н. Жданову, І.В. Півненко, С.П.Кійко. За невелику (якби не сказати мізерну) заробітну плату вони вкладали душу в те, що робили і за це їм велике спасибі.
В 1979 році змінилося керівництво довідково-бібліоргафічного відділу. Завідуючою стала Л.О. Бєляєва (автор цієї статті). Але це вже був відділ, який міцно стояв на ногах, з великим досвідом і авторитетом, один з головних структурних підрозділів бібліотеки.
Сьогоденне життя бібліографічного відділу полягає, передусім, у пошуку нових форм бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки. Серед складових його діяльності - комплектування довідково-бібліографічного фонду відділу (в т. ч. на електронних носіях), запровадження новітніх інформаційних технологій (пошук законодавчих матеріалів в АБД "Законодавство України"), створення електронної систематичної картотеки статей (близько 4 тис. записів на рік), електронної картотеки письмових довідок, які відділ щорічно виконує на замовлення користувачів бібліотеки.
З 2008 року відділ відкрив на сайті бібліотеки Віртуальну довідку, можливостями якої скористалося вже понад 1000 користувачів.
Продовжується пошук оптимальних форм інформаційної роботи, серед яких і щомісячні інформаційні списки для обласного центру соціальних служб сім'ї, дітей і молоді за темами: "Соціально-психологічний супровід дітей та підлітків з особливими потребами, девіантною поведінкою", "Соціально-психологічна робота з сім'ями", і інформаційні списки для Запорізької обласної ради "Запоріжжя на сторінках центральної преси" (двічі на місяць), і щоквартальний прес-дайжест "Україна: шлях до НАТО" (з 2009 р. "Український вибір: виклики та перспективи"), і аналітичний огляд "Бібліографічні ідеї та технології" (для ЦБС області) та інші.
Зараз довідково-бібліографічний відділ - це щорічно близько 20 тисяч довідок (при чергуванні в каталогах), пошук документів в базі "УФД/Бібліотека", 700 читачів, 1300 відвідувань, 8500 книговидач, кропітка робота з перегляду і розпису періодичних видань бібліотеки (близько 1,5 тис. назв), написання карток (24 тис.), перегляд нових надходжень документів до бібліотеки, розпис тематичних збірників.
Сьогодні колектив відділу - це колектив однодумців, спеціалістів високого класу, які уболівають за свою справу і роблять все для того, аби якомога повніше задовольнити потреби користувачів.
Хочеться назвати їх поіменно і висловити щирі слова вдячності за самовіддану працю, бажання зберегти традиції, закладені бібліографами-попередниками, зробити максимум можливого для підвищення іміджу відділу і бібліотеки в цілому.
Спасибі Вам, дорогі колеги: Марина Володимирівна Маслова, Юлія Анатоліївна Щеглова, Людмила Павлівна Подлепян та зовсім юні Катя Верман, Алла Іващенко.
Вірю, що історія відділу, яку будуть писати вони, буде більш повною і цікавою, наповненою сучасними тенденціями інформаційно-бібліографічного забезпечення запитів читачів.
Жовтень, 2010 р.
4 / Запорожская областная библиотека имени А.М.Горького: обзор работы составленный Т.Н. Диковой. –– Ленинград. гос. библ. ин-т им. Н.К.Крупской. – Ленинград, 1951. С. 57 -65.
5 / Работа Запорожской областной библиотеки им. Горького с ноября 1943 г. по ноябрь 1948 г. –Альбом. - Запорожье, 1948. – Запорожская областная библиотека им. Горького. – (раздел: Справочно-библиографическая работа)
- 4810 просмотров