Перший випуск аналітичного огляду за 2016 рік містить матеріали, які знайомлять з одним із основних питань теоретичного бібліографознавства - сутності бібліографії, підсумками професійного конкурсу методистів і бібліографів публічних бібліотек, спільними точками дотику ЗМІ та бібліотек, технологіями просування бібліотечних продуктів та послуг тощо.

Окремо пропонуємо публікацію, присвячену новітнім інформаційним технологіям і методам обслуговування користувачів в бібліотеках США та Західної Європи.

Звертаємо вашу увагу на появу нового професійного часопису «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика», зареєстрованого у грудні 2015 року в м. Київ, у зв’язку із закриттям НВП «Ідея» (журнал «Бібліотечний форум України» надалі виходити не буде).

* * *

«Теорія бібліографії як особливий розділ науки визрівала не одне десятиліття. Одним з основних питань теоретичного бібліографознавства стало виявлення сутності бібліографії, і, хоча з цього питання написано чимало, не можна сказати, що ця наукова проблема вирішена» - так починає свою статтю «Сущность библиографии на основе ее субстационально-функциональных характеристик» Т. Ф. Берестова (Библиография. - 2015. - № 6). Автор зупиняється на видовій функції науки саме тому, що вчені, які працювали в рамках книгознавчої парадигми (Н. В. Здобнов, М. Н. Куфаєв та ін.), розглядали бібліографію як область емпіричного пізнання, ототожнювали її зі знанням про книгу. Що, з точки зору сьогоднішнього рівня знання, виглядає неповним і неглибоким, хоча й цілком зрозумілим. Ці підходи дозволяли наблизитися до субстанціональної основи бібліографії, тобто, до її незмінної природи, до її родової характеристики, але в повній мірі не розкривали видову сутність, і пояснювалося це рядом причин, з якими нас і знайомить пропонований матеріал.

Таким чином, розгляд субстанціональних характеристик підводить до можливості сформулювати дефініцію1 бібліографії як соціального інституту системи документальних комунікацій, що представляє собою пошукову інфраструктуру (вторинно-документальну підсистему), яка забезпечує виробництво (опис), відбір, систематизацію, зберігання бібліографічного знання (стандартно оформлених документів) з метою оповіщення про нові надходження та подальшого бібліографічного пошуку.

Враховуючи інтерес молоді до інформаційних технологій та подорожей, бібліотекарі вирішили запропонували своїм юним читачам нову форму роботи – онлайн-ігру, яка поєднує цей інтерес із саморозвитком особистості.

Стаття Ольги Малиш та Тетяни Грищенко «Онлайн-ігри в бібліотеках: теорія та практика» цікава, зокрема, тим, що знайомить з інноваційним проектом «Суми – Запоріжжя: єдина країна» (Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2015. - № 1).

Цикл ігор розпочався з дружби бібліотекарів, які проходили навчання в проекті програми «Бібліоміст» по створенню регіонального піар-офісу. Участь у конкурсі надихнула їх на проведення спільних неординарних заходів з використанням комп’ютерних технологій. Саме таким заходом і став зазначений проект, який реалізували Сумська обласна універсальна наукова бібліотека та Запорізька обласна бібліотека для юнацтва. Організаторами і натхненниками ідеї були керівники піар-офісів названих бібліотек – Тетяна Грищенко і Лариса Головко.

Підготовка проходила в декілька етапів: визначення тематики віртуальної зустрічі, формування команд у кожній бібліотеці, обмін джерелами інформації про міста-учасники.

Перед бібліотекарями стояло завдання сформулювати такі запитання, щоб молодь не тільки збагатилась інтелектуально, але й захотіла відвідати інше місто.

Відповіді оцінювало журі, в складі якого були краєзнавці, освітяни, культурні діячі, письменники та представники громадських організацій.

Наостанок учасники обох команд отримали маленькі подарунки на згадку про онлайн-ігру і місто, з яким змагалися.

Після широкого висвітлення ігри в засобах масової інформації до Сумської ОУНБ поступили пропозиції від інших міст на проведення такого роду заходів, зокрема від Харкова та Херсона. До речі, з відео онлайн-ігри «Суми – Херсон на мапі України», яка транслювалась в прямому ефірі, можна ознайомитись за адресою: www.youtube.com/watch?v=qbpKpQhh-fIE.

Висновок: гра активізувала інтерес до країнознавства, поглибила знання й уміння пошуку відповідей у мережі Інтернет, і, головне, молоді читачі тепер знають, що бібліотека – це місце, де можна цікаво провести дозвілля зі своїми друзями, а не лише взяти і прочитати книгу.

Публікація Арсена Григоряна «Професійний конкурс методистів і бібліографів публічних бібліотек Півдня України» розглядає передумови створення та методику організації регіонального конкурсу на краще методичне та бібліографічне видання (Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2015. - № 1). За результатами трьох конкурсів (2008-2009, 2010-2011, 2012-2013 років) висвітлюються творчі доробки методистів і бібліографів бібліотек – учасниць конкурсу.2

Започаткування конкурсу обумовлено тим, що за часів незалежності України з різних причин виник розрив професійних зв’язків між бібліотеками, результатом чого стала відсутність інформації про творчі здобутки навіть територіально близьких бібліотек. Метою організаторів конкурсу було налагодження контактів з бібліографами і методистами обласних бібліотек Півдня України, обмін досвідом з питань підготовки бібліографічних і методичних посібників.

Низку бібліографічних покажчиків та методичних посібників відзначено дипломами лауреатів конкурсу 2008-2009 років, серед яких: «Запорізька область: динаміка розвитку (1939-2009)» (Запорізької ОУНБ).

Активна участь бібліотек у конкурсі 2008-2009 років надихнула організаторів зробити його постійним. Регіональний конкурс 2010-2011 років став тріумфальним за кількістю учасників та надісланих видань. У ньому взяли участь 18 бібліотек (з них 10 – центральні міські та районні бібліотеки), які представили 59 методичних і бібліографічних видань. Серед переможців у номінації «Краще бібліографічне видання» було визначено два покажчики Запорізької ОУНБ: «Знаменні та пам’ятні дати Запоріжжя» на 2010 та 2011 роки.

Кількість бібліотек – учасників конкурсу 2012-2013 років, порівняно з попереднім, дещо зменшилась – всього 15. Але це не позначилось на активності центральних районних бібліотек, що склали більшість (9) учасників. Всього на конкурс надійшло 46 матеріалів. На цьому конкурсі також не залишились поза увагою бібліографічні покажчики Запорізької ОУНБ: у номінації «Краєзнавство» отримали нагороди «Знаменні та пам’ятні дати Запоріжжя» на 2012 та 2013 роки; покажчик «Феномен жіночої прози в сучасній вітчизняній літературі» було відзначено у номінації «Популяризація сучасної української літератури».

Аналізуючи всі три конкурси, необхідно зазначити, що регіональний конкурс на краще методичне та бібліографічне видання публічних бібліотек Півдня України як засіб підтримки, навіть в умовах кризи, зв’язків між фахівцями – методистами і бібліографами публічних бібліотек, повністю себе виправдав.

Сьогодні, в нелегкий для нашої країни час, в умовах інформаційної війни зростає роль ЗМІ та соціальних мереж у формуванні національної свідомості населення, його дієвої громадянської позиції.

Як соціальні інститути, ЗМІ та бібліотеки мають спільні точки дотику, адже виконують інформаційні, дозвіллєві, рекреаційні, освітні функції. До того ж, бібліотеки та ЗМІ – давні творчі партнери, які створюють спільні проекти, рекламують бібліотечні ресурси та послуги.

Досвіду тісних партнерських відносин бібліотек для дітей міста з Миколаївською державною облтелерадіокомпанією присвячена стаття Галини Гречко «Мас-медіа та бібліотеки як важливі складові системи соціальних «ліфтів» у суспільстві» (Бібліотечний форум України. – 2015. - № 2).

Враховуючи досвід роботи, автор робить висновки, що найконструктивнішим та найефективнішим засобом взаємодії з TV є проектна діяльність, де телебачення та бібліотеки виступають як рівноправні партнери та однодумці.

На даний час реалізовуються кілька спільних проектів з облтелерадіокомпанією:

• «Телезірка в бібліотеці» - цикл зустрічей зі знаними тележурналістами міста Миколаєва, під час яких у користувачів та бібліотечних працівників є можливість поспілкуватися з представниками мас-медіа та дізнатися про професійні таємниці, творчі плани;

• Телепередача «Країна Читалія» (ідея створення належить одній із бібліотек-філій ЦБС), в якій у захоплюючій формі розказують дітям про книги та бібліотеку. Зйомки ведуться безпосередньо в бібліотеці, інколи поза її межами. Актори передачі – читачі бібліотеки та її працівники. Завдяки проекту в бібліотеці з’явилась майстерня юного актора, учасниками якої можуть стати усі бажаючі. До речі, телепередача стала переможцем міжнародного фестивалю фільмів, теле- і радіопередач для дітей і юнацтва «Золоте курча»;

• Вечірня казка для малят «Казки лісової хатинки», яка виходить в ефір щовечора.

Саме робота в партнерстві дозволила надати книзі і читанню новий, сучасний зміст. Виявляється, що конкуренція – не обов’язково протистояння, а реальне ефективне співробітництво. І, нарешті, телебачення може створювати нові передачі, успішні проекти, але тільки бібліотекар може і вміє розказати про книгу так, щоб її захотілося взяти до рук та прочитати. Тож сьогодні в м. Миколаєві питання «як пройти до дитячої бібліотеки» вже більш риторичне, оскільки про це знають майже всі, стверджує автор.

Практично в усіх сферах діяльності зараз застосовуються інформаційні технології. Згідно з даними аналітиків, близько половини всіх професій вимагають IT-навичок, а через десять років цей показник виросте до 77%. Інтенсивне впровадження IT-технологій в діяльність організацій і установ культури ставить ряд проблем перед їх фахівцями. Для вирішення деяких можна використовувати, наприклад, «хмарні» технології, впровадження яких активно відбувається в багатьох сферах життя: в медицині, бізнесі, органах державної влади, науці, освіті, індустрії розваг.

З областю застосування цих технологій в бібліотечній сфері знайомить стаття Олени Протопопової «Облачные» сервисы: панорама возможностей» (Библиотека. - 2015. - № 11). Адже в цифрову еру бібліотекам необхідно підкреслювати свою унікальність в справі обслуговування інтересів користувачів, тобто надавати послуги, що відповідають всім сучасним вимогам. Автор дає відповідь на питання: «Як саме просунуті бібліотеки використовують зазначені сервіси в своєму повсякденному житті?», а також характеризує найбільш використовувані, такі як: Google Apps (дозволяє працювати напряму в браузері з електронними таблицями, текстовими редакторами, електронною поштою й календарями); BaseCamp - онлайн-інструмент для управління проектами (місце для обміну файлами, їхнього обговорення, спільної роботи над документами); HipChat - сервіс для спілкування, обміну файлами та інтеграції (надає можливість проведення конференцій з віддаленими користувачами); Flickr - фотохостинг, призначений для зберігання і подальшого використання цифрових фотографій і відеороликів; Googl cultural institute, Goole open gallery - сервіси для створення віртуальних виставок і галерей; DropBox - найбільше сховище, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах в «хмарі» і ділитися ними з іншими користувачами; Overdrive - найбільший міжнародний агрегатор електронних книг, аудіокниг і відео (один з кращих додатків для електронних книг); ZenDesk, QuestionPoint - сервіси, що дозволяють організувати бібліотекам довідкову та консультативну роботу, надавати професійну підтримку читачам; Calameo - сервіс для миттєвого створення інтерактивних публікацій в Інтернеті (недолік - безкоштовно доступні тільки 15 Гб)3; Ridero - сервіс для підготовки макета для видання книги і багато-багато інших.

Отже, підсумовує автор, всього за кілька років «хмарні» сховища з дивини перетворилися на популярні, а головне – доступні сервіси. Важливо пам'ятати, що «хмарні» технології - зручне і сучасне середовище для розміщення ресурсів, які дозволяють не тільки спрощувати життя, але й серйозно економити гроші. Тому бібліотекарі повинні не упустити момент і використати всі їхні переваги.

З новітніми інформаційними технологіями і методами обслуговування користувачів в бібліотеках США та Західної Європи знайомить публікація М. Ю. Нещерет «Информационно-библиографические услуги в зарубежных библиотеках» (Библиография. - 2015. - № 6).4

Останнім часом ми все частіше чуємо рекомендації про використання інфографіки5 в бібліотечній роботі. Але наскільки вона ефективна, як саме слід її застосовувати? На ці питання дає відповідь Світлана Володимирівна Некрасова в статті «Инфографика: новые возможности или пустая трата времени?» (Современная библиотека. - 2015. - № 9). Інфографіка активно застосовується в книжковому бізнесі для підвищення продажів книжкової продукції. Бібліотека, за прикладом бізнес-компаній, може використовувати інфографіку в роботі з існуючими і потенційними користувачами, співробітниками і партнерами.

За допомогою інфографіки можна подати найрізноманітніші відомості: статистичні показники, ідею, хронологію, географію, ієрархію, взаємозв'язки, конкретну особистість тощо.

Наразі існують кілька онлайн-інструментів, які можуть виявитися корисними при розробці інфографіки. Серед них - infogr.am; easel.ly; Cacco.com; ResumUp. Всі зазначені сайти мають набори готових схем і форм, хоча деякі з них дозволяють додавати власні фонові картинки.

Візуально інфографіка може бути представлена у вигляді діаграм, ілюстрацій, карикатур, емблем, графічних малюнків, і, продумана до дрібниць, містити несподівані факти, цікаві аргументи, яскраві приклади.

І хоча створення подібного продукту - робота, що вимагає чималих творчих зусиль, автор впевнена, що отриманий результат того вартий.

 

Додаток № 1

М. Ю. Нещерет

Информационно-библиографические услуги в зарубежных библиотеках

Пожалуй, одной из наиболее популяр­ных тем, освещае­мых сегодня профессио­нальной прессой, является библиотечная инноватика. Специалисты единодушно признают, что только ин­новационный путь разви­тия обеспечит библиотекам возможность существова­ния в информационном обществе.

Согласно принятому определению, инновация в библиотеке - это «вне­дрённый образец деятельности (продук­тов, услуг), имеющий качественной ха­рактеристикой абсолютную или относи­тельную новизну, выходящий за пределы усвоенных традиций, выводящий профессиональную деятельность на принципи­ально улучшенный или качественно новый уровень». Первоначально библиотечные инновации были сосредо­точены в области автомати­зации процессов и операций. Сегодня главным направле­нием инновационной дея­тельности библиотек ста­новится развитие сферы услуг, а основными целя­ми - оперативное удовлетво­рение библиотечно-инфор­мационных потребностей, предоставление комфорт­ного обслуживания, оснащение пользо­вательских рабочих мест инструментами технического интеллекта, индивидуаль­ный подход к каждому пользователю.

Особый интерес представляет зарубеж­ная инновационная практика, источником информации о которой, в частности, могут служить веб-сайты библиотек.

Практически все библиотечные сайты организованы по принципу «информационных ворот» - порталов. Зайдя на стартовую страницу, пользователь получает доступ к полному комплексу услуг и ресурсов библиотеки. Он может заказать книгу или продлить срок пользования ею, получить консультацию библиографа в режиме реального и отложенного времени, узнать расписание мероприятий и т.д. Для научно-исследовательской работы библиотеки предоставляют поисково-информационные и обучающие услуги. Кроме того, на сайтах библиотек, как правило, размещаются ссылки на избранные ресурсы Интернета - партнёрские или/и могущие представлять интерес для пользователя библиотеки. Библиотеки стремятся сделать интерфейсы своих сайтов максимально удобными и дружелюбными для пользователей.

Наиболее наглядно инновации проявляются в сфере информационного обслуживания пользователей. Непростые экономические условия, в которых протекает деятельность библиотек сегодня, заставляют, прежде всего, обратить внимание на так называемые «улучшающие инновации», которые не разрушают сложившуюся систему функционирования библиотеки, а только «корректируют» ее. Они легко реализуемы и ориентированы преимущественно на улучшение качественных показателей библиотечной работы на основе расширения доступа к информационным ресурсам, развития компьютерных технологий сетевых коммуникаций.

В библиотеках создаются информационные центры, которые, наряду с бесплатными услугами, предоставляют профильные и дополнительные платные услуги, а также широкий ассортимент инструментов для работы с текстом и для творчества.

На основании анализа веб-сайтов библиотек выявлен четырехуровневый комплекс информационных услуг.

1-й уровень

Простые справки, не требующие длительного поиска, предоставляются пользователям в режиме реального времени (оперативно) и выполняются: посредством поисковых сервисов библиотеки и «баз знаний» (ответы на часто задаваемые вопросы); виртуальной справочной службой в режиме чата; по телефону; на информационном пункте при личном посещении библиотеки читателем.

К категории простых справок могут быть отнесены адресные справки, выявляющие наличие книги в фондах библиотек; фактографические справки, выполняемые на основе широкодоступных энциклопедий и справочников; правовая и иная социально значимая информация, потребность в которой со стороны пользователей растёт год от года (во многих зарубежных библиотеках популярностью у местных жителей пользуется услуга «Спросите нас обо всём»).

Развитые поисковые сервисы дают пользователям возможность проводить поиск самостоятельно, не прибегая к помощи библиотечных специалистов. Так, электронная служба поиска SOLO (Search Oxford Libraraes Online) Бодлианской библиотеки (Оксфорд, Великобритания) осуществляет быстрый поиск и доставку документов (включая архивные материалы) посредством доступа к ресурсам библиотеки, вне зависимости от их типа, формата или реального местонахождения. Результаты снабжаются дополнительными ссылками, которые помогают пользователю наилучшим образом выстроить стратегию поиска.

Библиотеки также предлагают элект­ронные справочные услуги с помощью специальных программ — «виртуаль­ных собеседников» (компьютерная программа, которая создана для имитации речевого поведения человека при общении с одним или несколькими собеседниками), которые отвечают в первую очередь на ориентирующие запросы (излагают, например, правила навигации по сайту библиотеки, ин­формацию о режиме работы библио­теки, об условиях записи и формах обслуживания). С «виртуальным со­беседником» можно вести неслож­ный диалог, «отвечает» он по существу, а иногда с юмором. Например, в биб­лиотеке Стаффордширского универ­ситета (Великобритания) пользовате­ли-студенты могут побеседовать с вир­туальной сотрудницей по имени Алекс, которая отвечает на простые вопросы, касающиеся биб­лиотечных услуг. Вопрос должен быть сформулирован одним предложени­ем: «Каковы часы работы библиоте­ки?» или «Сколько книг я могу взять?» На стартовой странице библиотечной системы Гамбургского университета (Германия) пользователей встречает виртуальный гид по имени Стелла. Она привет­ствует собеседника и предлагает свою помощь: «Вы разыскиваете книгу, журнал или статью? Или речь идёт о литературе по определённой теме?»

Если читатель находится в здании библиотеки Гамбургского универси­тета, он может обратиться непосред­ственно в информационный центр, ко­торый позиционируется как «террито­рия общения в библиотеке». Помимо бюро справок, здесь организованы компьютеризированные рабочие места (более 80-ти) с до­ступом в Интернет. Здесь же предоставляются дополнительные услуги - распечатка информации, копирование и сканирование документов.

Интересен опыт Баварской государ­ственной библиотеки (Мюнхен, Гер­мания), которая открыла новое на­правление своей деятельности в обла­сти электронных и сетевых информационных услуг, вступив в виртуальное сообщество «Second life» - «Вторая жизнь». Это вирту­альный мир в Интернете, создаваемый самими пользователями сети. Здесь дей­ствуют «аватары» (изображение пользователя Интернета в его виртуальном профиле), которые общаются, учатся, играют, осуществляют торго­вые сделки. Коммерческие компании, информационные и образовательные учреждения открывают в сообществе «Second life» свои виртуальные пред­ставительства. Баварская библиотека с помощью технологии 3D «построи­ла» здесь своё здание и предлагает наи­более популярные у пользователей услуги - доступ к электронному ка­талогу и виртуальному справочному бюро. Виртуальный «двойник» библио­теки - место встреч и общения поль­зователей. Два раза в неделю в виртуальном мире можно встретить «аватары» сотрудников отдела обслуживания, которые отвечают на вопросы о правилах пользования библиотекой, её фондами, знакомят с цифровыми и сетевыми услугами, проводят экскурсии по библиотеке в мире «Second life».

2-й уровень

Справки, требующие некоторого времени на поиск информации, выполняются в режиме отложенного времени через виртуальную справочную службу или электронный справочный стол. Такой ресурс обычно носит название «Спроси библиотекаря». Запросы формируются путём заполнения специальной формы или формуляра на сайте библиотеки. По количеству полей раз­личают простые и детализированные формуляры. Простые могут состоять из трёх-пяти полей, таких как «формулировка (или содержание) вопроса», «фамилия и имя», «электронный и почтовый адрес». С помощью детализированных формуляров сотрудникам виртуальной справочной службы удается получить наиболее полную информацию о запросе. Помимо назван­ии полей, предусмотрены и такие: «тематическая область запроса», «сроки выполнения справки», «использованные источники» (источники информации, в которых пользователь уже проводил самостоятельный поиск до обращения в справочную службу) и др. Ответ пользователи получают по электронной почте. Эта услуга может быть платной.

Наличие виртуальной справочной службы не отменяет возможность об­ращения в библиотеку через электронную почту. Выбор остаётся за пользователем.

В Библиотеке Конгресса США дей­ствует специализированная служба по­иска. Если книга не найдена в элект­ронном каталоге библиотеки, пользо­ватель может отправить запрос онлайн для проведения специального поиска. Комплексный поиск по всем доступным библиотеке ресурсам ведётся в течение 30-дневного периода. Ответы по результатам поиска высылаются электронной или обычной почтой (по желанию пользователя).

«Задайте вопрос библиотекарю» - это бесплатный удалённый сервис Национальной библиотеки Франции. Он обеспечивает пользователя библиографической информацией по разным темам и фактографической информацией различного характера (биографические сведения, факты, цифры, даты). Пользователь может узнать о культурных мероприятиях библиотеки, об условиях доступа в читальные залы, о копировании документов и пр. Сотрудники службы отвечают также на вопросы профессионального характера, поступающие от коллег.

Немецкая национальная библиотека (Франкфурт-на-Майне; Лейпциг), развивающаяся как эффективная виртуальная библиотека, предлагает информационно-справочное обслуживание по электронной почте или через кооперированную цифровую справочную службу QuestionPoint.

На сайте Государственной библиотеки в Берлине, в разделе «Контакты» пользователям даётся информация о возможностях обращения с вопросами в библиотеку. Если пользователь предпочитает общение посредством электронной почты, он переходит в раздел «Контактные лица», где указаны названия отделов библиотеки и электронные адреса сотрудников-экспертов. Как правило, библиотеки, предлагающие тот или иной виртуальный сервис, устанавливают ряд ограничений на ответы по запросам определённых категорий (составление обширных библиографических списков; удовлетворение запросов на информацию, связанную с викторинами; выполнение аттестационных работ, производственных заданий, переводов или исследований по геральдике и истории семьи). Так, сотрудники виртуальной справочной службы Национальной библиотеки Франции не выполняют запросы, требующие проведения финансовой экспертизы или анализа рынка, предоставления юридических или медицинских консультаций, составления пресс-релизов, помощи при выполнении учебных заданий или поисков ответов на вопросы конкурсов.

Расширенный вариант виртуальной справочной службы - сетевой контактный центр. Программное обеспечение, на котором базируется деятельность центра, дает возможность пользоваться как электронной почтой, так и сетевой формой или чатом - в зависимости от конкретных целей. Дополнительные сервисные средства обеспечивают различные способы общения сотрудника службы с удалённым пользователем: «проталкивание» страниц, сопровождение поиска, совместный просмотр и передача файла.

3-й уровень

Запросы, связанные с научными исследованиями и предоставлением деловой информации, удовлетворяются путём индивидуальной углублённой библиографической помощи - обычно по предварительной записи, которая производится при личном посещении читателем дежурного пункта информационной службы, а также по телефону или после заполнения специальной формы на сайте библиотеки. Консультации со специалистом в той или иной предметной области доступны для пользователей, работающих над научно-исследовательскими проектами, диссертациями, дипломными и курсовыми работами и пр. Консультация проводится индивидуально или для небольшой группы лиц. Такая услуга, как правило, выполняется на платной основе.

В Библиотеке Конгресса США пользователю, который не знает, с чего начать свое научное исследование, предлагают обратиться за индивидуальной консультацией. С помощью консультанта читатель начнёт ориентироваться в ресурсах и сможет спланировать свою научную работу. Затем, в зависимости от предмета исследования, формата или языка материалов, которые ему необходимы, он будет направлен в профильный читальный зал.

Библиотека Бристольского университета (Великобритания) также осуществляет профессиональную информационную поддержку исследований в соответствии с изучаемым предметом. Выйдя через сайт библиотеки на страничку «Тематические ресурсы и поддержка», пользователь выбирает тему из предлагаемого списка и по ссылке переходит на страницу специалиста-эксперта, содержащую инструкции по поиску информации и ссылки на библиографические, справочные и документные ресурсы по теме исследования. В том случае, если пользователю будет необходима дополнительная информация, он сможет обратиться непосредственно к консультанту по электронной почте или телефону и договориться о личной встрече. При выборе «своего библиотекаря» пользователи в первую очередь задействуют такие критерии, как предметная область, язык и вид информационной поддержки.

В некоторых библиотеках нет необходимости записываться на консультационный прием заблаговременно. Читатель самостоятельно планирует посе­щение «предметного» сервис-бюро, где он может обратиться за помощью к библиографу-специалисту в той или иной области знания в отведённые для консультаций часы.

Содержанием консультаций явля­ется обсуждение темы научного исследования с точки зрения её обеспеченности информационными ресурсами. При этом пользователя обучают наиболее эффективным приёмам поиска релевантной информации, включая выбор баз данных и поисковых стратегий. Консультант рекомендует пользователю печатные и электронные ресурсы, соответствующие теме исследования, а также предлагает конкретные методы поиска документов (книг, статей и пр.). Такие встречи могут занимать до часа времени, затем контакт поддерживается по электрон­ной почте.

4-й уровень

Читатель, впервые оказавшийся в современной библиотеке с развитым информационным сервисом, как правило, испытывает растерянность. Для того чтобы новички смогли сориентироваться в библиотечном пространстве, библиотека предоставляет им специальные образовательные услуги. Впервые посетивший библиотеку читатель может записаться на лекцию по отраслевой библиографической ориентации для исследователей-специалистов (запись производится в читальных залах) или лекцию для новых пользователей об информационно-библиографических услугах библиотеки.

Практически все зарубежные национальные и университетские библиотеки регулярно проводят семинары и курсы для поддержки научных исследований, изучения и использования технологий и новых средств поиска информации; библиографические обзоры для специалистов по отраслям знаний; обучающие лекции по составлению списков литературы и стандартного библиографического описания; библиографические выставки (показ библиографических ресурсов); информационные брифинги.

Например, городская библиотека г. Вюрцбурга (Германия) разработала концепцию комплексного обучения пользователей, которая включает следующие программы: «Электронные технологии»: пользователей обучают навыкам самостоятельного поиска информации и представления результатов поиска в виде доклада, реферата, презентации и т. д.; «Эффективное чтение»: сотруд­ники библиотеки обучают пользовате­лей приёмам и навыкам, позволяющим ориентироваться в потоке печатной продукции, отбирать нужную инфор­мацию, значительно увеличить ско­рость чтения и систематизиро­вать полученные знания. «Учись учиться!» - курс, ориен­тированный на взрослых пользовате­лей, которым необходимо получить дополнительное образование, и рассчитанный на ускоренное, интенсивное обучение, состоящий из теоретиче­ских и практических занятий, в том числе по использованию мультимедий­ных технологий и навыков «эффек­тивного чтения»; консультации по пользованию вир­туальной библиотекой - в ходе занятий пользователи знакомятся с электрон­ным фондом библиотеки, принципами работы «электронного абонемен­та», на практических занятиях чита­тели учатся вести поиск в каталоге электронных документов, скачивать выбранный документ на персональ­ный компьютер для дальнейшей ра­боты с ним; практические занятия для уча­щихся по подготовке рефератов: во вре­мя экскурсий по библиотеке учащихся знакомят с каталогами и картотеками, базами данных и справочной литера­турой, предлагают критерии отбора материала, соответствующего заданной теме, и способы его изложения в определённой последовательности, знако­мят с правилами составления библио­графического списка использованной литературы; «Интернет-компакт» - интен­сивный курс обучения навыкам ра­боты с ресурсами Интернета, который включает четыре теоретических и прак­тических занятия.

Британская библиотека проводит обучающие семинары по поиску бизнес-информации для начинающих бизнесменов. В программе такого семинара - методика поиска компаний, специализирующихся в определённой сфере деятельности (с контактными данными для связи), и данных о финансовой деятельности конкретной компании; осуществление анализа спроса на продукт или услугу; определение тенденций развития отрасли и др.

Библиотека Гарвардского университета повышает информационную и библиографическую культуру пользователей с помощью широко известного сервиса YouTube, размещая в сети видеоуроки по поиску документных ресурсов, использованию фондов, коллекций и информационных услуг.

Немецкая национальная библиотека предлагает неожиданный формат обучающих занятий - в виде игры-викторины, в ходе которой читатели должны продемонстрировать свою начитанность и ответить на вопросы. Викторина состоит из трёх разделов («Книжный мир», «История письменности», «Цифровой мир»), каждый из которых содержит десять вопросов. Отвечая на вопросы, пользователь может пользоваться информационными ресурсами и проверять себя.

Нередко университетские и публичные библиотеки открывают интерактивные обучающие пространства («лаборатории мечты», дизайн-студии и мастерские «мейкерспейс»), оснащённые всеми возможными «чудесами техники», где пользователи могут проявить себя в творчестве и изобретательстве. В их распоряжении - доступ к беспроводному интернету, компьютеры, 3D-принтеры, устройства для чтения электронных книг, программное обеспечение для поддержки аудио- и видеоносителей, 3D-проектирования. Некоторые библиотеки приобретают мини-типографии. Волонтёры проводят здесь бесплатные занятия по различным технологиям, которые выходят за рамки обычных программ компьютерной грамотности. В частности, большой популярностью пользуются обзоры программных средств свободного доступа, предназначенных для организации личного информационного пространства. Например, Индианский университет в Блумингтоне (США) приглашает всех желающих на практические занятия по основам работы с Omeka - открытой платформой для создания интернет-коллекций, электронных библиотек и каталогов.

Чикагская общественная библиотека (США), при поддержке Музея науки и промышленности, открыла лабораторию-мастерскую, которая оснащена всем необходимым оборудованием для творчества и обучения и программным обеспечением. Здесь можно заниматься графическим дизайном, созданием веб-сайтов, фрезерованием, лазерной резкой, шитьём, вышиванием, обработкой дерева, звукозаписью и широкоформатной печатью фотографий. Лаборатория-мастерская, по замыслу её организаторов, должна способствовать популяризации современных технологий.

Расширяя свои образовательные возможности и предоставляя дополнительные сервисы, библиотеки привлекают пользователей и оказывают помощь местным сообществам в развитии интеллектуальных и творческих способностей граждан.

Изучение сайтов зарубежных библиотек позволяет заметить, что лидерами по внедрению инноваций являются библиотеки, которые активно вовлекают в свою деятельность пользователей всех социальных категорий. В свою очередь, заинтересованность пользователей играет большую роль в расширении спектра информационных услуг, стимулируя сотрудников библиотек к творчеству и новым идеям. ­

 

Список літератури:

1. Берестова Т. Ф. Сущность библиографии на основе ее субстанционально-функциональных характеристик / Т. Ф. Берестова // Библиография. – 2015. - № 6. – С. 27-35.

2. Гречко Г. Мас-медіа та бібліотеки як важливі складові системи соціальних «ліфтів» у суспільстві / Галина Гречко // Бібл. форум України. – 2015. - № 2. – С. 29-31.

3. Григорян А. Професійний конкурс методистів і бібліографів публічних бібліотек Півдня України / Арсен Григорян // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2015. - № 1. – С. 44-47.

4. Малиш О. Онлайн-ігри в бібліотеках: теорія та практика / Ольга Малиш, Тетяна Грищенко // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2015. - № 1. – С. 14-15.

5. Некрасова С. В. Инфографика: новые возможности или пустая трата времени? / Светлана Владимировна Некрасова // Соврем. б-ка. – 2015. - № 9. – С. 38-40.

6. Нещерет М. Ю. Информационно-библиографические услуги в зарубежных библиотеках / М. Ю. Нещерет // Библиография. – 2015. - № 6. – С. 95-102.

7. Протопопова Е. «Облачные» сервисы: панорама возможностей / Елена Протопопова // Библиотека. – 2015. - № 11. – С. 13-17.

1 Визначення поняття, його розкриття за допомогою певних ознак.

2 Запорізька ОУНБ традиційно брала участь у всіх конкурсах.

3 Наш відділ зіткнувся саме з цією проблемою.

4 Додаток № 1.

5 Візуальне відображення даних для найкращого сприйняття великих обсягів інформації