У другому випуску аналітичного огляду за 2014 рік пропонується не тільки досвід впровадження Інтернет-технологій в бібліотеках, позиціювання себе у соціальних медіа, але й практичні поради щодо створення та ведення сайту, блогу, сторінок у соціальних мережах. Крім того, запропоновані матеріали знайомлять з принципами діяльності сервісу «Віртуальна довідка» у деяких бібліотеках та цікавим форматом створення власних ресурсів – скрайбингом.

* * *

Перший номер «Бібліотечного форуму України» за 2014 р. запрошує нас ознайомитись з досвідом впровадження Інтернет-технологій в бібліотеках. Що ж цікавого та корисного пропонують публікації? Олександр Букреєв з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького в статті «Библиотека завоевывает социальные сети» ділиться досвідом створення та просування сторінки бібліотеки у соціальних мережах. До речі, як вважають самі працівники бібліотеки, на сьогодні з їх представництвом у соціальних мережах не може конкурувати жодна бібліотека України (цілком згодні з цим висновком!).

Процес створення сайту бібліотеки у візуальному редакторі, особливості роботи над структурою сайту і наповненням сторінок, над його просуванням у пошуковій системі пропонує стаття Олени Дейниченко «З досвіду створення сайту наукової бібліотеки Маріупольського державного університету».

Автор висвітлює послідовність дій, які здійснювались під час створення сайту, у вигляді наступних етапів:

• вивчення досвіду інших організацій;

• оцінка можливостей бібліотеки й вибір способу створення сайту;

• вибір конструктора, доменного імені сайту та його реєстрація;

• аналіз потреб користувачів і розробка структури;

• розробка інформаційного наповнення, ілюстративного оформлення;

• наповнення сайту та його публікація;

• просування й реклама, підтримка й оновлення сайту.

Тобто, створення й розвиток власного сайту – завдання нелегке, але, використовучи поради, його можна реалізувати.

Ірина Махно, зам. директора Наукової бібліотеки Донецького національного університету в публікації «Виртуальная справочная служба: произойдет ли падение «Берлинской стены» библиотечных запретов?» пропонує свій погляд на регламентацію діяльності Віртуальних довідкових служб. Вона категорично заперечує вибудовування бар’єрів між бібліотекарями та читачами у вигляді обмежень і заборон (тенденція керувати та забороняти, укорінена в наших бібліотеках, спритно переповзла й до віртуальних послуг).

Саме з цих причин НБ ДонНУ дещо відійшла від загальноприйнятих принципів довідкових служб бібліотек й оголосила такі правила діяльності: спілкування з читачами відбувається у режимі реального часу (онлайн), бібліотекар працює з кожним відвідувачем, у неробочі години запити передаються за допомогою електронної пошти (офлайн); не вимагається обов’язкова реєстрація, але надається читачу можливість представитися самому; не обмежується тематика запитань, в свою чергу, бібліотекар намагається відповісти на будь-яке у межах його компетенції, або перенаправити до іншого джерела; не обмежується кількісно пошук документів (головний орієнтир – запит читача); бібліотекар намагається надати всебічну допомогу читачеві у будь-якій ситуації, пов’язаній з бібліотечним обслуговуванням; бібліотекар намагається надати не просто повну, а деколи навіть надлишкову (рекламну) інформацію про бібліотечні можливості та послуги.

Завдячуючи саме такому, неформальному спілкуванню з читачами, було отримано багато інформації про недоліки у роботі бібліотеки, незрозумілі для читачів процеси та незручності в обслуговуванні.

Стаття К. Б. Крикової «Сыщики на службе пользователей» (Соврем. б-ка. – 2014. - № 2) продовжує розпочату тему та пропонує знайомство з діяльністю сервісу «Віртуальна довідка», створеного на базі сайту ЦСДБ м. Ярославля у квітні 2012 р.

Найголовніший принцип, наголошує автор, - відмов бути не повинно! Так у чому добачають унікальність цього сервісу співробітники бібліотеки? По-перше, не потрібна реєстрація на сайті, достатньо ввести своє ім’я або нікнейм, за бажанням – адресу електронної пошти. По-друге, користувач «Віртуальної довідки» може безперешкодно прочитати будь-яку вже існуючу відповідь. І ще – за допомогою сервісу користувач може отримати електронні продукти власної генерації бібліотеки, наприклад, електронні кросворди чи вікторини.

Автор пропонує детальне знайомство з механізмом роботи зазначеного сервісу. Спочатку запит потрапляє до адміністратора, який в свою чергу, вирішує спеціаліст якого відділу/філії буде надавати відповідь. Потім готова відповідь потрапляє знову до адміністратора для оцінки повноти, правильності змісту та коректності звернення до користувача. У разі позитивної оцінки адміністратор публікує її на сайті.

Спочатку бібліотекарі дещо насторожено відносилися до запитів через Інтернет і доволі сухо відповідали на запитання. З плином часу відношення до Віртуальної довідки змінилося. Підсумовуючи, автор наголошує – завжди треба пам’ятати, що за кожним питанням стоїть реальна людина з її невирішеною проблемою.

Кожна бібліотека хоче бути процвітаючою, сучасною та затребуваною. Для вирішення цих завдань вона активно використовує Інтернет-простір та можливості соціальних медіа. З чого розпочати і що саме робити бібліотеці в соціальних мережах? Медіаменеджер журналу «Современная библиотека» К. О. Василькова в статті «Библиотека в соцсетях» дає відповідь на ці питання та розпочинає цикл публікацій цієї тематики (Соврем. б-ка. – 2014. - № 3).

Для перших кроків у соціальних мережах, виходячи із загальної стратегії бібліотеки, вона рекомендує, перш за все, визначити мету та завдання своєї присутності в соціальних медіа. Потім слід сформувати команду, яка буде опікуватися цим на високому професійному рівні.

Відповідно до показників концентрації цільової аудиторії зареєструвати офіційні профілі/аккаунти бібліотекарів там, де найбільш доцільно вести просування (нагадуємо, що для спілкування з читачами найбільшою популярністю користується соціальна мережа «ВКонтекте», а для професійного - Facebook). Офіційний профіль бібліотекаря – це аккаунт, який створюється спеціально для роботи в соціальних медіа.

Наступний етап – знайти співтовариства з вашою цільовою аудиторією, за допомогою пошукової системи самої соціальної мережі та розширити свою активність на цих майданчиках: від пасивного спостереження до участі у дискусіях (і навіть стати генератором контенту!). Згодом залишається формувати базу віртуальних друзів, актуальних тем і запитань, які стануть основою організаційної та контентної політики майбутніх власних віртуальних майданчиків.

Чергова публікація з циклу присвячуватиметься питанням організації власної бібліотечної групи та ефективного керування нею.

Досвід роботи над створенням блогу викладено в статті Н. В. Абраменко «Мой опыт блоготворчества» (Соврем. б-ка. – 2014. - № 2). Згаданий блог було створено на платформі Blogspot. Сервіс Blogger пропонує, як готові шаблони для оформлення, так і дозволяє доробляти їх. До того ж існує декілька ресурсів у вільному доступі, наприклад, програма Artisteer.

Ось декілька порад від автора публікації щодо процесу створення та ведення блогів. Заголовок блогу повинен бути чітким, здатним «зачепити» увагу користувача на протязі 2-3 секунд. У тематичних блогах, присвячених творчості письменників та поетів, доцільно використовувати строки їх творів. Дуже важливо, щоб з першої хвилини переглядання блогу користувач проявив зацікавленість (тільки за цієї умови з’являється надія, що він залишиться на сторінці блогу). Треба звертати увагу на використання шрифта записів у блозі: не менше 10 розміру, бажано Arial. Також доцільно розбивати текст на невеличкі абзаци.

Добираючи матеріал для постів у блозі, необхідно додержуватися головного правила – матеріал повинен бути цікавим з першого рядка. Сьогодні є безліч технологій для того, щоб зробити блог сучасним, наприклад, буктрейлери.

Створення та оформлення блогу – це тільки частина справи, подальший успіх залежить від системності його ведення. Для полегшення цього процесу автор рекомендує розробляти щомісячний план. Важливо, щоб робота з блогом проводилася щоденно - саме цей показник дуже цінується самою пошуковою системою (занедбані блоги знижуються за рейтингом).

З роботою у форматі PSA (скрайбинг) знайомить стаття М. А. Орешко «Так вот ты какой, северный олень!» в скрайбинге» (Соврем. б-ка. – 2014. - № 1). Скрайбинг – новітня техніка презентації, «візуалізація» інформації за допомогою графічних символів. Завдання скрайб-презентації – донести інформацію, зробити її привабливою для слухачів/глядачів, допомогти краще її запам'ятати та засвоїти. За допомогою мальованої презентації можна створити буктрейлер, рекламний ролик, анонс бібліотечного заходу, чи просто підготувати пізнавальну презентацію за темою. Барвистість, незвичайність, образність – головні плюси PSA-презентації.

Автор пропонує досвід створення скрайб-відео за книгою Олександра Ткаченка «Так вот ты какой, северный олень!» (http://youtu.be/WKfLTcfql40). Труднощі виникли з перших скрайб-малюнків, які вийшли зовсім невдалими. Виявилося, що доволі важко малювати в кадрі під прицілом відеокамери, та ще й без підготовки... Але виникла інша ідея – зробити аплікацію. Через декілька днів із виготовлених малюнків можна було створити макет майбутньої презентації. Щоб озвучити скрайбинг, навіть улаштували кастинг (стільки було бажаючих!). В результаті з’явився дуже зворушливий буктрейлер, озвучений дитячими голосами. Після закінчення зйомок перше, що сказали учасники проекту – діти: «Здорово! А нам сподобалося знімати мультик! Давайте ще що-небудь знімемо! Ми готові ще хоч 100 серій зняти!» На думку автора, це була найвища оцінка зробленої роботи.

Список використаних джерел

1. Абраменко Н. В. Мой опыт блоготворчества / Наталья Владимировна Абраменко // Соврем. б-ка. – 2014. - № 2. – С. 16-17.

2. Букреев А. Библиотека завоевывает социальные сети: из опыта работы Луганской областной универсальной научной библиотеки им. А. М. Горького / А. Букреев // Бібл. форум України. – 2014. - № 1. – С. 7-10.

3. Василькова Е. О. Библиотеки в соцсетях / Е. О. Василькова // Соврем. б-ка. – 2014. - № 3. – С. 42-44. – Сведения доступны также с Интернета: www.calameo.com/read/0034624432681fed2bf96.

4. Дейниченко О. З досвіду створення сайту наукової бібліотеки Маріупольського державного університету / О. Дейниченко // Бібл. форум України. – 2014. - № 1. – С. 11-13.

5. Крикова Е. Б. «Сыщики на службе пользователей» / Екатерина Борисовна Крикова // Соврем. б-ка. – 2014. - № 2. – С. 18-21.

6. Махно И. Виртуальная справочная служба: произойдет ли падение «Берлинской стены» библиотечных запретов? / И. Махно // Бібл. форум України. – 2014. - № 1. – С. 14-15.

7. Орешко М. А. «Так вот ты какой, северный олень!» в скрайбинге / Марина Анатольевна Орешко // Соврем. б-ка. – 2014. - № 1. – С. 66-68.

Підготувала: М. Маслова

Відповідальний за випуск: І. Степаненко