Модель сільської бібліотеки: професійне бачення

Матеріали, розміщені у першому випуску аналітичного огляду за 2009 рік, знову звертають нашу увагу на використання інформаційних технологій у традиційних бібліотечно-бібліографічних процесах. З кожним роком у бібліотечній професійній періодиці з’являється все більше статей, які присвячені саме цьому напряму діяльності. Тобто, практично сформульована парадигма бібліотечного обслуговування, яке здійснюється вже в електронному середовищі.

З цього року ми вирішили до аналітичного огляду додавати статті у вигляді дайджесту, щоб прискорити використання найкращого досвіду у практичній діяльності бібліотек нашого регіону.

Сьогодні сучасна бібліотека неможлива без електронного каталогу (ЕК). Упровадження цього ресурсу в довідково-бібліографічну систему не може розцінюватися як проста апробація нових технологій або данина комп`ютерній моді. Наявність ЕК свідчить про важливу якісну зміну в бібліотечно-інформаційному середовищі - зміну моделі взаємодії бібліотеки та користувача. ЕК - це візитна картка бібліотеки.

Саме з прикладом створення ЕК, його поетапним розвитком знайомить нас автор О. Подковиріна у статті “Электронный каталог библиотеки как элемент качественного обеспечения информационных потребностей пользователя” (Бібл. форум України. - 2008. - № 4).

В окремих районних бібліотеках нашої області вже створити ЕК, а деякі заклади тільки на шляху до процесу автоматизації, тому досвід інших стане у нагоді.

Стосовно електронного ресурсу нашої бібліотеки хочеться наголосити, що на його базі формуються основні бібліотечні технологічні процеси, значно спростовується пошук необхідної інформації користувачами і для користувачів.

А поява доступу до ресурсів ЕК на зовнішньому сайті бібліотеки стала ключовим елементом її відкритого інформаційного простору.

У фахових виданнях достатньо багато публікацій щодо проблем, пов`язаних із створенням так званих корпоративних фондів, корпоративної каталогізації, формуванням на основі корпоративної бібліотечної мережі системи електронної доставки документів. Однак концепції створення і функціонування бібліотечних корпорацій, які здійснюють онлайнове довідково-бібліографічне обслуговування, не існує.

Автор статті “Корпоративное взаимодействие универсальных научных библиотек в рамках онлайнового СБО (к постановке проблемы)” Е. Г. Разумова (Библиотековедение. - 2008. - № 6) розглядає діяльність бібліотечних та віртуальних корпорацій як економічних структур, пропонує ввести в бібліотечну практику нове поняття “віртуальна бібліотечна корпорація” аналізує служби корпорації універсальних наукових бібліотек Росії.

Цю ж тему продовжує матеріал С. Барабаш “Практика корпоративних зв`язків університетської бібліотеки” (Бібл. планета. - 2008. - № 4). Стаття розкриває форми і переваги корпоратизації у сфері бібліотечної діяльності. Наводяться конкретні приклади об`єднання зусиль бібліотек вищих навчальних закладів, а також окремої бібліотеки із структурними підрозділами вищого навчального закладу.

Деякий досвід маємо і ми. У 2005 році з`явилась ідея створення корпоративного об`єднання, учасниками якого стали ЗОУНБ ім. О. М. Горького, бібліотека Запорізького національного технічного університету (ЗНТУ) та бібліотека Запорізького національного університету (ЗНУ).

На даному етапі корпоративним продуктом є бібліографічна, частково анотована, база даних статей з журналів гуманітарного профілю, які передплачують усі учасники корпоративного об`єднання. За кожним учасником закраплені для аналітичного розпису по п`ять журналів.

Обмін даними з аналітичних описів здійснюється через електронну пошту.

Кожний учасник дотримається параметрів бібліографічного запису, які установлюються в межах об`єднання.

Корпоративна база даних може бути розміщена у вільному доступі на серверах кожного учасника.

Наш досвід - це маленька спроба створення корпоративного об`єднання на місцевому рівні і тільки за одним напрямом.

Отже, об`єднання бібліотек в корпорації на основі інформаційних технологій дозволяє вийти на новий рівень обслуговування користувачів, вирішити завдання обміну інформацією та наповнення власних ресурсів з одночасним скороченням виробничих витрат.

Хочеться звернути вашу увагу на матеріал Г. П. Калініном “Новый ГОСТ на составление библиографических ссылок ” (Библиография. - 2008. - № 6). 31 липня 2007 р. набув чинності ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання ”, який визначив загальні вимоги і правила складання бібліографічного опису документа, його частини чи групи документів: набір областей та елементів бібліографічного опису, послідовність їхнього розміщення, наповнення і спосіб подання елементів, застосування приписаної пунктуації та скорочень.

Сфера застосування цього стандарту має обмеження тільки для бібліографічних посилань, на які його вимоги не розповсюджуються (Бібліографічні посилання - сукупність бібліографічних відомостей про цитований або згадуваний в тексті документа інший документ, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку).

Автор статті знайомить нас з основними положеннями нового ГОСТ Р 7.0.5-2008 “Библиографическая ссылка. Общие требования и правила составления”, який поширюється саме на бібліографічні посилання. Даються докладні рекомендації щодо видів посилань, їхнього оформлення та розташування у тексті згідно з новими правилами. Хоча цей ГОСТ діє тільки на території Російської Федерації, доцільно ознайомитись із його змістом і нашим фахівцям тому, що вочевидь з часом Україна, як свідчить практика із запровадженням попереднього документа (Г0СТ 7.1-2003), також може його ратифікувати.

Зростання інтересу людей до власного коріння, до культур різних народів у всій їхній регіональній різноманітності зумовлює активізацію краєзнавчої діяльності бібліотек. Саме краєзнавчим бібліографічним ресурсам присвячені статті О. Чернецької, А. Олейнікової “Бібліографічні посібники з краєзнавства потенціал інформаційно - виховного ресурсу для роботи з користувачами бібліотек для дітей” (Бібл. планета. - 2009. - № 1) та Н. З. Шатохіної “Краеведческие библиографические ресурсы: влияние электронных технологий” (Библиотековедение. - 2008. - № 5).

Автори першої із названих статті аналізують краєзнавчі бібліографічні посібники, створені кримською республіканською установою “Дитяча бібліотека ім. В. Орлова”, визнають їхню актуальність та важливість для популяризації найкращої літератури Криму, розвитку творчих здібностей та підвищенню інформаційної культури юних читачів.

В другій публікації розглядається вплив електронних технологій на склад та якість краєзнавчих бібліографічних ресурсів регіональних бібліотек, які здійснюють пошук ефективного поєднання традиційних та електронних ресурсів для задоволення широкого спектра потреб населення в краєзнавчій інформації.

У статті директора Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гирьова Н. Богзи “Модель сільської бібліотеки: професійне значення” (Бібл. форум України. - 2008. - № 4) представлено цікавий досвід щодо аналізу стану розвитку сільських бібліотек та визначення шляхів виходу сільських бібліотек із кризи шляхом розробки і впровадження в життя моделі сучасної сільської бібліотеки. Основні складові “Моделі сільської бібліотеки” такі: форма існування самої бібліотеки; доступне її розміщення; ресурсна база (ті бібліотечні фонди та інформаційні джерела, з якими працюють бібліотекарі та читачі); матеріальна база; персонал (зміни в бібліотеках ставлять нові вимоги й до їхніх працівників); зв’язки бібліотеки із громадськістю. І тільки об’єднаних усіх цих аспектів зробить можливим створення нової бібліотеки, яка відповідає міжнародному модельному стандарту діяльності.1

Професіоналів можуть зацікавити результати багатоаспектного аналізу довідково-бібліографічного обслуговування, яке проводилось на базі Національної бібліотеки Білорусі на протязі 1997-2007 років.

Стаття А. О. Капиріної “Изучение эффективности справочно-библиографического обслуживания” (Библиотековедение. - 2009. - № 1) розкриває актуальність проблеми, знайомить з станом та методами дослідження, дозволяє зробити практичні висновки.

Анкетування користувачів та експертне опитування бібліографів дозволили не тільки виявити потреби читачів, а також якість ДБО та рівень компетентності

1Дайджест додається

бібліографів, які здійснюють цю діяльність.

Дослідження показало, що ефективність ДБО багато в чому залежить від спільних дій, злагодженості у роботі, поєднанні її з навчанням і формуванням інформаційної культури користувачів, системи підвищення професійної компетентності бібліотекарів.

Активне впровадження технологій пред`являє і нові вимоги до професійної майстерності бібліографів, обумовлює необхідність постійної і безперервної освіти. Сучасний бібліограф повинен знати і вміти достатньо багато. Це ще раз підтвердили результати анкетування.

Богза Н.

Модель сільської бібліотеки: професійне бачення

Надзвичайно серйоз­ною проблемою в суспільстві є те, що місто і село розвиваються по-різному. Якщо в містах відчутні зміни соціального, економічного характеру, то в селі вони відбуваються набагато повільніше. У мешканців міста та села сьогодні немає рів­них можливостей у доступі до
інформаційних джерел, комп'ютерних технологій, ос­вітянських, професійних про­грам, правових ресурсів. Особливо це впливає на ті верстви населення, які потре­бують окремої уваги громади - дітей, молодь, соціально незахищені категорії, людей з обмеженими фізичними можливостями тощо.

Сільська бібліотека здатна вирішити ці проблеми. Вона - територія духовності та знань, перший помічник в освіті, професійному становленні, організації дозвілля населен­ня. Бібліотека тут має тісний зв'язок із місцевою грома­дою, доступна та безкоштов­на. Але на сьогодні стан біб­ліотеки на селі є дуже вразливим та залежним від право­вих, соціальних, економічних аспектів.

Трансформація бібліотек на селі - це тільки нагода гли­боких перетворень в цілому, тому що бібліотека, її робота тісно пов'язані з соціокультурною ситуацією, діяльністю ін­ших партнерських організа­цій, з процесами автоматиза­ції, доступу до світових ресур­сів інформації через мережу Інтернет. Отже, перетворення бібліотеки означає початок змін і в соціальній, культур­ній, освітній сфері села, під­вищення рівня життя селян, який напряму залежить від рівня поінформованості насе­лення.

Починати трансформацію бібліотек необхідно вже сьо­годні, день за днем піднімаю­чись сходинками вдоскона­лення. Людям у невеликих на­селених пунктах щодня бра­кує інформації з професійних, освітніх, правових, соціаль­них питань, що впливає на їх­нє фахове та особисте життя.

Зупинимося на основних складових "Моделі сільської бібліотеки". Перша - це форма існування самої бібліотеки, система обслуговування користувачів, яку можуть самостійно обрати місцева гро­мада, читачі бібліотеки разом із її керівником. Бібліотека може працювати як: муніци-
пальний інформаційний центр; центр правової інформації, довідкова бібліотека обслуговування довідкових запитів користувачів); центр доступу до Інтернету; центр підтримки системної освіти або самоосвіти; центр комп'ютерної грамотності, центр міжособистісного спіл­кування; центр дозвілля; центр відродження та збері­гання народної культури; центр підтримки незахищених верств населення; центр під­тримки сім'ї тощо. Можна об­рати для своєї бібліотеки будь-яку з цих позицій або створити свою.

Сьогодні основною для бібліотеки стає не просто ви­дача книг, а робота з населен­ням: соціальна діяльність, на­дання консультацій, інформа­ційна допомога.

Другою важливою складо­вою моделі сільської бібліоте­ки є доступне її розміщення. Що означає "доступність бібліотеки"? Це зручне міс­цезнаходження, форма робо­ти бібліотеки (або вона пра­цює стаціонарно, або як біб­ліотечний пункт в окремий час, або як мобільна бібліотека-бібліобус). Також це сані­тарно-гігієнічні норми (наяв­ність опалення, електроенер­гії, туалету). Не менш важливим є привабливий інтер'єр, додаткові іміджеві послуги (реклама бібліотеки, автомо­більна стоянка біля входу, облаштована територія навколо бібліотеки, місця для дитячих ігор та ін.). Режим роботи біб­ліотеки повинен бути зручним для мешканців села і не пови­нен збігатись з робочим ча­сом більшості населення. Тоб­то бібліотека - це заклад пуб­лічний, соціальний, що має організувати свою роботу від­повідно до вимог жителів того села, в якому він знаходиться.

Третьою складовою моделі є ресурсна база. Тобто це ті бібліотечні фонди та інфор­маційні джерела, з якими працюють бібліотекарі та чи­тачі. Фонд сучасної бібліотеки повинен включати видання на різних носіях: книги, періоди­ку, аудіо-, відео-, електронні документи, бази даних Інтернету, "звукові книги" та ін. Міжнародні бібліотечні стан­дарти вказують, що кожного року до бібліотек повинні надходити нові видання із розрахунку не менше 5 при­мірників на одного жителя на­селеного пункту. Журнали та газети передплачуються у та­кій кількості: не менше двох загальнодержавних щоден­них газет та одного загально­державного тижневика, регі­ональна періодика, галузеві видання гуманітарного, освіт­нього, дозвіллєвого характе­ру (на вибір бібліотеки).

У цілому у фонді сільської бібліотеки повинні бути доку­менти останніх 5-10 років ви­дання, за винятком художньої та краєзнавчої літератури, яка може зберігатися за більш тривалий період.

Четверта складова - мате­ріальна база. Розвиток бібліо­тек необхідно починати з проведення капітальних та поточних ремонтів. Облаштування приміщень бібліотеч­них закладів потребує нових підходів: сучасний дизайн, місця для індивідуальної та колективної роботи, ігрові зо­ни для дітей, комфортність для спілкування і відпочинку. Якщо підійти творчо, то кожну бібліотеку, навіть найменшу, можна зробити неповторною, яскравою, затишною і зруч­ною для мешканців села. Не­обхідно також пам'ятати про облаштування інтер'єрів для людей з обмеженими фізич­ними можливостями. Це дуже важливо, оскільки всі мають рівні права на отримання ін­формації та кожен повинен мати можливість скориста­тись бібліотечними послуга­ми.

Оснащення телефонним зв'язком, аудіо- та відео-, ко­піювально-розмножувальною технікою, матеріалом для іг­рової діяльності дітей допо­може розширити перелік по­слуг для відвідувачів, органі­зувати їхню повноцінну робо­ту та проведення дозвілля в стінах бібліотеки.

Сподіваємося, що через декілька років у сільських біб­ліотеках будуть автоматизо­вані робочі місця для вико­ристання комп'ютерної техні­ки читачами, доступ до Інтернету завдяки участі в проекті фонду Білла та Мелінди Гейтс "Глобальні бібліотеки", який був підтриманий нашою державою на найвищому рів­ні. Міністерством культури і туризму України в регіони на­правлено лист від 18 березня 2008 р. про проведення комп­лексного вивчення готовності бібліотек України до впро­вадження сучасних інформа­ційних технологій.

П'ята складова моделі сіль­ської бібліотеки - це персо­нал. Зміни в бібліотеках став­лять нові вимоги й до їхніх працівників. Сьогодні недо­статньо володіти професійни­ми знаннями та вміннями, не­обхідно професійно удоско­налюватися, навчатися протя­гом життя. Головне - працю­вати творчо, відкрито, по-но­вому. Бібліотекар - головна рушійна сила усіх змін, і поча­ти перетворення він повинен із себе, свого бачення нової, модельної бібліотеки, бажан­ня її змінити на краще, а потім запалити цією творчою іскрою всіх навколо: владу, спонсо­рів, читачів бібліотеки та мешканців села.

Окрема місія у навчанні персоналу, підготовці його до змін, що відбуватимуться, по­кладається на обласні та рай­онні бібліотеки - методичні центри.

Необхідно охопити мето­дичним впливом більшу кіль­кість сільських бібліотек, ви­їжджати на місця з конкрет­ною практичною допомогою, що потребує більших видатків на відрядження в обласних та районних бібліотеках.

Не менш важливою є шоста складова моделі - зв'язки бібліотеки із громадськістю. Бібліотека - це частина інфра­структури села, і громада по­винна брати участь у її житті. Місцеві жителі здатні забезпе­чити підтримку бібліотеки у вирішенні багатьох проблем: щодо залучення коштів на комплектування, при переве­денні в інші приміщення, реа­лізації необхідних завдань. Громада завжди підтримає і заступиться за бібліотеку, яка відображає її інтереси та за­довольняє її запити - автори­тетну, корисну, з творчим працівником.

Необхідно налагодити в сільських бібліотеках звіти про роботу перед місцевими жителями та владою, залучати волонтерів, активістів з числа місцевого населення, створю­вати товариства друзів бібліо­теки або опікунські ради, більш яскраво і впевнено представляти інформацію про свої послуги на сторінках міс­цевих газет, по телебаченню, через рекламні матеріали.

Бібліотека повинна узгод­жувати свою діяльність з гро­мадою. Аналізуючи свою ро­боту, постійно вносити зміни до послуг і форм обслугову­вання відповідно до потреб місцевого населення. Також залучати до процесу створен­ня нового образу бібліотеки владні структури, спонсорів, меценатів, активних користу­вачів.

Тільки об'єднання спільних зусиль держави, органів міс­цевого самоврядування, те­риторіальних громад, спон­сорських організацій та пра­цівників бібліотечних закладів зробить можливим створення нової бібліотеки, яка відпові­дає міжнародному модельно­му стандарту діяльності.

Бібл. форум України. - 2008. - № 4. - С. 25-28.

 

Список використаних джерел

1. Барабаш, С. Практика корпоративных зв`язків університетських бібліотек / С. Барабаш // Бібл. планета. - 2008. - № 4. - С. 21-22, 23.

2. Богза, Н. Модель сільської бібліотеки: професійне бачення / Надія Богза // Бібл. форум України. - 2008. - № 4. - С. 25-28.

3. Калинина, Г. П. Новый ГОСТ на составление библиографических ссылок / Г. П. Калинина // Библиография. - 2008. - № 6. - С. 3-11.

4. Капырина, А.А. Изучение эффективности справочно-библиографического обслуживания (по итогам исследования в Национальной библиотеке Беларуси) / Алиса Александровна Капырина // Библиотековедение. - 2009. - № 1. - С. 34-39.

5. Подковырина, Е. Электронный каталог библиотеки как элемент качест- венного обеспечения информационных потребностей пользователей / Елена Подковырина // Бібл. форум України. - 2008. - № 4. - С. 9-11.

6. Разумова, Э. Г. Корпоративное взаимодействие универсальных научных библиотек в рамках онлайнового СБО (к постановке проблемы) / Эльвира Геннадьевна Разумова // Библиотековедение. - 2008. - № 6. - С. 36-40.

7. Чернецька, О. Бібліографічні посібники з краєзнавства - потенціал інформаційно-виховного ресурсу для роботи з користувачами бібліотеки для дітей / О. Чернецька, А. Олейнікова // Бібл. планета. - 2009. - № 1. - С. 31-32.

8. Шатохина, Н. З. Краеведческие библиографические ресурсы: влияние электронных технологий / Наталья Захаровна Шатохина // Библиотековедение. -2008. - № 5. - С. 40-45.