Шевченко С.В. Однодумці у житті і творчості / Діловий Переяслав. – 2010. – 3 листопада. – С. 3.

Світлана Шевченко,

кореспондент газети «Діловий Переяслав»

Однодумці у житті і творчості

Сім’я Ольги Дмитрівни та Андрія Олександровича Будугаїв з’явилася на Переяславщині не так давно, але вже встигла заявити про себе на літературному олімпі. Вони такі несхожі між собою зовні: він мужній і серйозний, вона – маленька і дуже світла, але на високих духовних рівнях їх пов’язала любов до рідного слова.

Оля народилася в місті Гуляйполе Запорізької області. Дуже добре навчалася у школі, у третьому класі написала перший вірш, коли була у четвертому, її першу статтю надрукували у місцевій газеті. Швидше за все любов до літератури Оля успадкувала від мами, яка працювала вчителем математики, але завжди була і фізиком і ліриком одночасно.

Оля успішно закінчила школу, Запорізький держуніверситет, пізніше Бердянський педінститут. Свою педагогічну діяльність почала із викладання німецької і французької мов у школі-інтернаті та школах № 1 і № 9 Бердянська. Більше трьох років працювала науковим співробітником Бердянського краєзнавчого музею, викладала українську та зарубіжну літературу у Бердянському державному педінституті.

Рухлива і допитлива вона проявила свій талант і на телебаченні: була першим диктором, а потім вела авторську програму «Веселка». Це був тележурнал для дітей, кожен випуск якого поділявся на кілька «тематичних сторінок» і розповідав про природу чи історію рідного краю, про талановитих дітей і світ їх захоплень. Крім того, була актором у народному театрі юного глядача «Данко» при міському палаці культури.

Новорічна вистава кінця 1994 – початку 1995 року за мотивами казки «Попелюшка» стала для Ольги доленосною. Вона грала фею – хрещену маму Попелюшки, Андрій був лісником-татом головної героїні. Знайомство Ольги Ковтун і Андрія Будугая стало початком їх подальшого творчого тандему. Саме Олі Андрій наважився показати свої літературні доробки, саме вона стала першим критиком і поціновувачем його таланту. Жінка була вражена і здивована, наскільки влучно і тонко чоловік, який не мав гуманітарної освіти, міг відчувати силу слова.

Через півроку вони створили сім’ю, засновану на спільних світлих почуттях та спільній духовній і творчій співпраці. Згодом Андрій закінчив факультет української філології Бердянського ДПІ, працював науковцем Бердянського художнього музею імені Йосипа Бродського, керував літстудією «Неопалима купина», яку створила його дружина, співав у хоровій академічній капелі вчителів, п’ять місяців навчався у Софійському держуніверситеті за спеціалізацією болгарська мова, адже у своєму родоводі Андрій Олександрович має болгарське коріння. Пізніше його запросили у Болгарію читати лекції по лінгвоезотеризму – розробленій ним тематиці.

У 1998-2000 роках Ольга була переможцем у творчому конкурсі «Бердянські розсипи» у номінації «Поезія», написала і видала книгу про поневіряння у фашистських концтаборах свого батька «У тунелях таємничої Дори». У 1997 році подружжя Будугаїв випустило у світ свою першу збірку «Козацька літератка», а в 2001 році – «Скарби Приазов’я».

Неймовірно, але досить інтенсивний творчий процес триває у той час, коли у сім’ї Будугаїв народжується син Богдан і незабаром батьківське щастя затьмарюється неприємною звісткою: після чергового профілактичного щеплення вакциною АКДС, хлопчик захворів на ранній дитячий аутизм. Заради сина родина Будугаїв переїхала до Києва, де на допомогу прийшла приватна «Школа життя», організована мамою дівчинки, яка захворіла цією ж хворобою раніше від Богдана, і теж внаслідок щеплення...

У жовтні 2003 року родина переїхала до Переяслава. Андрій віддав багато часу і сили відновленню та редагуванню університетської газети «Педагогічні обрії», він цікавий бард – виконавець власних текстів та текстів інших авторів. Ольга працює старшим викладачем кафедри літератури і методики навчання Переяслав-Хмельниць-кого ДПУ імені Григорія Сковороди. У 2006 році вона заочно завершила навчання в аспірантурі при кафедрі україністики Гуманітарного інституту НАУ і згодом захистила кандидатську дисертацію з літератури для дітей.

Переяславська земля дала новий поштовх для творчого зростання. Сім років тому, а саме 9 листопада, на День української писемності та мови, була відкрита літературна студія «Дитинець», яка дала поштовх для розвитку талановитої молоді. Ольга та Андрій Будугаї були упорядниками альманаху «Ворота в Небо», виданого у 2007 році.

У наступному році світ побачив їх навчально-методичний посібник «Сторінки історії Запорозького козацтва» з використанням збірки власних поезій «Козацька літератка», який успішно використовується для створення сценаріїв до дитячих свят по всій Україні. 15 вересня цього року подружжя видало збірку власних творів для дітей «Святковий вінок», яка особливо до вподоби дошкільнятам та молодшим школярам і складається з 4 частин.

Твори Ольги – ніжні і ліричні, твори Андрія – вдумливі і філософські. Вони ніби доповнюють один одного, живлять один одного. Подякуємо родині Будугаїв, яка за 7 років проживання у Переяславі змогла внести свій вклад у історію літературної Переяславщини, бо присвятила своє життя творчому пошуку та духовному розвитку української культури.