Ольга Дмитрівна Будугай

Ольга Дмитрівна Будугаймала щастя народитися 4 лютого 1964 року в місті Гуляйполі Запорізької області, де сумлінно провела свої дитячі й шкільні роки. Батьками її стали робітник взуттєвої фабрики Дмитро Павлович та вчитель математики Раїса Іванівна Савченки. У 1981 році закінчила (чомусь – із золотою медаллю)Гуляйпільську СШ №1. У 1986 році стала вчителем французької та німецької мов, закінчивши з відзнакою Запорізький держуніверситет, а у 1997 році – вчителем української мови і літератури після завершення навчання в Бердянському педінституті.

У 1985 році одружилася з бердянцем Ігорем Ковтуном, з яким познайомилася під час перебування в Бердянську в студентському будзагоні «Дружба» (який, до речі, залишив свій автограф на мозаїці ЗОШ №3). Після закінчення влітку 1986 року ЗДУ переїжджає жити в Бердянськ і закохується в місто та Азовське море.

Викладала французьку й німецьку мови в Бердянську в школі-інтернаті (з 1986 до початку 1990 року), в Бердянських ЗОШ №№ 1 і 9, Центрі дитячо-юнацької творчості.Працювала науковим співробітником Бердянського краєзнавчого музею (1990-1992), викладачем української і зарубіжної літератури в Бердянському держпедінституті (1992-2001), диктором і кореспондентом Бердянського телебачення(бердянці тоді її знали під іменем Ольга Ковтун), була автором і ведучою україномовної передачі-тележурналу для дітей «Веселка» (1993-1995). Керувала літературними студіями в Бердянському ДПІ («Стилос» – 1993-1998), Бердянському ЦДЮТ («Неопалима купина» – 1998-1999), на факультеті лінгвістики Національного авіаційного університету в Києві («Лінгвотаж» – 2001-2003), в Інституті мови і літератури Переяслав-Хмельницького державного педуніверситету імені Григорія Сковороди («Дитинець – з 2003 року і понині).

Під час викладання в Бердянському ДПІ організовувала зустрічі студентів та викладачів з письменниками Запорізького краю: Олексієм Огульчанським, Володимиром Сіренком, Григорієм Лютим, Миколою Годенком, Віктором Закарлюком, ГригоріємБідняком, Миколою Береславським. З 1986 по 1995 роки була активним учасником Бердянського театру юного глядача «Данко» (керівник Галина Яківна Есмурзієва) при міському Палаці культури, грала у виставах, вела святкові концерти, а також концерти хорової капели «Промінь» (керівник козак Іван Іванович Іванченко) при ЦДЮТ.

Писати почала в шкільні роки: під час навчання в третьому класі з’явився перший вірш, який мав гумористичне спрямування; у четвертому класі написана перша стаття, опублікована в районній газеті «Голос Гуляйпілля». У ній розповідалося про зустріч однокласників з ветеранами Другої світової війни.

Друкувалась у пресі Гуляйполя, Бердянська, Запоріжжя, Києва, Переяслава-Хмельницького. Разом із чоловіком публікувала свої ліричні твори, статті, а також тематичний цикл поезій і сценаріїв свят «Козацька літератка» на тему Запорозького козацтва в газетах «Українська мова і література» (№16, 1996), «Історія України» (№24, 1997), дитячому журналі «Дзвіночок» (№2, 1998), в журналі «Журналіст України» (№2, 2002), газеті Національногоавіаційного університету «Авіатор».

Учасниця й переможець творчого конкурсу «Бердянські розсипи» в номінації «Поезія» (1998-2000 роки).У 2001 році в Бердянську разом із чоловіком пустила у світ збірку «Скарби Приазов’я», а в 2002 році в Гуляйполі на російській мові вийшла її історико-документальна повість «В туннелях таинственной Доры» про поневіряння в 4-х фашистських концтаборах в роки війни її батька Дмитра Павловича Савченка. Ця повість була опублікована й українською мовою: у виданні, підготовленому діячами Української спілки в’язнів-жертв нацизму(УСВЖН) (Пам’ять заради майбутнього: Спогади. Книга друга. – К.: «Фенікс», 2006. – С. 650-720), а також у історико-краєзнавчому альманасі, підготовленомунавчально-науковим Центромусної історії Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди (Джерела пам’яті: Історико-краєзнавчий альманах. Вип. 1. Народжені для випробувань / Упоряд. Т.Ю. Нагайко. – Тернопіль: Астон, 2007. – С. 8-69, 163-168).

З 1 жовтня 2003 року – старший викладач кафедри літератури і методики навчання Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди і керівник літстудії «Дитинець» у цьому ДВНЗ. У 2006 році завершила навчання в заочній аспірантурі при кафедрі україністики Гуманітарного інституту Національногоавіаційного університету. 21 грудня 2007 року в спецраді при Херсонському державному університеті захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 10.01.01 – українська література на тему: «Пригодницько-шкільна повість для дітей 1960 – 1980-х років: жанрові особливості (Олексій Огульчанський, Борис Комар, Анатолій Давидов)».

У творчому доробку – ряд віршів, покладених на музику композиторами Валентином Ізотовим (м. Бердянськ), Миколою Ведмедерею (м. Лозова), Вірою Мілусь (м. Бердянськ), Ігорем Лазориком (м. Гуляйполе), Богданом Бурбурою (м. Гуляйполе), Віктором Кірсою (м. Бердянськ), Валентиною Кірносовою (м. Бердянськ), Михайлом Ковалем (с. Великий Хутір на Черкащині), Віктором Тузиком (м. Переяслав-Хмельницький).

У 2007 році в місті Переяславі-Хмельницькому разом з чоловіком Андрієм видала альманах літстудії «Дитинець» і «Літературних сторінок» газети «Педагогічні обрії» ПХДПУ імені Григорія Сковороди «Ворота в Небо», де на 180-ти сторінках розміщено твори більше, ніж 30 чоловік, які пишуть вірші й прозу. У 2008 році у співавторстві з Андрієм Будугаєм видає книгу «Сторінки історії Запорозького козацтва» (92 с.). У 2009 році випускає у співавторстві з чоловіком збірку для дітей «Святковий вінок» (64 с.), а в 2010 році – разом з Андрієм Будугаєм та Сергієм Литвиненком видає книгу поезій та малої прози «Слова – світи» (144 с.).