Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

ДЗ «Медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

О.О. Гайволя, д.м.н., проф. І.В. Кочін, к.м.н., доц. О.М. Акулова,

к.м.н. Д.О. Трошин, І.Ф. Шило

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

к.м.н., доц. П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Відповідно до Державної класифікації надзвичайних ситуацій (НС) від 2001року біологічні терористичні акти відносяться до класу соціально-політичних надзвичайних ситуацій (код 30000) або до класу надзвичайних ситуацій військового характеру (код 40000). Такі НС обумовлені військовими зіткненнями, міжнаціональними конфліктами, економічними кризами, тероризмом і диверсіями. Відносна доступність біологічних агентів, їх низька вартість, легкість застосування та масовість ураження, а також труднощі виявлення роблять їх украй привабливими для використання як біологічної зброї. Розвиток молекулярної біології, генної інженерії дозволяє отримати нові високопатогенні види біологічних агентів, які можуть бути використані у вигляді новітніх видів біологічної зброї. Використання біологічної зброї являє реальну загрозу для людства, а боротьба з ним надзвичайно складна і вимагає адекватних науково обґрунтованих заходів.

Ефективність протиепідемічних заходів і медичної допомоги населенню в осередку біологічного зараження в значному ступеню визначається своєчасністю ідентифікації біологічного терористичного акту, що являє собою складне завдання за рахунок: великої кількості біопатогенів, які  можуть викликати  захворювання людей, тварин та уражати сільськогосподарські  продовольчі культури. Сьогодні  кількість  біопатогенів перевищує  3,5 тисячі, декілька сотень з них потенційно можуть бути віднесені до компонентів біологічної зброї. Ознаками  біологічного терористичного акту є: раптовість та таємність здійснення; макроскопічна нерозпізнаність біологічних агентів в організмі людини та оточуючому середовищі; можливість атипічного прояву захворювань у ранні строки; атипічність клінічного перебігу захворювань, обумовленого можливим застосуванням суміші збудників вірусної або рикетсиозної природи; незвичні  шляхи зараження; можливість впливу на клініку захворювання попереджувальних профілактичних щеплень або екстреної профілактики антибіотиками широкого спектру дії.

Труднощі ідентифікації  застосування біологічної зброї потребують науково обґрунтованих, заздалегідь спланованих, чітко відпрацьованих у повсякденних умовах дій. На наш погляд, алгоритм дій з ідентифікації біологічного терористичного акту складається з наступних етапів:

I етап.Моніторинг зовнішнього середовища та виявлення біологічної загрози шляхом епідеміологічного аналізу епідемічних і санітарно-гігієнічних  ризиків. Виявлення терористичного біологічного акту проводиться  шляхом оперативного і ретроспективного епідеміологічного аналізу інфекційної захворюваності в порівняні із санітарно-гігієнічними даними моніторингу зовнішнього середовища на відповідній території. Насторожуючими  факторами  є:

1. Виникнення  поодиноких випадків особливо небезпечних і «екзотичних» захворювань, що не реєструвалися раніше в даному регіоні.

2. Виникнення  поодиноких захворювань (отруєнь) з важкою клінічною картиною і з летальними наслідками.

3. Виникнення окремих групових захворювань (або масових отруєнь) при задовільному санітарному стані територій, об’єктів харчування, водопостачання.

4. Реєстрація тяжких захворювань серед «груп ризику» - військовослужбовців, співробітників біологічно небезпечних об’єктів, населення наближених до біологічних об’єктів населених пунктів  тощо.

5. Реєстрація епізоотичних (ензоотичних) осередків зоонозних інфекцій, що можуть являти загрозу для населення.

6. Поява непохованих трупів людей і тварин, гризунів, масова поява незвичних комах.

7. Залповий викид (скидання, випуск) біологічно небезпечних речовин.

8. Руйнування системи життєзабезпечення території (системи водопостачання, каналізування).

За результатами аналізу наявних даних епідеміологічної і санітарно-гігієнічної обстановки можливо запідозрити терористичне застосування біологічної зброї. Автоматизована  інформаційно-аналітична система епідемічного  нагляду за інфекційними хворобами, модернізація моніторингу  на тлі  автоматизованих  систем обліку потоків інформації, розробка прогнозно-моделюючих систем оцінки епідеміологічних і санітарно-гігієнічних  ризиків дозволяють своєчасно провести перший етап  ідентифікації скоєння біологічного терористичного акту.

II етап.Санітарно-епідеміологічна розвідка (СЕР).

Наступним етапом у підтвердженні або спростуванні висунутої гіпотези є проведення в перші години після терористичного акту СЕР, першочерговими завданнями якої є:

1.Підтверження (спростування) інформації про факт здійснення біологічного терористичного акту.

2.Оцінка наявних санітарно-гігієнічних і епідеміологічних умов. Визначення меж осередку (зони зараження).

3.Відбір і доставка проб для спеціальної лабораторної ідентифікації  біологічних агентів.

4.Оцінка сил і засобів установ охорони здоров’я для визначення перспектив їх використання при локалізації і ліквідації осередку.

Особливостями санітарно-епідеміологічна розвідки в осередку біологічного зараження є:

1. Професіоналізм членів групи. До складу групи включається персонал, навчений режиму роботи в осередку біологічного зараження,  володіючий технікою відбору проб з різних об’єктів зовнішнього середовища, матеріалу від хворих, трупів людей і тварин.

2. Дотримання індивідуального захисту членів групи: до входу в осередок прийом засобів  загальної екстреної профілактики, робота в осередку із проведенням комплексу захисних і протиепідемічних заходів як при висококонтагіозних інфекціях.

3.  Оперативність проведення. На виїзд у зону осередку повинно бути витрачено не більше 15-20 хвилин; час на відбір і упакування проб - не більше 30-40 хвилин; на оформлення документації - не більше 10 хвилин. Строки відбору і транспортування проб до лабораторії не повинні перевищувати 1-2 години.

4. Безперервність її проведення - для корегування заходів в умовах складної та  мінливої обстановки.

5.Послідовність та узгодженість. СЕР будуть організовувати і проводити формування МОЗ України, санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичні заклади, органи МВС, спеціальні формування інших міністерств і відомств. Необхідна координація діяльності цих сил, обмін інформацією для ефективного проведення заходів,  єдність системи їх надання і послідовність.

6. Проведення СЕР на всій території, сприятливої для скоєння  терористичного акту. При неможливості такого проведення розвідувальні групи першочергово направляються в ті райони, де біологічне зараження становить найбільшу небезпеку для населення.

Санітарно-епідеміологічна розвідка завершується оцінкою санітарно-епідеміологічної обстановки  в зоні ураження та  розробкою заходів щодо локалізації і ліквідації осередку.

III етап.Санітарно-епідеміологічне спостереження за зоною біологічного ураження.

Метою санітарно-епідеміологічного спостереження в умовах біологічного терористичного акту є попередження виникнення і поширення масових інфекційних захворювань. Успішному  досягненню цієї мети сприяє проведення наступних першочергових заходів:

1.Протибактеріальний захист населення (екстрена профілактика, використання індивідуальних і колективних засобів захисту, введення режимно-обмежувальних заходів).

2.Виявлення хворих, їх ізоляція і госпіталізація, розгортання інфекційних стаціонарів, перепрофілювання лікарень, забезпечення протиепідемічного режиму в усіх лікувально-профілактичних установах.

3.Організація і проведення дезінфекційних заходів в осередках. До встановлення етіологічного діагнозу дезінфекційні заходи повинні здійснюватися в режимі, розробленому до найбільш стійкого спороутворюючого збудника - збудника сибірки.

4.Посилення контролю за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед населення.

IV етап.Корегування проведених заходів з урахуванням отриманих результатів специфічної індикації збудника біологічного терористичного акту.

 Достовірна лабораторна ідентифікація використаного в терористичній атаці  збудника залишається дуже складною, аналіз потребує багатьох днів (у разі застосування деяких грибів може тривати декілька тижнів), тому до отримання результатів специфічної індикації збудника біологічного терористичного акту  заходи  I-III етапів повинні бути проведені в повному обсязі і тільки з отриманням результатів специфічної індикації біологічного збудника підлягають  корегуванню.

Своєчасне, повне і якісне поетапне проведення всіх дій згідно вищевказаного  алгоритму дозволить із мінімальними втратами локалізувати і ліквідувати наслідки біологічного терористичного акту.

Висновки

1. Ідентифікація  біологічного терористичного акту являє собою складну, комплексну проблему.

2. Науково обґрунтований алгоритм ідентифікації біологічного терористичного акту є необхідним для проведення своєчасних і якісних заходів щодо захисту населення.

3. Кожний етап алгоритму ідентифікації  біологічного терористичного акту характеризується специфічними  особливостями.

4. Своєчасне, повне і якісне виконання всіх етапів алгоритму  дозволяє із мінімальними втратами та ускладненнями локалізувати і ліквідувати наслідки біологічного терористичного акту.