І.В. Кочін, В.М. Ільїна, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, Д.О. Трошин

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

Аналіз стану підготовки кадрів для си­стеми післядипломної медичної освіти(ПМО) в Україні за системним, функціональним, особистісно орієнтованим, ціннісним, компетентнісним підходами ви­явив характеристики, які є співмірними з європейськими па­раметрами і світовим досвідом. Розгляд післядипломної медичної освіти як сис­темного утворення передусім свідчить про те, що сучасні тен­денції розвитку національної медичної освіти виявляють себе як рух у напрямі світового освітнього простору, який є частиною сис­теми глобалізації. Яскравим прикладом є положення Болонської декларації. Уже перші кроки їх реалізації у вищих медичних закладахУкраї­ни засвідчили, що без належного наукового та науково-педа­гогічного кадрового забезпечення неможливо модернізувати систему медичної освіти. Першорядними тут є медичні університети та академії післядипломної освіти лікарів, які забез­печують підготовку фахівців із усього спектру сучасних на­прямів і спеціальностей медицини.

У цьому контексті національна модель безперервної сис­теми ПМО керівних і науково-педагогічних кадрів повинна стати високоефективною складовоюмедичноїосвіти України, яка забезпечить якісну підготовку, перепідготовку та підви­щення кваліфікації кадрів, спроможних здійсню­вати інновації у навчально-виховному процесі, бути носіями розвиненої світоглядної культури, полікультурної свідомості та творчого стилю мислення.

Щодо функціонального підходу, то він акцентує розгляд проблеми діяльності системи ПМО за аспектом характеристи­ки професійних функцій керівника та науково-педа­гогічного працівника. При цьому необхідність формування національної моделі безперервної післядипломної медичноїосвіти визначається, насамперед, її модернізацією, у процесі якої актуалізуються такі професійні функції основних суб’єктів системи ПМО, як прогнозування, проектування, організація змістовної і процесуальної сторін навчально-виховного про­цесу. Все це має посилити комунікативні функції суб’єктів навчання, пов’язаних з управлінською, економічною, право­вою, соціальною та культурно-просвітницькою діяльністю, сформувати потребу у здійсненні самостійної нау­ково-дослідницької роботи на тлі загального зростання рівня їхньої професійної мотивації.

Особистісно орієнтований підхід наголошує на актуаль­ності закладення в основу національної моделі безперервної післядипломної медичної освіти саме ідеї безперервної ос­віти, яка забезпечує постійне творче оновлення особистості керівника та науково-педа­гогічного працівника, його розвиток і вдосконалення упродовж усього життя. Саме в межах цього підходу акцентуються здо­бутки акмеологічного напряму досліджень. У системі ПМО кожній творчій особистості створюються умови для подолання перешкод на дослідницькій та медико-педагогічній ниві, надається простір для розширення їхніх кар’єрних мож­ливостей.

Компетентнісний підхід аналізу Національної моделі без­перервної післядипломної медичної освіти акцентує увагу на вкрай важливому й сучасному розумінні діяльності керів­них і науково-педагогічних кадрів на основі професійно-компетентнісних засад. Такі працівники у системі ПМО спроможні самостійно і творчо вирішувати професійні завдан­ня галузі охорони здоров’я, усвідомлювати особисту та суспільну вагу управлінської та медико-педагогічної діяльності, нести відповідальність за її результати, сприяти соціальній стабільності та розвитку суспільства, забезпечуючи високий рівень стану здоров’я населення, визна­чати якість підготовки лікарських кадрів для всіх сфер функціонування сус­пільства та держави. Їхня діяльність спрямована також на на­буття додаткових компетентностей, у тому числі й дослідниць­ких, що дає змогу успішно діяти у проектах різного масштабу, у тому числі й міжнародного. Аналіз проблем розвитку системи післядипломної медичної освітиза означеними підходами виокремлює низку перспективних напрямів діяльності.