Вы здесь

Стан кадрової політики у державній службі медицини катастроф україни в сучасних умовах

О. М. Акулова, І. В. Кочін, І. Ф. Шило, О. О. Гайволя, В. М. Ільїна, Д. О. Трошин

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

 

Кадрова політика - це система правил і норм, що призводять людські ресурси у відповідність зі стратегією організації. Мета кадрової політики - забезпечення оптимального балансу процесів оновлення і збереження чисельного і якісного складу кадрів відповідно до потреб організації, вимогами чинного законодавства та станом ринку праці. За характером та ефективністю проведених заходів та якості управління кадрами виділяють наступні типи кадрової політики: пасивний, реактивний, превентивний і активний. Критеріями відмінності в них є програми дій щодо персоналу на короткострокові, середньострокові і довгострокові періоди, засновані на прогнозах у потребі в кадрах, їх якісних та кількісних характеристиках, сформульованих завданнях з розвитку персоналу.

            Активна кадрова політика характеризується наявністю прогнозу розвитку ситуації з кадрами і засобів впливу на ситуацію, здатності кадрової служби розробляти антикризові кадрові програми, проводити постійний моніторинг ситуації і коректувати виконання програм відповідно до зовнішньої і внутрішньої ситуації. Сучасний стан кадрової політики в Державній службі медицини катастроф характеризується як пасивний, що призвело до кадрового дефіциту, непрестижністі і непривабливості медичної праці взагалі і медичної праці при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій і, як наслідок, до системної кризи в службі, зниження якості надання екстреної медичної допомоги населенню. Незважаючи на те, що професія лікаря є соціально значимою, яка визначає фізичне і моральне благополуччя нації, саме лікарі, в т.ч. служби медицини катастроф, опинилися в найбільш несприятливих соціально-економічних умовах. Недосконалість кадрової політики призвела до дефіциту кваліфікованих лікарських кадрів. Лікарі мають низький рівень фізичного та психоемоційного стану, що при високому виробничому навантаженні при роботі в надзвичайних ситуаціях позначається негативно на стані їх фізичного, психічного і духовного здоров’я. Основними причинами ситуації, що склалася, є незадовільні умови та оплата праці лікарів. Стагнація державної кадрової політики призводить до труднощів у формуванні контингенту лікарів згідно до потреб Державної служби медицини катастроф, у тому числі до труднощів  післядипломної їх підготовки.