Библиотечное дело. –2007. - №3.

     В этом номере журнала, который весь посвящен исследованию места современной библиотеки в городской среде, на внимание заслуживают многие его публикации. Ведь сегодня библиотекам в большом городе довольно непросто выжить: у них появились конкуренты: Интернет, сетевые книжные магазины. Авторы статей рассматривают вопросы преобразования библиотеки от выполнения базовых функций к преобладанию функции социальной коммуникации. Сама реальность, опережающий темпо-ритм инновационного развития продвинутых городских библиотек, выявляют их объективную потребность в профессиональной рефлексии своего места в региональной культуре. Среди наиболее известных авторов, поднимающих проблему библиотеки в городской среде, следует назвать С.Г.Матлину, К.Б.Лаврову, О.Зозулину и др. Их волнует вопросы: как сделать библиотеку «видимой», нужной современному городскому жителю. И хотя указанный номер издания больше адресован работникам городских библиотек, надеемся, что и работники областной библиотеки найдут для себя немало интересного.

     Галкина Н.Н. Мемуары профессионалов // Мир библиографии. – 2007. -№2. – С.33-37.

     Ничто на земле не проходит бесследно… Эту расхожую фразу вполне можно применить к воспоминаниям и мемуарным свидетельствам корифеев библиотечного дела, среди которых Н.Е.Добрынина, Н.И.Тюлина, М.И.Рудомино. Их воспоминания и очерки – не просто культурно-историческая панорама эпохи, ее достижений и заблуждений. Это очерки метода, вполне живого и годного к использованию с учетом современных возможностей. Это – заметки талантливого руководителя, вполне годные для практического употребления. Это – развенчание заблуждений века и стереотипов мышления, которые могут быть перенесены в новую эпоху. Это – рассказ об искушениях и торных тропах профессии, своего рода предупреждение безоглядной идеализации и романтизации людей, идей и общих представлений. Воспользуемся же этой сокровищницей со всей щедростью богатых наследников и осторожных хранителей подлинного богатства.

      Горохова Н. Опираясь на опыт предшественников: Отраслевой отдел: взгляд сквозь годы // Библиополе. – 2007. - №2. – С.13-16.

      Крупная библиотека, как правило, состоит из отделов и секторов, составляющих один рабочий механизм. У каждого из них своя история, своя практика, своя жизнь… Отделы обслуживания работников сельского хозяйства в областных библиотеках появились в конце 1960-х гг. Они были организованы для создания стройной системы библиотечного и информационного обеспечения специалистов сельскохозяйственного производства и улучшения использования отраслевых фондов. Об одном из таких отделов и рассказывается в публикации, автором которой является заведующая отделом природы и сельского хозяйства Астраханской областной библиотеки имени Н.К.Крупской.

     В Україна розробляють Національну програму з виховання юних співвітчизників любові до книжки // Культура і життя. – 2007. –20 червн. – С.4.

     У межах Другого київського книжкового ярмарку відбувся круглий стіл “Читання як потреба людини культури: як нам не втратити сучасного читача”. Ініційований захід зацікавив багатьох педагогів, батьків, книготорговців, працівників бібліотек.

     Коваленко І. Сприяння реалізації програм соціально-економічного розвитку регіону // Бібліотечний вісн. – 2007. - №2. – С.32-33.

     У замітці розповідається про досвід роботи відділу документів з питань економіки, виробництва та природничих наук Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І.Чижевського

     Лешнівська І. Працюємо єдиною громадою: бібліотеки і громадські об’єднання регіону // Вісн. Книжкової палати України. – 2007. – №5. – С.17-18.

    Сьогодні від розуміння місцевими громадами, владними структурами ролі і місця бібліотеки в житті держави загалом, і кожного населеного пункту зокрема, залежить рівень її утримання, а інколи і саме існування. Проте і бібліотечні фахівці мають знати проблеми, які турбують суспільство, і надавати інформацію, котра б допомогла їхньому розв’язанню.
      У статті І.Лешнівської мова йде про те, що бібліотеці та її працівникам сьогодні необхідно навчитися діяти у своїй місцевості активно, реагувати на всі події у житті громади, які відбуваються внаслідок соціальних, економічних чи демографічних змін, іншими словами, дбати про те, щоб інтереси суспільства і бібліотеки збігалися.

     Марченко Т. Інноваційне обслуговування користувачів: здобутки і проблеми (за матеріалами дослідження) // Бібліотечний вісн. – 2007. - №2. – С.31-33.

     Зарубіжний та вітчизняний досвід свідчать: для того, щоб бібліотечні послуги, організація обслуговування користувачів відповідали потребам сьогодення, необхідно значну увагу приділяти впровадженню нових форм роботи. Такий підхід характерний і для діяльності Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, зокрема, її відділу літератури та інформації з питань економіки і права.

     Мастіпан О. Підсумки наукової діяльності національних, державних бібліотек та ОУНБ України // Бібліотечний вісн. – 2007. - №2. – С.15-20.

     У Національній парламентській бібліотеці України відбувся “круглий стіл” на тему “Наукова робота – шлях до вирішення нагальних проблем бібліотечної справи”. До кола розглянутих на засіданні питань увійшли підсумки науково-дослідницької діяльності національних, державних бібліотек України та загальний аналіз актуальних напрямів НДР обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ) країни за останні роки. Аналіз науково-досвідної роботи ОУНБ засвідчив прикладний характер проведених досліджень, їхню спрямованість на удосконалення діяльності як окремої бібліотеки, так і всіх книгозбірень регіону. Більш детально про НДР ОУНБ країни розповідає О.Мастіпан.

     Станіславчук Г. Бібліотека – осередок культури, територія спілкування // Бібліотечний вісн. – 20087. - №2. – С.28-29.

     Автор публікації вважає, що бібліотека повинна гармонізувати сучасне суспільство. Бібліотека – це установа, яка забезпечує людей інформацією, знаннями та підтримує їх у пошуку мудрості. У статті йдеться про діяльність бібліотек по реалізації міської програми “Розвиток бібліотечної справи в м. Києві на 2002-2006 роки”, зосереджена увага на роботі з молоддю, читачами похилого віку, людьми з особливими потребами.