З листопада 1967 р. по 1984 р. Ганна панасівна працювала головним бібліотекарем з координації діяльності бібліотек різних систем і відомств. Зараз, коли така посада відсутня, ми відчуваємо значущість цієї справи. Ганна Опанасівна керувала Міжвідомчою радою з питань координації, без особливих проблем збирала основні дані про роботу більше ніж 1000 книгозбірень області, знала особисто багатьох бібліотечних працівників.

Вона була активною громадською діячкою, певний час очолювала первинний осередок КПРС. При цьому на все, що відбувалося, мала свій власний погляд, який досить часто відрізнявся від загальноприйнятого. Згадує С.В. Пономарьова: “Для Ганни Опанасівни на той час було характерне трохи іронічне ставлення до дійсності. Те, що викликало в інших надмірне захоплення або гнів, вона сприймала спокійно, іноді насмішкувато. Насправді ж за її скепсисом ховалося добре і уважне ставлення до людей. Аня добре товаришувала з Люсею Яковенко, яка прийшла працювати до нас з Василівської районної бібліотеки, та її сестрою Ніною. Вони жили неподалік і часто зустрічалися у вільний час. З великою симпатією вона ставилася до молодих працівників. Пам’ятаю, як розповідаючи про номер художньої самодіяльності у виконанні Л. Буцанової і Н. Християнчик, вона сказала: ”Вийшли вони на сцену, обидві неймовірно красиві і талановиті”.

А ще Ганна Опанасівна кохалася у квітах. Вона ніколи не викидала слабку або хвору рослину, терпляче доглядала її до повного одужання – поливала, підпушувала, вмовляла. Кожна квітка у неї мала своє ім’я – Чахлик, Наталчине волосся, Дракоша… Квіти відповідали їй взаємністю – цвіли довго і пишно. Тоді наш відділ був одним з найзеленіших в бібліотеці.

Ганна Опанасівна була надзвичайно комфортною у спілкуванні людиною. Завжди спокійна, врівноважена, вона робила свою справу грунтовно і без метушні. Не переймалася матеріальними негараздами, і, вийшовши на пенсію, ніколи не скаржилася на нестачу грошей. А ще - залишалася гостинною, привітною і найоптимістичнішою з нас. Кожного дня народження вона чекала на нас. Цього дня ми зустрічалися, обмінювалися новинам. Для Ганни Опанасівни це був місток, що з’єднував її з Бібліотекою, а для нас - джерело уявлень про майбутнє, яке не лякає…

На жаль, Ганни Опанасівни вже немає серед нас. Вона тихо відійшла у небуття 22 серпня 2010 р. Нам не вистачає її голосу, особливого затишку душі, неквапного та іронічного світосприйняття.

Листопад, 2010 р.

Примітка:

Посада головного бібліотекаря з координаційної діяльності бібліотек різних систем і відомств була введена в штат бібліотеки у 1961 році у відповідності до Постанови ЦК КПРС "Про стан і заходи поліпшення бібліотечної справи в країні" (1959 р.). До Г.О. Чуланової її обіймали Л.Г.Булай, Л.І. Масленікова.