Вы здесь

Вип. 2

Зміст

 

Передмова

Огляд нормативних документів та методичних посібників

Плануємо роботу на користь громаді

Список посилань

Передмова

«Погані бібліотеки створюють колекції, хороші бібліотеки створюють послуги, великі бібліотеки будують громади», - сказав професор Університету Південної Короліни (США) Р. Девід Ланкес. Зараз у бібліотек України з’явився гарний шанс спробувати стати двигуном соціально-економічних перетворень у своїх громадах.

Пропонуємо вашій увазі другий випуск методичних матеріалів на допомогу організації роботи публічних книгозбірень. Значна увага в ньому приділена нормативним актам, які були ухвалені в 2019-2020 роках. Перш за все, це документи, які закріплюють новий адміністративно-територіальний поділ України в цілому, та Запорізької області зокрема. Звертаємо вашу увагу також на проєкт Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами, який після ухвалення стане основним документом щодо організації мережі бібліотечних закладів у громадах.

Також ми вирішили розмістити поради до планування роботи бібліотек для того, щоб ви могли випробувати дещо нові підходи до змісту роботи книгозбірень.

 

Огляд нормативних документів та методичних посібників

Після виходу першого випуску методичних матеріалів «На допомогу публічним бібліотекам об’єднаних територіальних громад» (Запоріжжя, 2018) було ухвалено кілька нормативних документів з питань організації бібліотечного обслуговування населення України, з якими ми хочемо вас ознайомити.

Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807 [1].

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» [2].

Цими документами затверджено новий адміністративно-територіальний устрій України: територіальні громади – райони — області. Базовою адміністративною одиницею визначено територіальну громаду (ТГ). Громади формують райони, декілька районів утворюють області. Створена нова територіальна основа, яка надає можливість передати повноваження і ресурси територіальним громадам, розмежувати повноваження між районним рівнем і рівнем громад, між самоврядуванням та виконавчою владою, чітко визначити їх ресурсне та фінансове забезпечення.

У Запорізькій області утворено 5 районів та 67 територіальних громад (Таблиця 1). Таблиця містить дані станом на 01.01.2020. Загалом в області налічувалася 471 книгозбірня, з них 3 – обласні. Протягом 2020 року у процесі формування та становлення територіальних громад відбулися зміни мережі публічних бібліотек, які будуть відображені у статистичних звітах. Вочевидь, цей процес триватиме і наступного року. Оновлений список книгозбірень територіальних громад області ми розмістимо на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки після опрацювання звітів за 2020 рік.

Таблиця 1

Адміністративно-територіальний поділ Запорізької області

 

з/п

Назва району

Адміністративно-територіальні одиниці, що увійшли до складу

 

К-кість

бібліотек,

всього

Територіальні громади

(кількість бібліотек на 01.01.2020)

1

Бердянський

8 ТГ

62 б-теки

м. Бердянськ

10

1. Бердянська міська (10)

Бердянський р-н

11

2. Андрівська сільська (3)

3. Андріївська селищна (2)

4. Берестівська сільська (3)

5.Осипенківська сільська (3)

Приморський р-н

23

6. Коларівська сільська (7)

7. Приморська міська (16)

Чернігівський р-н

18

8. Чернігівська селищна (18)

2

Василівський

11 ТГ

62 б-теки

Василівський р-н

27

9. Василівська міська (10)

10. Дніпрорудненська міська (4)

11. Малобілозерська сільська (8)

12. Степногірська селищна (5)

В-Білозерський р-н

9

13. В - Білозерська сільська (9)

м. Енергодар

5

14. Енергодарська міська (5)

К-Дніпровський р-н

 

10

15. К-Дніпровська міська (3)

16. Благовіщенська сільська (3)

17. Водянська сільська (4)

Михайлівський р-н

11

18. Михайлівська селищна (5)

19. Роздольська сільська (6)

3

Запорізький

 

17 ТГ

(117 б-тек)

 

м. Запоріжжя

37

20. Запорізька міська (37)

Запорізький р-н

32

21. Біленьківська сільська (4)

22. Долинська сільська (7)

23. Кушугумська селищна (4 )

24.Новоолександрівська сільська (4 )

25. Степненська сільська (4)

26. Широківська сільська (9)

Вільнянський р-н

18

27. Вільнянська міська (3)

28. Павлівська сільська (1)

29. Петро-Михайлівська сільська (4)

30. Матвіївська сільська (2)

31. Михайлівська сільська (3)

32. Михайло–Лукашівська

сільська (5)

Новомиколаївський р-н

17

33.Новомиколаївська селищна (12)

34. Тернуватська селищна (5)

Оріхівський р-н

13

35. Таврійська сільська (2)

36. Комишуваська селищна (11)

4

Мелітопіль-

ський

16 ТГ

(115 б-тек)

м. Мелітополь

5

37. Мелітопільська міська (5)

Веселівський р-н

20

38. Веселівська селищна (9)

39. Новоуспенівська сільська (6)

40. Чкаловська сільська (5)

Мелітопольський

р-н

35

41. Костянтинівська сільська (4)

42. Мирненська селищна (3)

43. Новенська сільська (6)

44. Новобогданівська сільська (4)

45. Семенівська сільська (9)

46. Терпіннівська сільська (9)

Михайлівський р-н

2

47. Плодородненська сільська (2)

Приазовський р-н

32

48. Приазовська селищна (10)

49.Нововасилівська селищна (13)

50. Олександрівська сільська (9)

Якимівський р-н

21

51. Якимівська селищна (17)

52. Кирилівська селищна (4)

5

Пологівський

15 ТГ

112 б-тек

м. Токмак

15

53. Токмацька міська (12)

Більмацький р-н

18

54. Більмацька селищна (9)

55.Комиш-Зорянська селищна (5)

56. Смирновська сільська (4)

Гуляйпільський р-н

27

57. Гуляйпільська міська (17)

58. Воздвижівська сільська (5)

59. Малинівська сільська (5)

Оріхівський р-н

15

60. Оріхівська міська (8)

61.Малотокмачанська сільська (2)

62. Преображенська сільська (5)

Пологівський р-н

17

63. Пологівська міська (12)

64. Воскресенська сільська (3)

65. Федорівська сільська (2)

Розівський р-н

11

66. Розівська селищна (11)

 

Токмацький р-н

9

67. Молочанська міська (9)

 

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» [3].

Проєкт прийнято Верховною Радою України, і з 23.11.2020 він перебуває на підписі у Президента України. Закон врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. «Але громади і райони вже зараз можуть сідати за стіл переговорів і домовлятися про долю комунального майна, що в управлінні райрад. Не можна допустити, щоб хоча б одна школа, лікарня чи ще якийсь комунальний заклад знизив якість і доступність послуг через те, що громади і район не дійшли спільної думки», - вважає заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода [15].

Можливі два варіанти:

1. Окремі районні ради займають позицію – «ми цього не віддамо, бо це наші об’єкти і ми ними надалі будемо управляти». Але зміни до Бюджетного кодексу, прийняті ще у вересні цього року, передбачають, що з наступного року майже усі гроші з районного рівня переходять в громади. Тобто, на районному рівні просто не залишиться ресурсу, щоб утримувати мережу закладів культури.

2. Дякі громади мають таку позицію – «а навіщо нам ці об’єкти чи бюджетні установи, які були на районному рівні? Ми не будемо їх забирати». «Місцеве самоврядування ми усі разом розбудовуємо перш за все на рівні громад. Отже туди і мають перейти більшість повноважень, ресурсів і відповідальності. Близько 90% новостворених громад здатні у повному обсязі виконувати завдання, покладені на них чинним законодавством. Тому розмови «ми цього не хочемо, не можемо, не будемо» треба припинити. Якщо хтось не хоче виконувати якихось повноважень, він має усвідомлювати, що доведеться віддати частину податків тому, хто це робитиме», - зазначив В’ячеслав Негода [15].

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування базової мережі закладів культури» від 24 жовтня 2012 р. № 984 [4].

Хоча ця постанова була прийнята давно, саме на її підставі у 2020 році відбувалося моделювання мережі публічних бібліотек. Проте цей процес здійснювався в дуже короткі терміни і з порушенням методики. З початком діяльності новообраних органів влади в територіальних громадах знову виникне питання оптимізації мережі закладів культури. Радимо підготувати робочі таблиці для вивчення мережі публічних бібліотек (Таблиці 2 і 3) та відновити в пам'яті положення Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в України, які діятимуть щонайменше ще 1 рік.

Таблиця 2 Динаміка населення в населених пунктах, які входять в ТГ

з/п

Тип і назва населеного пункту

Кількість населення

Кількість дітей шкільного віку

2016

2017

2018

2019

2020

2016

2017

2018

2019

2020

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього по ТГ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Таблиця 3 Доступність для населення бібліотек та їх навантаження

з/п

Назва бібліотеки

Тип і назва населених пунктів зони обслуговування

Відстань до найближчої бібліотеки,

км

Кількість населення

Кількість відвідувачів протягом року

Кількість виданих книг

1

 

Бібліотека №1

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

Всього

 

 

 

 

 

2.

Бібліотека №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 72 “Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” [5].

Ця постанова встановлює критерії організації мережі публічних бібліотек за типом населеного пункту та загальні вимоги до організації бібліотечного обслуговування. Ми вже знайомили вас з нею і, сподіваюся, ви користувалися нею під час роботи з моделювання базової мережі бібліотек. Можливо, цей документ був не зовсім досконалим, але він дав можливість зберегти більшу частину книгозбірень.

Проте ця постанова залишається чинною дише до 2022 року, оскільки розроблено проєкт нового документу — постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами», який передбачено ввести в дію з 01.01.2022 [6].

У проєкті визначаються критерії і показники забезпечення громадян культурними послугами, які мають надаватися на рівні громад, а також сформовано вимоги до приміщень бібліотек та оснащення їх обладнанням.

До переліку базових послуг бібліотек передбачається віднести:

• надання доступу до друкованих творів (книжки, періодика);

• надання доступу до мережі Інтернет та електронних ресурсів — електронні книги, аудіо-візуальні твори (що не може не втішати);

• проведення соціокультурних заходів;

• проведення заходів з інформальної освіти1.

За проєктом бібліотеки можуть існувати як заклади окремого функціонального спрямування, так і в складі багатофункціонального закладу культури (центр культурних послуг). Тут головне, щоб книгозбірні зберегли свою ідентичність, а працівники — право на доплати та надбавки.

У документі є ряд небезпечних моментів та неузгоджень, зокрема щодо забезпеченості бібліотеками у населених пунктах до 500 жителів, кількості працівників (1 бібліотекар на 2 тис. жителів), мінімальної кількості робочих годин закладу на тиждень (наприклад, допускається 25–годинний робочий тиждень у зоні обслуговування від 0,5 до 5 тис. населення і 30-годинний – там, де кількість населення від 5 до 15 тис. осіб). Не передбачено також функціонування юнацьких та дитячих бібліотек, районних методичних центрів, відсутня вимога наявності бібліотеки в адміністративному центрі громади.

Серед якісних показників зверніть увагу на показник обертаності фонду – 2,0. Зважаючи на те, наскільки наші фонди переобтяжені застарілою літературою, досягти його буде складно. Тому, плануючи роботу на 2021 рік, варто вже передбачити серйозне очищення документних фондів.

У проєкті планується надати право органам місцевого самоврядування приймати рішення про розширення мережі закладів культури та переліку культурних послуг, що надаються в громаді, понад норми, визначені мінімальними стандартами. Та де ж знайти такі органи?

Радимо уважно ознайомитися зі змістом проєкту постанови, особливо додатками 1 і 2 (Таблиці 4 і 5). На жаль, час подання зауважень Міністерству культури України уже сплив. Залишається сподіватися на те, що вже подані правки будуть враховані.

 

Таблиця 4 Критерії та показники забезпечення громадян базовими культурними послугами (Додаток 1 до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами»

  • Назва послуги

    Назва критерію

    Назва показника

    Мінімальний показник

    Доступ до друкованих творів

     

    Розмір книжкового фонду

    Кількість одиниць

    у розрахунку на 1 жителя

    3

     

     

    У населених пунктах з чисельністю жителів менше 1 тис. осіб

    3000

     

    Розмір книжкового фонду (паперового) для дітей до 15 р.

    % від загальної кількості одиниць зберігання

    15%

     

    Щорічне оновлення книжкових паперових фондів

    % від загальної кількості одиниць зберігання

    5%

     

     

    Обертаність фонду

    Частка кількості книговидач від загального об’єму фонду

    > 2

     

    Кількість бібліотечних працівників

    Кількість бібліотекарів у розрахунку на кількість жителів зони обслуговування

    1 бібліотекар на 2 тис. жителів

     

    Надання інформації

    про склад бібліотечних фондів через довідково- пошуковий апарат

    Кількість задоволених запитів на інформацію та документні ресурси, %

     

     

    90%

     

     

    Строк виконання складного запиту на отримання інформації та документні ресурси, хв

     

    30 хв.

     

    Надання доступу до мережі Інтернет та електронних ресурсів

    Швидкість Інтернету

    Швидкість Інтернету, МБ/с

    100

    Вебсайт / блог / сторінка в соцмережі

    Кількість вебсайтів/блогів/ сторінок в соцмережах

    1

    Вебсайт / блог / сторінка в соцмережі (оновлення інформації)

    Періодичність оновлення інформації на вебсайті / блозі / сторінці в соцмережах

    1 допис / тиждень

    Проведення заходів з інформальної освіти

    Кількість заходів з інформальної освіти

    Кількість заходів з інформальної освіти на місяць

    1

    Залученість до заходів з інформальної освіти

    % від загальної чисельності жителів зони обслуговування

    5

    Залученість до навчання цифровій грамотності

    % від загальної чисельності жителів зони обслуговування

    1

    Проведення

    соціокультур-

    них заходів

    Кількість соціокультурних заходів

    Кількість соціокультурних заходів на місяць

    ≥ 4

    Залученість до соціокультурних заходів

    % від загальної чисельності жителів зони обслуговування

    5

 

Таблиця 5 Вимоги до приміщень та обладнання закладів, що надають базові культурні послуги (Додаток 2 до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами»)

  • Назва критерію

    Показник

    Мінімальний показник

    Організація мережі публічних бібліотек

    Кількість закладів у розрахунку на кількість жителів

    Населені пункти з населенням:

    - 250 – 500 осіб – 1 бібл. пункт;

    - 0,5 - 5 тис. осіб – 1 публічна б-ка;

    - 5 – 50 тис. осіб – 1 б-ка на кожні

    5 – 15 тис. жителів;

    - 50 –100 тис. осіб – 1 б-ка на кожні 15 – 20 тис. жителів;

    - 100–500 тис. жителів – 1 публічна б-ка на кожні 20 – 25 тис.;

    - > 500 тис. жителів – 1 публічна

    б-ка на кожні 25 – 30 тис. жителів

    Відстань до найближчої б-ки, км

    ≤3 км

     

    Час роботи

    Мінімальна кількість робочих годин закладу на тиждень

    Для зони обслуговування:

    - до 0,5 тис. жителів – 16;

    - 0,5 – 5 тис. жителів – 25;

    - 5 – 15 тис. жителів – 30;

    - > 15 тис. жителів - ≥40

    % годин роботи бібліотеки, що припадає на суботу або неділю

    15%

    Читальна зала та абонемент

    Кількість робочих місць в читальній залі для користувачів (у розрахунку на кількість населення зони обслуговування)

    Населені пункти з чисельністю населення:

    - < 1 тис. – 2 місця;

    - > 1 тис. – 1 місце на кожні 500 жителів

    Площа читальної зали (без комп’ютера)

     

    у розрахунку на 1 робоче місце користувача - 2,7 кв. м.

    Площа читальної зали (з комп’ютером)

     

    у розрахунку на 1 робоче місце користувача - 4 кв. м

    Площа приміщення для каталогу і виставки нових надходжень

    у розрахунку на 1000 прим. - 0,6 кв. м

    Площа приміщення книгосховища

    у розрахунку на 1000 прим. (на двосторонніх стелажах) - 2,5 кв. м.

    Площа приміщення для прийому – видачі

    літератури (абонемент)

    у розрахунку на 1 робоче місце користувача, 5 кв. м

    Забезпеченість комп’ютерами для користувачів

    Кількість комп’ютерів у розрахунку на чисельність жителів зони обслуговування

    1 комп’ютер на 0,5 - 1,5 тис. жителів зони обслуговування, але не менше 1 комп’ютера в бібліотеці

    Обладнання та інвентар, для організації супутньої роботи

    Телефон, од.

    1

    Проектор + екран, од.

    1

    Дошкиоголошень/стенди

    1

    Фліпчарт

    1

    Кількість комп’ютерів для працівників

    1 для кожного працівника

    Комплектів копіювально-розмнож. техніки

    1

    АБІС ліцензійна (автоматизована бібліотечна інформаційна система)

    1

    Мікроклімат в приміщенні бібліотеки

    Температура повітря, 0С

    22-25

    Рівень світла, лк

    100 лк

    Відносна вологість повітря, %

    40-60

    Інклюзивний доступ до / в будівлі

    Кількість пандусів / підйомників

    1

    Безбар’єрний доступ до будівлі

    Так

    Дублювання написів у загальних приміщеннях шрифтом Брайля

    Так

    Можливість надання інформаційних послуг жестовою мовою

    Так

 

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. №37-р “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки” [7].

У документі визначено функції бібліотек щодо реалізації Концепції розвитку електронних послуг в Україні:

п.6. Сприяти підвищенню рівня готовності суб’єктів звернення до використання електронних послуг шляхом забезпечення:

  • проведення просвітницьких заходів з формування інформаційно-комунікаційної компетентності на базовому рівні;

  • розвитку системи дистанційного навчання;

  • створення умов для відповідного навчання осіб з особливими освітніми потребами;

  • створення спеціальних робочих місць для доступу до інформаційно-телекомунікаційних систем на базі бібліотек державної та комунальної форми власності.

п.7. Сприяти популяризації електронних послуг із залученням засобів масової інформації, громадських організацій шляхом підготовки відповідних відеороликів, інформаційних матеріалів тощо.

п. 8. Сприяти розвитку каналів доступу до електронних послуг, зокрема, через посередників (центри надання адміністративних послуг, бібліотекитощо), з якими суб’єкти звернення контактують на постійній основі, створенню спеціальних автоматизованих пунктів доступу до електронних послуг чи мобільних додатків, а також розвитку нових електронних сервісів, у тому числі на комерційній основі.

Хоча термін дії документу спливає у 2020 р., радимо використовувати його формулювання під час написання проектів, заявок, звернень до органів влади, а також під час складання планів.

Довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» [8]. Це видання, підготовлене Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.

Довідник являє собою збірник інструктивних документів, витягів із законодавчих актів, консультацій, роз'яснень, а також зразків документів. Матеріал згруповано за чотирма розділами:

1. Публічна бібліотека — інформаційний і просвітницький центр громади;

2. Мережа публічних бібліотек. Організація роботи бібліотеки;

3. Бібліотечний фонд. Бібліотечні послуги;

4. Кадри публічних бібліотек. Оплата праці.

Видання адресоване представникам органів місцевого самоврядування, які відповідають за надання культурних послуг населенню. Його мета — допомогти перебудувати роботу публічної бібліотеки в громаді у відповідності з чинним законодавством та стандартами у бібліотечній сфері. Тому довідник стане своєрідною настільною книгою («шпаргалкою») не лише для тих, хто вже утворив бібліотеку в територіальній громаді, а й для тих, хто лише на початку шляху.

«Найважливіше для нас — допомогти конкретними діями вирішити конкретну складну ситуацію, надати рекомендації, якими будуть керуватися органи місцевого самоврядування при виборі оптимального варіанта організації мережі публічних бібліотек», - підкреслюють укладачі [8]. На жаль, була надрукована недостатня кількість примірників, і ми не змогли забезпечити посібником усі територіальні громади. Але його можна легко знайти в електронному вигляді і скористатися у своїй роботі.

А скористатися варто, тому що відразу після утворення громад і передачі майна на баланс ТГ виникає цілий ряд організаційних і практичних питань: скільки бібліотек залишити, кому підпорядковуватимуться книгозбірні, як оформити передачу фондів, які облікові документи вести, як побудувати роботу бібліотек, яку тарифну ставку встановити працівникові тощо.

Додатково наводимо роз’яснення Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ) щодо районних бібліотек.

Багатьох цікавить подальша доля районних бібліотек (комунальних закладів районної ради) та їх книжкових фондів в умовах децентралізації там, де залишилися райони. «Чи існуватиме районна бібліотека (чи залишиться тільки методичний центр), чи існують примірні штатні розписи таких закладів?» – запитують бібліотекарі.

Ось відповідь фахівців НБУ: «Основою розбудови культури буде саме громада. Із завершенням формування органів місцевої влади (після виборів 26 жовтня) значна частина інфраструктури, яка призначена для надання послуг у сфері культури (у т.ч. РБ), перейдуть у власність громади. Будуть прийняті законодавчі зміни, які регулюватимуть передачу об’єктів громадам та створено перелік об’єктів, які мають перейти у комунальну власність громад.

Також будуть об’єкти, які стосуватимуться інтересів не однієї громади, а великих територій. У таких випадках громади мають пріоритетне право вирішити, як будуть використовуватись ці об’єкти. Зокрема, згідно з законодавством про співробітництво, громади можуть прийняти рішення про спільне фінансування певних об’єктів та управління ними. Тобто, у разі не погодження співфінансування районних бібліотек громадами, стає малоймовірним існування районних бібліотек у новоутворених районах. Бюджети новоутворених районів будуть обмеженими.

Більш реалістичний шлях — районні бібліотеки увійдуть до складу певної ТГ. Місце РБ у громаді буде вирішуватись індивідуально (РБ може стати філією міської системи, стати філією в уже діючій бібліотечній мережі селищної/сільської громади, стати провідною бібліотекою в територіальній громаді і т.п.).

Створення районних методичних центрів – можливе. Але питання: чи встигнуть це зробити до кінця року і закласти відповідні кошти у бюджет на наступний рік?

У разі ліквідації районної бібліотеки її фонд може бути переданий до бібліотек ТГ новоутвореного району. Примірних штатних розписів не існує, вони формуються індивідуально, з врахуванням місцевих можливостей» [10].


 

Електронний посібник «Чотири простори бібліотеки: модель діяльності» [9].

Мета видання — надати практичні рекомендації для створення в бібліотеках низки інноваційних сервісів. Воно допоможе трансформувати бібліотеки об`єднаних територіальних громад в центри культури, освіти й спільнодії.

У посібнику зібрана низка практичних порад щодо створення та наповнення чотирьох просторів бібліотеки: навчання, натхнення, зустрічей та подій. Усі вони підкріплені прикладами інноваційних проєктів, які сьогодні реалізують бібліотеки в різних куточках України.

Якщо ви працюєте у невеличкій книгозбірні і вважаєте, що організація усіх цих просторів проблематична, можете почати з якогось одного. Радимо подивитися на свою бібліотеку очима сучасного читача, критично оцінити побачене і почати діяти. Показати керівникам приклади успішних перетворень аналогічних бібліотек, залучити громадськість, волонтерів, членів любительських об’єднань, майстрів. Не боятися брати участь у проєктній діяльності і долучитися хоча б до бюджету участі. До речі, з першого разу переможцями у таких конкурсах стали Гуляйпільська дитяча бібліотека, Просторівська та Довгинська сільські бібліотеки Чернігівського району, Біленьківська сільська бібліотека Запорізького району.

Ми часто згадуємо слова голови Новенської ОТГ Мелітопольського району В.В. Бутенка, який жартома сказав: «Мені Лариса Жоржівна (завідуюча бібліотекою) не дозволяла йти у відпустку, доки не закінчу модернізацію книгозбірні». Але ж результат такої співпраці вражаючий! Їхатимете в напрямку Мелітополя – завітайте у село Нове, переконайтеся.


 

Плануємо роботу на користь громаді

Наше завдання — не продавати взуття, а бути корисними клієнтам”

Власник взуттєвого магазину


 

Для того, щоб відповідати сучасним вимогам, потрібно правильно вибудовувати свою роботу. А для цього – правильно планувати. На жаль, переважна частина планів бібліотек являє собою календарі знаменних і пам'ятних дат. Тобто, навіть якщо ви правильно формулюєте пріоритетні напрямки роботи, потім це не підкріплюється в розділах плану. Що робити?

1. Зрозуміти, якими нас хочуть бачити.

2. Змінити парадигму.

Нещодавно ми переглядали світлини однієї з сільських бібліотек. Стало сумно. Зрозуміло, що багато років було відсутнє фінансування, нічого не оновлювалося і не поповнювалося, і бібліотекарка працювала як могла. Склалося враження, що час зупинився і ми повернулися у далекі часи. Але ж сучасний читач потребує зовсім іншого! Згадаймо відгуки користувачів про оновлені бібліотеки міста Запоріжжя. Їм подобається доступність, зручність, комфортність, оновлений дизайн, простір.

Тож давайте ознайомимося з роздумами про сучасну бібліотеку різних людей – представників влади, громадських діячів, експертів, користувачів.

Сергій Романович, радник з питань децентралізації:

«Я переконаний, що бібліотека — це не лише приміщення для читання літератури, а освітньо-культурно-інформаційний простір для проведення різноманітних заходів, інформаційних кампаній, творчих студій, перегляду відео-лекцій prometheus тощо. Важливо розуміти, що в умовах децентралізації сучасна публічна бібліотека є провідною соціально-комунікативною структурою об’єднаної громади, яку можна і потрібно залучати до будь-яких просвітницьких заходів» [19].

Олександр Шамота, секретар Полтавської міської ради: «Пора покласти край стереотипам про бібліотеки. Епоха старих запилюжених стелажів закінчилася. Тепер бібліотека — це місце не тільки для читання та обміну книжок. Це місце і спосіб комунікації, обговорення суспільних і соціальних викликів, проведення навчальних і освітніх івентів, реалізації волонтерських проектів. Та будь для чого»[13].

Тамара Сухенко, cпівзасновниця благодійного фонду «Бібліотечна країна», психологиня, фасилітаторка:

«Бібліотеки — це місця, де люди зустрічаються і спілкуються, де відбувається діалог між поколіннями, де можна обговорити будь-яку проблему локального співтовариства з сусідами, започаткувати новий проект, відвідати публічну лекцію ну і, звичайно, взяти книжку.

... Я за те, щоб трансформувати бібліотеки в центри розвитку громад – місця для спілкування та навчання, де громадяни спільнот, районів, громад зустрічаються, щоб вчитися разом вирішувати локальні питання.

Завдання – стратегічний розвиток ОТГ, а коли люди збираються навколо важливих для них питань – тоді легше залучати їх до читання у міру того, як фонди відповідатимуть їхнім потребам та потребам часу. І тоді бібліотекар із зберігача книг – стає модератором (фасилітатором) розвитку громад, соціальним працівником і менеджером з організації подій.

Він звичайно ж… справляється з функцією видачі книг і пошуком інформації. Але його головна задача – налагоджувати зв'язки між людьми в громаді, що є дуже важливим для нашого атомізованого суспільства, сприяти тому, щоб люди виходили з своїх родинних та професійних бульбашок в ширший світ.

... бібліотека повинна стати місцем, яке допомагає фільтрувати і обробляти інформацію навколо завдання – розвитку дорослих протягом життя та формування свідомих громадян.

Фокус зміщується на запит відвідувача – як скласти резюме, написати бізнес-план, проектну заявку, знайти партнера, фінансування, підготуватися до вступу до вишу або насолодитися художньою літературою» [17].

Ірина Сурат, літературознавиця, доктор філологічних наук:

«Что должно быть в библиотеке? Открытое хранение, удобная навигация по нему, свободный доступ к стеллажам, свободный доступ в интернет, возможность ксерокопировать и сканировать за умеренную плату без затруднений и без очереди, компьютеры, розетка на каждом рабочем месте, хорошее освещение, кондиционеры, помещение для клубных встреч и презентаций, буфет, туалет. На выходе — чип-контроль, чтоб не вынесли все. Остальное — по вкусу» [14].

Наталя Антонова, вчена секретарка:

«... библиотека должна быть культурным центром, оборудованным по последнему слову техники, с зонами для отдыха и работы – «третьим домом», после, собственно, дома и работы. Хотелось бы, чтобы в библиотеке люди всех возрастов и профессий в приятной и комфортной обстановке могли не только читать, но и встречаться с единомышленниками (не в баре или подъезде, а в библиотеке!), «саморазвиваться» и «самореализовываться», приобщаясь к культурным ценностям нашей страны, участвуя в просветительских и других мероприятиях» [14].

Оксана Бояринова, PR – менеджер:

«Бібліотека – концентрований символ культури. Наприклад, якщо в невеликому селі закривають бібліотеку, всім стає ясно: місце безперспективне. Це по-перше. По-друге, бібліотека – єдине місце, де можна безкоштовно отримати відповіді на питання, які тебе хвилюють. Скрізь за інформацію так чи інакше доводиться платити. Бібліотека – як склалося останні 200 років – загальнодоступна і безкоштовна. По-третє, у бібліотеці є люди, які готують інформацію і надають в потрібному тобі вигляді.

І по-четверте. У бібліотеки є соціальна функція. Бібліотека традиційно компенсує відсутність важливих інституцій, що дають людям можливість спілкуватися, висловлюватися, розкривати душу. Багато людей ходять до бібліотеки кожен день і проводять час в читальній залі з ранку до вечора. Для декого бібліотека – це спосіб життя.

Водночас сьогодні, окрім традиційних послуг, бібліотеки активно розвиваються та впроваджують нові послуги та сервіси» [11].

Олена Костриця, представниця ГО «Центр взаємодії»:

«Науково доведено, що у громадах, які приділяють увагу розвитку бібліотек та всіляко сприяють їх розвитку, підвищуються економічні показники. Бібліотека, працюючи на громаду, підвищує її інтелектуальний потенціал, що має пролонговану дію на успіх громади у майбутньому» [15].

Гюзель Еркаєва, сільська бібліотекарка:

«Библиотека должна быть мозгом села. В идеале, когда население во всех затруднительных положениях обращается в библиотеку с любым вопросом, касающимся жизнедеятельности: работа, учеба, быт, досуг и т. п. К примеру, надо купить билеты на поезд или самолет онлайн, отсканировать документы и отправить по электронной почте, кто с легкостью справится с этой задачей — библиотекарь. Населению должна предоставляться широкая и полная информация для решения различных жизненных проблем» [20].

Просто читач (із матеріалів опитування):

«Библиотека должна быть легкой и радостной. Чтобы проснувшись с утра, ты знал, что интереснее места в городе нет... Нужно пространство, которое будет удивлять, восхищать, радовать, манить» [14]. Правда ж, краще не скажеш?

Тепер щодо зміни парадигми. Провідний аналітичний центр США Аспен Інститут реалізував проект «Діалог щодо громадських бібліотек». Метою проекту була розробка концепції бібліотеки XXI ст. і допомога американським книгозбірням трансформуватись в сучасний простір.

Рецепт інституту був такий: провести ребрендинг і позиціонувати бібліотеки не як культурні осередки, а як двигуни соціально-економічного розвитку країни (регіону, громади). Така зміна парадигми кардинально змінила ставлення до бібліотек і доцільності їх фінансування.

Сьогодні пріоритетами бібліотек в США є:

  • Економічний розвиток. Це створення при бібліотеках центрів розвитку бізнесу і кар’єри, технічних студій, коворкінгів, інтернет-центрів та центрів здорового способу життя.

  • Соціальний розвиток: ресурси і заходи, які сприяють громадянській активності та розвитку громадянського суспільства, співпраці громадян та влади.

  • Особистісний розвиток. Це створення при бібліотеках літературних, психологічних, мистецьких та інших програм, заходів та ресурсів, що сприяють особистісному розвитку громадян міста.

Команда проекту вбачає запорукою успіху бібліотек у XXI ст.: узгодження своїх пріоритетів з цілями громади, надання доступу до контенту в усіх форматах, забезпечення стабільного фінансування, згуртування лідерів навколо бібліотеки [12].

Звертаю вашу увагу на першу позицію — «Узгодження своїх пріоритетів з цілями громади». Як цього досягти? Ми знаємо, що кожна територіальна громада розробляє стратегію розвитку (стратегічний план), де визначає стратегічні та операційні цілі. Наприклад, Берестівська ТГ в якості першої стратегічної цілі виділила “Розвиток економіки в громаді” і визначила такі операційні цілі:

1.1 Підвищення інвестиційної привабливості громади

1.2 Підвищення економічної активності жителів громади

1.3 Розвиток сфери туризму в громаді.

Виходячи з цього, Берестівська сільська бібліотека у своєму річному плані може передбачати заходи, які б сприяли реалізації цих цілей.

Загалом процес планування роботи бібліотеки територіальної громади виглядатиме так: стратегічна ціль — операційна ціль — конкретні заходи річного плану, як інструменту реалізації стратегічного плану. Покажемо це на конкретних прикладах.


 


 

Стратегічні цілі

 

(стратегічний план)

Операційні цілі

 

(стратегічний план)

Заходи річного плану

 

Сприяння економічному

розвитку громади

Сприяння залученню інвестицій

 

 

Моніторинг міжнародних, вітчизняних та місцевих грантових пропозицій.

Тренінги з написання грантових заявок.

Супровід громадських проектів “Бюджет міських ініціатив”, ”Бюджет участі”, місцевих ініціатив.

 

Допомога в розвитку малого та середнього бізнесу

Підготовка аналітичних довідок («Органічне землеробство», «Нішеві культури: особливості вирощування та реалізації», «Світовий досвід ревіталізації міст», «Як відкрити свій бізнес», «Як отримати прибуток зі сміття?», “Нове в оподаткуванні»).

Допомога в написанні бізнес — планів.

Створення Центрів розвитку бізнесу і кар'єри на базі бібліотек.

Зацікавлення дітей та молоді технічними спеціальностями, забезпечення стартового майданчика малому бізнесу

Технічні студії, гуртки технічної творчості, робототехніки, 3-D кімнати, IT — центри, анімація, комп'ютерне програмування, бізнес- інкубатори, профорієнтація.

Створення єдиного робочого простору для фрилансерів

Створення коворкінгів на базі бібліотек.

Надання доступу до баз даних, допомога в пошуку партнерів

Діяльність інтернет-центрів.

Сприяння соціальному розвитку громади

 

Посилення обізнаності членів громади про реформу децентралізації

Онлайнові зустрічі з регіональними консультантами Офісу реформ регіонального відділення АМУ,

інформаційні майданчики, стенди.

Зміцнення довіри до влади

(інформування про діяльність органів влади)

 

 

 

Інформування про рішення сесій, здобутки, збір пропозицій та претензій, наказів і побажань на адресу органів місцевого самоврядування; новинні розсилки, тематичні виставки, інтенсивні діалоги (керівників громад з представниками старостинських округів),

зустрічі «Кава з мером», онлайн-гра «Моя громада», рольова гра «Я — староста», квести.

Сприяння громадській активності та розвитку громадянського суспільства, забезпечення участі громадян у прийняті рішень

 

Громадські приймальні на базі бібліотек, школи громадянської активності, відкритий мікрофон, молодіжні простори.

Громадські обговорення, громадські слухання, круглі столи, скриньки побажань, опитування, структуровані розмови, світове кафе, воркшоп, мозкові атаки, керовані візуалізації, відкритий простір, комунікаційна аплатформа «Відкрите місто».

 

Консолідація громади, підвищення згуртованості

 

(формування локальної ідентичності - почуття ототожнення себе і свого життя з життям своєї громади, причетності до подій, ідентифікація з «малою батьківщиною»)

 

Заходи краєзнавчого характеру (розробка туристичних маршрутів, екскурсії, краєзнавчі експедиції, квести, ігри, вікторини, клуби, путівники, книги, буклети, відеоролики, конкурси, етноцентри, цифрові архіви місцевих традицій, проекти «Місто через життєві історії мешканців», «Зацікавлені» (цікаві факти про пам'ятні місця , архівні матеріали), метод усної історії — архів усної історії, історії родин, генеалогія. Результат — презентації, фільми, електронні бази даних, інформаційні портали, книги, плакати.

 

Сприяння розвитку взаємодії між представниками окремих населених пунктів

 

Інформування, свята, спільні проекти, конкурси, фотозони.

 

Налагодження соціальних (комунікативних) мереж

Спільнохаби, тренінги з розвитку комунікативної компетенції, уміння висловлювати свою думку, вести дискусії, дебати, ділові переговори, презентації, поводження в конфліктній ситуації тощо.

 

 

Соціалізація вразливих верств населення

 

 

 

 

 

 

 

 

Жінки, які потерпають від насилля в сім'ї (зустрічі з психологами, соціальними працівниками, клуби, обговорення книг).

Інваліди: інклюзія (проведення спільних заходів для людей з обмеженими можливостями і здорових, свято інклюзії «Свої», надання доступу до баз аудіокниг, сприяння зайнятості, навчання із перекладом жестовою мовою, тренінги із зав'язаними очима).

Сприяння особистісному розвитку

Надання допомоги у використанні електронних сервісів

 

Курси комп'ютерної грамотності, тренінги, особисті консультації, допомога в отриманні адміністративних послуг та використанні е- сервісів.

 

Розвиток навичок медіаграмотності

 

Просвітницькі кампанії, тижні медійно- інформаційної грамотності «Медіаграмотна громада».

 

Забезпечення доступним простором для навчання

Створення хабів, просторів для навчання з відповідним обладнанням.

 

Сприяння інформальній освіті (навчання протягом життя)

Інтерактивні практикуми, курси, тренінги, майстерні, майстер класи.

 

Допомога в отриманні другої спеціальності

 

“Майстерня професійного розвитку для жінок” .

 

 

Сприяння вивченню іноземних мов

 

Курси, розмовні клуби.

 

Отримання знань окремими категоріями користувачів

Пенсіонери: курси фінансової грамотності, «Університети третього віку», отримання навичок роботи з цифровими носіями;

 

Безробітні: тренінги з пошуку роботи та написання резюме, допомога в написанні бізнес- планів.

 

Розвиток художніх навичок, літературного смаку

Клуби за інтересами, театральні студії, психологічні, мистецькі та інші програми, заходи, що сприяють особистісному розвитку громадян (презентації, майстер-класи з написання віршів, пізнавальні вікторини).

 

Ми запропонували вам окремі можливі напрямки діяльності книгозбірні, але хочу наголосити ось на чому. Ми всі маємо чітко усвідомити, що бібліотекар не повинен самостійно визначати, що буде цікаво громаді. Формувати тематичне наповнення своєї діяльності маємо спільно з користувачами. Саме вони мають бути кінцевими оцінювачами наших планів.

У соцмережах знайшла таку історію. До бібліотеки прийшли жіночки пенсійного віку і попрохали заповнити їх дозвілля, але не літературними заходами, читати їм було нецікаво. І от бібліотекарка організувала для них клуб. Разом вони займалися фізичними вправами, туристичними походами, відвідували баню, заварювали чаї, робили косметичні процедури, відзначали дні народження тощо. Ну зовсім не бібліотечні заходи. Але згодом бібліотекарка написала проект і виграла грант на створення у книгозбірні зони здоров’я. Розширилася аудиторія, було закуплено тренажери, почали приходити інші вікові категорії, «підтягнулася» і література про здоровий спосіб життя. Здогадуєтеся, хто став основною групою підтримки проекту?

Тож змінюймося, розвиваймося, зростаймо.

 


 

Список посилань

 

1. Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17. 07.2020 №807. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області». Електронний ресурс. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/713-2020.

3. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій №3651-д». Електронний ресурс. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70129.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування базової мережі закладів культури» від 24 жовтня 2012 р. № 984. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984-2012-

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 №72 “Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні”. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/72-2019-n).

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами» : проєкт. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://oth.nlu.org.ua/?p=4136.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. №37-р “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки”. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/37-2019-p).

8. Сучасна публічна бібліотека від А до Я : довідник / Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого Електронний ресурс. - Режим доступу : https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11267.

9. Чотири простори бібліотеки: модель діяльності : електронний посібник / Електронний ресурс. - Режим доступу : https://decentralization.gov.ua/news/12813.

10. «Запитання – відповіді» (питання 7432) // сайт НБУ імені Ярослава Мудрого «Бібліотечному фахівцю». Електронний ресурс. - Режим доступу : http://profy.nlu.org.ua/guestbk.php?lng=uk.

11. Бояринова О. Нова роль бібліотеки в житті громади. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/nova-rol-biblioteky-v-zhytti-gromady.

12. Бояринова О. Що таке сучасна бібліотека. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/shcho-take-suchasna-biblioteka.

13. В ногу з часом: полтавська бібліотека стала громадським хабом і збирає сотні

відвідувачів. Електронний ресурс. - Режим доступу :

https://www.okc.pl.ua/2019/11/blog-post_15.html

14. Какой должна быть библиотека в современном мире? Электронный ресурс. - Режим доступа : http://literratura.org/non-fiction/597-kakoy-dolzhna-byt-biblioteka-v-sovremennom-mire.html.

15. Костриця О. Бібліотеки у об’єднаних громадах Чернігівщини. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://decentralization.gov.ua/news/8872.

16. Негода В. Громади і райони вже зараз мають сідати за стіл переговорів і визначати

долю комунальних об’єктів. Електронний ресурс. - Режим доступу :

https://decentralization.gov.ua/news/12992.

17. Сухенко Т. Чому варто трансформувати публічні бібліотеки й у що саме. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/columns/2019/11/15/238896.

18. «Библиотека должна быть легкой и радостной…». Электронный ресурс. - Режим доступа : https://godliteratury.ru/articles/2015/08/04/biblioteka-sintez-

tekhnologiy-i-kul-2.

19. У фокусі бібліотеки минувшина простих людей. Електронний ресурс. - Режим доступу : https://oth.nlu.org.ua/?p=3245.

20. Эркаева Г. Модельная библиотека нового типа: мой вигляд. Электронный ресурс. - Режим доступа : http://blogslava.ru.

 

Добавить комментарий

Гость фильтр

  • Допустимые HTML-теги: <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd> <br> <p>
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.

Фильтр HTML

  • Допустимые HTML-теги: <a> <hr> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd> <img>
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.

Plain text

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.