Як зазначає у статті провідний бібліограф Наукової бібліотеки Харківського національного технічного університету сільського господарства Людмила Лупіка, криза культурних інститутів в умовах глобалізації та техногенного вибуху у сфері комунікації кардинально змінила потреби суспільства. З'явилися нові соціальні та інформаційні утворення, які готові запропонувати альтернативу бібліотеці. Це віртуальні бібліотеки, інтернет-кафе, інформаційні центри, агенції. Можливість долучитися до будь-якої культури, не виходячи з дому, також знижує мотивацію читачів до відвідування бібліотек. Основний конкурент бібліотек у боротьбі за читачів - Інтернет.

Наразі кардинально змінилася модель суспільства, яке було зав'язане на тому, що читати престижно, а не читати — соромно. Зараз “читати книги” пішло на третє-четверте місце після перегляду телевізійних програм, прослуховування музики або гри і роботі на комп'ютері. Все це потребує переосмислення місця і ролі бібліотек, перебудови їх функцій. Без сумніву, бібліотеки повинні стати новим типом установи, в якій реалізується дещо новий світогляд.

Основними формами роботи такої бібліотеки є не тільки функції накопичення та збереження, але й усілякі заходи, що сприяють успішній соціалізації читачів. З цією метою бібліотека по-новому організує свій простір, виробляє інші ціннісні уявлення і норми поведінки всередині бібліотеки, активізує різноманітні засоби комунікацій і організує всі види діяльності таким чином, щоб вони сприяли подоланню бар'єрів комунікації та залучення читача в активну взаємодію з оточуючими людьми.

Завдання бібліотек згідно з новою концепцією розвитку — стати відкритим простором для освіти, спілкування і дозвілля, щоб кожний користувач відчув себе учасником живого творчого процесу. А стратегічним завданням бібліотеки стає створення комфортних умов для читачів, атмосфери неформального спілкування за рахунок значного зниження рівня офіційності та збільшення ступеня довіри у взаємовідносинах.

За рахунок розширення сфери бібліотечного спілкування, підвищення його якості бібліотека зможе підняти свій соціальний престиж, створити привабливий образ для реальних і потенційних користувачів. Бібліотекарі все більше і активніше переходять на новий рівень спілкування з користувачами, використовуючи ті форми роботи, які найкраще відповідають цьому завданню. Форми і методи спілкування: індивідуальні, групові і масові форми у процесі бібліотечно-інформаційної діяльності, екскурсії, організація в бібліотеках віталень, салонів, клубів тощо.

У сучасній бібліотеці відбувається активне освоєння бібліотекарями комунікативних, ігрових, креативних, розвиваючих технологій бібліотечної діяльності. Більшість інноваційних форм прийшли в бібліотеку з інших галузей культури: бенефіси читачів, прем'єри книг — з театральної практики; дні сімейного відпочинку, конкурси, ігри — з клубної, під очевидним впливом телебачення — хіт-паради книг, книжкові аукціони, літературні ринги, КВК тощо. Години спілкування, години роздумів, конкурси, бесіди-діалоги, вечори-зустрічі, інтелектуальні ігри, прес-діалоги — ці та інші форми бібліотечних заходів допомагають бібліотекам налагодити ефективне спілкування з різними категоріями користувачів, створити в бібліотеці комфортне інформаційно-комунікаційно-дозвіллєве середовище.

Крім цього, у зв'язку з розширенням сфери бібліотечної діяльності в мережевому середовищі зростає значущість комп'ютерно-опосередкованого, віртуального спілкування — багаторівневого процесу взаємодії віддаленого користувача і бібліотекаря. Форми віртуального спілкування включають телеконференції та інший обмін текстовими повідомленнями, чати, електронну пошту, відеоконференції, спілкування користувача з електронним каталогом, спілкування з віддаленим користувачем тощо.

Пріоритетні напрямки роботи бібліотеки обумовлюються впровадженням новітніх технологій, створенням власних інформаційних продуктів і послуг, оскільки головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки є рівень організації інформаційних ресурсів. Використання новітніх інформаційних технологій додають бібліотекам привабливості для користувачів “цифрового покоління” через організацію доступу до читання електронних книг і журналів.

У молодих людей переважно прагматичний підхід до користування бібліотекою. Завдання бібліотекарів — показати їм альтернативні форми проведення вільного часу. Для них підійдуть активні форми і методи: зустрічі з цікавими людьми (письменниками, поетами, художниками, музикантами, кумирами молоді), диспути, дискусії, презентації, турніри, конкурси, ігри, квести, а також заходи із залученням електронного ресурсу та інформаційних технологій — конкурси веб-сайтів, слайд-шоу, відеокліпів та інш. У такій роботі слід говорити з молоддю на доступній їм мові. Блоги, коментарі, теги, сторінки у соціальних мережах Facebook, YouTube, Twitter, Google +, Instagram, - технології, що позволяють привернути увагу до бібліотеки, яка має бути в центрі подій, важливих і цікавих користувачам, залучити їх у спільну діяльність.

Сучасна бібліотека, вважає Л. Лупіка, це адаптивна багатофункціональна, відкрита культурно-цивілізаційна інституція. У сучасних умовах, коли до традиційних книжкових фондів нині додалися електронні та мультимедійні ресурси, коли пріоритетним джерелом інформації у суспільстві став Інтернет і взяв на себе частину функцій бібліотеки, її традиційна роль має змінитися. Але вся діяльність бібліотечних установ повинна бути підпорядкована одній загальній та глобальній меті —  оптимальному культурно-інформаційному забезпеченню життєдіяльності суспільства в цілому і кожного читача окремо [3].

 

Федорченко Н. Соціокультурна діяльність Богуславської ЦРБ. // Бібліотечна планета. — 2018. — № 1. — С. 23-25

Н. Федорченко, провідний бібліограф центральної районної бібліотеки Богуславської ЦБС, вважає важливим аспектом роботи Богуславської ЦРБ саме соціокультурну діяльність. Спектр заходів, який пропонує бібліотека відвідувачам, доволі широкий — літературні подорожі, народознавчі вікторини, коментовані перегляди літератури, дні інформації, краєзнавчі години, книжкові виставки, поетичні вітальні, конкурси, відеолекторії та багато іншого. Автор особливо відзначає щорічні Шевченківські читання “Твори Тараса — України гордість і окраса”, сторітелінг “Україна в Європі — Європа в Україні”, пізнавально-інформаційний калейдоскоп “Три Д: для дому, для душі, для дозвілля”, літературно-краєзнавчу візитку “Тут Рось тобі камінчиків намила”(до 210-річчя від дня народження І. Сошенка), а також годину пам'яті “Зорі світового мистецтва — наша шана і пам'ять” (до 110 - річчя від дня смерті Марка Вовчка), що проводилася у співпраці з музеєм-садибою письменниці.

Популярними серед відвідувачів книгозбірні стали зустрічі з відомими людьми. В бібліотеці на гостинах побували лауреати Шевченківської премії Л. Лук'яненко, В. Мельниченко, В. Василенко, відомі письменники Л. Дереш, брати Капранови. Всі масові заходи широко висвітлювалися на сторінках засобів масової інформації.

Значну увагу приділяють бібліотекарі організації дозвілля та інтелектуального спілкування користувачів: працюють літературно-поетичний клуб “Розтоки”, літературно-мистецький клуб “Джерело”, клуб любителів шахів “Хід королевою”. А для тих, хто прагне самовираження, діє клуб “Креатив”. Саме тут відбуваються майстер-класи, приміром, із виготовлення ляльки-мотанки з художницею С. Гриб або різножанрових виробів до тематичних свят із бібліотекарем Т. Руленко.

У співпраці з фахівцями Бюро правової допомоги та Всеукраїнського об'єднання “Інститут “Республіка” налагоджено бібліотечно-інформаційне обслуговування внутрішньо переміщених осіб, забезпечення їх потреб у правових та освітніх послугах. 

Стратегія розвитку бібліотеки втілюється у відповідних програмах:

- “Зробимо крок назустріч миру”, мета якої — формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності та любові до України. Ця програма передбачає: проведення на базі бібліотеки психологічних тренінгів для батьків — учасників АТО та їх дітей, круглих столів з питань соціалізації дітей та сімей, постраждалих від бойових дій; реалізацію міні-проекту “Татова книжка”; організацію роботи бібліотечного пункту для воїнів АТО, а також майстер-класів “Оберіг для бійця”;

- “Бібліотека + Діти = Успішне покоління” розроблена для надання допомоги тим, хто потрапив у складну життєву ситуацію, формування та прищеплення (через книги та читання) підростаючому поколінню загальнолюдських цінностей. Згідно з нею передбачаються: співпраця з обласним центром соціально-психологічної реабілітації для дітей “Оберіг”, екскурсії бібліотекою, тематичні спілкування, заходи для розвитку дитячої творчості тощо;

- “Ти у світі не один”, яка спрямована на інтеграцію людей з особливими потребами, внутрішньо переміщених осіб у суспільне і громадське життя. Програма передбачає організацію психологічних тренінгів, соціальних заходів (консультацій юриста, правознавця, дитячого педіатра), сторітелінга, участь у соціокультурних заходах.

Для реалізації задумів бібліотекарів Богуславщини багато в чому потрібна підтримка місцевої влади. Проте, зазначає Н. Федорченко, є й такі ідеї, реалізація яких залежить переважно від зусиль бібліотекарів, їхнього бажання бути корисними своїй громаді, вміння співпрацювати з волонтерами і небайдужими громадянами. Це, зокрема, організація курсів комп'ютерної грамотності для відвідувачів, у т.ч. представників соціально незахищених верств населення (пенсіонерів, малозабезпечених родин, безробітних, домогосподарок); розроблення проекту, що має на меті спілкування із колишніми безробітними, які досягли успіху, практичними психологами та спеціалістами міського центру зайнятості; розроблення туристично-краєзнавчого проекту “Шляхами відомих людей Богуславщини” для ознайомлення туристів і місцевих жителів із визначними пам'ятками і видатними краянами, популяризації краєзнавчої літератури; започаткування акцій “Читаємо всією сім'єю”, “Читаємо разом!” із залученням до участі в них обдарованих дітей і творчої молоді, незахищених верств населення, літніх людей; започаткування нових клубів за інтересами; проведення творчих зустрічей з українськими письменниками та багато іншого [7].

 

Новальська Ю. Соціально-комунікативна функція бібліотек для дітей як культурно-дозвіллєвих центрів. // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Вип. 32 / НАН України, Нац. Б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. Б-к України. — К., 2011. — С.110-117

На думку аспірантки КНУКіМ Ю. Новальської одним з важливих завдань сучасної бібліотекознавчої науки є осмислення освітніх, культурних процесів, пов'язаних з діяльністю установ, що визначають соціокультурний розвиток суспільства та зберігають культурні надбання країни. У цьому процесі особлива роль належить бібліотекам для дітей, які поєднують функції освітянських, культурних, інформаційних закладів.

Для сучасної дитини, яка зростає в умовах стрімкого розвитку телекомунікаційних технологій і мультимедійних засобів комунікації, важливого значення набуває заповнення його вільного часу змістовним дозвіллям. Автор пропонує таке його визначення: “культурно-дозвіллєва діяльність дітей — вільний від навчання та виконання своїх обов'язків час, який заповнюється змістовним дозвіллям, з метою інтелектуального, духовного розвитку та творчого зростання”. Водночас помітною є тенденція зниження інтересу дітей до бібліотеки, друкованої книги, систематичного читання, що призводить до порушення гармонійного розвитку особистості, зниження освітнього, загальнокультурного рівня майбутніх громадян України. Саме це спонукає дитячі бібліотеки вдосконалювати дозвіллєву функцію, знаходити нові форми роботи з дітьми.

Хорошим прикладом, вважає Ю. Новальська, може бути організація змістовного дозвілля в Національній бібліотеці України для дітей, в якій діє 14 об'єднань за інтересами: літературна вітальня “Дивослово”, історико-краєзнавчий клуб “Кияночка”, народно-етнографічна театральна студія “Мандри”, театральна студія “Мрія”, гуртки декоративно-прикладного мистецтва “Весела майстерня” та “Бісерні фантазії”, ляльковий театр “Барвіночок”, науково-пізнавальний гурток “Всезнайко”, профорієнтаційний гурток “Орієнтир”, літературно-журналістський гурток “Майстри слова”, гурток “Лінгвіст”, кінолекторій “Кіноман”, вокальний гурток “Перлинка”. Уже з цього переліку гуртків та об'єднань видно, що кожна дитина може за своїми уподобаннями, нахилами обрати гурток і плідно, цікаво проводити свій вільний час.

У процесі проведення культурно-дозвіллєвих заходів бібліотеки дбають про естетичне, духовне, екологічне виховання, розвивають творчі здібності. Основою змістовного дозвілля є прищеплення дітям любові до книги, музики, мистецтва, формування гуманістичних цінностей, розвиток творчості, виховання інтелектуальної, духовно збагаченої особистості.

Бібліотеки завжди були й залишаються центрами культурно-мистецького та пізнавального спілкування людей, осередками духовності та гармонії, хранителями мудрості і знань. Діти приходять сюди, щоб відшукати відповіді на тисячі запитань, які ставить перед ними життя, змістовно провести час у товаристві вірних друзів — книг, які допомагають зануритися в чарівний світ мандрівок, пригод, переносять їх у минулі століття та інші планети. Проте бібліотека — не лише книгозбірня, це місце, куди люди приходять поспілкуватися, обмінятися цікавими думками та ідеями, а ще тут збираються талановиті творчі особистості, чиї невгамовні серця прагнуть до чогось незвичайного.

У Львівській обласній бібліотеці для дітей вирішили об'єднати творчі натури, і шість років тому у відділі реклами книги створили літературний театр “Маска”. Така ідея з'явилася після майстерного проведення ряду мистецьких літературно-театралізованих заходів, і театр “Маска” став новим проектом бібліотеки. Головна мета літературного театру - популяризація кращих зразків світової художньої літератури; виховання естетичних, художніх смаків, любові до художнього слова; посилення впливу бібліотеки на естетичний розвиток дитини; надання теоретичних і практичних знань з акторської майстерності, сценічного руху та сценічної мови. Програма реалізації проекту передбачає цілий комплекс практичних і теоретичних занять, зустрічей з акторами, режисерами та інсценізацію літературних творів, яка є чудовою нагодою “оживити книгу” викликати у дітей щиру реакцію (радість, переживання) і, звичайно, бажання прочитати книгу. Практика підтверджує - літературний театр дає змогу формувати у читачів художній смак і целеспрямовано та комплексно розвивати їхні творчі здібності.

У Староконстянтинівській районній бібліотеці для дітей Хмельницької області нині апробовані та вдало використовуються багато масових заходів природничого та екологічного спрямування. У своїх “повчаннях” Володимир Мономах писав: “Великі блага послані нам, і подякуємо Творцеві земного і небесного за все це. Примножуймо та оберігаймо їх”. Саме це працівники бібліотеки намагаються донести до дітей через години спілкування “Людство довкілля”, літературний ранок “Планета у нас одна”, екологічну гру “Подорож до країни “Ельдорадо”, чорнобильський урок “У чому ти винна, земле моя, безборонна моя і безцінна”. Із задоволенням займаються діти молодших класів міста у клубі за інтересами “Дзвіночок”. Вони беруть участь у конкурсах-кросвордах про тварин, інсценізують казки, подорожують з казковими героями. Це дає прекрасні можливості для екологічного виховання дітей, проведення хвилинок доброти й радості на кшталт “Ідіть добрими у світ природи” за творами В. Сухомлинського. Особливе значення надається оформленню бібліотеки. Привертає увагу читачів яскравий і привабливий інтер’єр, книжково-ілюстративні та нетрадиційні виставки: панорами, діалоги, вікторини, подорожі. Крім традиційних, суто бібліотечних форм масової популяризації книг, використовуються нові або зовнішньо змінені форми роботи: конкурси, літературні ігри, турніри, аукціони, КВК, брейн-ринги, які спонукають учнів багато читати, мислити, щоб перемогти і бути першим у суперництві.

Робота гуртка “Орієнтир” була націлена на ознайомлення підлітків з багатогранним світом професій. На зустрічі запрошувалися фахівці з різних галузей, діти цікавилися перевагами і недоліками конкретної професії, отримували інформацію про навчання за спеціальністю. Відбувалися також зустрічі з психологом, художником, вчителем, лікарем.

Актуальним напрямом роботи залишається висвітлення історії українського народу, його культури та освіти, пам'яток нашої спадщини. Дітям запам'яталися літературно-музична композиція “Її благословив Господь...”, присвячена 80-річчю від дня народження видатної української поетеси Л. Костенко, літературний вечір до 75-річчя від дня народження В. Симоненка “Я для тебе горів, український народе...”, конкурс на краще читання віршів Т. Шевченка “Слово вічне, невмируще”, перегляд відеофільму “Край, де народився геній”, оглядова відеобесіда “Жінок кохані імена”.

Залучення дітей до читання сприяє також реалізація національного проекту “Україна читає дітям”, у рамках якого проведено ряд зустречей дітей з відомими людьми, серед яких — письменники Леся Вороніна, Сергій Іванюк, Андрій Курков, Євген Білоусов, народна артистка України Раїса Недашківська, президент благодійного фонду “Обдаровані діти — майбутнє України” Влада Прокаєва, співачка Міка Ньютон, продюсер Тимофій Нагорний.

Особливе місце в роботі бібліотеки належить обслуговуванню дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, які залишилися без батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених сімей.  Постійними читачами і учасниками заходів бібліотеки є вихованці спеціального дитячого будинку “Малятко” для дітей дошкільного віку, школи-інтернату №15, школи-інтернату №20. Кожне відвідування дітьми бібліотеки супроводжувалось ознайомленням з літературою, проведенням масових заходів із застосуванням різноманітних літературних ігор. У центрах реабілітації та соціального захисту дітей-інвалідів відбуваються святкування Дня бібліотек та Дня Святого Миколая.

Для батьків наймолодших дітей (від народження до трьох років) створено інформаційне бюро “Читаємо разом з пелюшок”, мета якого — надати допомогу у вихованні малюків, використовуючи нові методики вітчизняних та зарубіжних психологів та педагогів. Бібліотекарі започаткували блог “Маленький читайлик” і повідомляють маленьких користувачів та їхніх батьків про нові книги, які надійшли до книгозбірні, про письменників-ювілярів і молодих письменників, які сьогодні пишуть для дітей. У блозі відкрито цікаві рубрики “Віртуальний зоосвіт”, “Допитливим чомучкам”, “Сторінки улюблених журналів”, “Мандруй світом” та інш.

У давні часи бібліотеки називали “аптеками душі”. Особливо це стосується бібліотек для дітей, бо саме тут і сьогодні створюються умови для спілкування, пізнання світу, становлення особистості через книгу, проведення змістовного дозвілля [5].

 

Використані джерела

1. Бура Н.П. Форми масової роботи з читачами у бібліотеках (1920–1930-і рр.) / Н. П.Бура // Бібліотекознавство і бібліографія. – 1991. – Вип. 30. – С. 127–131.

2. Зайцев В. Н.Социокультурная деятельность библиотек – один из путей развития информационного общества. // Библиотековедение. — 2006. — № 2. — С. 23-25.

3. Лупіка Л. Сучасні бібліотеки — відкритий простір для освіти, спілкування і дозвілля. // Бібліотечний форум України. — 2015. — №2. — С. 27-28.

4. Матвійчук О. Є. Бібліотека як соціокультурний інститут : освітньо-виховна місія / О. Є Матвійчук // Вісник Національного авіаційного університету. Сер. : Філософія. Культурологія. – 2010. – № 2. – С. 155–160.

5. Новальська Ю. Соціально-комунікативна функція бібліотек для дітей як культурно-дозвіллєвих центрів. // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Вип. 32 / НАН України, Нац. Б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. Б-к України. — К., 2011. — С.110-117.

6. Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки / Національна парламентська бібліотека України; Укладачі: С. Кравченко, І. Цуріна. — К., 2005. — 67 с.

7. Федорченко Н. Соціокультурна діяльність Богуславської ЦРБ. // Бібліотечна планета. — 2018. — № 1. — С. 23-25.

8. Шкільна бібліотека як інформаційний соціокультурний центр: навчально-методичний посібник / [укладач О.Є. Матвійчук] // Шкільна бібліотека. —2008. —№ 9.