(24.07.1986–25.07.2015)

Максим Кирєєв народився 24 липня 1986 року. До 14 років меш­кав у м. Енергодарі, потім родина переїхала до с. Водяного Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, де Максим закінчив ЗОШ. У 2008 році Кирєєв одружився і переїхав до м. Кам’янка-Дніпровська, де працював дільничним.

14 червня 2014 року Максим Кирєєв добровольцем пішов слу­жити в батальйон «Скіф» Нацгвардії України. Службу ніс на блок­посту в с. Розівці, де отримав 2 грудня 2014 року поранення від розриву гранати. У результаті розриву позбувся ока і пальців на руках, а також осколкове поранення голови. Сім днів Максим перебував у стані коми в дніпропетровській лікарні ім. Мечникова. Вижив. У подальшому Кирєєв був звільнений. Вважаючи звільнення несп­раведливим, Максим звернувся до суду. Не витримавши бюрокра­тичної тяганини, покінчив життя самогубством.

Поховали Максима Кирєєва 27 липня 2015 року в селі Водяному.

Література

1. Овдиенко, И. На мероприятии ко Дню защитника Украины в мэрии награды вручили военнослужащим частей 3033 и 3042 : [и вспомнили погибших энергодаровцев : в т. ч. М. Киреева] / Ирина Овдиенко // РосТ. — 2016. — 20 окт. (№ 40). — С. 8.

Міллер, Л. Перший на Запоріжжі пам’ятник Героям нашого часу відкрили в Енергодарі : [на стенді є фото М. Кирєєва] / Любов Міллер // Мы и наше время. – 2015. – 1 окт. (№ 36). – С. 9.