Історія створення, формування, діяльності запорізьких бібліотек — це невід'ємна частина історії регіону. Бібліотеки завжди виникали, існували у конкретному історичному середовищі, були підпорядковані його ідеалам і цілям.

Згідно з архівними матеріалами до 80-х років XIX ст. у Запорізькому регіоні існували лише окремі бібліотеки. Першою загальнодоступною бібліотекою вважається Бердянська міська бібліотека, відкрита 1843 року, але найстарішою була бібліотека, що функціонувала при Оріхівському повітовому училищі з 1838 року, книжковий фонд якої складав 190 томів.

Започаткування мережі бібліотек розпочалося з 1874 року, коли, згідно з дозволом царського уряду, почали створюватися бібліотеки при школах спочатку в Олександрівському, а пізніше в Мелітопольському та Бердянському повітах. Про ці бібліотеки можна судити зі звітів повітових учбових рад. Відомий на Запоріжжі громадський діяч Я.П.Новицький, попечитель Федорівської школи, писав, наприклад: “Библиотечные книжки требуются на расхват и поэтому библиотека нуждается в срочном пополнении”. Тільки з кінця XIX століття Катеринославські Губернські Збори, за прикладом інших губерній, постановили приступити до організації мережі сільських бібліотек в Олександрівському повіті. Повітове земство зобов'язане було щорічно виділяти на утримання бібліотеки-читальні 120 руб. та 30 руб. на передплату книг. Сільські громади повинні були відводити для бібліотек-читалень придатне приміщення. Перші такі народні бібліотеки 1895 року були відкриті в Гуляйпіллі та Покровському. Зі звітів цих бібліотек за 1896 рік видно, що книжкові фонди їх були невеликі (550-560 прим.), обслуговували вони 230-250 читачів, з них 91% складали чоловіки, а менше 9% - жінки.

Незважаючи на те, що Губернські Земські Збори наприкінці 1985 року прийняли рішення про щорічне відкриття двох бібліотек-читалень у кожному повіті, через відсутність коштів справа рухалася надто повільно. Так, на території волостей, які складають Мелітопольський район, протягом 1897 - 1898 рр. бібліотеки було створено лише в 11 селах із 22. За 18 наступних років (до 1914 - 1915 рр.) відкрито ще дві бібліотеки у двох селах. Ось такими темпами відбувалося зростання бібліотечної мережі за 2 десятки років.

Зважаючи на обмеженість фахівців, до участі в нагляді за бібліотеками почали широко залучати інтелігенцію, “которая изыскивала бы средства для увеличения числа книг в сельских библиотеках” (із доповіді міської Управи). І хоча повітова Земська Управа висловлювала надію на те, що “это дело будет поставлено на прочные основания и получит широкое и успешное развитие”, мережа бібліотек у повіті не розвивалася, а вже відкриті бібліотеки у своїх звітах благали допомоги. Тоді Олександрівська Повітова Управа, вирішила, що “распространение общественных книг среди народа с успехом может быть достигнуто через посредство земских книгонош”. Зокрема, передбачалося, що книгоноша повинен отримувати платню в сумі 12 руб. на місяць, винагороду в розмірі 2-3% від валової виручки. В його розпорядженні мала бути скринька, в якій, крім книг, знаходився б й інший товар. Виїздити із Олександрівська книгоноша мав по особливому плану, відвідуючи, передусім, села, де діяли ярмарки, базари. Але цей проект так і не вдалося реалізувати.

У місті Олександрівську наприкінці XIX століття діяла одна народна бібліотека, організована 1894 року, на кошти благодійного товариства “Братство во имя Покрова Пресвятой Богородицы” при Соборній церкві. З 1899 року в місті існувала бібліотека “Общества взаимного вспомоществования приказчиков”. В ній налічувалося біля 20000 видань.

Питання про заснування в Олександрівську міської громадської бібліотеки було поставлено в міській думі 5 листопада 1902 року. 22 січня 1904 року було затверджено Статут бібліотеки, а офіційно вона стала працювати з 15 січня 1905 року.

Драматичні події 1917 - 1920 рр. внесли свої корективи в розвиток бібліотек і практично припинили іх функціонування.  Та з часом читальні почали відроджуватися, цьому сприяли відповідні урядові рішення, в яких великого значення в культурному будівництві надавалося саме розвитку бібліотечної справи. Почався процес побудови мережі бібліотечних установ і в нашій області. 28 листопада 1920 р., наприклад, Якимівський волосний виконком організував культурноосвітнє товариство, в якому працювали клуб, бібліотека, школа для дошкільників. Незабаром відкрилися Охримівська, Атманайська, Горелівська, Кирилівська, Новоданилівська, Великотернівська сільські бібліотеки. Аналогічні товариства з його структурами створювалися і в інших волостях Олександрівської губернії.

В 1922 - 1923 рр. бібліотеки в сільській місцевості входили в сільськбуди. Останні для поліпшення матеріальної бази мали ділянки землі, маслобійні, крупорушки, їдальні, млини, заїжджі двори. Час був нелегкий, держава не мала змоги повністю утримувати заклади культури і тому самоокупність у цій сфері широко практикувалася в ті роки. Наприклад, у Запорізькому окрузі на 1 жовтня 1924 року за рахунок бюджетних асигнувань утримувалося 4 бібліотеки та хати-читальні, за рахунок установ — 52, за рахунок спецкоштів — 12.

В Олександрівську в 20-ті роки працюють центральна міська робітнича бібліотека (у 1922 р. її книжковий фонд складав 35 тис. примірників видань), 2 районні (перша при автозаводі, друга при клубі КСМ Південного району). Активно створюються також бібліотеки при профспілкових клубах заводів “Комунар”, “Інтернаціонал”, авторемонтного тощо. Слід зазначити, що в цей період бібліотеки відігравали значну роль у ліквідації неграмотності населення, поширенні друкованого слова, книги серед усіх верств населення (діяли численні пересувки в лікбезах, червоних кутках заводів і фабрик, в окремих установах).

1929 - 1939 рр. - період створення колгоспних бібліотек, хат-читалень, діяльність яких була спрямована на утвердження нового суспільного ладу на селі, популяризацію “агроколгоспної, технічної книжки і книжки пролетарських письменників”. Тільки в Мелітопольському районі, наприклад, у 30-ті роки в 49 колгоспах (із 54) існували свої бібліотеки з загальним книжковим фондом понад 34000 томів, в якому досить повно представлена художня література, видання з питань сільського господарства. Характерною особливістю роботи цих установ на той час було проведення голосних читань у виробничих бригадах, червоних кутках, на полі.

Індустріалізація нашого краю сприяла розвитку профспілкових бібліотек, які організовувалися на Дніпробуді, металургійному комплексі “Запоріжсталь”. У ці роки запорізькі новобудови відвідували відомі письменники: Максим Горький, Ромен Роллан, Юліус Фучик, Федір Гладков, Володимир Сосюра, Андрій Головко, Іван Микитенко . За даними Всесоюзного бібліотечного перепису в цей період (І930 - І934 рр.), засновані бібліотеки Запорізького та Мелітопольського інститутів механізації сільського господарства.

В 1939 році у зв’язку зі створенням Запорізької області центральна міська бібліотека імені О.М.Горького була реорганізована в обласну, цього року також заснована обласна бібліотека для дітей.

Завдяки державній підтримці в області склалася чітка система бібліотечного обслуговування населення і наприкінці 1940 року нараховувалося вже 1153 бібліотеки різних систем і відомств із загальним книжковим фондом понад 1 млн. 391 тис. примірників видань.    Процес подальшого бібліотечного будівництва на Запорізькій землі припинився під час Другої світової війни. У полум'ї лихоліття загинули прекрасні книжкові фонди бібліотек, знищено їх приміщення. В 1945 році в області діяло всього 76 бібліотек з книжковим фондом 118600 прим., які обслуговували 25800 читачів. З фондом 4000 книг, зібраних серед населення, добутих з-під уламків зруйнованих будівель відновила свою діяльність 16 жовтня 1943 року обласна бібліотека імені О.М.Горького. Велику допомогу у її відбудові надав Держфонд, з якого протягом 1943 - 1948 рр. надійшло близько 70 тис. примірників видань.

Розширення мережі бібліотек у цей період стає одним із пріоритетних напрямів діяльності органів місцевої влади, громадськості області. Вже наприкінці 1952 року на Запоріжжі діяло 2368 бібліотечних установ усіх систем і відомств з книжковим фондом понад 2 млн. 850 тис. прим., яким користувалися 87400 читачів.

Абонемент Оріхівської районної бібліотеки. 1968 р.

 

У 50-60-ті роки XX століття бібліотеки області спрямовують свою діяльність на доведення бібліотечної книжки до кожного працюючого, кожної сім'і, поліпшення бібліотечного обслуговування молоді, залучення широкої громадськості до своєї роботи. На тваринницьких фермах, рільничих, тракторних бригадах, невеликих населених пунктах відкривалися пункти видачі літератури, пересувки. Ініціаторами організації таких форм обслуговування населення книгами були бібліотекарі Гуляйпільського району.

В 1975 - 1979 рр. реалізується “Програма централізації бібліотек системи Міністерства культури”, яка сприяла поліпшенню складу книжкових фондів, ефективному їх використанню, покращенню інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів, зміцненню матеріально-технічної бази книгозбірень. На кінець 1980 року в області діяло 22 централізовані бібліотечні системи, у т. ч. 4 міських (із них одна для дітей). Тоді ж відбулася і централізація профспілкових бібліотек. Саме у 80-ті роки галузь набуває найбільшого розвитку. У 1990 році кількість бібліотек усіх типів в обласній мережі складала 1604, у т. ч. 609 книгозбірень системи Міністерства культури, 561 бібліотека загальноосвітніх шкіл, профспілкових - 134, більше 300 - науково-технічних та інших спеціальних. У них працювали понад 3 тис. бібліотечних працівників, з яких 1200 — у бібліотеках системи Міністерства культури.

 

У читальній залі Бердянської міської бібліотеки на початку 80-х років.

 

Зовсім інших тенденцій і змісту набуває бібліотечна галузь області в останнє десятиріччя XX століття. На початку 90-х років відбулася децентралізація та скорочення мережі профспілкових бібліотек (вже у 2001 році їх лишилося 57), ліквідована значна частина технічних бібліотек (у 2001 році функціонувало всього 55). Змінився статус окремих книгозбірень системи Міністерства культури: децентралізована бібліотечна мережа у Запорізькому районі, створено нові централізовані бібліотечні системи (Енергодарська та Токмацька міські, Велико-Білозерська та Розівська районні), активно організуються бібліотеки сімейного читання. У відповідності до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” розширюються соціальні та інформаційні функції бібліотечних установ.

Останнє десятиріччя характеризуються зростанням частоти звернень жителів запорізького краю до послуг бібліотек, збільшенням кількості відвідувань до 3 592, 8 тис. у 2014 році. Відмічається наступальний рух новітніх інформаційних технологій на бібліотечну галузь, настійніше ведуться пошуки додаткових джерел фінансування діяльності бібліотечних установ (запроваджуються додаткові сервісні послуги обслуговування користувачів, проектна діяльність).

У 2015 році в області діяли 1224 бібліотеки різні за видами і призначенням. Провідною ланкою цієї розгалуженої мережі є 500 публічних бібліотек з фондом документів 8 млн. 275 тис. примірників і комп’ютерним парком у кількості 652 одиниці, з них 542 – мають доступ до Інтернету.  Послугами цих закладів у минулому році користувалося 504,3 тис. жителів (28 % населення).

Бібліотеки регіону відіграють важливу роль у наданні безкоштовного доступу до всіх типів інформації та телекомунікаційних послуг. Попит на ці послуги суттєво збільшився разом із потребою у доступі до цифрової інформації та інформації в режимі онлайн, включаючи такі її види, як електронне урядування, навчання,  підвищення кваліфікації і можливості працевлаштування. 

 

Гуляйпільська центральна районна бібліотека. 2012 рік.

 

Сьогодні бібліотеки перетворюються і у центри спілкування користувачів. Популяризація бібліотечних послуг, соціокультурних заходів на бібліотечних майданчиках через сторінки у соціальних мережах, сайти і блоги, які створені в центральних бібліотеках регіону, сприяли збільшенню кількості відвідувань публічних бібліотек за останні чотири роки на 4 % (159 тис.).  Значно зміцніли і медіа-контакти бібліотек: жителі області отримають системну інформацію (близько 40 публікацій щомісяця) про різноманітні сучасні бібліотечні проекти і послуги, зміни, які відбуваються в житті запоріжців  завдяки бібліотекам. Модернізація бібліотек обумовлюється, передусім, успішною реалізацією потенціалу організаційної спроможності закладів, яка підвищується через формування відповідного рівня корпоративної  культури, навчання персоналу, обмін навичками, знаннями, досвідом та цінностями. Саме ці аспекти сьогодні беруться до уваги під час організації регіональних семінарів, тренінгів, вебінарів з проблем інноваційного  розвитку публічних бібліотек, їх бібліографічної діяльності, краєзнавчої роботи.

Досвід роботи сучасних модернізованих публічних бібліотек Запоріжжя, Бердянська, Мелітополя, Приазовського, Василівського, Мелітопольського та інших районів свідчить про ефективне перетворення кожної книгозбірні в інформаційний центр, який усвідомлює власні можливості у сприянні розвитку місцевої громади і реалізації права кожного громадянина на доступ до інформації.

 

Список літератури

Баханов К.А. Бердянск в дневниках титулярного советника В.К. Крыжановского : Крыжановский В.К. Дневники / К.А. Баханов, И.И. Лыман. – Запорожье : Просвіта, 2002. – С. 14-15, 71.

Бібліотека, інформація: регіональний аспект : матеріали обл. конф., м. Запоріжжя, 25 верес. 2008 р. / уклад. Л. Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : Поліграф, 2008. – 44 с.

            Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань, м. Бердянськ, 7-9 вересня 2004 р. Вип. 3 / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : СПП «Пані Зося», 2005. – 36 с.

Бібліотечне краєзнавство : матеріали краєзнавчих читань. Вип. 4  / уклад.: Л. Ізюмова. – Запоріжжя : «Поліграф», 2007. - 36 с.

Бібліотечне краєзнавство : збірник статей. Вип. 5 / уклад. Л. Ізюмова. – Запоріжжя : RVG, 2012. – 38 с.

Всесоюзная библиотечная перепись 1934 г. - М., 1936. - Т. 1. - С. 264-265.

Держархів Запорізької області. - Ф. 56. - оп. 1. - д. 154.

Держархів Запорізької області. - Ф. 785. - оп. 1. - д. 145.

Журнал Министерства внутренних дел. - ч. ХХХI. - Спб., 1939. - С. 298.

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі : матеріали наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 26-27 верес. 2001 р. / уклад. Л. Ізюмова, С. Пономарьова. - Запоріжжя : «Поліграф», 2002. - 46 с.

Історія бібліотечної справи на Запоріжжі : матеріали обл. семінару, м. Бердянськ. 27-30 трав. 2002 р. Вип. 2. / уклад. Л. Ізюмова, В. Жук. - Запоріжжя : «Поліграф», 2002. - 48 с.

Карагодин А.И. История Запорожского края (1770-1917) / А.И. Карагодин. – Запорожье : ЗГУ, 1998. – С. 237-238.

Кушніренко І. К. Бібліотеки Гуляйпільщини: сторінки історії бібліотечної справи на Гуляйпільщині Запорізької області / Іван Кушніренко, Володимир Жилінський. – Запоріжжя : Дніпров. металург, 2010. – 296 с.

Новороссийский календарь на 1884 г. - Одесса : Б. т. п.., 1843. - С. 113.

Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень : матеріали обл. конф., м. Запоріжжя, 24-25 вересня 2003 р. / уклад. Л.Ф. Ізюмова. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 40 с.

Устав Александровской городской общественной библиотеки. - Александровск : Типография Я.Б. Штерна, 1904. - 12 с.