Львів, Львів, Львів... Це місто ніколи не відпустить тебе, якщо ти хоч раз там побував. Це місце-казка, це місто-чари, це любов, і кава, і шоколад, і незмінні підбори... Навіть у мороз і на кризі. Це незмінне звертання по-львівськи "прошу пана", і "то є перша кляса", коли щось до вподоби. Той, хто не бував у цьому старому місті, ніколи не збагне душу України. Бо "Аптекар" славнозвістного Юрія Винничука живе тут, і "Купальниця" Галини Вдовиченко теж родом звідси, а ще "Мавка" Дари Корній, хоч письменниця і не говорить про це прямо. Усі ми різні, але й усі однакові у цій глибочезній і палкій любові до нашого середньовічно-сецесійного міста з його вузькими вуличками і широченними новими проспектами, з помпезною архітектурою Горголевського і по-воєнному монументальним сталінським ампіром. Не можна бути у цьому місті і не закохатися у нього. А закохавшись, не творити неможливо. Львову присвячені вірші, пісні і романи... Приємного занурення у цю середньовічну казку з присмаком ІТ-технологій ! А далі... далі може бути, адже завжди так хочеться продовження палкої історії любові.