Бібліографічні ідеї та технології Аналітичний огляд

Перший випуск огляду за 2013 рік вміщує матеріали, присвячені тенденціям розвитку довідково-інформаційного сервісу в інформаційному середовищі, зокрема правовим засадам і порядку надання платних послуг, активному використанню мережевих ресурсів, а також знайомить з перевагами та негативними явищами глобального інформаційного суспільства.

* * *

У професійній бібліотечній пресі чимало обговорень позитивних тенденцій та переваг, які надає користування інформаційно-комунікаційними технологіями. Але, для повноти картини, варто звернути увагу і на існуючі проблеми, загрози, негативні явища та парадокси, пов’язані з формуванням та розвитком глобального середовища. По-перше, об’єм інформації росте дуже швидко, інформаційні потоки ускладнюються (у минулому році тільки текстової інформації з’явилося більше, ніж в усіх книгах, створених за всю свою історію). Контент далеко не завжди створюється компетентними та відповідальними особами, через це медіасередовище, а насамперед, Інтернет, поповнюється не тільки корисною, але й безглуздою, хибною та шкідливою інформацією.

Друга проблема – це питання збереження інформації, яка може знадобитися у майбутньому (зараз складність, гострота, глибина, масштаби та багатоаспектність збереження інформації майже не помітні).

Тривожить і те, що кардинальні зміни медіасередовища та зростання об’ємів інформації має значно сильніший вплив, ніж колись. Віртуальна реальність для багатьох підміняє реальне існування. В усьому світі знижується цікавість до читання, особливо серйозних текстів, їхнє сприйняття стає все більш поверхневим.

Надії, які виникли 15-20 років тому, на те, що інформаційні технології зможуть подолати розрив у рівні та доступності знань між різними країнами та соціальними групами, не виправдалися. Цей розрив з часом тільки збільшується.

Все менше стає людей, які енциклопедично освічені та здатні до глибокого аналізу. На зміну їм приходить так зване покоління «copy and paste» (скопіюй та встав). Засоби масової комунікації все більш перетворюються в засоби масових розваг та маніпулювань. В глобальному інформаційному суспільстві рушаться традиційні, століттями сформовані уявлення про етику та мораль.

На викладених вище проблемах та місці бібліотек у їхньому вирішенні зупиняється Є. М. Кузьмін в статті «Вызовы и угрозы глобального информационного общества как контекст деятельности библиотек» (Современная библиотека. – 2012. - № 8). Автор вважає, що конструктивна реакція на зазначені проблеми, бажання приймати участь у їхньому вирішенні стимулює появу нових областей діяльності, в тому числі для бібліотек.

Це – області зростання, пов’язані із забезпеченням доступу до актуальної якісної інформації, довгостроковим та стійким збереженням електронної інформації, формуванням медіа- та інформаційної грамотності, читацької та загальнокультурної компетентності, інформаційної етики, збереженням мовної та культурної різноманітності та їх розвитком у кіберпросторі.

Не варто забувати також, що бібліотека – це, перш за, просвітницький, інформаційно-аналітичний центр, який може стати в нагоді органам влади, центр книги та читання. Крім того, це ще і центр відібраної соціально значущої інформації, в якому бібліотекарі допомагають людям та товариствам, місце для спілкування та дискусій, зустрічей освічених людей, проведення інтелектуального дозвілля.

Автор упевнений, що активна робота у цих напрямах зможе допомогти ефективно адаптуватися до викликів нового середовища, визначити своє місце, функції та задачі в нових умовах, по-новому і більш впевнено заявити про себе, відстояти свою репутацію у суспільстві.

Наразі бібліотечна діяльність розглядається у контексті сервісного підходу, який передбачає спрямованість професійних суб’єктів різноманітних сфер діяльності на максимально комфортне задоволення вимог користувача шляхом надання послуг. Результатом бібліотечної діяльності виступає інформаційний продукт або послуга.

Так чого саме потребує сучасний користувач? Однозначної відповіді на це питання немає. Але тенденції змін інформаційної поведінки користувачів бібліотечних продуктів і послуг мають стійкий напрямок, пов’язаний з віртуалізацією соціального життя, що, безперечно, не може не позначитися на режимах бібліотечно-інформаційного обслуговування та сприяє виникненню електронного сервісу. Електронне обслуговування (до речі, розвивається паралельно з традиційним) повинне включати документне, бібліотечне та бібліографічне, мати електронні аналоги основних бібліотечних продуктів, забезпечувати спектр традиційних бібліотечних послуг у віртуальному режимі: доступ до документних масивів, фактографічних та бібліографічних ресурсів; організацію достатньо точних рекомендаційних видань; інтерактивні та комунікативні сервіси.

У публікації І. Ю. Матвеєвої «Электронный сервис в библиотеке: вопросы содержания и организации» (Библиография. – 2012. - № 6) детально аналізуються основні елементи бібліотечно-бібліографічних сервісів. Це, насамперед, універсальні та спеціальні бібліографічні бази даних, повнотекстові ресурси (власні або організація доступу до віддалених), рекомендаційні сервіси.

По-друге, інтерактивні бібліотечні послуги – електронний формат інформаційно-бібліографічного обслуговування: віртуальна довідкова служба; індивідуальне, групове та масове інформування (наприклад, за допомогою електронних розсилок нових надходжень).

В умовах обмеження розвитку та доступу бібліотечних електронних повнотекстових ресурсів, постійного удосконалення мережевих бібліографічних ресурсів та інтерактивних послуг обов’язковим елементом електронного сервісу автор убачає електронну доставку документів (або можливість одержання видання через міжбібліотечний абонемент). На цей сервіс варто звернути увагу хоча б тому, що суть електронного бібліографічного обслуговування зводиться до подальшого забезпечення користувача текстом документа.

Як допоміжний елемент електронного сервісу автор пропонує послуги з організації читацької комунікації за допомогою чатів, віртуальних об’єднань, Інтернет-конференцій, блогів тощо. Обговорення актуальних проблем у мережевому просторі стає модним віянням та засобом самореалізації у віртуальному користувацькому та професійному середовищі.

Таким чином, комплексний підхід до електронозації бібліотечного обслуговування може створити віртуальну модель бібліотеки, розширити сферу її доступу, залучити нових користувачів та впровадити інноваційні форми бібліотечних продуктів та послуг.

Одне із завдань бібліотеки – підтримка читання. Сучасні інформаційно-комунікативні технології вимагають вирішення цієї задачі на новому рівні, у комплексі використовуючи електронні засоби надання інформації, одним з яких і є сайт. З можливостями сайту ЦМБ м. Нижнього Тагілу знайомить публікація Є. В. Сафронєєвої та А. Л. Шашкіної «Сайт как инструмент поддержки чтения» (Современная библиотека. – 2012. - № 9).

При розробці сайту були враховані соціальні адресні групи можливих користувачів ресурса, виділені основні розділи:

• «Клуб шанувальників книги» (представлено літературні новинки, анотовані рекомендації, твори лауреатів російських та світових літературних премій тощо).

• «Читачам від 20 та старшим» (матеріали адресовані педагогам, батькам, вивчаючим іноземні мови тощо). Для кожної групи створено окреме меню: для батьків – анотовані рекомендаційні огляди літератури серії «Читаємо разом з дітьми»; вчителів – інформація про літературу на допомогу учбовому процесу; вивчаючим іноземні мови – огляди країнознавчої, методичної літератури та книг різними мовами.

• «Професіонал» (особливою популярністю користуються матеріали університету «Бібліотекар читаючий», який містить огляди сучасної літератури, як художньої, так і науково-популярної. Учасники університету мають можливість регулярно обговорювати кращі книги різних жанрів, ділитися своїми враженнями).

• «Книжкові новинки» (нові надходження з представленням фотографій обкладинок книг, бібліографічного опису та анотацій) та «Огляди свіжої преси». Усі матеріали подаються у двох форматах: текстовому та аудіо- для слабобачучих та незрячих.

• «Дітям та юнацтву» (містить різні форми: огляди, віртуальні виставки, списки книжкових новинок та дитячих електронних видань). Унікальна особливість дитячої сторінки – розміщення повнотекстових версій міських журналів;

• «Інвалідам по зору» (повністю адаптовано для цієї категорії і дозволяє одержувати інформаційні послуги, кваліфіковану допомогу бібліотекаря та спілкуватися, не виходячи з дому за допомогою «розмовляючих» файлів, аудіо книг). Ще одним кроком у цьому напрямку стало обслуговування інвалідів по зору в режимі віддаленого доступу.

Усі описані розділи сайту розкривають фонди бібліотеки. Однак мають популярність і мережеві ресурси. З цієї причини було відкрито розділ «Тагіл літературний», де публікуються твори тагільчан, більшість з яких були написані спеціально для сайта, і не видавались у друкованому вигляді.

Кількість відвідувань сайту свідчать про те, що бібліотека може постійно підтримувати цікавість до книги та читання.

В час стрімких інформаційних трансформацій дуже важливим є розуміння того, що бібліотека теж суб’єкт ринку, який бореться за клієнта. Вона повинна формувати привабливий образ та доносити його до своєї цільової аудиторії. Цьому, безперечно, сприяє активне використання мережевих ресурсів. До одного з них можна віднести електронні бібліотеки – зручне в усіх відношеннях джерело документів різноманітних колекцій.

Завідуюча інформаційної довідкової служби ЦМБ ім. М. В. Гоголя (м. Новокузнецьк) О. Е. Протопопова пропонує здійснити оглядову екскурсію по найбільш значущих базах даних у статті «Информационные виджеты на службе у библиотеки» (Мир библиографии. – 2012. - № 6). Автор характеризує найбільш корисні російські та зарубіжні мережеві ресурси. Зупинимось на деяких із них.

«Электронная библиотека «Научное наследие России» (http://nasledie.enip.ras.ru/index.html) – загальнодоступна бібліотека, яка надає користувачам Інтернету інформацію про видатних російських вчених та повні тексти найбільш значущих праць.

«Goole books» (http://books.goole.ru/books?hl=ru) – спеціальний сервіс пошукової системи дозволяє читати книги та журнали в режимі реального часу. Пошук книг здійснюється, як і веб-пошук. У результаті відображаються посилання на книги відповідно до умов пошуку. Якщо на книги не розповсюджуються авторські права, з відома видавця можна скористатися попереднім переглядом, а в деяких випадках прочитати весь текст.

«Goole Scholar» (http://scholar.goole.com/) – бібліографічний ресурс, який забезпечує повнотекстовий пошук в наукових джерелах – журналах, дисертаціях, книгах. Серед індексованих – ресурси вільного доступу та комерційних постачальников. представлено наукові журнали, монографії дисертацій різними мовами.

Світова цифрова бібліотека (http://www.wdl.org/ru/) – надає безкоштовний доступ в мережі Інтернет до величезної кількості матеріалів, присвячених культурі багатьох країн світу. Особливу увагу звернено на першоджерела: рукописи, карти, рідкісні видання, фільми, світлини, архітектурні креслення тощо. За основу було взято не кількість та об’єм матеріалу, а його якість.

Повнотекстова база даних eLibrary.ru (http://elibrary.ru/defaultx.asp) – найбільший російський інформаційний портал в галузі науки, технологій, медицини та освіти, що містить реферати та повні тексти більш 15 млн наукових статей та публікацій з 2200 наукових журналів (1100 у вільному доступі). Доступні архіви за останні 8-10 років.

Університетська електронна бібліотека «Infolio» (http://www.infoliolib.info/) – містить повнотекстовий ресурс учбової, наукової, художньої, довідкової літератури згідно робочих планів університетських учбових дисциплін з вільним доступом. Вміщує більш 800 джерел.

Ці та інші, згадані в статті, ресурси в системі довідково-інформаційного обслуговування користувачів не тільки дозволяють бібліотекам іти в ногу з часом, але й дають можливість презентувати свій заклад, підвищувати його імідж та репутацію. Важливо пам’ятати і те, що імідж бібліотеки напряму залежить від якості обслуговування користувачів, яке, в свою чергу, неможливе без спеціаліста-пошуковика – бібліографа.

Стаття Є. В. Крилової «Социальные сети книжной тематики» (Библиография. – 2012. - № 6) знайомить нас з існуючими у російськомовному сегменті Інтернету соціальними мережами книжкової тематики. Знайдені ресурси типізуються за функціональними можливостями та призначенням. Автор наводить коротку характеристику кожної соціальної мережі, з'ясовує її можливості стосовно різних суб'єктів книжкового ринку: читачів, книготорговельних та книговидавничих організацій. В результаті аналізу виявлено 17 сайтів, які було згруповано таким чином:

• Соціальні мережі у форматі мікроблогів («Bfeed» (http://bfeed.ru/) и «The Fucktion Books» (http://fucktionbooks.ru/)) дозволяють оперативно знайомитися з відгуками на книги, висловити свою думку, критичні зауваження.

• Соціальні мережі для віртуального спілкування на книжкові теми («Anobii» (http://www.anobii.com), «Библиополис» (http://www.bibliopolis.ru), «Bookmix» (http://www.bookmix.ru)), які відзначаються наявністю функцій для спілкування користувачів між собою, створення тематичних груп, коментування рецензій, обміну повідомленнями тощо.

• Соціальні мережі - майданчики для викладення списків книг, рецензій («Reader2» (http://ru.reader2.com/), «КнигоБлог» (http://knigo.ru), «Livelib: сохраняем знания» (http://www.livelib.ru/), «Библа» (http://bibla.ru), «Либриссимо» (http://librissimo.ru), «Книжная жизнь: социальная сеть читающих людей» (http://books-life.ru/) та ін.), які допомагають шляхом посилань на електронні ресурси знайти книгу – купити в Інтернет-магазині в паперовому або цифровому вигляді, скачати безкоштовно.

• Соціальні мережі – платформи для обміну та купівлі-продажу книг («Bookcrossing» (http://www.crossing.ru/), «БукРивер» (http://bookriver.ru/), «Мои книги» (http://moiknigi.com )) тощо.

Книжкові мережі поділяються за метою створення на чотири групи:

• Комерційні соціальні мережі книжкової тематики («Bfeed», «The Fucktion Books», «Библиополис», «Книжная жизнь: социальная сеть читающих людей»). Їхня мета – надати читачам можливість для спілкування, рецензування книг.

• Соціальні мережі, створені книготорговельними та книговидавничими компаніями для просування та продажу своїх видань («Anobii», «Read Only»). Такі ресурси, окрім цього, пропонують придбати книгу в конкретному магазині.

• Книжкові соціальні мережі як самостійні комерційні компанії, які є майданчиками для розповсюдження рекламної інформації різноманітних видавництв та книжкових магазинів («Bookmix», «Reader2», «КнигоБлог», «Библа», «Либриссимо» та ін.) – надають можливість читачам отримувати інформацію про книги, спілкуватися тощо.

• Книжкові соціальні мережі для придбання книг, які вже були у використанні («Bookcrossing», «БукРивер», «Мои книги»).

Книжкові соціальні мережі – це особливе комунікаційне середовище для суб’єктів книжкового ринку, яке дає можливість транслювати та отримувати інформацію про сучасного читача та покупця книжкової продукції, а також – майданчик для діалогу з користувачами, досліджень їхнього попиту. Різноманітність книжкових соціальних мереж дозволяє говорити про себе як про феномен сучасного книжкового ринку, який потребує уваги та детального вивчення.

Стаття Т. Добко «Платні довідково-біліографічні послуги бібліотек: історія і сучасність» (Бібліотечний вісник. – 2013. - № 1) торкається правових засад і порядку надання платних бібліографічних науково-інформаційних послуг у бібліотеках України, в тому числі історії та сучасної практики. Автор зазначає, що питання платних послуг бібліотеками тривалий час було дискусійним, як в Україні, так і в зарубіжних країнах.

Платне обслуговування читачів мало місце у бібліотеках України на початку ХХ ст., коли почали активно створювати відкриті для широкого кола користувачів приватні громадські бібліотеки, а їхнє утримування забезпечувалося фінансовими внесками відвідувачів.

За радянських часів платне обслуговування мало місце під час упровадження Нової економічної політики у 20-30-х роках ХХ ст. У цей час окремі фахівці навіть стверджували, що бібліотеки мають перейти на самофінансування.

З часом (до 1960 р.) бібліографічна робота за плату у бібліотеках СРСР була згорнута. Інформація сприймалася як суспільне надбання, тому повинна використовуватися усіма, як правило, безкоштовно.

Платні послуги у бібліотеках СРСР відновилися після 50-річної перерви (не враховуючи послуг з копіювання та мікрофільмування, котрі почали надаватися раніше). У 1985 р. Уряд СРСР ухвалив «Комплексну програму розвитку виробництва товарів народного споживання та сфери послуг на 1986-2000 рр.», згідно з якою почали активно впроваджуватися платні послуги в усі сфери народного господарства.

Перехід України до нових умов господарювання у 90-х роках ХХ ст. зумовив перегляд концепції бібліотечно-інформаційного обслуговування населення. Тепер вже ринкові умови, недостатня підтримка з боку держави змусили бібліотеки взятися за пошук каналів позабюджетного фінансування, зокрема, надання платних бібліотечно-інформаційних та бібліографічних послуг.

Серед чинників, які спонукають споживачів користуватися платними послугами, можна назвати такі: потреба здійснити якісний і повний відбір документів, необхідних для наукової (професійної) діяльності, задоволення освітніх потреб; брак часу для самостійного виконання роботи; прагнення перекласти складну, рутинну роботу на плечі фахівців-бібліотекарів; довіра до професіоналів; низька інформаційна культура тощо.

Аналіз чинного законодавства України і практичної діяльності бібліотек у сфері надання платних бібліотечно-інформаційних послуг засвідчив, що з кінця 1990-х рр.. і упродовж першого десятиліття ХХІ ст. найбільшого поширення набуло: поточне інформування споживачів за визначеною тематикою; підготовка усіх видів довідок; складання тематичних бібліографічних списків; бібліографічне редагування списків літератури до наукових робіт; визначення індексів ББК, УДК до документів; інтерактивний доступ БД (мережі Інтернет); користування міжбібліотечним абонементом (електронна дотавка документів) та ін. Упровадження системи платних бібліографічних послуг розширює можливості щодо задоволення інформаційних потреб користувачів, сприяє розвиткові інформаційного сервісу, послуг, що ґрунтуються на попиті та пропозиції, підвищує суспільне значення науково-інформаційної діяльності бібліотек.

 

Список використаних джерел

1. Добко Т. Платні довідково-бібліографічні послуги бібліотек: історія і сучасність / Тетяна Добко // Бібл. вісн. – 2013. - № 1. – С. 19-28.

2. Крылова Е. В. Социальные сети книжной тематики / Е. В. Крылова // Библиография. – 2012. - № 6. – С. 42-48

3. Кузьмин Е. И. Вызовы и угрозы глобального информационного общества как контекст деятельности библиотек / Евгений Иванович Кузьмин // Соврем. б-ка. – 2012. - № 8. – С. 12-17.

4. Матвеева И. Ю. Электронный сервис в библиотеке: вопросы содержания и организации / И. Ю. Матвеева // Библиография. - 2012. - № 6. – С. 17-22.

5. Протопопова Е. Э. Информационные виджеты на службе у библиотек / Елена Эдуардовна Протопопова // Мир библиографии. – 2012. – № 6. – С. 45-50.

6. Сафронеева Е. В. Сайт как инструмент поддержки чтения / Екатерина Васильевна Сафронеева, Алена Леонидовна Шашкина // Соврем. б-ка. – 2012. - № 9. – С. 42-44.