Вы здесь

IV квартал 2012

 

Останній випуск огляду за 2012 рік вміщує матеріали, присвячені теоретичним питанням бібліографії, трансформації кваліфікаційних вимог та професійних якостей бібліотечних кадрів, практичному досвіду окремих бібліотек з інформаційно-бібліографічного обслуговування та розвитку бібліотечного сервісу в інформаційному середовищі, важливим аспектам удосконалення довідково-бібліографічного апарату та систематичного каталогу в сучасних умовах.

* * *

Публікацію Т. Ф. Лиховид «Законы и закономерности библиографии» (Библиография. – 2012. - № 5) можна віднести до суто теоретичної, яка аналізує та узагальнює дослідження російських бібліографознавців щодо встановлення законів та закономірностей бібліографії і пропонує загальну структуру та формулювання основних (міжгалузевих та галузевих) законів бібліографії.

Яку ж структуру пропонує автор?

1. Міжгалузеві закони та закономірності, які діють в системі документальних комунікацій:

  • існування системи документальних комунікацій базується на встановленні відповідності між документами та користувачами за допомогою подолання інформаційних бар’єрів («закон О. П. Коршунова»);

  • якщо на шляху просування інформації постійно виникає бар’єр, то модифікація існуючих чи виникнення нових видів інформації та документів, соціальних інститутів, технологій неминуче («закон Т. Ф. Берестової»);

  • система неодмінно спричиняє вторинно-документальну бібліографічну підсистему для інформаційного обслуговування та забезпечення функціонування інститутів-посередників («закономірність О. П. Коршунова»);

  • підсистеми системи документальних комунікацій (бібліотечна, книжкова, архівна справи, науково-інформаційна діяльність, бібліографія тощо) відповідають економічному, суспільно-політичномуінформаційному рівням розвитку суспільства на відповідному етапі його історичного розвитку («закономірність М. Г. Вохришевої»).

2. Галузеві закони та закономірності бібліографії:

  • сутність бібліографії передається категорією «бібліографічна інформація», яка є критерієм відмежування бібліографічних явищ від небібліографічних («закон О. П. Коршунова»);

  • причини виникнення та рухова сила розвитку бібліографії як посередника, який генерує та розповсюджує бібліографічну інформацію, полягають у відношенні двох структурних елементів бібліографічної конструкції «документ - користувач» («закон подвійної відповідності О. П. Коршунова»);

  • загальна структура бібліографічної інформації несе такі функції: пошукову, комунікативну, оцінювальну. При цьому кожна функція може існувати без наступної, але не може включати у себе можливості попередньої («закон О. П. Коршунова»);

  • пошукова функція бібліографії може реалізовуватися спеціальними засобами, які переслідують саме пошукові цілі і не містять комунікативних та оцінювальних компонентів;

  • пошукова функція бібліографії в кінцевому вигляді завжди здійснюється на базі конкретного документального фонду;

  • реальні засоби здійснення комунікативної функції бібліографічної інформації можуть бути використані у пошукових цілях;

  • комунікативна функція бібліографічної інформації не передбачає обов’язкового зв’язку з будь-яким фондом;

  • засоби реалізації оцінювальної функції бібліографічної інформації неминуче несуть в собі пошукові та комунікативні функціональні можливості («закони О. П. Коршунова»).

Також існують закономірності, які діють у рамках окремих бібліографічних процесів, наприклад, у рамках бібліографічного пошуку: закономірність концентрації-розпорошення інформації в документальних потоках («закон С. Бредфорда), наявність зворотньої залежності між повнотою та точністю бібліографічного пошуку та економічними витратами тощо.

Автор пропонує наведену структуру використовувати поки що в учбовому процесі, бо детальна розробка питання – справа майбутнього. Хочеться додати від себе, що запропонований погляд можна розгядати не тільки як теоретичний, адже він дійсно збігається з практичною діяльністю в цій сфері.

Стаття, відомої нам за попередніми публікаціями, Т. Добко «Кадри довідково-бібліографічних служб у контексті вимог інформаційного суспільства» (Бібл. вісн. – 2012. - № 5) висвітлює трансформацію кваліфікаційних вимог та професійних якостей бібліотечних кадрів – працівників довідково-бібліографічних служб.

Автор наводить настанови відомих бібліографів минулого щодо організації бібліографічної праці, які є актуальними й нині, знайомить з трансформацією вимог до професії з плином часу.

Зараз, коли нові інформаційні технології внесли суттєві зміни у зміст фондів, формування довідково-пошукового апарату бібліотеки, надали нову якість інформаційним продуктам і послугам, істотно змінилися і вимоги до кадрів довідково-бібліографічної сфери. Спеціалізація бібліографа довідкової служби нині функціонально трансформується у шукача, оператора БД, інформаційного навігатора, який повинен володіти аналітичними навиками, творчим мисленням. Відповідно бібліотечне співтовариство почало інтенсивно переосмислювати і функції бібліографа у сучасному електронному середовищі.

Отже, нині працівники сфери ДБО повинні вільно орієнтуватися в ресурсах Інтернету, постійно відслідковувати появу нової довідково-бібліографічної інформації, розвивати творче мислення, прогнозувати тематику запитів користувачів, розробляти моделі їх задоволення.

На думку автора, сучасна місія фахівців ДБС полягає в тому, що вони повинні взяти на себе навігаторську функцію з ІР, мати навичку організовувати, структурувати інформацію, навчати користувачів ефективно використовувати доступні ресурси і створювати нові реферативно-бібліографічні, метабібліографічні, аналітичні продукти. Але, незважаючи на зміну інформаційного середовища, появу нових інформаційно-комунікаційних технологій для творення, збереження і передачі інформації, сутність роботи бібліографів не змінюється: реальна допомога конкретному користувачеві з пошуку інформації у максимально короткі терміни, надання за запитом релевантної і пертинентної інформації. Традиційними лишаються прагнення високої культури обслуговування та якості надання послуг.

Трансформація професійних якостей бібліотечних кадрів висуває якісно нові вимоги до навчання бібліографів ДБС, до підвищення їх кваліфікації. Систематичне поповнення фахових знань має відбуватися упродовж всього їхнього професійного життя – запевняє автор статті, адже процес створення ІР безперервний, як невпинні й постійні зміни в технологіях доступу, видах інформаційних продуктів і послуг. Отже, кадрова складова, постійне оновлення знань персоналу довідкових служб є найважливішим чинником розвитку довідково-інформаційного сервісу сучасної бібліотеки.

Роздуми щодо майбутнього бібліотеки, конкретні дії стосовно нової стратегії викладено в статті Г. Пальгуєвої «Шаг в будущее. Организация работы ЦБС в электронном формате» (Библ. дело. – 2012. - № 15).

На самому початку статті автор ставить питання: яка саме бібліотека (і в якій мірі) може собі дозволити упритул підійти до цифрового майбутнього? І відповісти на нього допоможе досвід Кановинської ЦБС м. Нижній Новгород (саме його викладено в матеріалі). Які ж досягнення має згадана ЦБС? Усі бібліотеки ЦБС об’єднано в єдину мережу за допомогою VPN каналу, який дозволяє отримати віддалений доступ до електронного каталогу та довідково-правової системи «Консультант Плюс», введено систему штрихкодування та автоматизовану систему обслуговування читачів, в ЦБ відкрито залу, а в бібліотеках-філіях – сектори комп’ютерних та сервісних послуг, створено 60 автоматизованих робочих місць для співробітників та 25 – для користувачів. З 2008 р. усі бібліотеки системи працюють за безлімітним тарифом, установлено цифрові екрани для демонстрування електронних виставок, рекламних роликів, здійснюється SMS-інформування користувачів через Інтернет, проводяться он-лайнові консультації та відеоконференції для співробітників та багато-багато іншого.

Але, як вважає автор, «суцільна автоматизація» бібліотек – тільки один крок у майбутнє. Якщо на цьому зупинитися, мало що зміниться. Яким повинен бути наступний крок, як повинен розвиватися бібліотечний сервіс, котрий базується на технологічній, автоматизованій моделі? Пошуком відповіді на ці питання працівники займалися протягом 2011 року. З метою вивчення ефективності електронних ресурсів та послуг було проведено детальний аналіз, який показав, що, на жаль, останнім часом спостерігається стагнація у зверненні користувачів до комп’ютерних послуг бібліотеки, а їхня ефективність не зростає. Стрімке перетікання бібліотечних ресурсів до віртуального простору та відповідно перебудови структури запитів поки не відбувається. Напрошується припущення, що запас міцності реальної традиційної бібліотеки практично вичерпано, а Інтернет-простір вона таки ще не опанувала… Відповідно, необхідно знайти новий формат, в якому поєднувалися б традиційні та мережеві можливості. Загроза втрати читачів для бібліотеки цілком реальна та болісна.

Отже, є проблема, яку необхідно подолати. Який вихід пропонує автор? Перш за все, перебудувати свою діяльність таким чином, щоб мешканці района змогли вирішувати свої проблеми, знайти необхідну соціальну інформацію. Можна зробити це і через Інтернет, але на сьогодні в Інтернеті така величезна кількість інформації, що в ній доволі важко орієнтуватися. Вона потребує класифікації, систематизації, оцінки якості та вірогідності, – все це під силу професіоналам-бібліотекарям. Бібліотеки можуть залучити до себе та на віртуальний майданчик – сайти і сторінки в соціальних мережах, тих, хто потребує соціальної інформації і тих, хто нею володіє. Наприклад, партнерами бібліотеки можуть стати організації, які не пов’язані з книгою, читанням, освітою: пошта, юридичні консультації, інвестиційні фонди. Бібліотеки можуть виступити як посередники, дублери, ретранслятори інформації.

Далі, бібліотека може стати «третім місцем» між роботою, школою та домом, запропонувати замість домашньої самотності самореалізацію в бібліотечних стінах. Це означає, що до бібліотеки можуть прийти ті, чиї захоплення і навіть професійні знання не знаходять розуміння та не затребувані ні дома, ні на роботі. Тобто, в бібліотеці людина може пошукати друзів чи, навпаки, усамітнитися.

Ключові слова для процесів, які відбуваються сьогодні в бібліотечній сфері: розширення простору, зміна функціональної моделі, перебудова професійної самосвідомості. Автор робить висновки: бібліотека, як і раніше, може залишатися хранителем та навігатором у світі інформації – і не тільки літературної, пізнавальної, але й соціальної; бібліотека повинна змінювати засіб надання інформації, використовуючи всі можливості цифрових технологій; вона повинна надавати користувачу право самому організовувати спілкування з однодумцями. Тільки в такому поєднанні старого і нового бачиться майбутнє бібліотеки.

Дільність сучасної бібліотеки, в т. ч. і краєзнавча, вже неможлива без нових інформаційних технологій і, зокрема, Інтернета. Його використання, з одного боку, вирівнює можливості великих бібліотек та невеликих, які не мають таких багатих фондів, а з другого - полегшує доступ користувачів до необхідних їм матеріалів. Подання бібліотеки в Мережі розширює її кордони, відкриває її світу. Про проекти, які втілюються в життя за допомогою електронних ресурсів, розповідає завідувачка відділом інформатизації та автоматизації Центральної міської бібліотеки ім. В. В. Волоскова м. Верхня Пишма Свердловської області Н. Ж. Некрасова в публікації «Расширить границы позволяют новые технологии» (Мир библиографии. – 2012. - № 5).

Вона відмічає такі переваги створеного ресурсу: можливість дізнатися про ресурси та послуги бібліотеки, заходи та акції, які проводяться, нові надходження, а також знайти необхідну книгу або статтю за допомогою електронного каталогу. Сайт дозволяє відслідковувати кількість відвідувачів, збирати різноманітну статистику, удосконалювати процес розвитку інформаційних ресурсів та стратегію бібліотеки.

Автор наполягає на тому, що просування сайту – це найважливіший напрямок роботи. Саме тому кожні два тижні оновлюються матеріали у розділах «Радимо прочитати» та «Нові надходження». Сайт бібліотеки містить такі бази даних: електронний каталог книг; краєзнавча картотека статей; каталог газет та журналів ЦБС; картотека статей з бібліотечної справи. Організацію широкого доступу до краєзнавчих ресурсів різними каналами автор вважає найбільш перспективним шляхом для подальшого розвитку. У 2011 р. з’явились рубрики «Виставкова зала» та «Гостьова книга». Але пошук цікавих форм і технологій подання себе у мережі Інтернет продовжується. Звичайно, бувають помилки і недоліки, але з кожним проектом з’являються правильні рішення та досвід.

Тему попереднього матеріалу підхоплює публікація Н. М. Лєвшиної «Сайт библиотеки как инструмент эффективного обслуживания виртуальных пользователей» (Библ. дело. - 2012. - № 15). Автор, підсумовуючи діяльність бібліотеки щодо створення та просування сайту (створений у 2005 р.), робить висновок: наразі можна з упевненістю сказати, що проекти, які були реалізовані за допомогою сайту Ростовської ЦБС, а саме з її досвідом знайомить стаття, дозволили повернути увагу користувачів. Відвідуваність сайту зросла з 20 до 80 тис. на рік, з успіхом працює віртуальна довідкова служба «Задати питання» (за 5 років існування – 2354 запити), «Електронна доставка документів» (опрацьовано та відправлено - 1200). Сайт дозволив вийти на новий рівень обслуговування віртуальних користувачів.

Важливим аспектам розвитку ДБА в сучасних умовах присвячено статтю І. Ілюшиної «Виртуальный СБА. Новые принципы производственных процессов» (Библиотека. – 2012. - № 9), якою розпочато серію публікацій.

Автор зазначає, що інфраструктура бібліотеки, яка була уперше визначена 30 років назад, складалася з чотирьох елементів: бібліотечного фонду, користувачів, матеріально-технічної бази та персоналу. Практично одразу виникло питання щодо включення в цю структуру п’ятого елемента - довідково-бібліографічного апарату. У результаті виникла «високоінтелектуальна бібліотека».

До загальних вимог існування ДБА відносяться наступні: відповідність об’єму та змісту роботи бібліотеки визначеного типу; оперативне поповнення новими матеріалами та звільнення від застарілих; збереження єдності, удосконалення своїх системних якостей на основі розвитку специфічних функцій складових його частин. ДБА бібліотеки представляє собою не тільки засіб бібліографічного та фактографічного пошуку, але й основу усіх без винятку напрямів бібліографічної діяльності, всієї роботи з користувачами.

ДБА будь-якої бібліотеки складається з двох основних частин: довідково-бібліографічного фонду (ДБФ) та системи каталогів і картотек. За звичай, у складі ДБА виділяються:

  • фонд довідкових видань;

  • фактографічні пошукові системи;

  • каталоги, бібліографічні видання та картотеки (бази даних);

  • архів виконаних довідок;

  • єдиний алфавітно-предметний покажчик (ключ до ДБА).

Автор детально знайомить зі складом ДБА своєї бібліотеки (Гродненська ЦБ): Алфавітним каталогом, Систематичним каталогом, Каталогом назв творів художньої літератури, Алфавітно-предметним покажчиком, Систематичною картотекою статей, Краєзнавчою картотекою, Архівом виконаних довідок тощо.

У наступній публікації (Библиотека. – 2012. - № 10) І. Ілюшина зупиняється на характеристиці Електронного каталогу, проблемах його упровадження та використання, можливостях інформаційних технологій для виведення довідково-інформаційної роботи на новий рівень. Вона впевнена, що створення Електронного каталогу – основа всієї діяльності ЦБ в сучасних умовах.

Використання глобальних інформаційних мереж примушує по-іншому подивитися на багато які бібліотечні процеси, в тому числі і на традиційну довідково-бібліографічну роботу та на віртуальний довідково-бібліографічний апарат – сукупність довідкових та бібліографічних джерел, які знаходяться за межами бібліотеки та використовуються у режимі віддаленого доступу. Для бібліотек Інтернет створив та продовжує розширювати можливості їхнього довідкового та енциклопедичного потенціалу.

Сьогодні кожна бібліотека, яка має вихід до Інтернету, може використовувати віддалені електронні джерела інформації у повсякденній бібліографічній роботі, що значно розширює її інформаційний потенціал та перелік послуг.

Які ж саме ресурси можуть використовуватися? Автор пропонує наступні:

  • біографічні електронні довідники;

  • правові бази даних – зібрання офіційних документів, законодавчих та нормативних актів;

  • електронні словники та перекладачі;

  • художні альбоми;

  • розвиваючі ігри;

  • повнотекстові видання;

  • довідники на оптичних компакт-дисках;

  • програмні продукти (у наш час розповсюджуються виключно на оптичних компакт-дисках) тощо.

В сучасних умовах інформаційно-бібліографічна служба:

  • веде пошук, накопичує та систематизує інформацію за всіма галузями знань;

  • створює банк довідкової інформації;

  • організовує оперативну консультативну допомогу з пошуку та надання інформації;

  • використовує різні банки даних (в т. ч. Інтернет-ресурси);

  • здійснює довідково-бібліографічне обслуговування, використовуючи згадані вище інформаційні ресурси.

Порушену тему продовжує стаття А. Головащук «Систематичний каталог у світлі інформаційних технологій» (Вісн. Кн. палати. – 2012. - № 8), мета якої – визначення суті та місця систематичного каталогу як впорядкованого відображення фонду бібліотеки. На сьогодні питання впорядкування інформаційних даних як в загальному розумінні, так і в межах конкретного фонду дуже злободенне.

Надання відомостей як про всю сукупність документів, так і про наявні поодинокі носії інформації, є одним з провідних напрямів діяльності бібліотеки. При цьому її фонди потрібно опрацювати таким чином, щоб установа мала можливість у найкоротший термін надати користувачеві вичерпну інформацію. Саме цьому сприяє систематичний каталог, інформація в якому організована й представлена в такому вигляді, який дає змогу здійснювати швидкий і результативний пошук необхідних джерел. Додамо, що СК також виконує всі функції, притаманні бібліотечним каталогам: фондовідображувальну, інформаційно-пошукову, освітню, пізнавальну.

Запроваджувані в практику роботи бібліотек інформаційно-комунікаційні технології охоплюють усі бібліотечні процеси, у тому числі й систематизацію. І тому поряд з картковим існує електронний каталог (ЕК) – бібліотечний каталог у машинозчитувальній формі, який працює в реальному режимі часу та наданий користувачам бібліотеки. ЕК відображає перелік карток, переведених в електронну форму згідно із заданими полями та форматами. В електронному каталозі, на відміну від традиційного карткового, пошук здійснюється автоматично. Хоча ЕК значно його спрощує, користувачі все ж стикаються з певними проблемами. Досвід показує, що формулювання читацького запиту не завжди збігається з можливостями та особливостями інформаційно-пошукової мови електронного каталогу. Отже, на думку автора, ЕК – це особливе середовище, яке потребує спеціальних навичок, знань, серед яких і робота з комп’ютером, грамотне формулювання запиту, знання стратегії і тактики пошуку, оформлення його результатів тощо. І для вирішення цих проблем потрібно удосконалювати інформаційно-пошукову мову (для СК - це система ББК, яка допомагає розкрити галузевий зміст фонду) та підвищувати рівень інформаційної культури користувачів.

Тривалий час систематичний картковий та електронний каталоги співіснуватимуть разом, доповнюючи один одного, і це дуже важливо як для бібліотеки, так і для користувачів. У картковому СК користувач має можливість, у разі незадоволення результату, обрати інший шлях, миттєво спираючись на посилання, довідкові картки тощо. Він може бути єдиним джерелом інформації і у разі непередбачених неполадок технічних засобів електронного каталогу. ЕК неможливо створити відразу і повністю відобразити всю друковану продукцію, наявну у фондах.

Останніми роками в бібліотеках вочевидь назріла користувацька криза: усі показники статистики бібліотечного обслуговування неухильно скорочуються, в кращому випадку бібліотекам все важче виконувати заплановані. Головними причинами відтоку користувачів із бібліотеки стають не тільки зниження цікавості до читання на фоні могутньої конкуренції індустрії дозвілля, але й наростаюча конкуренція з боку ресурсів та сервісів Інтернету.

Прагнення утриматися на плаву підштовхує бібліотеки до активного нарощування свого електронного представництва в Інтернеті, розвитку платного сервісу та дозвіллєвих форм заходів для реальних та потенційних користувачів.

Здавалося б, подібні шляхи логічні та правомірні, але подальший розвиток бібліотек за такими напрямами загроджує змінити суть та специфіку бібліотек як соціального інституту. Вони ризикують загубити своє власне обличчя, перетворитися або на комунікативні та розважальні центри, або повністю перейти у віртуальний інформаційний простір. Саме такому нагальному та важливому питанню присвячено статтю професора Кемеровського державного університету культури та мистецтв О. М. Моревої «Качество библиотечного фонда в эпоху информационно-коммуникационных технологий» (Библиотековедение. – 2012. - № 4).

Автор пропонує сконцентрувати увагу на цілеспрямованому збиранні, впорядкуванні, зберіганні та наданні користувачам документованого суспільного знання як гарантії спадкоємності розвитку суспільства та виробництва, успішної соціалізації та самореалізації особистості.

Традиційно в суспільній свідомості слово «бібліотека» асоціюється саме з документними зібраннями, хоча часто-густо бібліотекарі намагаються знайти для неї якісь інші форми та призначення. В бібліотечному фонді знаходиться джерело її культурологічної та інформаційної значущості. Всупереч звинуваченням в архаїчності, бібліотечний фонд залишається головним продуктом бібліотеки, найбільш цікавим для суспільства із тих, які вона може запропонувати. Усі інші інформаційні продукти та послуги, аналогічні бібліотечним, можуть виробляти інші інформаційні заклади.

Специфічності бібліотечним послугам надає те, що вони базуються на бібліотечному фонді, максимально підготовленому для зручності користувачів. Більшість традиційних бібліотечних та бібліографічних послуг по суті направлені на професійну допомогу з розшуку у фонді документів, які відповідають запиту користувача. На це націлено і виконання бібліографічних довідок, складання тематичних списків, добірок та бібліотечних виставок, ведення каталогів і баз даних. Нові інформаційні продукти та послуги (дайджести, прес-кліппінги) поряд з оглядами та фактографічними довідками, підпорядковані меті полегшення роботи користувача – звільнення його від пошуку інформації. Як бачимо, бібліотечний сервіс невпинно розвивається у бік покращення зручності в користуванні бібліотечним фондом, хоча це відбувається доволі повільно, про що свідчить виникнення користувацької кризи в бібліотеках.

Причину, з якої користувачі бібліотек стали переключатися на альтернативні джерела інформації та знань, автор вбачає у зменшенні уваги до розвитку бібліотечних фондів, що, безперечно, зменшує рівень їхньої якості. Для того, щоб знову зайняти престижне та перспективне положення в суспільстві, бібліотеці необхідно зважати на ці обставини і активно протистояти негативним тенденціям. Тобто, сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості отримання інформації, але принцип добре підібраного зібрання документів, яке спеціалізується на задоволенні визначених інформаційних потреб, залишається актуальним і у віртуальному просторі. Автор статті впевнена, що пріоритетність діяльності стосовно якісного бібліотечного фонду може дати можливість бібліотекам з честю витримати усі атаки конкурентів і зберегти своє місце в суспільстві.

Список використаних джерел

  1. Головащук А. Систематичний каталог у світлі інформаційних технологій / Антоніна Головащук // Вісн. Кн. палати. – 2012. - № 8. – С. 16-18.

  2. Добко Т. Кадри довідково-бібліографічних служб у контексті вимог інформаційного суспільства / Тетяна Добко // Бібл. вісн. – 2012. - № 5. – С. 35-44.

  3. Илюшина И. Виртуальный СБА / Инесса Илюшина // Библиотека. – 2012. - № 9. – С. 15-19 ; № 10. – С. 14-18.

  4. Левшина Н. Н. Сайты библиотеки как инструмент эффективного обслуживания виртуальных пользователей / Надежда Николаевна Левшина // Библ. дело. – 2012. - № 15. – С. 20-22.

  5. Лиховид Т. Ф. Законы и закономерности библиографии / Т. Ф. Лиховид // Библиография. – 2012. - № 5. – С. 50-57.

  6. Морева О. Н. Качество библиотечного фонда в эпоху информационно-коммуникационных технологий / Ольга Николаевна Морева // Библиотековедение. – 2012. - № 4. – С. 42-46.

  7. Некрасова Н. Ж. Расширить границы позволяют новые технологии / Наталия Жансустановна Некрасова // Мир библиографии. – 2012. - № 5. – С. 35-36.

  8. Пальгуева Г. М. Шаг в будущее. Организация работы ЦБС в электронном формате / Галина Михайловна Пальгуева // Библ. дело. – 2012. - № 15. – С. 6-11.