Перший випуск огляду за 2012 рік знайомить з аналізом інноваційних форм бібліотечного обслуговування на основі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, спектром інструментів для інтерактивного спілкування з користувачами, Електронним каталогом як ключовим елементом відкритого інформаційного середовища та досвідом діяльності інформаційних центрів на базі ЦБС.

***

Основні напрями розвитку сучасного інформаційного середовища з метою реалізації вільного обміну інформацією та знаннями, освіти для всіх та розвитку засобів міжособистісної комунікації були викладені у програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (2001), яка встановлює орієнтири для міжнародного співробітництва та партнерства.

Ключову роль у реалізації розвитку інформаційного середовища для всіх ЮНЕСКО відводить архівам, бібліотекам та інформаційним центрам, які мають зосередити увагу на розбудові нових форм інформаційного обслуговування і спрямувати свою діяльність на підтримку віддаленого користувача.

З аналізом нових підходів до бібліотечного обслуговування на основі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій знайомить стаття К. В. Лобузіної «Онлайнові бібліотечні послуги: нові підходи та технології» (Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. - № 4). Впровадження в практику бібліотек нових технічних засобів, використання сучасних технологій суттєво впливають на характер бібліотечного обслуговування. В наш час система обслуговування віддалених користувачів має такі функції:

• інформування про бібліотеку, її послуги через сайт, включно з описом фондів і колекцій;

• онлайновий доступ до електронного каталогу як основного бібліографічного ресурсу бібліотеки; забезпечення доступу віддалених користувачів до електронних ресурсів власної генерації бібліотеки, доступ до повних текстів документів, що становлять електронні колекції бібліотеки;

• електронна доставка документів;

• довідково-бібліографічне обслуговування віддалених користувачів.

Більш інноваційні та модернізовані форми бібліотечного обслуговування, які підкреслюють роль зворотного зв’язку бібліотеки з користувачем, поєдналися в концепцію, що отримала назву Бібліотека 2.0.¹

Форуми, блоги, вікі-технології, коментарі користувачів, тегування та рейтинги, онлайнові служби «Запитай бібліотекаря» - все це прийшло разом із сучасними технологіями в бібліотеки і може забезпечити бібліотечні сайти змістом, створеним користувачами.

Зупинимось на окремих модернізованих формах інтерактивного спілкування з читачами.

Блоги - неформальний гібрид щоденника та журналістики, який ведеться в онлайновому режимі, містить постійно оновлювані повідомлення, зображення та засоби мультимедіа. Бібліотечні блоги створюються для взаємного консультування. Цитовані у фаховій літературі, вони служать навігаторами в Інтернет-просторі. До основних труднощів, що супроводжують створення бібліотечних блогів, слід віднести: необізнаність бібліотечних спеціалістів у блогтехнологіях, відсутність мотивації навіть у молодих перспективних бібліотекарів, брак часу, відсутність технічних можливостей.

Вікі-технології – веб-сайт або сукупність гіпертекстових документів, модифікувати які можуть самі користувачі. Мета – здійснювати колективне користування, обмін, зберігання та оптимізацію знань в атмосфері співробітництва. Прикладом вікі є відома Wikipedia. Елементи вікі-технологій супроводжують також контент бібліотечних сайтів. Разом із виникненням вікі-технологій та можливостей інтерактивного web-інтерфейсу з’явилися принципово нові підходи до створення метаданих інформаційних ресурсів. Професійно створені метадані високої якості – тривалий, дорогий і трудоємкій процес. Особливо важко застосовувати його до великої кількості публікацій в Інтернеті.

Веб-форуми - клас web-сервісів для організації спілкування відвідувачів web-сайту. Форум – онлайновий сервіс для проведення дискусій і обговорень через публікацію і перегляд повідомлень, організованих за визначеною тематикою. На відміну від чату, який є засобом синхронної публікації, форум є асинхронним сервісом, оскільки повідомлення пишуться і читаються в різний час. В бібліотечній практиці форуми використовуються для обговорення професійних питань фахівцями бібліотечно-інформаційної справи.

Наявність широкого спектру інструментів для інтерактивного спілкування з користувачами зовсім не означає повну зміну бібліотечного обслуговування, як вважали деякі ентузіасти, а лише спонукає бібліотеки до засвоєння нових комунікаційних форм.

Організації та використовуванню електронного каталогу присвячена стаття Вікторії Юшковець «Организация, ведение и использование электронных каталогов в работе библиотек» (Бібл. форум України. – 2011. - № 4).

Електронний каталог – це достойний кінцевий продукт автоматизації бібліотеки. Якщо порівнювати з традиційним каталогом, то вочевидь переваги електронного: останній забезпечує зручний та швидкий пошук інформації, при цьому захищає бібліографічні записи. Електронний каталог стає ключовим елементом відкритого інформаційного середовища, головною ланкою інформаційної системи бібліотеки.

Робота з електронним каталогом складаються з таких основних технологічних процесів: каталогізація документів, багатоаспектний бібліографічний пошук в каталозі, формування вихідних форм (формулярів, каталожних карток, покажчиків, бюлетенів нових надходжень).

Вимоги до «споживчих якостей» каталогів постійно зростають. На сьогодні їхній перелік зводиться до наступних характеристик: здійснення пошуку за усіма значущими полями з можливістю відсікання термінів запиту або варіантністю їх застосування (будь-який із термінів, усі терміни тільки разом, точна фраза); можливість обмеження пошуку за формальними критеріями (рік видання, вид видання, місце видання та ін.); наявність словників з можливістю автоматичного переносу терміна словника у форму запиту (пошуковий припис); можливість формування списку релевантних записів із загального переліку результатів пошуку тощо.

Таким чином, можна констатувати, що електронний каталог – це один із головних інформаційних ресурсів бібліотеки і складова частина віртуального обслуговування, тому що дозволяє користувачам комфортно та оперативно одержувати максимально повну інформацію про документи традиційного (паперового) фонду та матеріали в електронному вигляді.

Знайомство з інформаційно-бібліографічним обслуговуванням Белгородської державної бібліотеки для молоді пропонує публікація С. О. Бодякової «Информация и молодежь: грани взаимодействия» (Библ. дело. – 2011. - № 23). У 2010 р. в рамках реалізації проектної пропозиції «Регіональний молодіжний інформаційний ресурсний центр» на базі названого закладу було створено Інформаційно-ресурсний центр з проблем молоді, головною метою якого стала організація якісного інформаційного забезпечення цієї категорії.

Спеціалістами відділу було сформовано банк даних з основних напрямів інформаційного забезпечення юнацтва та спеціалістів, які працюють з молоддю: повнотекстову «Молодь і час» з рубриками «Об’єднання молоді» та «Профорієнтація»; «Молодіжні Ради Белгородської області»; «Молоді автори Белгородщини» та ін. За допомогою цих баз молода людина може знайти інформацію з таких питань, як профорієнтація та освіта, праця та зайнятість, творчий розвиток, наукова діяльність молоді, соціальний захист тощо. Створення подібних баз потребує копіткої роботи.

Інформаційне забезпечення молоді сьогодні – це цілий комплекс заходів, які дозволяють підвищити рівень інформованості молоді з актуальних проблем і сприяють формуванню знань, вмінь та навичок з пошуку та використання інформації. Регулярно проводяться комплексні заходи: Дні інформації, Дні бібліографії («Вірний вибір за тобою» - питання виборчого права, «Будь здоровим, розумним, сильним» - пропаганда здорового способу життя). Беручі в них участь, молодь знайомиться з новинками літератури, зустрічається та спілкується зі спеціалістами різних галузей, має можливість висловити свою думку з тієї чи іншої проблеми.

Нові можливості для взаємодії з користувачами відкриває сайт (http:unbibl.ru/). Кожен може отримати інформацію за допомогою рубрики «Віртуальний помічник». Питання можна задати як бібліографу, так і юристу, який пояснить тонкощі правових норм і допоможе прийняти правильне рішення.

В умовах постійного удосконалення інформаційних технологій, змінюється такий напрямок бібліографічної діяльності, як формування інформаційної культури особистості. Заходи проходять згідно затвердженого «Плану занять з формування інформаційної культури та поширення бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів 9-11-х класів загальноосвітніх закладів». Всі заняття проходять у формі слайд-презентацій. Ось теми декотрих: «Путівники у книжковому світі», «Всесвіт в абетковому порядку», «Мандруючи книжковим Всесвітом», «Енциклопедії та довідники в мережі Інтернет» тощо.

Діяльність Центру спрямована на вирішення конкретних проблем кожної молодої людини. На базі Центру діє безкоштовна консультація юриста, до послуг користувачів – електронна довідково-правова система «Консультант Плюс», інформаційно-правова – «Законодавство Росії».

Спеціалісти Центру видають багато бібліографічної продукції: покажчики, інформаційно-рекомендаційні матеріали, списки літератури, інформаційні листівки. Особливим попитом у читачів користувалися посібники з сучасної художньої літератури: «Читаємо…Читайте», «Французький настрій», «Сучасна література Італії».

Підсумовуючи, хочеться підкреслити - вся робота Центру будується на розумінні, що від повноти наданої інформації та рівня обслуговування залежить подальша перспектива відносин між бібліотекою та користувачем, його бажання стати постійним читачем чи віддати перевагу альтернативним джерелам задоволення інформаційних потреб.

Попередню тему продовжує Ірина Ревіна в публікації «Генератор информации» (Библиотека. – 2011. – № 10). Одним із засобів моделювання бібліотечної діяльності в Ростовській області (Росія) стала реалізація Програми Міністерства культури регіону «Розвиток мережі бібліотечно-інформаційних центрів на базі загальнодоступних публічних бібліотек» (2004-2010).

З 2004 року почалося перетворення бібліотек Батайської ЦБС саме у такі центри. Було розроблено «Положення про бібліотечно-інформаційний центр (БІЦ)» та визначено пріоритетні напрямки його розвитку. Створення БІЦ проходило доволі повільно з ряду причин, головною з яких стало бюджетне недофінансування. Попри всі проблеми, сьогодні парк ПК ЦБС міста налічує 26 одиниць. У 2009 році створено відділ автоматизації. На базі ЦБ ім. М. Горького організована Школа комп’ютерної грамотності, створюються нові програмні продукти.

З наповненням бібліотек технікою зросла кількість читачів, книговидач та відвідувань. Бібліотеки вийшли на новий рівень обслуговування, коли інформацію можна отримати оперативно. Подальший розвиток сайту ЦБС дозволив збільшити кількість віддалених користувачів, вступити до міжнародного проекту «Віртуальна довідково-інформаційна служба публічних бібліотек». Бібліотеку вважають активним учасником регіонального корпоративного проекту «Зведений каталог бібліотек Ростовської області».

За останні роки значно зміцнилася матеріально-технічна база бібліотек ЦБС. Однак гостро стоять питання рівня обслуговування, якості наданої інформації, професіоналізму, майстерності та навченості персоналу.

Аналізуючи зроблену за 6 років роботу, можна сказати: створення БІЦ – це один із вдалих способів моделювання бібліотечної діяльності в умовах нових інформаційних реалій, який приніс такі результати:

• зросла популярність бібліотек у місті;

• зросла їхня соціальна роль;

• підвищилась якість та оперативність обслуговування користувачів;

• з’явилися нові форми обслуговування читачів – електронна доставка документів, віртуальне довідкове обслуговування;

• створено два електронні ресурси: сайт ЦБС та електронна сторінка Центральної дитячої бібліотеки;

• створена локальна мережа усередині бібліотечної системи, що значно прискорює процес одержання та доставки документів для віддалених користувачів.

Подальший розвиток мережі бібліотечно-інформаційних центрів на базі бібліотек м. Батайська викладено в рамках обласної довгострокової програми «Розвиток та використання інформаційних та телекомунікаційних технологій в Ростовській області на 2010-2012 рр.».

Для здобуття авторитету серед читачів та суспільства сучасній бібліотеці необхідно мати не тільки кваліфікований персонал, численний книжковий фонд та передові технології надання доступу до інформації, треба шукати нові шляхи взаємодії як з окремими користувачами, так із цілими організаціями, задіявши при цьому всі наявні ресурси.

Немаловажне значення для будь-якої організації, в т. ч. і для бібліотеки, має корпоративний імідж. Видавнича діяльність теж направлена на створення позитивного іміджу бібліотеки. Про досвід видавничої діяльності, накопичений Тугулимською центральною бібліотекою (Свердловська область), йде мова в публікації Лариси Зуєвої «Главное – быть, а не казаться» (Библиотека. – 2011. - № 12). Передумовою перемін стали процеси автоматизації бібліотечно-бібліографічної діяльності та формування на їх основі електронних бібліографічних та фактографічних ресурсів. На цей момент сформовано фонд рекомендаційних бібліографічних посібників, інформаційних списків літератури, в тому числі і малих форм. Усі вони користуються великим попитом і серед професіоналів, і серед читачів. Але необхідно пам’ятати: тільки актуальні за темою, грамотно та естетично оформлені видання будуть сприяти створенню позитивного образу бібліотеки у свідомості читачів та колег.

Досягти необхідного ефекту можна за допомогою випуску рекламно-інформаційних видань різноманітних форм. Спробуємо розібратися детальніше.

Закладка – аркушеве видання видовженого формату, яке містить різноманітні зображення. Приваблива риса – стислість викладення інформації зазначеної теми. Приклади тематичних закладок: «Алгоритм пошуку в систематичному каталозі», «Пошук книги в алфавітному каталозі», «Про бібліотеку», «Послуги бібліотеки» тощо.

Рекламний буклет – спеціальне кольорове видання, надруковане на якісному папері, яке подає будь-яку організацію (в нашому випадку, бібліотеку) або зазначений перелік товарів та послуг. Буклети можуть бути присвячені самій бібліотеці або якомусь значущому напрямку діяльності чи події, рідному краю, творчості письменника.

Запрошення, за звичай, акцентує увагу на конкретній події, зустрічі з цікавим гостем, презентації нової книги, відкритті виставки тощо.

Видавнича діяльність бібліотеки спрямована і на збереження історико-культурної спадщини, в т. ч. краєзнавчого характеру. Таку функцію виконує Календар знаменних і пам’ятних дат – щорічне видання, яке складається з вибіркового переліку днів року, пов’язаних з будь-якою пам’ятною подією або відомостями про неї, яке, як правило, випускається в кінці поточного року. Ці видання можуть дійсно перетворитися в ілюстровані довідники з історії та культури рідного краю. Ще один яскравий приклад – рекомендаційні бібліографічні персональні посібники, присвячені видатним землякам.

Крім краєзнавчих видань виходять і інші рекомендаційні посібники: від малих форм до бібліографічних покажчиків. До малих форм можна віднести пам’ятки – виробничо-практичні видання невеликого обсягу, які містять практичні відомості, корисні для виробничої діяльності або повсякденного життя, а також персональні, які знайомлять читачів з життям та творчою діяльністю письменників, відомих людей. Пам’ятки можна випускати більшим накладом, ніж інші видання бібліотеки.

Рекомендаційний список літератури – бібліографічний посібник з простою структурою. Наприклад, видання: «На допомогу освітньому процесу», «На допомогу виховному процесу», «Споживачам правової інформації» та ін.

Бібліографічний покажчик – бібліографічний посібник значного обсягу із складною структурою та пошуково-довідковим апаратом. Як приклад автор наводить такі: «Образ учителя в художній літературі», «200 років від дня народження М. В. Гоголя», «Космічна ера» та ін.

Хочеться звернути увагу на те, що створення друкованої продукції підвищує авторитет самої бібліотеки, формує новий, сучасний імідж, який так сильно відрізняється від розтиражованого і не зовсім привабливого.

Тему краєзнавства, як одного з провідних напрямків діяльності бібліотек, продовжує публікація заступника директора Дніпропетровської обласної науково-медичної бібліотеки Ольги Горобець «Краєзнавча бібліографія в сучасному інформаційному просторі» (Бібл. форум України. – 2011. - № 4). Краєзнавча робота ДОНМБ здійснюється відділом бібліографії і краєзнавства. З метою цілеспрямованої керованої діяльності в галузі краєзнавства в бібліотеці розроблено чітку структуру краєзнавчої роботи, яка охоплює три основні компоненти: формування краєзнавчого фонду, створення довідкового бібліографічного апарату, популяризація краєзнавчої документації. Пропаганді краєзнавчих документів сприяє створення та розвиток власного сайту ДОНМБ (http://medib.dp.gov.ua/). На сайті актуалізовано електронний краєзнавчий каталог, який ведеться відповідно до створеного фахівцями бібліотеки рубрикатора, і налічує понад 2 тисячі записів та постійно поновлюється.

На часі постійне вдосконалення краєзнавчої діяльності та вирішення нових проблем. Проте, керівництво ДОНМБ впевнене, що створена система краєзнавчої роботи працює і забезпечує своє основне призначення. Бібліотека відкрита до діалогу з колегами, готова до співпраці та обміну досвідом.

 

 

Список використаних джерел

1. Бодякова С. А. Информация и молодежь: грани взаимодействия / Светлана Алексеевна Бодякова // Библ. дело. – 2011. - № 23. – С. 25-26.

2. Лобузіна К. В. Онлайнові бібліотечні послуги: нові підходи та технології / К. В. Лобузіна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2011. - № 4. – С. 30-35.

3. Юшковец В. Организация, ведение и использование каталогов в работе библиотек / Виктория Юшковец // Бібл. форум україни. – 2011. - № 4. – С. 18-19.

4. Горобець О. Краєзнавча бібліографія в сучасному інформаційному просторі / Ольга Горобець // Бібл. форум України. – 2011. - № 4. – С. 26-27.

5. Ревинова И. Генератор информации / Ирина Ревинова // Библиотека. – 2011. - № 10. – С. 37-39.

6. Зуева Л. Главное – быть, а не казаться / Лариса Зуева // Библиотека. – 2011. – № 12. – С. 31-33.