Вы здесь

ІІІ квартал 2010


Бібліографічні ідеї та технології

Аналітичний огляд

У третьому випуску аналітичного огляду за 2010 рік висвітлюються такі традиційні теми, як онлайнові каталоги, нові форми довідково-бібліографічного обслуговування, інтелектуально-інформаційна складова бібліотечного комфорту. Звертаємо вашу увагу на проект нової редакції "Кодексу професійної етики".

* * *

 

Бібліотечний каталог тривалий час був наріжним каменем, закладеним в основу місії бібліотеки, що економив час читачів та сприяв розвитку знань, безпосередньо пов'язуючи їх з інформацією. Саме він, а не Google чи інший популярний пошуковий сервіс, ставав першим у наданні доступу до інформації впродовж століть.

Нині він зазнає глибоких змін, зумовлених, насамперед, появою таких потужних конкурентів, як пошукові системи Інтернет, найвідомішою з яких є Google, та онлайнові книгарні, що пропонують свої бібліографічні описи.

Що характерно, змінюється сама природа каталогу, адже з'явилися не просто нові види видань, що підлягають опису та організації, а й нові носії, нове середовище, у якому вони діють. Онлайновий каталог, що виник на основі свого попередника - карткового каталогу, перебуває на стадії переходу у нову якість.

Саме переосмисленню поняття "каталог " на новому щаблі його розвитку, зіставлення його змісту в українському бібліотекознавстві з тим, як його витлумачують найновіші західні джерела, його види та особливості функціонування у сучасних умовах, присвячена стаття Н. Стрішенець "Каталог у епоху Google та Аmazon" (Бібл. вісн. - 2010. - № 3).

Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) відноситься до найбільш складних інтелектуальних видів бібліотечної праці. Воно передбачає високу кваліфікацію співробітників, відповідну організацію інформаційних ресурсів бібліотеки. Бібліотека, яка не в змозі швидко та повно задовольнити запит користувача, губить не тільки авторитет, але й свого читача.

З досвідом довідково-бібліографічного обслуговування в Бібліотеці-читальні ім. І. С. Тургенєва (м. Москва) знайомить нас стаття А. В. Лопас "СБО на основе новых информационных технологий" (Библиография. - 2010. - № 3).

Довідково-бібліографічне обслуговування здійснюється в усіх залах обслуговування бібліотеки, з урахуванням специфіки кожного відділу.

Процес обслуговування на основі нових інформаційних технологій потребує високого рівня інформаційної культури бібліотекаря та користувача; відповідну матеріально-технічну базу; стабільного доступу до мережі Інтернет, різноманітних баз даних.

Провідне місце у довідково-інформаційному та бібліографічному обслуговуванні займає електронний каталог, який ведеться з 1986 р.

Електронний каталог - технічний інструмент пошуку, який забезпечує зручність роботи, оперативність одержання інформації та, що особливо важливо, на великій відстані від користувача при наявності Інтернету.

Традиційний картковий каталог у бібліотеці відсутній. Електронний каталог налічує 106 тис. записів. Крім книг, періодичних видань та аудіо-відео документів, він включає базу аналітичного розпису статей.

До послуг користувачів - віддалені ресурси: електронні каталоги бібліотек Москви, ресурси Інтернету, повнотекстові бази даних ("Сast View Publications", яка пропонує величезний обсяг матеріалів гуманітарної та статистичної тематики).

Сучасна бібліотека XXI ст. - це і центр правової інформації. Відвідувачі мають безкоштовний необмежений доступ до правової електронної інформації.

В бібліотеці існує правило: користувач, який звернувся за допомогою до бібліографа, не повинен піти з невиконаним запитом. Із загальної кількості довідок (в 2009 р. їх було більше 20 тис. тільки в довідково-інформаційному залі) не виконано тільки шість: читачам пропонували скористатися фондами інших бібліотек Москви.

До теми комфорту та його складових у бібліотеці вже звертались фахівці на сторінках фахових видань. Свою точку зору пропонує Л. Амлінський у статті "Бібліотечний комфорт: розкіш чи веління часу" (Бібл. вісн. - 2010. - № 3).

Автор розкриває зміст поняття бібліотечного комфорту як важливого складника конкурентноздатності бібліотек в умовах динамічного розвитку науково-інформаційної інфраструктури сучасного суспільства. Обґрунтовується необхідність розвитку лінгвістичного апарату сучасних інформаційно-пошукових систем.

У статті розглядаються тільки перші два складники бібліотечного комфорту із трьох (інтелектуально-інформаційний, психологічний, фізичний), до того ж з урахуванням бібліотечної специфіки. Розкривається значення, зокрема, електронного каталогу як інформаційної системи та роль кваліфікованої бібліографічної допомоги у процесі пошуку інформації. Що ж стосується фізично­го комфорту, то він, звичайно, є досить важливим складником, але не має якихось специфічних бібліо­течних особливостей і не виходить за коло вимог, пов'язаних з розумовою працею людини.1

Не секрет, що читаємо ми сьогодні набагато менше, а декотрі з нас не читають взагалі. І не тому, що цікавих книг стало менше, просто час змінився. Після тяжкого робочого дня значно простіше ввімкнути телевізор і знайти серед десяти-двадцяти каналів цікавіший. Читання потребує зовсім інших зусиль, запуску інших психологічних та інтелектуальних процесів, більш складних і більш затратних. Чи значить це, що цю ситуацію неможливо змінити? Що потрібно зробити, щоб доросла людина прийшла до бібліотеки? Чим і як можна заслужити цю категорію користувачів, які проблеми їх сьогодні турбують? Чим бібліотека може допомогти у вирішенні цих проблем? На ці та інші питання дає відповідь С. М. Гришина в публікації "Чемоданчик Джеймса Бонда, или как заманить в библиотеку взрослого "нечитателя" (Библ. дело. - 2010. - № 3).

Автор наводить конкретний приклад залучення до бібліотеки чоловіків віком від 30 до 50 років. Саме для визначення конструктивних шляхів залучення цієї категорії користувачів був розроблений проект "Анатомія чоловіків". Метою проекту було привернення до бібліотеки дорослого працюючого населення, зокрема чоловіків, для надання допомоги у вирішенні життєвих проблем бібліотечними засобами та ресурсами.

Необхідність здійснення і підтримки постійних комунікацій на всіх рівнях науково-освітньої діяльності бібліотеки є одним із пріоритетних напрямів в умовах розбудови інформаційного суспільства, базованого на знаннях. Метою статті С. Барабаш "Паблік рилейшнз як інструмент маркетингової комунікації бібліотеки" (Вісн. Кн. палати. - 2010. - № 6) є вивчення основних понять та визначень паблік рилейшнз, які пропонуються вітчизняними та зарубіжними теоретиками в галузі управління стосунками між організацією та її клієнтами, користувачами для формування понятійного апарату наукового дослідження особливостей паблік рилейшнз у соціально-комунікаційній діяльності.

Визначення терміна "комунікація" як соціально обумовленого процесу передавання та сприйняття інформації як в міжособистому, так і в масовому спілкуванні за допомогою вербальних і невербальних комунікативних засобів.

Таке визначення збігається з головними функціями бібліотеки як інформаційної установи. Суспільні зв'язки бібліотеки реалізуються через структуру паблік рилейшнз, що є управлінським елементом, елементом так званого інформаційного менеджменту бібліотеки.

Хочеться звернути вашу увагу на проект нової редакції "Кодексу професійної етики російського бібліотекаря" (Библиотека. - 2010. - № 7). Кодекс - один із основних суспільно-професійних актів, який інститує бібліотечну спільноту Росії на період 5-10 років. До обговорення цього документу закликає автор статті "Дело чести, совести и ответственности" І. Трушина, керівник Круглого столу "Спілкування та професійна етика бібліотекаря" РБА (там же).

В обговоренні проекту на XVII "Міжнародній конференції" Крим-2010 (м. Судак, Україна) приймав участь представник України, тому ми не можемо стояти осторонь цього процесу. Можливо, російський Кодекс набуде статусу міжнародного або буде взятий за основу вітчизняного.2

 

1Додаток № 1

Амлінський Л.

Бібліотечний комфорт: розкіш чи веління часу.

Розвиток комп'ютерних мереж, який безумов­но є прогресивним явищем, визначальною ха­рактеристикою сучасного світу, не завжди справляє позитивний вплив на формування людського соціуму. Він, зокрема, скорочує особисте живе спілкування, замінює емоційність особистих контак­тів заглибленням у світ комп'ютерних технологій. Якщо розглядати цю тенденцію у контексті бібліо­течної справи, то тут на перший план висуваються додаткові вимоги до формування сприятливого для людини середовища, здатного позитивно впливати на вибір читачем саме бібліотеки як місця занять піз­навальною діяльністю, а також як місця можливого безпосереднього міжособового спілкування.

Важлива роль у вирішенні окреслених питань на­лежить бібліотечному комфорту, у якому більшість дослідників схильні вирізняти три складника:

  • інтелектуально-інформаційний комфорт;

  • психологічний комфорт;

  • фізичний комфорт.

Під інтелектуально-інформаційним комфортом розуміється стан інтелектуальної задоволеності, що виникає унаслідок необхідної і достатньої зручності доступу до інформації людини у проце­сі її інформаційної діяльності. Сприйняття люди­ною рівня інтелектуально-інформаційного ком­форту є індивідуальним, проте воно залежить від рівня соціального розвитку суспільства.

Успішність доступу до інформації великою мірою визначається кваліфікацією споживача інформації і тими завданнями, які він перед собою ставить. Тут слід розрізняти об'єктивний успіх і помилкове від­чуття успіху пошукової діяльності, яке завжди бу­ває суб'єктивним. Саме тому є актуальною доцільність формування поняття «кваліфікованого споживача» інформаційних мереж.

Читач може бути, а може й не бути таким квалі­фікованим споживачем, а ось бібліограф кваліфі­кованим споживачем має бути обов'язково. У пер­шу чергу, він повинен володіти високою комбіна­торикою мислення у розв'язанні пошукових завдань. Складність сучасного періоду розвитку біб­ліотек зумовлена здебільшого тим, що професійна кваліфікація персоналу заміщується зростаючими можливостями технічних систем, тим, що бібліо­течна кваліфікація втрачає свою вартість як джере­ло і засіб створення інтелектуально-інформаційно­го комфорту. Читач, який вважає себе досить ква­ліфікованим у пошуці інформації обмежується тим, що знаходить її в Інтернеті, незалежно від того, наскільки вона є повною. На нашу думку, до­цільно піднести роль кваліфікованої бібліографіч­ної допомоги у роботі з читачами і, зокрема, у розв'язанні за її допомогою пошукових завдань шляхом використання комп'ютерних технологій.

Найбільш орієнтованою на читача частиною біб­ліотечної електронної технології є електронний ка­талог. Цілком природньо, що читачі активно корис­туються такими продуктами електронних техноло­гій, як інформація на CD, дискетах, usb-накопичувачах тощо. Але вони при цьому не заглиблюють­ся безпосередньо у технологію, а тільки користу­ються продуктами електронних технологій. А от, працюючи з каталогом, вони взаємодіють безпосе­редньо з бібліотечною технологічною системою.

Якщо з такої точки зору розглядати електронний каталог, то неважко зрозуміти, що він як інформа­ційна система поряд з безперечними перевагами має і певні недоліки.

Переваги електронного каталогу: швидкий бага­токанальний доступ, у т. ч. алфавітний, система­тичний, за ключовими словами тощо.

Недоліки: при використанні будь-якого з входів до каталогу втрачається значна частина інформації. Наприклад, при пошуку літератури за ключовими словами втрачається до 50-60 % документів порів­няно з використанням пошуку за авторами. Причина такої втрати полягає у тому, що в електронному ката­лозі відсутня синонімія термінів, та, в цілому, не при­ведені парадигматичні відношення між термінами.

Зрозуміло, що до карткового каталогу ніхто не повертатиметься. Ця Ера вже минула. Однак не слід електронний каталог розглядати як якусь не­доторканну святиню. Його подальший розвиток цілком можливий і він здійснюватиметься декіль­кома напрямами.

Перший напрям полягає у подальшому розвитку його лінгвістичного апарату шляхом уведення си­нонімічних рядів та словарних статей загалом з тим, щоб вони па вимогу споживача могли розши­рювати коло літератури, що пропонується.

Другий напрям пов'язаний з поступовим пере­творенням електронного каталогу у систему вірту­ального відкритого доступу. Вказані напрями, з нашої точки зору, є найбільш перспективними.

Варто розрізняти два типи бібліотечно-бібліо­графічних послуг. До першого типу відносяться послуги, які ґрун­туються на створенні сервісного інформаційного середовища, де споживач інформації самостійно обирає та використовує ті чи інші інформаційні послуги. Важливою особливістю такої інформацій­ної послуги є те, що її отримання не пов'язане з ін­дивідуальним обслуговуванням споживача інфор­мації. Це скоріше самообслуговування. До другого типу послуг належить індивідуальне обслуговування: індивідуальна консультація, су­місна зі споживачем пошукова діяльність та ін.

Нині більшість бібліотек володіє достатніми ре­сурсами для надання послуг першого типу. Водно­час розвиток послуг другого типу стримується об­меженими фінансовими ресурсами для утримання персоналу, необхідного для їх надання.

Якщо у майбутньому бібліотеки включатимуть до складу своїх послуг надання допомоги у форму­ванні індивідуальних електронних книг, професій­ну бібліографічну структуризацію матеріалу та ін­ші інформаційно-бібліографічні послуги, то вони постануть перед фактом ще більшого браку квалі­фікованого персоналу. За таких умов з'явиться не­відповідність між потребами у послугах і здатніс­тю бібліотек до їх задоволення. Вирішення цієї проблеми лежить у площині широкої комп'ютеризації всієї системи обслуговування читачів. Йдеть­ся, зокрема, про те, щоб, не навантажуючи бібліо­течних працівників додатковою ручною працею, інтенсифікувати технологію бібліотечного обслу­говування за рахунок взаємодії ІТТ з бібліотечною діяльністю читачів і бібліотекарів. При цьому ма­ється на увазі не просто задоволення читацьких ін­формаційних потреб, а створення комфортабельно­го інтелектуально-інформаційного середовища.

Читач повинен відчувати вищий рівень бібліо­течного інтелектуально-інформаційного комфорту порівняно з тим рівнем, який супроводжує його вдома або в офісі. Саме це відчуття може і повин­но розумітися як один з чинників привабливості бібліотеки для читача.

Психологічний комфорт є насамперед наслідком взаємодії читача і бібліотекаря, а також їх взаємодії з бібліотечною технологією. Така взаємодія повинна спиратися на психологію інтелектуальної діяльності людини. Важливу роль у формуванні бібліотечного комфорту відіграє також сприйняття читачами і біб­ліотекарями архітектурного бібліотечного простору та їх поведінка в оточуючому їх архітектурному се­редовищі. Професійне розуміння ролі мотивації, концентрації уваги, створення психологічного ком­форту відносяться до професійної діяльності психо­лога.. Будь-яка підміна такого професіоналізму «здо­ровим глуздом» призводить до аматорських оцінок.

Оскільки спілкування читача з бібліотекарем до­сить широко обговорювалося у бібліотечній літе­ратурі, обмежимося лише розглядом проблем біб­ліотечно-архітектурної психології. Тут увагу фа­хівців з організації бібліотечної справи варто при­вернути до вирішення таких завдань: якими мають бути бібліотечна будівля зовні, її внутрішня архі­тектура, якими мають бути читацьке місце, робоче місце бібліографа, як повинна плануватися чи­тацька зона бібліотеки?

Насамперед важливо усвідомити, що функціо­нальність бібліотечної будівлі це не тільки її відпо­відність технологічним процесам, а й великою мі­рою сприяння створенню психологічного комфор­ту для читачів та бібліотекарів.

Що ж стосується внутрішньої архітектури, то во­на повинна відповідати загальним принципам роз­витку суспільства і, в першу чергу, його демократи­зації, підвищенню ролі знань тощо. Бібліотека - це одна з небагатьох громад­ських установ, де так істотно обмежується міжособове спілкування. Звичайно, є відвідувачі бібліо­тек, зокрема студенти, які під час читання хочуть спілкуватися один з одним. Деякі студенти більше люблять вчитися групами, ніж кожен окремо. У но­вих бібліотеках для цього передбачені спеціальні приміщення. Цей момент необхідно обов'язково враховувати при облаштуванні читацької зони.

А тепер більш детально про те, яким має бути ро­боче місце бібліотекаря? Чи воно повинно бути розраховане на спокійну бесіду з читачем, чи на ко­ротку з ним зустріч, щоб лише телеграфно відпо­вісти на його запитання? Наприклад, стіл для бесі­ди або стійка, що розділяє співбесідників, один з яких (читач) завжди стоїть. Від цього залежить і психологічна установка бібліотекаря на спілкуван­ня з читачем і весь характер такого спілкування.

Спілкування бібліографа з читачами стимулює його активність і вимагає підвищеної уваги протя­гом усього робочого дня, що призводить до психо­логічних перевантажень.

Саме тому робочий простір повинен забезпечу­вати міграцію бібліографа між більш і менш нап­руженими дільницями виробничого процесу, адже саме вона дає змогу змінити обстановку а, по мож­ливості, психологічно його розвантажити. Така за­гальна конфігурація цієї частини читацької зони буде корисною і для читача, і для бібліотекаря.

Дедалі частіше читачі користуються у бібліотеках власними і бібліотечними комп'ютерами. Змінюєть­ся мотивація читачів при виборі алгоритму користу­вання читацькою зоною. Бібліотека, в якій читач звергається до електронного фонду, вимагає від нього вищої концентрації уваги і більшої ініціативності.

Якщо бібліотека за своїми внутрішньою архітек­турою, технічним оснащенням і зручністю корис­тування літературою відповідає побажанням чита­чів або випереджає ці побажання, вони користу­ються нею більш охоче ніж сервісною і завжди віддають їй перевагу.

Цілком очевидна складність проектування біблі­отеки з врахуванням всього різноманіття побажань читачів, їх індивідуальних особливостей, однак неприпустимо розраховувати бібліотечну будівлю на «усередненого» читача. Питання адаптації бу­дівлі до індивідуальних потреб і смаків читачів - це значною мірою питання їх правильної психоло­гічної оцінки і відповідної архітектурної реалізації внутрішнього простору бібліотеки.

Пріоритетною характеристикою бібліотечної бу­дівлі є її висока функціональність. У зв'язку з цим бібліотека повинна проектуватися «зсередини на­зовні». Інша послідовність проектування дуже часто призводить до підпорядкування її функціо­нальності зовнішній виразності будівлі.

Поза усяким сумнівом, наведена вище інформа­ція становить інтерес не тільки для бібліотекарів, а й для тих, хто займається влаштуванням бібліо­течних приміщень, розробляє вимоги до будівниц­тва або реконструкції бібліотечних будівель.

Бібліотечний вісник. - 2010. - № 3. - С. 39-44.

 

 

2 Додаток № 2

Проект новой редакции "Кодекса профессиональной этики российского библиотекаря"

Преамбула: "Настоящий Кодекс является рекомендательным, его применение - дело чести, совести и профессиональной ответственности библиотекаря".

Российский библиотекарь

  • исходит в своей деятельности из убежде­ния, что библиотека является необходимым и важнейшим институтом современного об­щества;

  • участвует в распространении знаний и ин­формации как основы для модернизации и процветания России; способствует своей профессиональной де­ятельностью общественному развитию, со­циальной стабильности и справедливости, руководствуется чувством социальной ответственности;

  • способствует сохранению, развитию и распространению культурного достояния России, всего многообразия национальных культур и языков народов своей страны;

  • в своей профессиональной деятельности стремится к удовлетворению информа­ционных, образовательных, культурных и досуговых потребностей общества и от­дельной личности.

В отношениях с обществом библиотекарь

  • в своей профессиональной деятельности руководствуется профессиональными прин­ципами, а не личными взглядами или пред­почтениями политических и экономических организаций;

  • противостоит любым формам цензуры, за исключением случаев, предусмотренных в законодательстве, и экономическим барье­рам при обеспечении доступа пользовате­лей к информации и знаниям;

  • принимает установленные законом меры по предотвращению использования информации в целях насилия, распространения расовой ненависти и т. п.;

  • способствует позитивному межкультурному диалогу этнических, языковых и культурных групп, представленных в обществе;

  • в отношениях с органами власти, общест­венными организациями и партнёрами стремится к признанию ими социальной значимости библиотек.

В отношениях с пользователями библиотекарь

  • обеспечивает права пользователя на поиск, отбор и получение информации, которая хранится в библиотеке или может быть дос­тупна посредством библиотеки;

  • обеспечивает права пользователя на дос­туп к культурным ценностям в библиотеке и инициирует участие пользователя в куль­турной жизни общества;

  • стремится обеспечить равные права поль­зователей на получение библиотечного обслуживания вне зависимости от их пола, расы, национальности, имущественного или должностного положения, политиче­ских или религиозных убеждений, состоя­ния физического здоровья;

  • способствует социализации личности, фор­мированию гражданского сознания;

  • с уважением относится к личности пользова­теля и его информационным потребностям; обеспечивает высокое качество предостав­ляемых библиотечных услуг;

  • способствует развитию информационных и культурных потребностей пользователя;

  • способствует формированию критического отношения к информации с позиций её дос­товерности и полезности;

  • не допускает рекомендации антинаучных, недостоверных, заведомо ложных материа­лов, сознаёт опасность и вред, который они могут нанести личности и обществу;

  • защищает право пользователя на частную жизнь и конфиденциальность сведений о его информационной деятельности, руко­водствуясь при этом чувством социальной ответственности;

  • предоставляет информацию пользователю в удобном для него формате, разумно при­меняя современные технологии.

В отношениях с коллегами библиотекарь

  • проявляет доброжелательность, уважение и честность;

  • участвует в формировании корпоративной культуры коллектива и следует ей в целях эффективной совместной работы, взаим­ного уважения и товарищеской взаимопо­мощи;

  • способствует профессиональному ста­новлению молодых кадров, вдохновляет их своим примером отношения к работе;

  • соблюдает принцип конфиденциальности личной информации;

  • стремится заслужить свою репутацию профессионализмом, честным трудом и моральными качествами, не прибегает к нечестным приёмам соперничества и карьеризму;

  • не допускает недобросовестного исполь­зования результатов интеллектуальной и творческой деятельности коллег и других членов профессионального сообщества.

По отношению к своей профессии библиотекарь

  • стремится к профессиональному развитию и повышению профессиональной квалифи­кации, культурному самообразованию как неотъемлемым условиям выполнения своей социальной миссии и профессионального долга;

  • прилагает усилия к повышению социально­го престижа своей профессии и признанию ее перспективной роли в информационном обществе;

  • в ходе своей профессиональной деятель­ности не допускает получения личной мате­риальной или иной выгоды за счёт пользо­вателей, коллег, книгопродавцов и других поставщиков товаров и услуг;

  • не совершает поступков, наносящих ущерб престижу библиотечной профессии, заботит­ся о её высоком общественном признании.

Соблюдение Кодекса

Знание и соблюдение Кодекса являются делом чести и совести каждого российского библиотекаря.

РБА проводит работу по пропаганде Кодекса среди библиотекарей.

Совет РБА рассматривает случаи нарушения Кодекса членами РБА, которые нанесли серьёзный ущерб престижу библиотечной профессии.

Проект подготовлен Рабочей группой РБА по разработке новой редакции «Кодекса профес­сиональной этики российского библиотекаря». Тел.:(812) 718-86-08, Факс:(812)310-61-48 E-mail: ref.science@nlr.ru

Библиотека. - 2010. - № 7. - С. 8-9.

Список використаних джерел

  1. Амлінський Л. Бібліотечний комфорт: розкіш чи веління часу / Лев Амлінський // Бібл. вісн. - 2010. - № 3. - С. 39-44.

  2. Барабаш С. Паблік рилейшнз як інструмент маркетингової комунікації бібліотеки / Світлана Барабаш // Вісн. Кн. палати. - 2010. - № 6. - С. 30-32.

  3. Гришина С. М. Чемоданчик Джеймса Бонда, или как заманить в библиотеку взрослого "нечитателя" // Библ. дело. - 2010. - № 13. - С. 20-22.

  4. Ламас А. В. СБО на основе новых информационных технологий / А. В. Ламас // Библиография. - 2010. - № 3. - С. 26-30.

  5. Проект новой редакции "Кодекса профессиональной этики российского библиотекаря" // Библиотека. - 2010. - № 7. - С. 8-9.

  6. Стрішенець Н. Каталог у епоху Google та Amazon / Надія Стрішенець // Бібл. вісн. - 2010. - № 3. - С. 16-27.

  7. Трушина И. Дело чести, совести и ответственности / Ирина Трушина // Библиотека. - 2010. - № 7. - С. 5-7.