Будугай О. Альманах «Ворота в Небо» йде до читачів / Переяславська рада. 2008. – 25 липня. – С. 3.

Ольга Будугай,

керівник літстудії «Дитинець»,

ст. викладач кафедри літератури і методики навчання

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

Альманах «Ворота в Небо» йде до читачів

Творчий порив членів літстудії «Дитинець» і студкорів (студентських кореспондентів) газети «Педагогічні обрії» нашого університету увінчалася виходом у травні 2008 року в друкарні ПП «СКД» альманаху «Ворота в Небо». На його 180-ти сторінках можна знайти біографічні відомості, перші поетичні й прозові спроби 29-ти маловідомих авторів, об’єднаних чотирирічною співпрацею в літстудії «Дитинець», зразки публіцистики трьох студкорів про цікавих людей, а також твори 11-ти авторів-початківців рубрики «Літературна сторінка» газети ДПУ. Частково висвітлена активна творча діяльність колективу бібліотеки ВНЗ. Видання адресоване широкому колу читачів. Охочі можуть знайти альманах у бібліотеках міста. Сподіваємося, він стане в пригоді освітянам, працівникам культури, усім шанувальникам художнього слова не тільки Переяславщини, а й інших куточків України.

З метою допомоги у становленні творчої молоді видання альманаху, присвяченого 1100-літтю першої літописної згадки про Переяслав, щиро підтримали голова міської ради Іван Якименко, його заступники Дмитро Мазоха та Анатолій Хмельницький. Альманах не зміг би дійти до широкого кола читачів і без допомоги спонсорів Сергія Доброскока, Віктора Гриценка, Володимира Лисюченка, Ірини Прісич, Олександра Грибкова, Олександра Пасічника, Любові Чешко. Літстудійці й студкори щиро вдячні за те, що завдяки цим добродіям альманах отримає кожен автор. Наші шановні земляки-спонсори також уможливили одержання альманаху тими шкільними та районними бібліотеками населених пунктів України, де навчалися до вступу в ДПУ ці автори (географія видання охоплює 9 областей).

Приємно, що літстудійці-випускники Оксана Поденко, Аліна Ільницька, Анна Шевченко, Оксана Паламарчук, Євгенія Шамудило вже мають своїх філологічно обдарованих учнів і допомагають їм у творчому зростанні. Окремо треба сказати добре слово про Сергія Литвиненка, який кілька років поспіль був старостою літстудії. Андрій Будугай і Сергій Литвиненко, працюючи в редакції газети «Педагогічні обрії», доклали чимало зусиль для того, щоб скомпонувати зібрані протягом трьох з половиною років твори, зробити їх правки, підібрати фотоматеріали та малюнки, виконати якісну верстку видання, для того, щоб альманах мав свій неповторний вигляд. Окрасою книги стали малюнки художниці Лариси Посух і студента Олександра Прядка, світлини Віктора Сокола, Віктора Куйбіди, Сергія Литвиненка, Сергія Шкріби та ін. Гарно постаралися для виходу альманаху в світ працівники друкарні ПП «СКД» під орудою Сергія та Людмили Мирончуків. Усім цим людям наша щира дяка.

Говорячи про творчу молодь, зазначу, що окрім батьків і викладачів, наших студентів виховує священна Переяславська земля, яка дихає прадавньою історією, промовляє палкими словами мандрівного філософа-митця Григорія Сковороди, генія Тараса Шевченка. Студенти мають змогу черпати натхнення, читаючи твори й безпосередньо спілкуючись з такими майстрами художнього слова як Ніна Гаврилюк, Микола Дубович, Марія Карп’юк, Олег Князенко, Олександр Матвієнко, Наталія Павленко, Олександр Потапенко, Іван Шпиталь, Петро Ярмоленко та інші. Їхні душі плекає мистецька аура міста музеїв із його неповторним національним колоритом і збереженою в стінах ДПУ мовою батьків. Таким багатством не можуть похвалитися столичні навчальні заклади. Не випадково саме Київщину, а не Київ академік Анатолій Погрібний назвав “осереддям України“, коли виступав перед колективом нашого ВНЗ 4 листопада 2005 року. Літстудійцями є жителі Переяславщини Оксана Шеремета, Анна Приходько, Олександр Шакула, Аліна Заверткіна, Сергій Зражевський. Із Переяславом поєднали свою долю Сергій Литвиненко, Валентина Капась, Іванна Невертій, Аліна Ільницька, Юлія Дядюсь та ін. Переважна більшість авторів творів, що ввійшли до альманаху «Ворота в Небо», є саме вихідцями зі столичної області. У цей мистецький вінок гармонійно вплелися й кілька представників самої столиці, сіл і містечок інших областей України.

Про що ж пишуть юні автори? Вони тонко відчувають красу природи, неповторність кожної пори року. Особливо близькою для молоді є тема любові до матері, яка тісно переплітається з любов’ю до рідної домівки, батьківського краю, материнської мови, України. Про це йдеться у творах Анни Шевченко, Ірини Маценко, Євгенії Шамудило, Аліни Ільницької, Юлії Дядюсь, Катерини Кабанець, Олександра Хоптинця, Ольги Березинець, Яни Панасюк, Юлії Заїки, Ліни Каплі, Оксани Шеремети, Наталії Назаркевич та інших.

Творчість молоді віддзеркалює те, що її по-справжньому хвилює. Найбільше проблем у середовищі юних викликає нерозділене або нещасливе кохання. Найчастіше саме воно пробуджує душу юного поета, примушує його братися за ручку, довіряти свої переживання аркушеві паперу. Закоханий поет чи прозаїк прагне передати широку гаму почуттів: від глибокого горя розлуки до апофеозу щастя у взаємному коханні. Імпонує те, що у творах літстудійців простежується не тільки зосередженість на особистих проблемах, а й непідробна тривога за долі інших людей та всього українського народу. Це можна пояснити ще й тим, що ці юні автори – майбутні педагоги.

Літературна студія «Дитинець» була організована з ініціативи завідувача кафедри літератури і методики навчання професора Ганни Токмань у жовтні 2003 року. Її офіційне урочисте відкриття відбулося 9 листопада 2003 року на День української писемності та мови. Із того часу й до сьогодні літстудійці щомісяця (крім сесійного періоду та канікул) збираються на робочі засідання, на яких у процесі доброзичливого спілкування діляться своїми творчими здобутками в поезії та прозі. Тут вони мають змогу почути слушні поради щодо поліпшення змісту й форми своїх художніх текстів, вчаться виразно читати власні твори й допомагати порадами колегам по перу. У передмові до альманаху Ганна Токмань називає студію «братством споріднених душ, гуртом яскравих особистостей, спілкою незалежних у творчості молодих літераторів, школою майстерності».

Із участю літстудійців відбулося немало заходів у стінах альма матер по відзначенню знаменних дат літературно-мистецького календаря, зустрічей з письменниками-земляками. Студенти беруть участь у заходах міського осередку Товариства української мови «Просвіта» ім. Т. Шевченка, у традиційному міському конкурсі читців «Переяславська осінь Кобзаря». Члени літстудії «Дитинець» виступали на заходах, які організовували співробітники НІЕЗ «Переяслав» Валентина Нікітіна у меморіальному музеї Григорія Сковороди та Людмила Набок у меморіальному музеї Володимира Заболотного.

На слова віршів літстудійців створено віночок пісень, які часто виконують під час виступів літстудії барди Андрій Будугай, Олександр Хоптинець, Оксана Шеремета. Твори літстудійців активно друкуються в газеті нашого ДПУ «Педагогічні обрії», з’являються у міських виданнях «Вісник Переяславщини», «Переяславська Рада», «Діловий Переяслав». Упорядники альманаху пропонують увазі читачів перші спроби молодих. У них ще не все досконале, ще є над чим попрацювати. Але є в цих спробах те основне, чого, можливо, інколи бракує письменникам-фахівцям, – щирості, свіжості світосприйняття, багатої палітри почуттів. Вони не пишуть про речі штучні, надумані, плакатні, цинічні, як це часто буває сьогодні в тих, хто віддає перевагу формі, нехтує змістом, забуваючи про гармонію «красивого й корисного».

І нехай багато хто з літстудійців не стане письменником, але творцем уже став кожен із них. Їм відомі солодкі муки роботи над Словом. Вони вже знають, що кожен рядок має вагу, може бути зброєю, якою наносять рани, а може загоїти чиюсь душевну травму. Кожен літстудієць зможе допомогти своїм майбутнім філологічно обдарованим учням роздмухати іскорку таланту в помітний для оточення яскравий вогник, який світитиме наступним поколінням. Майбутній генерації незалежної України потрібні творчі й небайдужі педагоги, здатні бачити прекрасне в буденному, оті Довженкові яскраві зорі в калюжах.