Передмова

Тема історії Запорозького козацтва і його значення для сучасників давно привернули увагу авторів. Основними стимулами до написання тематичного циклу поезій "Козацька літератка" стали святкування 500-річчя Запорозького козацтва й робота в музеях міста Бердянська Запорізької області, де вивчалась і пропагувалась історія січового лицарства.
Автори щиро дякують співцеві козацького краю – запорізькому поету Петрові Ребру – за підтримку ідеї написання "літератки". Написаний протягом 1992-1996 років цикл віршів про січовиків доцільніше було донести до слухачів, глядачів саме зі сцени. З цією метою в 1997 році ми написали сценарій літературно-історичних вечорів, який складався з 7 "сторінок"-мікросценаріїв і передбачав вплетення в його канву 57 поезій "Козацької літератки".
Тридцять віршів із "Козацької літератки" було опубліковано в газеті "Українська мова і література" в 1996 році (№16, С.8). Сам сценарій (але без поезій) уперше побачив світ на сторінках газети "Історія України" в 1997 році (№24, С.10-11). Від освітян України до нас почали надходити листи з проханням вислати збірку поезій "Козацька літератка" в повному обсязі. Ці листи від колег дали зрозуміти, що сценарій і цикл віршів потрібні закладам освіти й культури.
У 1997 році в місті Маріуполі Донецької області автори самотужки видали 125 примірників збірки, до якої входили цикл поезій "Козацька літератка", примітки до нього й сценарій літературно-історичних свят. Ця збірка була розповсюджена в навчальних закладах Запорізького краю. Ми отримали схвальні відгуки й слушні поради щодо вдосконалення цієї праці, за що щиро вдячні колегам. Ці поради були враховані в подальшій роботі над книгою. Доопрацьовані цикл поезій "Козацька літератка", примітки до нього й сценарій свят увійшли до наступної нашої книги "Скарби Приазов'я", яка була надрукована світ у 2001 році в місті Бердянську.
Перша апробація сценарію була здійснена в березні 1996 року самими авторами під час святкування роковин Тараса Шевченка в ЗОШ №1 м. Бердянська. Уже тоді ми зробили висновок, що дітей цікавить ця тема, вони виявляють інтерес і до історичних фактів, і до поезій циклу "Козацька літератка". Так, учні 5-7 класів з великим зацікавленням сприйняли розповідь наукового працівника Бердянського краєзнавчого музею Тетяни Латишевої, яка проілюструвала її картою земель Запорозького Війська Низового й речовим експонатом доби козацтва – шкарною (деталлю козацького човна чайки, знайденою на суходолі, що може свідчити про те, що січовики переносили на руках свої чайки між річками на території сучасної Запорізької області).
Гостями свята стали козаки Бердянського куреня Запорозького козацтва на чолі з курінним отаманом Володимиром Рибалком. Школярі з інтересом слухали звернення козаків до юного покоління, розглядали козацькі клейноди, особливо значок – прапор куреня з мальтійським хрестом як свідченням того, що все Запорозьке Військо Низове входило до складу Мальтійського лицарського ордена. Пісні "Україна", "Хрест", "Церква Покрови" на слова однойменних віршів з "літератки" і музику Андрія Будугая, виконані автором під гітару, підсилили ліричний струмінь вечора.
Педагоги-організатори, класоводи ЗОШ №16 м. Бердянська активно й творчо використовували матеріал збірки під час прийому молодших школярів до лав юних козачат, який організовували до 14 жовтня – Дня Запорозького козацтва.
У жовтні 1999 року сценарій і збірку поезій було апробовано вже в остаточному варіанті в ЗОШ №9 м. Бердянська. Школярам 5-7 класів особливо запам'ятався виступ молодих бердянських козаків із секції спаса під керівництвом Миколи Будника. У серії показових двобоїв хлопці продемонстрували справжню лицарську вправність, розповіли дітям про будні сучасних юних козаків, про нелегкий козацький хліб.
До всіх перелічених заходів шкільні бібліотекарі провели тематичні бібліографічні огляди для школярів. Учителі музики підібрали відповідний музичний матеріал.
"Зустрічі з козаком Андрієм Певним" були спеціально написані для дитячого журналу "Дзвіночок" (м. Рогатин Івано-Франківської обл.). До юного читача дійшла лише перша з них (№2 за 1998 рік). Пропонуємо використати матеріал зустрічей для випуску шкільної стінгазети, альманаху або радіогазети.
У 2007 році вийшло видання "Кришталеві роси: Поетична антологія Київщини", упорядковане бібліотекарями Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. До числа творів цієї антології був долучений увесь поетичний цикл "Козацька літератка".
Автори щиро вдячні науковим співробітникам НІЕЗ "Переяслав" Валерію Мормелю, Миколі Товкайлові, Валентині Лялько за поради та підтримку. Дякуємо за цінні зауваження, враховані в цьому виданні, професорові Сидору Кіралю, професору Ганні Токмань, професорові Миколі Луцюку, доцентові Олександру Колибенку, старшому вчителеві Галині Гоцкало.
Сподіваємось, що твори, написані на священній землі пращурів-січовиків, знайдуть відгук у серцях усіх українців.
Сподіваємось, що твори, написані на священній землі пращурів-січовиків, знайдуть відгук у серцях усіх українців.

Автори

Методичні поради

Важко переоцінити значення доби козаччини для історії та культури нашої Батьківщини. Тема звитяги січових лицарів посідає значне місце в кращих фольклорних зразках, літературно-історичних пам’ятках, творах красного письменства. Вона стала невичерпним джерелом для митців як і періоду козацтва, так і наступних поколінь. Її виховна роль для нащадків підтверджується вже хоча б тим фактом, що в роки тоталітаризму було заборонено розробляти цю тему в усіх сферах духовного життя, а науковці мусили трактувати її в суворо регламентованих межах і розставляти акценти так, як цього вимагала офіційна ідеологія того часу.
Українці змогли знову розкрити для себе раніше замовчувані сторінки історії козацтва в умовах незалежної України. Знайомство з цим героїчним періодом вітчизняної історії і виховання підростаючого покоління на прикладі життя й боротьби січовиків є важливими складовими сучасної етнопедагогіки. Ця звитяжна й дуже повчальна епоха нашої історії дає цінний матеріал для навчально-виховної роботи серед дітей і молоді. Саме з цією метою автори написали цикл поезій “Козацька літератка”, в яких відтворюються основні віхи історії, деталі побуту, звичаїв, походів, особливості віри, освіти степових лицарів України. Слово “літератка” є неологізмом авторів. Воно вживається з метою відрізнити “літератку” від традиційної абетки для дітей: на кожну букву алфавіту у створеному авторами циклі подано одну або кілька поезій.
Спираючись на власний досвід педагогічної, музейної, літературно-краєзнавчої роботи, автори написали сценарій, який містить у собі ряд мікросценаріїв-сторінок історії Запорозького козацтва. У канву цього сценарію органічно ввійшли вірші з поетичного циклу.
Пропонований сценарій може бути використаним в навчально-виховній роботі з аудиторією різного шкільного віку при умові творчого підходу до цього заходу з боку організаторів. Якщо вчителю треба провести свято для козачат, учнів молодшого шкільного віку, ми радимо використати мікросценарії №1 і ті, які ілюструють особливості козацького життя, найбільш доступні для сприйняття цією аудиторією. Кожен педагог, працівник культури повинен врахувати навчальний рівень, досвід і смаки певної вікової групи. Отже, сценарій можна легко скоротити, вилучивши на розсуд організаторів заходу ті його частини-сторінки, які можуть виявитися складними для певної вікової категорії.
Для глядачів середнього шкільного віку радимо провести ряд вечорів, використавши всі сторінки сценарію по черзі чи в тому порядку, який є найбільш оптимальним на думку організаторів.
Це свято доцільно проводити не лише на сценах актового залу, клубу, будинку культури, але й просто неба. Цей захід може бути успішно проведеним за умов, якщо його організатори заздалегідь подбають про оформлене зі смаком оголошення (з попередженням, що на вечорі будуть нагороджені переможці вікторини “Чи знаєш ти добу козацтва?”), про належне художнє й музичне оформлення. Важливо запросити місцевих артистів-аматорів чи використати власні творчі сили для виступів між блоками сценарію.
Пізнавальна цінність свята зросте завдяки розповіді бібліотекаря про книги з тематичної виставки літератури, виступу наукового співробітника музею з демонстрацією відповідних експонатів, представників місцевого куреня Запорозького Коша. Добре, якщо є можливість запросити гостей із секції гопака чи іншого виду бойового козацького мистецтва, які могли б продемонструвати серію показових двобоїв. Варто також включити виступ танцюристів, які можуть виконати гопак. Окрасою зустрічі може стати також спів запрошеного кобзаря або лірника.
Бажано, щоб учасники вечора мали відповідні костюми, макети козацьких святинь-клейнодів або хоча б їх малюнки.
Особливу увагу варто приділити сторінці, присвяченій захисту запорозькими козаками невільників-християн від побусурманення, а також блокові про віру січовиків. Вони вимагають від ведучих і читців серйозного й душевного підходу, щоб і учасники, і глядачі могли всім серцем сприйняти слова ведучих і рядки поезій. Блоки, присвячені розкриттю рис і вдачі, побуту січовиків, вимагають жвавого подання матеріалу, повинні сколихнути зал, підбадьорити глядача. Можна приготувати якусь із козацьких страв і пригостити нею глядачів.
Певних знань і вмінь вимагають блоки, присвячені охороні кордонів, походам, бойовому мистецтву козаків. Глядачі повинні відчути глибину витоків майстерності степових лицарів України, сприйняти образ запорожця в комплексі, цілісно, враховуючи всі його риси. Організатор заходу повинен захопити виконавців змістом і формою вечора, залучити учнів до активної співпраці в ролі ведучих, читців, акторів, танцюристів, співаків, декораторів, звукорежисерів, реквізиторів, костюмерів та ін. Сторінки сценарію можуть стати основою вечора й бути доопрацьованими разом з дітьми, щоб вони відчули себе не тільки виконавцями, але й співавторами заходу. Елемент несподіванки, сюрпризу вносить поява козака Забави (із “Сторінки 4...”), а також кобзаря з хлопчиком-поводирем Михайликом (із “Сторінки 7...”). Ці персонажі за бажанням організаторів можуть бути використані активніше на протязі всього свята.
Глядачі стають учасниками вечора, коли співають разом з артистами, відповідають на питання бліц-вікторини. Вікторину можна провести прямо в залі серед глядачів і попросити вручити нагороди переможцям когось з персонажів або гостей свята. Питання вікторини “Чи знаєш ти добу козацтва?” повинні бути відібрані з урахуванням віку, рівня підготовки, досвіду глядачів.
Тестові завдання є більш складними в порівнянні з питаннями вікторини. Їх доцільно проводити вже в кінці заходу.
Матеріали посібника можуть стати в пригоді на уроках історії, літератури, народознавства.
Автори будуть дуже вдячні колегам за відгуки чи пропозиції, які просять надсилати за адресою:

Ольга Будугай, Андрій Будугай
Кафедра літератури та методики навчання
Інституту мови і літератури ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький ДПУ
імені Григорія Сковороди»,
вул. Омеляна Пугачова, 2
м. Переяслав-Хмельницький-4,
Київська обл., 08404