І.В.Кочін, Д.О.Трошин, В.Л.Курочка, П.І. Сидоренко, Т.М. Гут,

О.М. Акулова, О.О.Гайволя, І.Ф. Шило

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Кафедра соціальної медицини, організації і управління

охороною здоров’я та медико-соціальної експертизи

Запорізької медичної академії післядипломної освіти

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна

Ключові слова:медицина катастроф, надзвичайна ситуація,  екстрена  медична допомога, служба швидкої медичної допомоги.

Вступ. Швидка медична допомога (ШМД) в Україні — є соціально значущою службою та однією з наймасовіших видів медичної допомоги. Служба швидкої медичної допомоги (СШМД) як частина первинної ланки системи охорони здоров’я представлена установами для надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) при невідкладних станах у дошпитальному періоді силами виїзних бригад ШМД.СШМД орієнтована не тільки на транспортування хворого до стаціонару і підтримку життєвих функцій, але й на комплексне та ефективне надання медичної допомоги. Виїзні бригади першими організовують і забезпечують надання ЕМД ушкодженим при різноманітних надзвичайних ситуаціях (НС) [1]. При НС навантаження на СШМД змінюється не тільки кількісно, але й виникають якісно нові завдання, від вирішення яких, зрештою, і залежить ефективність організації та надання ЕМД ушкодженим [5, 6].

Мета дослідження. Обґрунтувати провідні засади організації та діяльності СШМД при наданні ЕМД у надзвичайних ситуаціях.

Матеріали і методи роботи. Дослідженіта проаналізованіматеріали статистичної звітності (за даними річних звітів, ф. № 22 - 76790  нещасних випадків) та показники діяльності СШМДм. Запоріжжя з надання ЕМД при нещасних випадках за з 2007 - 2010 рр. Проаналізовані джерела наукової літератури з організації та надання населенню ЕМД СШМД при різноманітних ушкодженнях в умовах великих міських агрегацій за 2005 – 2010 рр.

Результати досліджень. В умовах виникнення  НС танаявності великої кількості ушкоджених виникає потреба у негайному переході від організації роботи СШМДза принципом «лікар - хворий» до дій за якісно новим принципом «СШМД- контингентушкоджених» з врахуванням медико-санітарних наслідків НС, а також необхідністі координації діяльності СШМД з діяльністю всього спектру аварійно-рятувальних служб Управління МНС Запорізької ОДА, оперативного достатнього ресурсозабезпечення, яке значно перевищує потребу СШМД в умовах повсякденної діяльності [2, 4].

Аналізуючи діяльність роботи СШМД м. Запоріжжя з надання ЕМД при нещасних випадках за 2007 – 2010 рр. приходимо до висновку, якщо в 2007 р. на 1 тисячу населення (‰)  доводилося  23,8±1,2‰  випадків, то в 2008 р. – 22,4±1,4‰ випадків; у 2009 р. – 21,9±1,3‰ випадків;  а  у 2010 р. – 20,3±1,5‰ випадків.  Показник  прибуття (%) виїзних бригад СШМД на місце нещасного випадку (до 15 хвилин з моменту звернення) наступний: 2007 р. – 96,4±4,8%; 2008 р. – 97,8±3,9%; 2009 р. – 98,0±3,1%;  2010 р. – 98,2±3,2%.  За ці ж роки укомплектованість СШМД лікарськими посадами була наступна: у 2007 р. – 95,74±2,1%, в 2008 р. – 96,31±2,4%, в 2009 р. – 97,52±3,1%, в 2010 р. – 98,75±2,9%. Наведені показники доводять,що за чотири роки кількість нещасних випадків в м. Запоріжжі зменшилася на 8,5±0,6%, а з поліпшенням укомплектованості СШМД лікарськими кадрами, покращився показник прибуття виїзних бригад до місця нещасного  випадку [4].

Діяльність СШМД та територіальних підстанцій ШМД в НС регламентується Наказом МОЗ України № 500 [6]. Медичний працівник (диспетчер) з прийому і передавання інформації про виклики з’єднує за допомогою телефонного зв’язку особу, яку повідомляє про виникнення НС та наявність ушкоджених, із старшим лікарем оперативного відділу (диспетчерською). Диспетчерська служба станції ШМД з’ясовує причину, характер і розміри НС, точну адресу і номери телефонів, з яких надходять виклики, номер телефону, з яким в даний момент підтримується зв’язок. Диспетчер на підставі отриманої інформації визначає необхідну кількість бригад ШМД при наявних медико-санітарних втратах, керуючись затвердженими нормативами: при кількості ушкодженихих 3 особи - дві бригади (одна - бригада інтенсивної терапії  (БІТ)); 3 - 5 ушкоджених - три бригади (одна з них - БІТ); 6 - 10 ушкоджених - на кожні 5 осіб - три бригади; понад 50 ушкоджених - на кожні 10 осіб – п’ять бригад [6].

У разі виникнення масових отруєнь (хімічних або харчових), гострих захворювань використовуються наведені нормативи за умов обов’язкового використання відповідних спеціалізованих бригад ШМД [6]. При отриманні повідомлення про виникнення пожежі і відсутності достовірних даних про наявність і кількість ушкоджених станція ШМД направляє до осередку пожежі дві бригади ШМД і лікаря лінійного контролю. Після уточнення даних на місці події за інформацією лікаря лінійного контролю старший лікар оперативного відділу негайно інформує про НС, її особливості, медико-санітарні втрати (або масове раптове захворювання (отруєння))  завідувача підстанції ШМД та інших посадових осіб у відповідності з системою оповіщення [3].

Відповідно з планом попередньої готовності СШМД до роботи у НС в осередок виїжджає відповідальний працівник СШМД для оцінки санітарно-гігієнічної та епідемічної обстановки, визначення кількості постраждалих та характеру їх ушкоджень, ухвалення дій бригад ШМД, висловлення зауважень та покращення організації надання ЕМД щодо діяльності бригад ШМД в осередку НС і передання через диспетчерську службу достовірної інформації до вищестоячого органу управління охорони здоров’я [4].

Диспетчер підстанції ШМД попереджає відповідальних чергових лікарів шпиталів про кількість постраждалих та характер їх ушкоджень у НС, що направляються для екстреної шпиталізації та надання екстреної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги. Диспетчер підстанції ШМД вказує на необхідність (при великій кількості ушкоджених) негайного перепрофілювання приймального відділення шпиталю у приймально-сортувально-діагностичне відділення з забезпеченням його роботи медичними і немедичними працівниками, медичним та санітарно-господарським майном. Диспетчер підстанції ШМД обов’язково здійснює облік ушкоджених в НС шляхом заповнення затвердженої медичної документації. Керівник робіт СШМД в осередку НС (спочатку - лікар першої бригади ШМД, що прибула до осередку; лікар лінійного контролю, одна з керівних посадових осіб СШМД) після прибуття до місця події негайно зв’язується зі штабом з ліквідації наслідків НС і виконує наступні функціональні обов’язки: 1. Визначає місце стоянки санітарних автомашин СШМД і порядок роботи виїзних бригад у осередку НС. 2. Призначає, з числа лікарів, начальника медичного сортувального пункту ШМД і разом з ним визначає місце його розташування у безпосередній, але безпечній близькості від місця події НС (службове приміщення, кінотеатр, їдальня, перукарня, школа тощо). 3. Щільно контактує з керівниками інших аварійно-рятувальних служб, організовує силами міліції оточення місця роботи виїзних бригад і медичного сортувального пункту ШМД.4. Організовує транспортування ушкоджених до медичного сортувального пункту ШМД силами рятувальників і населення. 5. Контролює медичне сортування ушкоджених, організацію і надання ЕМД та підготовку їх до медичної евакуації до приймально-сортувально-діагностичних відділень шпиталів. 6. Керівник робіт СШМД з організації ЕМД в осередку НС залишається на місці події до повного закінчення організації і надання ЕМД, медичної евакуації всіх ушкоджених, періодично інформуючи керівництво СШМД про перебіг подій.

Начальник медичного сортувального пункту ШМД розгортає його і керує роботою медичного персоналу з сортування і надання ЕМД ушкодженим, визначає черговість їх медичної евакуації. Бригади ШМД здійснюють медичне сортування, безпосередню медичну допомогу ушкодженим в передбаченому медичними протоколами об’сязі і транспортування до шпиталів згідно до медичних показань. Лінійна бригада ШМД, яка першою прибуває до осередку НС, негайно розпочинає проводити огляд і медичне сортування ушкоджених, що включає одночасне надання їм ЕМД в обсязі “програми врятування життя, підтримки функцій органів життязабезпечення”. У завдання першої (перших) бригади ШМД, крім того, входять: організація термінових заходів з евакуації ушкоджених, які знаходяться в небезпечній близькості від об’єктів, що загрожують вибухом, займанням, затопленням тощо; проведення мінімального обсягу медичної розвідки разом з розвідкою інших аварійно-рятувальних служб в осередку НС з метою орієнтовного визначення кількості ушкоджених і основного характеру ушкоджень; визначення місць для розгортання медичних сортувальних пунктів ШМД, захищених від дії несприятливих метеорологічних факторів та інших чинників НС; встановлення негайного та постійного зв’язку з диспетчером СШМД [1].

Інтереси охорони здоров’я населення при НС вимагають забезпечення оптимальної взаємодії всіх учасників надання ЕМД, реалізації єдиної доктрини лікувально-діагностичного процесу, адекватного послідовного покрокового його відтворення за вертикаллю та горизонталлю у діяльності лікувально-профілактичних закладів, в першу чергу, приписаних до Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України [2].

ВИСНОВКИ

1. При виникненні НС необхідно оперативно перевести організацію роботи СШМД за принципом «лікар – контингент уражених».
2. Силами СШМД організувати і визначити на безпечній відстані від осередку НС місце розташування медичного сортувального пункту ШМД.
3. Провести перепрофілювання приймальних відділень шпиталів у приймально-сортувально-діагностичні відділення та забезпечити їх медичними і немедичними працівниками, медичним та санітарно-господарським майном.

4.      Виявлено зниження показників нещасних випадків з 23,8±1,2‰  в 2007 р. до 20,3±1,5‰ у 2010 р. Позитивну якісну зміну показника своєчасного прибуття виїзних бригад ШМД до місця нещасного випадку (до 15 хвилин з моменту звернення) з 96,4±4,8% в 2007 р. до 98,2±3,2% в 2010 р. слід пояснювати поліпшенням укомплектованості СШМД лікарськими посадами з 95,74±2,1% в 2007 р. до 98,75±2,9% в 2010 р.

ЛІТЕРАТУРА

1. Деревянко С.А. Организация скорой и неотложной медицинской помощи [учебник] / С.А. Деревянко - М.: Медицина, 2008. - 361 с.

2. Кочін І.В. Медицина катастроф: Виробниче видання / І.В. Кочін, Г.О. Черняков,                  П.І. Сидоренко. -  За ред. проф. І.В. Кочіна. - К.:  Здоров’я, 2008. - 724 с.

 3. Кочін І.В. Організація сучасної системи оповіщення населення України при надзвйчайних ситуаціях // І.В. Кочін, С.В. Гелдаш, В.М. Ільїна та ін. // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - № 3. - С. 162 -166.

4. Трошин Д.О. Оптимізація  роботи  служби  швидкої  медичної допомоги  в  зоні надзвичайних  ситуацій / Д.О. Трошин, І.В. Кочін, О.М. Акулова та ін // Актуальні питання медичної науки та практики: Збірник наук. праць. – Вип. 77. – Т. 2. - Кн. 2. - Запоріжжя: ЗМАПО, 2010. – С. 265 – 270.

5. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова. «Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року» від 5 листопаду 2007 р. № 1290.

6. Україна. МОЗ. Наказ. «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні» від 29.08.2008 р. № 500.

SUMMARY

OPTIMIZATION OF GRANT  URGENT MEDICARE  AT EXTRAORDINARY SITUATIONS

I.V.Kochin, D.O.Troshin, V.L.Kurochka, P.І.Sidorenko, Т.M.Gut,

O.M.Akulova, O.O.Gajvolya, I.F.Shilo

At   loading on the system of  ambulance changes not only in number, there are high-quality new tasks, from the decision of which in the end and efficiency of medicare  depends. Exemplary norms are resulted for controller of the station  on determining the amount of departure brigades at CHS.

Keywords: medicine of catastrophes, extraordinary situations, urgent medicare, service a medical first-aid.