І.В. Кочін, О.М. Акулова, П.І. Сидоренко, Т.М. Гут, Д.О. Трошин,

І.Ф. Шило, О.О. Гайволя, В.Л. Курочка

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Кафедра соціальної медицини, організації і управління

охороною здоров’я та медико-соціальної експертизи

ДЗ «Медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна

         Ключові слова: надзвичайна ситуація, санітарно-гігієнічний захід, організація, проведення, небезпечна хімічна речовина.

         Вступ.У промисловості багатьох країн широко застосовуються десятки тисяч хімічних сполук, які являють собою небезпечні хімічні речовини (НХР). Так, на території України розміщено понад 1300 об’єктів, на яких зберігають чи використовують у виробництві понад 283 000 т НХР, у т.ч. 98 000 т хлору, 178000 т аміаку [2]. Техногенні аварії з медико-санітарними наслідками на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) нерідке явище, які супроводжуються також виникненням різноманітних санітарно-гігієнічних наслідків. Перш за все це пов’язано з забрудненням об’єктів навколишнього природного середовища (повітря, води, ґрунту) і впливом НХР на людей, які опинились в зоні аварії.В постанові КМУ від 11 липня 2001 р. за № 827  «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф» [7], в законі України від 24 червня 2004 р. № 1859-IV «Про правові засади цивільного захисту» визначене як провідне завдання Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України - "… участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій". В даний час органи Управління охорони здоров’я мають науково обґрунтовані рекомендації щодо вирішення окремих санітарно-гігієнічних завдань [5], проте досі не визначені особливості організації та принципи проведення комплексів санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях (НС) з викидом НХР, немає єдиних підходів до їх оцінки та недостатньо відпрацьовані практичні навички їх проведення і в незадовільному стані знаходиться  матеріально-технічне забезпечення (прилади, спеціально обладнаний транспорт тощо).

         Мета дослідження. У зв’язку з тим, що  навчально-методична література з предметної області медицини катастроф недостатньо висвітлює цю тематику, а у відомчих нормативно-правових документах стосовно діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби (ДСЕС) України, як провідної ланки реалізації цих завдань в умовах НС, ці специфічні завдання  висвітлені недостатньо,  то метою дослідження є обґрунтування організації і систематизація наукових принципів проведення санітарно-гігієнічних заходів серед населення у НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища у відповідності до фаз ліквідації медико-санітарних наслідків техногенної аварії на ХНО.

         Матеріали і методи дослідження. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, законодавчих та нормативно-правових актів із застосуванням методології екстраполяції результатів аналізу досвіду подолання медико-санітарних наслідків НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища в України та в інших державах.

         Результати дослідження та їх обговорення. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення та територій при НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища включає комплекс організаційних заходів та практичних функцій, спрямованих на попередження, зниження ризиків і ліквідацію несприятливих медико-санітарних і санітарно-епідеміологічних наслідків хімічних аварій. У перші години НС фахівці ДСЕС, включаючи гігієністів і токсикологів, направляються до осередку НС, для участі в проведенні хімічної розвідки [1, 5]. Хімічна розвідка передує проведенню комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів і здійснюється для визначення масштабів та окреслення меж осередку НС, характеристики санітарно-гігієнічної обстановки в зоні НС і завершується узагальненою оцінкою санітарно-гігієнічної та епідеміологічної обстановки в зоні ураження (сприятлива, нестійка або несприятлива) та  розробкою комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо локалізації і ліквідації  наслідків  НС. Згідно даним наукової літератури [4], роботи з ліквідації наслідків НС розділяють на чотири фази (етапи): фаза аварійно-рятувальних робіт; фаза відновлювальних робіт;  фаза стабілізації ситуації; фаза реабілітації населення та території. Розробка та реалізація комплексів санітарно-гігієнічних заходів у районах НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища потребують диференційованого підходу до планування та запровадження в залежності від фази НС.

У фазі аварійно-рятувальних робітнеобхідно забезпечити відповідні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні умови проживання людей в зоні НС, відселеного населення, особового складу задіяних аварійно-рятувальних служб, їх медичне та протиепідемічне забезпечення. При НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища уцій фазінеобхідно забезпечити  першочергове проведення  наступних заходів:

1. Нагляд за системою водопостачання і каналізування, забезпечення особового складу аварійно-рятувальних служб і населення доброякісною питною водою. При неможливості централізованого водопостачання вирішуються питання щодо організації її підвозу до аварійної зони, забезпечення особового складу індивідуальними засобами знезараження води, вибору джерела питної води, дозволу на використання автотранспорту, узгодження пункту миття та дезінфекції цистерн, контролю якості хлорування води та якості її бактеріологічних показників.

2. Нагляд за системою доброякісного харчування, зберігання,  транспортування  та  реалізації  харчових продуктів і продовольчої сировини.  На об’єктах харчової промисловості організуються заходи, які унеможливлюють  інфікування продуктів харчування. Відводяться місця для  тимчасових пунктів харчування, прилавків роздачі їжі, з їх санітарно-гігієнічним та протиепідемічним упорядкуванням, встановленням режиму миття та дезінфекції. 

3. Нагляд завикористанням медичним персоналом ДСМК і аварійно-рятувальних служб засобів індивідуального захисту при роботі в осередку та при контакті з ураженими стійкими НХР, які не пройшли дегазації.

4. Нагляд запроведенням ураженим часткової санітарної обробки безпосередньо в осередку НС та повної – під час шпиталізації.

5. Нагляд за розміщенням аварійно-рятувальних формувань, евакуйованого населення в пунктах його збору, дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог на шляхах медичної евакуації, в місцях і приміщеннях тимчасового перебування евакуйованого населення, в ізоляторах для розміщення інфекційних хворих.

6. Нагляд за банно-пральним обслуговуванням особового складу аварійно-рятувальних служб та населення в місцях їх тимчасового розселення.

7. Нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог під час знезараження сміття, очищенням території НС і похованням загиблих, а також за станом здоров’я особового  складу бригад, які виконують роботи з очищення.

8. Нагляд за проведенням дератизаційних, дезінсекційних та дезінфекційних заходів на шляхах медичної евакуації і приміщень тимчасового перебування евакуйованого населення.

         У даній фазі також визначаються обсяги необхідних робіт, потреба в матеріально-технічному їх забезпеченні, необхідність в залученні додаткових сил і засобів ДСМК, розробляється санітарно-гігієнічний прогноз розвитку НС.

         У фазі відновлювальних робітнеобхідно відновити функціонування систем життєзабезпечення, параметрів діяльності соціальної інфраструктури, навколишнього середовища, житла, водопостачання, харчування та санітарного  благоустрою в населених пунктах до безпечних рівнів для забезпечення повернення евакуйованого населення. Це можливо за результатами контрольних перевірок об’єктів життєпостачання з комплексними санітарно-епідемічними та лабораторними дослідженнями цих об’єктів. Слід завершити  дезінфекційні, дезінсекційні та дератизаційні заходи, санітарну очистку територій і домоволодінь, колодязів, вигребів, гноєсховищ, відновити цілісність сміттєзвалищ, худобомогильників, складів агрохімічних речовин тощо. Дотримуються жорсткі заходи щодо виконання санітарного законодавства на потенційно небезпечних об’єктах, активізується  санітарно-просвітницька  робота серед населення.

Роботи у фазі стабілізації ситуаціїнатериторіях, що зазнали впливу НС, повинні забезпечити відновлення середовища життєдіяльності людини до показників, які були до техногенної аварії.При НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища уцій фазі необхідно провести лабораторно-інструментальні та біологічні дослідження змін, що відбулися у різноманітних середовищах екосистеми внаслідок тривалого впливу НХР, а також звести до мінімуму віддаленні негативні наслідки НС для здоров’я населення. Роботи у фазі стабілізаціїпередбачають якісний санітарно-гігієнічний моніторинг довкілля та ХНО. Систематичність цього моніторингового спостереження, своєчасність отримання інформації, її об’єктивний аналіз з проведенням оперативних адекватних дій дозволять  запобігти негативним санітарно-гігієнічним змінам території, постраждалої внаслідок НС,  та відновити  життєдіяльність населення до показників, що були  до техногенної аварії. На цьому етапі вкрай важлива комп’ютеризація  інформаційного забезпечення санітарно-гігієнічного нагляду, дієвість лабораторної служби ДСЕС, належний контроль і управління процесами виконання запропонованих комплексів санітарно-гігієнічних заходів.

Роботи уфазі реабілітації населення і території  повинні базуватися на науково-обґрунтованих рекомендаціях щодо запобігання віддалених негативних змін стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки проживання населення. Роботи з метою вдосконалення та корегування комплексів санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів, а також мінімізації віддалених негативних наслідків  НС для здоров’я населення будуть ефективні за умови щільної співпраці із НДІ з питань екології та гігієни (інститутом  екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, інститутом гігієни та медичної екології  ім. О.М. Марзеєва  тощо).

Ліквідація санітарно-гігієнічних наслідків НС потребуватиме певного часу, значних сил і засобів, залучення до цієї роботи всіх формувань та закладів ДМСК з провідною функцією ДСЕС МОЗ України, інших аварійно-рятувальних служб (МВС, МНС) та є необхідним складовим відновлення здоров’я і життєдіяльності постраждалого населення при несприятливому впливі шкідливих факторів НС звикидом НХР та забрудненням навколишнього середовища [6]. Основними науковими принципами організації та проведення комплексів санітарно-гігієнічних заходів  при НС  з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища повіни бути: 1.Своєчасність проведення. 2.Єдиний підхід щодо їх організації та проведення. 3.Відповідність змісту та обсягів комплексів санітарно-гігієнічних заходів санітарно-гігієнічній обстановці та фазам виконання аварійно-рятувальних робіт з ліквідації медико-санітарних наслідків НС. 4.Комплексність проведення заходів з участю всіх ланок ДСМК та ДСЕС. 5.Спадкоємність та послідовність.

ВИСНОВКИ

1.Розробка та запровадження комплексів санітарно-гігієнічних заходів у районах ліквідації медико-санітарних наслідків НС з викидом НХР та забрудненням навколишнього середовища потребують диференційованого підходу фахівців до їх планування та  виконання  з урахуванням фази розвитку НС.

2. Проведення комплексів санітарно-гігієнічних заходів згідно до розроблених та науково обгрунтованих принципів забезпечить зменшення медико-санітарних втрат серед ураженого населення, особового складу аварійно-рятувальних служб,  в тому числі серед медичних формувань ДСМК та ДСЕС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кочін І.В. Підготовка формувань та закладів Державної служби медицини катастроф до роботи у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. / І.В.Кочін, Г.О.Черняков, Н.В.Баранова, В.З.Бурлай / Під ред. д.мед.н. І.В.Кочіна -  Запоріжжя: ЗДІУЛ,  2000. - 128 с.

2. Кочін І.В. Діяльність Державної служби медицини катастроф у разі ураження населення небезпечними хімічними речовинами: Навч. посіб. / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Сидоренко та інш. / За ред. докт. мед. наук, професора І.В. Кочіна. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2005. - 416 с.

 3. Кочін І.В Медицина катастроф: Виробниче видання/І.В.Кочін, Г.О.Черняков, П.І.Сидоренко / За ред. проф. І.В. Кочіна - К.: Здоров’я, 2008. - 724 с.

4. Рощін Г.Г. Правове та нормативне забезпечення реагування закладів охорони здоров’я на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру  / Г.Г. Рощін, М.М. Корнієнко, В.О. Волошин  та інш. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. – 2003. - № 2. - С.54 - 59.

5. Україна. Закон. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя  населення» від  24 лютого 1994 р.  №  4005-XII.

6. Україна. Закон. «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08 червня 2000 р. № 1809-III.

7. Україна. Постанова  Кабінету  Міністрів  «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф»  від 11  липня  2001 р. № 827.

SUMMARY

FEATURES OF ORGANIZATION AND PRINCIPLES OF LEADTHROUGH OF SANITARY-HYGENIC MEASURESAT EXTRAORDINARYSITUATIONS WITH TROOP LANDING OF HAZARDOUS CHEMICAL SUBSTANCES

I.V.Kochin, O.M.Akulova, P.І.Sidorenko, Т.M.Gut, D.O.Troshin,

I.F.Shilo, O.O.Gajvolya, V.L.Kurochka

Hygiene measures in the areas of emergency situations involving chemical complication requiring a differentiated approach in planning and implementation phase of an emergency.

Key words: emergency, hygienic measure, organization, conduction, hazardous chemical substances.