Вы здесь

наукове обґрунтування місця, принципів та функцій державної служби медицини катастроф у загальнодержавній системі україни з протидії тероризму

О.М. Акулова, І.В. Кочін, І.Ф. Шило, О.О.Гайволя, Д.О.Трошин

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

 

         Тероризм став реальним  явищем у сучасному світі. Різні його прояви усе більше загрожують безпеці багатьох країн і їх громадян, спричиняють величезні політичні, економічні й моральні втрати, чинять  психологічний тиск на  людей, забирають людські життя. У зв’язку зі зростаючою загрозою тероризму у  світі та в Україні  головною умовою безпеки населення на сучасному етапі стає здатність держави й державних структур запровадити заходи з протидії терористичній загрозі із чітким визначенням організаційної та функціональної ролі кожної з структур у її здійсненні. Правову основу боротьби з тероризмом в Україні становлять Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом від 1977р., Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р.№ 638, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ), а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України. Державна служба медицини катастроф (ДСМК) України  на сучасному етапі розбудови національної системи протидії тероризму – це система державних лікувально-профілактичних та науково-дослідних закладів, яка функціонує у відповідному правовому полі. Однак, поглиблення інтеграції нормативно-правових баз боротьби з тероризмом диктує необхідність розробки та удосконалення організаційних, нормативно-правових, соціально-економічних, управлінських і матеріально-технічних механізмів діяльності ДСМК України.

В зв’язку з цим метою дослідження є обґрунтування місця, принципів та функцій ДСМК у загальнодержавній  системі України з   протидії  тероризму. Проведений аналіз даних світових та вітчизняних джерел наукової інформації стосовно стану тероризму та його медико-санітарних наслідків покладено в основу матеріалів проведеного дослідження. Теоретико-методологічною основою проведеного аналізу є  системний підхід з використанням методів структурного аналізу систем, аналогії та порівняння, екстраполяції результатів аналізу досвіду діяльності ДСМК України та світових служб  екстреного медичного реагування при терористичні акти.

         Загальнодержавну систему протидії тероризму в Україні на законодавчому рівні визначає законУкраїни «Про боротьбу з тероризмом»від 20 березня 2003 р.№ 638.Організація протидії тероризму в Україні, забезпечення необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України (КМУ) та Службою Безпеки України (СБУ), які є головними органами у загальнодержавній системі боротьби з терористичною небезпекою. Для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництвом силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при СБУ або координаційною групою відповідного регіонального органу СБУ. До участі у здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, у межах своєї компетенції  залучаються у разі необхідності різні Міністерства  та відомства, у тому числі МОЗ України. Врахуючи, що сили і засоби ДСМК входять до переліку сил і засобів єдиної державної системи України з попередження та ліквідації наслідків  надзвичайних ситуації техногенного та природного характеру, а також наслідків при здійсненні терористичних актів, медичну підсистему МОЗ України з надання екстреної медичної допомоги постраждалим формує ДСМК України. ДСМК України на сучасному етапі її розвитку – це чітко структурована система державних установ та науково-дослідних закладів центрального та територіального рівнів, які функціонують у відповідному правовому полі. Формування ДСМК  підпорядковуються керівництву Антитерористичного центру, взаємодіють з іншими немедичними відомствами, а також взаємодіють між собою.

         Принципи діяльності загальнодержавної  системи   протидії тероризму також визначає законУкраїни «Про боротьбу з тероризмом»від 20 березня 2003 р.№ 638.Ці основні принціпи повинні бути провідними щодо діяльністі ДСМК з протидії тероризму, а тобто: національна безпека (стратегічної метою організації боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами є національна стабільність та безпека); державна пріоритетність(встановлення державної єдиноначальності в  керівництві   силами   і   засобамисистеми   протидії тероризму); превентивність (пріоритетність захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності); адекватность дій загрозі терористичного акту (комплексне використання правових,  політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей, спрямованих на мінімізацію наслідків терористичної діяльності); диференційованість дій перед загрозою та при здійсненні терористичного акту (диференційованость та адекватність дії при запобіганнї, припиненнї та ліквідації терористичного акту).

         Функції, цілі та завдання кожної  з державних підсистем законодавчо регламентовані  у нормативно-правових актах, у тому числі функції ДСМК законодавчо визначені у  «Положенні про Державну службу медицини катастроф», затвердженому постановою КМУ України від 11.07.2001 р.   № 827 та  у «Регламенті реагування закладів охорони здоров’я на виникнення  надзвичайних  ситуацій», затвердженому наказом  МОЗ України  від 26.12.2002 р. № 493. Однак, аналіз досвіту ліквідації наслідків терористичних актів в Україні та світі свідчить, що проблеми  реагування всіх державних структур на виникнення надзвичайних ситуацій при терористичних актах вимагають детальної регламентації. Потрібен державний регламент в Україні, який, базуючись на діючій державній правовій та нормативній базі кожного міністерства та відомства, конкретизує організацію та взаємозв’язок комплексу провідних заходів при терористичних актах щодо реагування різних категорій і рівнів закладів в  їх міжгалузевому та міжвідомчому зв’язку: порядок введення сил, розгортання об’єднаних ешелонованих угруповань, використання матеріально-технічних резервів та особливостей інформаційного забезпечення міжгалузевих сил. Державний регламент, тобто комплексна система державних міжгалузевих та міжвідомчих нормованих заходів при терористичних актах, повинно забезпечити якісне і оперативне управління силами і засобами загальнодержавної системи  протидії тероризму, у тому числі швидке та гнучке реагування керівництва і формувань ДСМК на зміну оперативної медико-санітарної  обстановки згідно з державною концепцією забезпечення антитерористичних операцій.

Проведене дослідження довело, що:

1. Національна система протидії тероризму – це чітко організована система державних установ та відомств, медична підсистема екстреної медичної допомоги якої представлена  ДСМК України.

2. Загальнодержавні принципи протидії тероризму повінни бути провіднимі щодо  діяльністі ДСМК з цього напрямку.

3. Функції, цілі та завдання ДСМК України, як медичної підсистеми національної системи протидії тероризму, законодавчо та нормативно регламентовані.

4. Потрібна підготовка та впровадження нормативно-правового регламенту щодо  взаємозв’язку  всіх підсистем загальнодержавної системи протидії тероризму, а також  комплексу державних міжгалузевих та міжвідомчих  заходів при ліквідації терористичних актів, що  дозволить оптимізувати національну систему протидії тероризму.