Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту тамедицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та

безпеки життєдіяльності Запорізької області

к.м.н. Д.О. Трошин, д.м.н., проф. І.В. Кочін, О.О. Гайволя,

к.м.н., доцент О.М. Акулова, І.Ф. Шило, В.М. Ільїна

         Аналіз існуючої законодавчої та нормативно-правової бази України, яка забезпечує оптимальне планування, організацію і управління зв’язком та оповіщенням на випадок загрози або виникнення надзвичаних ситуацій (НС) техногенного та природного походження, процесу впровадження «Комплексної програми розвитку системи зв’язку, оповіщення та інформації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2004-2010 рр.», виявив основні законодавчі, організаційні та технічні принципи інформування та оповіщення працівників та населення при виникненні НС на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО). З цього випливає необхідність: завчасного створення та підтримки у постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення; використання телекомунікаційних мереж загального користування, відомчих телекомунікаційних мереж, а також телекомунікаційних мереж підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності та підпорядкування, мереж загальнодержавного та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання інформації; організаційно-технічного з’єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО) та об’єктах підвищеної небезпеки (ОПН); організаційно-технічної інтеграції територіальних систем централізованого оповіщення і систем раннього виявлення НС та оповіщення населення у разі їх виникнення; створення та підтримання у робочому стані автоматизованих систем контролю за станом техногенної безпеки ОПН і оповіщення населення у разі загрози та виникнення НС; встановлення та підтримання в постійній готовності у містах, інших населених пунктах, а також місцях масового перебування людей, сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло. З урахуванням рівня і характеру НС система оповіщення цивільного захисту (ЦЗ) організується із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення; локальних та об’єктових систем оповіщення.

У ході виконання «Комплексної програми розвитку системи зв’язку, оповіщення та інформатизації МНС України на 2004 - 2010 рр.», затвердженої розпорядженням КМУ від 4 березня 2004 р. № 109-р, МНС Українизатверджено типовий проект «Регіональна автоматизована система централізованого оповіщення (РАС ЦО) «Сигнал-ВО». Здійснення реконструкції РАС ЦО «Сигнал-ВО» відповідно до рекомендацій, викладених у типовому проекті, можливе за умови вирішення: створення оновленої нормативно-правової бази організації оповіщення в системі ЦЗ; розробки нової програми реконструкції з уточненням термінів її реалізації; уточнення джерел фінансування програми та їх орієнтовних розмірів; затвердження на державному рівні специфікації обладнання, необхідного для будівництва РАС ЦО «Сигнал-ВО» з встановленими термінами гарантованої експлуатації; організація фінансового і технічного забезпечення з утримання (обслуговування) збудованої системи оповіщення; визначення виробника - постачальника обладнання на весь період експлуатації РАС ЦО «Сигнал-ВО».

У разі виникнення НС на ПНО оповіщення населення (яке проживає поряд) шляхом задіяння територіальної системи, за експертною оцінкою дослідників, є дуже проблематичним. Адже в територіальній системі майже неможливо виділити необхідну ділянку, яка потрібна для оповіщення безпосередньо в зоні ПНО. У цьому випадку оповіщається цілий район або місто, що є недоречним, як за часом, так і наслідками (можливе виникнення негативних емоцій, паніки). В цих умовах найбільш ефективною є організація оповіщення населення безпосередньо черговим диспетчером об’єкта самого підприємства. Зона відповідальності (зона дії) в локальній системі оповіщення для ХНО становить 2,5 км. Якщо такий об’єкт побудовано за межами населеного пункту, то оповіщення  населення селища здійснюється засобами радіовузла самого об’єкта. Для більш оперативного оповіщення населення, яке мешкає в зонах можливого ураження навколо ХНО Запорізької області, побудовані локальні системи оповіщення (ЛСО), які залучаються за рішенням керівників (начальників ЦЗ) цих об’єктів.

Щоб оперативно сповіщати населення про аварії на АЕС, ХНО, гідровузлах та інших ОПН, де особливо велика ймовірність виникнення НС, у цей час створюються локальні системи оповіщення (ЛСО). З їхньою допомогою можна вчасно сповіщати не тільки працівників цих об’єктів, але й керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, що перебувають поблизу, а також населення, що потрапляє до зони можливого хімічного і радіаційного  забруднення, руйнування, катастрофічного затоплення. Можливі межі таких зон,  визначаються у плановому порядку заздалегідь. Усі підприємства, установи й населені пункти об’єднуються в самостійну територіальну систему оповіщення.

Разом з тим ЛСО, хоч є самостійними, але в той же час є частиною територіальної системи централізованого оповіщення населення. Головна перевага ЛСО у їх можливостях оперативного оповіщення населення, яке в умовах НС вкрай необхідне. У критичній ситуації черговий диспетчер (змінний інженер) самостійно приймає рішення і негайно подає сигнал. Спочатку він включає сирени об’єкта й прилеглого житлового масиву, звук яких означає сигнал "Увага всім!". Потім подається мовна інформація, що пояснює порядок дій працівників ОПН і населення в обстановці НС. Для попередження населення можуть застосовуватися рухливі звукопідсилювальні станції. ЛСО повинна включатися дуже швидко, щоб інформація про загрозу шкідливого впливу чиників НС надійшла до працівників ОПН і населення заздалегідь, ще до підходу хмари зараженого повітря небезпечної хімічної речовини (НХР), хвилі прориву, радіації, щоб був час для виконання заходів захисту та евакуації. Крім технічної сторони справи ЛСО у критичній ситуації багато що залежить від вправності та своєчасності дій чергового диспетчера (змінного інженера), компетентності та відповідальності чергового персоналу ПНО, тобто людського чинника. Треба швидко, майже миттєво відповідальним особам оцінити обстановку і негайно включити ЛСО - це головна вимога до чергового диспетчера (змінного інженера) який чергує на диспетчерському пункті. На кожний випадок НС місцеві органи влади спільно зі штабами по справах НС розробляють варіанти текстових повідомлень, наближені до специфічних умов території. Вони заздалегідь прогнозують (моделюють) можливі природні та техногенні НС. Тільки після цього може бути складений текст повідомлення, відповідний до реальних умов. Наприклад, відбулася аварія на ХНО. Яку інформацію повинно одержати населення? Можливий такий варіант: "Увага! Говорить штаб по справах НС міста (області). Громадяни! Відбулася аварія на хімічному комбінаті з викидом хлору - сильнодіючої отруйної речовини. Хмара зараженого повітря поширюється в напрямку  (вказати, куди саме). У зону хімічного зараження потрапляють (іде перерахування вулиць, кварталів, районів). Населенню, що проживає на вулицях (вказується, яких), із приміщень не виходити. Закрити вікна і двері, зробити герметизацію помешкань. У підвалах, нижніх поверхах не укриватися, тому що хлор важче повітря в 2, 5 рази (стелиться по землі) і заходить в усі низинні місця. Населенню, що проживає на вулицях (вказується, яких), негайно залишити житлові приміщення, установи, підприємства і виходити в райони (перелічуються, які) і вказується маршрут пересування. Перш ніж виходити, надягніть ватно-марлеві пов’язки, попередньо змочивши їх водою або 2 % розчином питної соди. Повідомте про це сусідів. Надалі дійте відповідно до вказівок штабу з ліквідації НС". Подана інформація повторюється декілька раз і триває приблизно 5 хв.