Наукове обгрунтування організаційних принципів і першочергових завдань державної санітарно-епідеміологічної служби україни при роботі в надзвичайних ситуаціях
І.В. Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, Д.В. Ількаєв, І.Ф.Шило,
П.І. Сидоренко, Т.М.Гут
Запорізька медична академія післядипломної освіти
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Надзвичайні ситуації (НС) техногенного і природного походження супроводжуються погіршенням санітарно-гігієнічної і протиепідемічної обстановки в районі катастрофи, що зумовлює необхідність постійної готовності Державної санітарно-епідеміологічної служби (ДСЕС) України, як функціональної підсистеми Державної служби медицини катастроф (ДСМК), до проведення санітарно-епідеміологічного нагляду за станом здоров'я населення і зовнішнього середовища в районі НС.
Мета роботи. Науково обґрунтувати організаційні принципи і першочергові завдання ДСЕС України при ліквідації наслідків надзвичайних ситуаціях.
Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети проведено аналіз та експертна оцінка нормативно-правових актів у сфері санітарно-епідеміологічного нагляду, цивільного захисту населення і медицини катастроф за період 1998-2008 рр.
Отримані результати.Спеціалізовані формування ДСЕС України призначені для організації і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при НС. Формування створюються на базі департаменту Державного санітарно-епідеміологічного надзору, протичумних установ, науково-дослідних інститутів епідеміологічного і санітарно-гігієнічного профілю, санітарно-епідеміологічних станцій всіх рівнів і категорій. Використання санітарно-епідеміологічних установ і формувань визначається планом медичного забезпечення, характером діяльності населення, санітарно-епідеміологічною обстановкою, що конкретно складається, і здійснюється на основі єдиних організаційних принципів, головними з яких, на нашу думку, є: державний характер, постійна готовність і мобільність сил та засобів служби; єдиний підхід до організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед постраждалого населення; диференційований підхід в організації діяльності служби, формування сил і засобів з урахуванням регіональних особливостей ураження; відповідність змісту і обсягу заходів санітарно-епідеміологічній обстановці в осередку НС; участь всіх ланок ДСЕС при організації і проведенні екстрених санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів; організація взаємодії служби з іншими зацікавленими відомствами; наближення сил і засобів до районів катастроф та постраждалого населення; зосередження основних зусиль, сил і засобів на підтримку санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і найбільш значущих об'єктів народного господарства.
Найбільш загальними пріоритетними напрямами діяльності санітарно-епідеміологічних закладів і формувань при виникненні НС, на нашу думку, повинні бути: санітарно-епідеміологічна оцінка придатності джерел питного водопостачання; визначення безпеки споживання продуктів харчування в осередку катастрофи; контроль санітарного стану місць живлення, пунктів надання допомоги постраждалим, місць розміщення населення і шляхів його евакуації; контроль чисельності гризунів, організація дератизаційних заходів; участь в проведенні радіологічної, хімічної і санітарно-епідеміологічної розвідки; узгодження питань щодо санітарного очищення осередків катастрофи (поховання загиблих, вивіз нечистот тощо); координація дій з представниками штабу з ліквідації НС, службою з питань інформування населення про небезпеки в осередку катастрофи; регулярне інформування штабу з ліквідації наслідків НС про виконану роботу і обстановку, що складається; контроль за дотриманням санітарних правил, гігієнічних нормативів і норм на об'єктах, в першу чергу, на об'єктах підвищеного ризику; організація і здійснення контролю за санітарно-епідеміологічною обстановкою, виявлення причин і умов виникнення інфекційних, паразитарних і масових неінфекційних захворювань в осередку ураження, прогнозування ситуації; контроль за проведенням специфічної і неспецифічної профілактики інфекційних захворювань; вироблення пропозицій і визначення режиму роботи ЛПЗ, об'єктів економіки, крамниць, їдалень, комунально-побутових установ, водопровідних станцій; встановлення послідовності і обсягу першочергових протиепідемічних заходів щодо знезараження території і санітарної обробки населення.
Таким чином, впровадження розроблених наукових підходів до визначення організаційних принципів і першочергових завдань ДСЕС України дозволяє спеціалізованим формуванням служби своєчасно, ефективно та якісно ліквідувати несприятливі санітарно-епідеміологічні та санітарно-гігієнічні наслідки НС.
- 3036 просмотров