Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

Д.В. Ількаєв,  д.м.н. І.В. Кочін, к.м.н. О.М. Акулова,

І.Ф. Шило, О.О. Гайволя

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

к.м.н. П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Надмірна індустріалізація України на фоні загальної технічної і технологічної відсталості та об’єктивні труднощі перехідного періоду до ринкової економіки призвели до поступового зростання кількості аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій. Ці обставини та досвід розвинутих країн світу зумовлюють необхідність розроблення державної програми відповідних дій на основі Концепції створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації (далі — єдиної системи запобігання). Концепція визначає мету, принципи створення, завдання, організаційну структуру єдиної системи запобігання та умови її реалізації.

Для вирішення принципових питань Концепції створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації та розв’язання їх на територіальному рівні необхідно: 1. Обгрунтування визначення та обліку об’єктів підвищеної небезпеки; 2. Характеристика небезпек виробничих процесів (як на хімічно небезпечних об’єктах, так і на потенційно небезпечних об’єктах); 3. Виявлення об’єктів підвищеної небезпеки на основі порогових мас небезпечних речовин (а також здатних  до спалаху  і вибухів) та тих речовин, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Розв’язання цих питань можливе тільки при умові здійсненняекспертизи техногенно-екологічної безпеки в регіоні, метою проведення  якої є здійснення контролю за безпекою на рівні формування механізмів виникнення чинників впливу. В зв’язку з цим експертизі підлягають: проекти нормативних актів міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, міських, районних у містах Рад, результати дослідницьких і передпроектних робіт, проектні матеріали в усіх галузях народного господарства; техногенно-екологічний стан, що склався в окремих населених пунктах та регіонах в результаті неконтрольованого розвитку та функціонування технічних об’єктів і комплексів, які створюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій; потенційно небезпечні техногенні та природні об’єкти.

Для забезпечення матеріально-технічних умов реалізації Концепції насамперед необхідно: створити і впровадити на всіх рівнях управління єдиною системою запобігання нові інформаційні технології контролю за функціонуванням об’єктів з небезпечною діяльністю на основі широкого використання автоматизованих і комп’ютеризованих засобів; створити індустрію спеціалізованого приладобудування для забезпечення спостережень і ефективного контролю за станом навколишнього природного середовища та об’єктів з небезпечними видами діяльності; створити мережу збору і обробки комп’ютерної інформації і банк даних з питань запобігання та реагування на надзвичайні ситуації; забезпечити відповідні державні структури спеціальним устаткуванням і обладнанням для виконання рятувальних і інших невідкладних робіт та забезпечення життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій, а також спеціальним обладнанням для вирішення завдань медицини катастроф, засобами зв’язку і технічними системами оповіщення.

Однією з найважливіших умов реалізації Концепції є розробка і реалізація програм (державних, регіональних, місцевих) розвитку науково-теоретичного, методологічного, нормативно-правового, інформаційного, матеріально-технічного, економічного і кадрового забезпечення створення та функціонування єдиної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації.

Для цього на регіональному(Автономної Республіки Крим, областей) рівні діють: регіональні кризові центри, що створюються на основі діючих відповідних постійних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;регіональні інформаційно-аналітичні системи аналізу і прогнозу розвитку надзвичайних ситуацій; Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які забезпечують функціонування всієї інфраструктури єдиної системи запобігання на регіональному рівні; обласні підрозділи відповідних міністерств і відомств, які виконують функції запобігання та реагування на надзвичайні ситуації; спеціалізовані формування; підсистеми:регіонального моніторингу навколишнього природного середовища та потенційно небезпечних об’єктів; повідомлень про надзвичайні ситуації; взаємодії із системою запобігання загальнодержавного та відповідними підсистемами місцевого, об’єктного рівнів.

На місцевому (районному, міському) рівні діють: місцеві кризові центри, що створюються на основі діючих постійних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у техногенно перевантажених районах і містах з підвищеним ризиком виникнення надзвичайних ситуацій; районні адміністрації, виконкоми міських Рад, які забезпечують функціонування всієї інфраструктури єдиної системи запобігання на міському і районному рівнях; районні і міські підрозділи відповідних міністерств та відомств, які виконують функції запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; підсистеми: регіонального моніторингу навколишнього природного середовища і потенційно небезпечних об’єктів; повідомлень про надзвичайні ситуації; взаємодії із системою запобігання загальнодержавного і відповідних підсистем регіонального та об’єктного рівнів.

На об’єктному рівні діють: системивимог і регламентів з безпечної діяльності та функціонування об’єктів; кризові протиаварійні структури об’єктів атомної енергетики;          підрозділи і окремі спеціалісти, які виконують функції запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; підсистеми: локального моніторингу навколишнього природного середовища та потенційно небезпечних об’єктів; повідомлень про надзвичайні ситуації; оцінки та регулювання безпеки об’єктів, створені на основі широкого  впровадження автоматизованих інформаційних технологій; взаємодії з місцевими та регіональними підсистемами і системою запобігання і реагування на загальнодержавному рівні.

Для забезпечення ефективної діяльності єдиної системи запобігання запроваджуються три режими функціонування як усієї системи в цілому, так і окремих її складових: нормальної діяльності — функціонування системи за нормальних виробничих, екологічних, санітарно-гігієнічних умов; підвищеної готовності — функціонування системи у разі отримання прогнозу можливості погіршення виробничих, екологічних, санітарно-гігієнічних умов, що ведуть до загрози виникнення надзвичайних ситуацій; надзвичайний режим, який запроваджується під час виникнення надзвичайної ситуації.

Окремі міністерства, відомства, Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконкоми міських Рад, задіяні в єдиній системі запобігання, в межах виконання покладених завдань можуть мати свої режими функціонування.

Рішення про запровадження відповідного режиму функціонування єдиної системи запобігання приймається, залежно від масштабів надзвичайних ситуацій, керівниками міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконкомів міських Рад за поданням кризових центрів (комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій) відповідних рівнів на основі нормативного акта, в якому мають бути визначені критерії, порядок запровадження відповідного режиму функціонування і взаємодії органів державної виконавчої влади та основні завдання.

Урядовий кризовий центр є організаційною структурою, яка проводить роботу, пов’язану з координацією діяльності міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та наділяється повноваженнями для керування всім необхідним комплексом дій у єдиній системі запобігання під час запровадження надзвичайного режиму.

При створенні Урядового, регіональних і місцевих кризових центрів їм передаються повноваження відповідних постійних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Урядовий кризовий центр діє на основі положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Регіональні та місцеві кризові центри діють на основі положень, що затверджуються Урядом Автономної Республіки Крим, відповідними державними адміністраціями, виконкомами міських Рад.