Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

к.м.н. О.М. Акулова, д.м.н. І.В. Кочін, І.Ф. Шило, Д.В. Ількаєв, 

О.О. Гайволя

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

к.м.н. П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Розвиток науково-технічного прогресу в Україні, реалізація великомасштабних технічних проектів пов'язані із підвищенням ризику виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. Особливості промислового виробництва України створюють потенційну загрозу виникнення техногенних аварій з ризиком хімічного забруднення сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР)  навколишнього середовища, ураженням людей та природи. Нещасним випадкам, травмам та отруєнням, що стали причиною смертності в Україні, належить третє місце. Серед населення працездатного віку захворюваність з тимчасовою втратою працездатності в результаті нещасних випадків, травм та отруєння займають перше місце. Передумовами щодо виникнення хімічних аварій є використання в технологічних процесах високоактивних та агресивних хімічних речовин, суттєве збільшення потужності промислових об’єктів з концентрацією виробництва, необхідність транспортування великих обсягів хімічних вантажів, руйнування хімічно небезпечних об’єктів при стихійних лихах.

Водночас (за хвилини, десятки хвилин) ураження значної кількості людей; швидкий розвиток інтоксикації з переважною кількістю тяжких уражень; дефіцит часу органів управління  охороною здоров’я для зміни існуючої організації роботи лікувально-профілактичних та санітарно-профілактичних закладів, адаптації їх у відповідності до ситуації, що склалась; необхідність надання екстреної медичної допомоги в осередках ураження (само- та взаємодопомога) та на етапах медичної евакуації в максимально стислі терміни; швидка медична евакуація уражених з осередку - усе це формує об’єктивні обставини і ставить перед Державною службою медицини катастроф (ДСМК) необхідність розв’язання наступних організаційних і медичних питань при організації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що обумовлені аваріями на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).

Організаційні завдання:        

- оперативна  та ефективна взаємодія між силами ДСМК, промислових підприємств та інших служб;

- отримання оперативних та достовірних даних про кількість постраждалих та структуру уражень;

- транспортне забезпечення для розв’язання питань медичної евакуації постраждалих з району катастрофи в лікувально-профілактичні заклади, а також доставки медичних сил та засобів ДСМК у район масових хімічних уражень;

 - матеріально-технічне забезпечення для безперервного постачання медичного майна, медикаментів, медичної техніки, організації  харчування, енергопостачання медичних закладів.

Медичні завдання передбачають забезпечення постраждалих всіма видами медичної допомоги в оптимальні строки та в оптимальному обсягу.

Гострі отруєння СДОР виникають раптово, клінічна картина розвивається дуже швидко, несвоєчасне надання медичної допомоги може призвести до загибелі постраждалих вже на місті аварії. В такій обстановці особливо важливе значення мають заходи з організації і  надання екстреної медичної допомоги в догоспітальному періоді, особливо в осередку ураження. Безпосередньо в осередку ураження надання першої медичної допомоги відбувається у вигляді само- та взаємодопомоги, а також особовим складом підрозділів газорятувальної служби промислових підприємств та рятувальниками МНС. Кафедра медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти (ЗМАПО) провела дослідження ступеня підготовки працівників підрозділів газорятувальної служби ХНО м.Запоріжжя.   

На ХНО існує багаторівнева система  навчання працівників  щодо запобігання аварійних ситуацій на виробництві. Особлива увага приділяється відпрацюванню дій працівників на випадок ліквідації наслідків аварій, у тому числі з надання першої медичної допомоги (само- та взаємодопомоги). Працівники хімічних цехів допускаються до роботи тільки після проходження повного курсу навчання згідно з затвердженою навчальною програмою з охорони праці для кожної спеціальності та профілю цеха у заводських навчальних комбінатах, здавання заліку та отримання посвідчення. Наступна перевірка знань працівників хімічних цехів щодо запобігання технологічних аварій та охорони праці проводиться цеховими комісіями у плановому порядку кожні три місяці, позачергово - при порушенні техніки безпеки, пожежної безпеки та безпеки у газовому господарстві, а також на вимогу осіб, відповідальних за нагляд або інспекторів Державного нагляду з охорони праці. Однак, незважаючи на існуючу багаторівневу систему  навчання та контролю, ряд питання потрібують уваги:

1. Навчання працівників хімічно небезпечних об’єктів повинно проводитися   диференційовано за тематикою та з урахуванням стажу роботи.

2. У процесі навчання необхідно акцентувати увагу на питаннях надання першої медичної допомоги при комбінованих ураженнях (хлор і механічні травми) серед працюючих не залежно від стажу роботи.

3. Працюючі зі стажем роботи менше 2 років потребують особливої уваги щодо поліпшення якості навчання та контролю знань.

Таким чином, анкетування, яке провили викладачі кафедри медицини катастроф ЗМАПО, дозволяє об’єктивно оцінити якість знань працівників та  внести зміни у поліпшення якості освітнього процесу у навчальних комбінатах ХНО, що в свою чергу призведе до поліпшення якості надання першої медичної допомоги.

Особливої  уваги заслуговує робота бригад станцій швидкої медичної допомоги (ШМД) в осередках хімічного ураження. На бригади ШМД покладаються завдання з надання першої лікарської допомоги за  життєвими показаннями  в місцях збору уражених, медичного сортування і організації медичної евакуації уражених до лікувально-профілактичних закладів. Необхідна своєчасна та швидка орієнтація лікарів (фельдшерів) у встановленні діагнозу і проведення заходів з усунення найбільш небезпечних для життя клінічних проявів отруєння СДОР до надходження постраждалих до лікарні. При формуванні бригад ШМД потрібно надавати перевагу фахівцям, які мають досвід роботи при наданні екстреної медичної допомоги при отруєнні великої кількості людей. Особовий  склад бригад швидкої медичної допомоги повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту, в першу чергу засобами захисту органів дихання.

Медична допомога при масових хімічних ураженнях полягає у наближенні кваліфікованої та спеціалізованої допомоги до осередку ураження з максимальним скороченням часу евакуації. Для надання цих видів допомоги можуть буди задіяні лікувально-профілактичні заклади, розташовані поблизу хімічних осередків поза зоною ураження СДОР.

Вищевказані організаційні та медичні питання ліквідації масових хімічних уражень повинні бути сплановані заздалегідь, що дозволить максимально ефективно використовувати сили та засоби ДСМК, підвищити якість екстреної медичної допомоги постраждалим.