В.М. Ільїна,І.В. Кочін, Д.О. Трошин, О.М. Акулова, О.О. Гайволя

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

Акмеологічна теорія освіти охоплює всі компоненти системи післядипломної медичної освіти: мету, зміст технології навчання, вихо­вання і розвитку, діагностику, результати, управління, якість викладачів і якість лікарів-слухачів. Аналіз теорії та практики (вивчення досвіду роботи кафедри цивільного захисту та медицини катастроф (КЦЗМК))допомогли сконструювати акмеологічну модель викладача-акмеолога. Ця модель містить акмеологічну позицію викладачау зв’язку з його професійною, особистісною та духовною зрілістю.

Професійна зрілістьвикладача- це готовність викладачадо іннова­ційної професійно-педагогічної діяльності. Структура профе­сійної зрілості викладача КЦЗМК складається з таких компонентів: про­фесійна компетентність як система знань і умінь викладача; пе­дагогічна майстерність як здібність до творчості, нестандарт­ного розв’язання професійних завдань; педагогічна спрямованість професійної діяльності як система домінуючих мотивів роботи на КЦЗМК, стійка мотивація педагогічної діяльності. В означеній моделі мотивація й педагогічна діяльність мають гуманістич­ний характер. З накопиченням досвіду педагогічної діяльності рівень професійної зрілості зростає або знижується (залежно від якості  самостійного та на провідних (базових) кафедрах підвищення кваліфікації).

Особистісна зрілістьвикладача- це самостійність, відповідальність за прийняті життєві та професійні рішення. Викладачвищого медичного навчального закладу післядипломної освіти у про­фесійній діяльності постійно приймає ті чи інші рішення (вибір цілей, завдань навчання, виховання, розвитку лікарів-слухачів, вибір навчального матеріалу, технологій і методів, критеріїв оціню­вання результатів, стилю спілкування та засобів співробітництва з лікарями-слухачамиі колегами тощо). У процесі особистісного зростання викладача КЦЗМК, його самовдосконалення відбуваєть­ся самоаналіз і корекція професійно значущих якостей особи­стості, зростає відповідальність за прийняті рішення, резуль­тати, вміння вибору оптимальних програм діяльності. Особис­тісна зрілість викладача проявляється в його здібності визна­чення своєї зони найближчого професійного розвитку, перс­пективні напрями та варіанти засобів і шляхів розширення саморозвитку. Викладач-акмеолог визначає перспективи свого самороз­витку в контексті акмеологічних завдань КЦЗМК та акмеологічної моделі викладача, вершину якої складає духовна зрілість.

Духовна зрілість викладача- це мудрість життя, осмислен­ня необхідності жити та працювати на совість і створювати доб­ро, це високий рівень духовного розвитку людини, його сили духу і моральності, це цілеспрямований розвиток духовно-морального потенціалу кожного лікаря-слухача і викладача у своїй професійній діяльності, динамічна система вищих потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій людини, в яких вираже­не її ставлення до світу і до самої себе. Духовна зрілість постає як моральність життєвої та професійної позиції викладача.