Вы здесь

Якісні вимоги до особистості викладача-акмеолога вищого медичного навчального закладу післядипломної освіти

В.М. Ільїна,І.В. Кочін, Д.О. Трошин, О.М. Акулова, О.О. Гайволя

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

 

Акмеологічна теорія освіти охоплює всі компоненти системи післядипломної медичної освіти: мету, зміст технології навчання, вихо­вання і розвитку, діагностику, результати, управління, якість викладачів і якість лікарів-слухачів. Аналіз теорії та практики (вивчення досвіду роботи кафедри цивільного захисту та медицини катастроф (КЦЗМК))допомогли сконструювати акмеологічну модель викладача-акмеолога. Ця модель містить акмеологічну позицію викладачау зв’язку з його професійною, особистісною та духовною зрілістю.

Професійна зрілістьвикладача- це готовність викладачадо іннова­ційної професійно-педагогічної діяльності. Структура профе­сійної зрілості викладача КЦЗМК складається з таких компонентів: про­фесійна компетентність як система знань і умінь викладача; пе­дагогічна майстерність як здібність до творчості, нестандарт­ного розв’язання професійних завдань; педагогічна спрямованість професійної діяльності як система домінуючих мотивів роботи на КЦЗМК, стійка мотивація педагогічної діяльності. В означеній моделі мотивація й педагогічна діяльність мають гуманістич­ний характер. З накопиченням досвіду педагогічної діяльності рівень професійної зрілості зростає або знижується (залежно від якості  самостійного та на провідних (базових) кафедрах підвищення кваліфікації).

Особистісна зрілістьвикладача- це самостійність, відповідальність за прийняті життєві та професійні рішення. Викладачвищого медичного навчального закладу післядипломної освіти у про­фесійній діяльності постійно приймає ті чи інші рішення (вибір цілей, завдань навчання, виховання, розвитку лікарів-слухачів, вибір навчального матеріалу, технологій і методів, критеріїв оціню­вання результатів, стилю спілкування та засобів співробітництва з лікарями-слухачамиі колегами тощо). У процесі особистісного зростання викладача КЦЗМК, його самовдосконалення відбуваєть­ся самоаналіз і корекція професійно значущих якостей особи­стості, зростає відповідальність за прийняті рішення, резуль­тати, вміння вибору оптимальних програм діяльності. Особис­тісна зрілість викладача проявляється в його здібності визна­чення своєї зони найближчого професійного розвитку, перс­пективні напрями та варіанти засобів і шляхів розширення саморозвитку. Викладач-акмеолог визначає перспективи свого самороз­витку в контексті акмеологічних завдань КЦЗМК та акмеологічної моделі викладача, вершину якої складає духовна зрілість.

Духовна зрілість викладача- це мудрість життя, осмислен­ня необхідності жити та працювати на совість і створювати доб­ро, це високий рівень духовного розвитку людини, його сили духу і моральності, це цілеспрямований розвиток духовно-морального потенціалу кожного лікаря-слухача і викладача у своїй професійній діяльності, динамічна система вищих потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій людини, в яких вираже­не її ставлення до світу і до самої себе. Духовна зрілість постає як моральність життєвої та професійної позиції викладача.