О. М. Акулова, І. В. Кочін, В. М. Ільїна, О. О. Гайволя, Д. О. Трошин, І. Ф. Шило

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

            Діяльність сучасного науково-педагогічного працівника у вищих медичних закладах післядипломної освіти вимагає від нього високого рівня особистої і професійної відповідальності, що включає в себе моральну, адміністративну, правову та інші види відповідальності. Відповідальність є фундаментальною моральною якістю викладача, яка виявляється в умінні відповідати перед самим собою (своєю совістю), колегами та пацієнтом за результати своєї професійної діяльності, наявність і прояв в цій діяльності тих чи інших умінь, знань, особистісних якостей. Моральна відповідальність - це форма діяльності совісті людини, яка включає в себе аналіз власної поведінки (вчинків, почуттів, стосунків тощо) і співвіднесення її з етично належним. Стосовно до професійної медичної діяльності моральна відповідальність, як етико-деонтологічне поняття, являє собою співвіднесення реальної поведінки з еталоном, що задається вимогами професійної етики і деонтології. Медичний працівник несе моральну відповідальність перед пацієнтами та їхніми родичами, колегами, медичним співтовариством, суспільством в цілому, перед самим собою. Моральний обов’язок являє собою індивідуально усвідомлювану необхідність виконання певних вимог, у тому числі і сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. У залежності від ступеня невідповідності та рівня розвитку моральної самосвідомості медпрацівника виникають докори совісті, дії, спрямовані на усунення цієї невідповідності, бездіяльність тощо. Невідповідність між реальною і належною поведінкою оцінюється як невиконання професійного обов’язку. У випадках значних порушень професійного обов’язку може застосовуватись покарання у вигляді моральних, адміністративних або правових санкцій. В умовах сучасної охорони здоров’я вже недостатньо загальнофахової відповідальності викладача - все більшого значення набуває загальгуманітарна, від якої безпосередньо залежить духовно-моральний рівень кожного медичного працівника, колективу кожної установи. В якості параметрів виступають як доступність пояснень викладача, його турбота і ввічливість, зовнішній вигляд. Параметри вимірювання турботи, уважності, доброти, тактовності не мають математичного виразу. Це є додатковим підтвердженням значимості моральної відповідальності самого викладача за все, що він робить у своїй професійній сфері.