Вы здесь

Психолого – педагогічний аспект створення лекцій для дистанційного навчання з тематики медицини катастроф

Д.О.Трошин, І.В.Кочін,, О.М.Акулова, О.О.Гайволя,  В.М.Ільїна

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедрацивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

Одне з головних завдань автора дистанційного курсу полягає в ясному розумінні того, що він створює його не просто так, а для когось і для чогось, тобто він повинен думати, в першу чергу, не про себе, а про своїх читачів. Пригадаємо знамениту формулу К. С. Станіславського про те, що можна любити мистецтво в собі, а можна, навпаки, — себе в мистецтві. Так от якщо любити себе в предметі, що викладається, нічого хорошого, як правило, не вийде. Якщо ж, навпаки, любити предмет в собі, то можна розраховувати на позитивні результати. Тому, перш за все, треба скласти «портрет» лікаря-слухача: вік, рівень підготовки, мотиви навчання, соціальний склад. Так, наприклад, знання про реальний, а не формальному рівні підготовки лікарів-слухачів багато в чому допоможе скоректувати створюваний текст: чи зупинятися детальніше на якомусь питанні, чи роз'яснювати якесь поняття, чи можливо пропустити даний блок інформації і так далі Крім того, «портрет» читача дозволить нам реалізувати принцип близькості висловлюваного матеріалу. Для кожної людини будь-яка інформація є чимось важливим, актуальне, близьке, або ж, навпаки, неважливе, неактуальне, далеке. Зрозуміло, що з більшою увагою і інтересом лікарі-слухачі сприйматимуть те, що для них більш важливо і актуально. Тому треба намагатися наблизити висловлюваний матеріал до читачів.

Одним важливим принципом побудови зрозумілого тексту лекцій є вимога конкретності, згідно якій розпливчато-загальні твердження, абстрактні фрази, казенні штампи і обороти заважають лікарям-слухачам розуміти і думати, знеособлюють текст, віднімають у нього життєву силу. Психологами і педагогами давно встановлено, що ступінь абстрактності тексту назад пропорційний ступеню його сприйняття і розуміння курсантами. Для досягнення своїх цілей текст повинен бути конкретним або наочним: слухачі повинні мати можливість ясно уявити собі те, про що йде мова, безпосередньо доторкнутися до даного предмету. Тому текст не тільки повинен містити численні приклади і образні аналогії, принципу конкретності бажано підпорядкувати навіть лексику: у певних випадках бажано вживати по перевазі видові, а не родові поняття, тому що людині простіше уявити собі, наприклад, «капелюх», а не «головний убір», «тролейбус», а не «вид міського транспорту», «парту», а не «предмет меблів»