Першу публічну бібліотеку в олександровському повіті відкрили не у повітовому центрі, як здавалося б, а в його селах. Рішенням Катеринославських губернських зборів в 1885 р. відкрито сільські народні бібліотеки у Гуляйполі та Покровському.
Відкриття першої публічної бібліотеки у Олександрівську пришлося на 120 рік заснування міста.(1) "Библиотека для чтения Я.Б.Штерна", - так вона називалася і як зрозуміло, була приватною. Фонд складав 3 тисячі добре підібраних книг, переважно художньої класичної літератури. За користування стягувалася помірна плата. Проіснувала Білбілтека з 1890 до 1903 року, і в силу ряду обставин її просвітницька діяльність згасла. 
В 1894 р. коштом Товариства "Братство в ім"я Покрова та пресвятої Богородиці" у місті відкривається "Народна бібліотека", для якої на Базарному майдані посвіхом переобладнали дві колишні торгові лавки. За три роки існування Бібліотека нагромадина біля 1,5 тисячні книг, переважно релігійного змісту та лубочних видань . Обслуговували читачів безкоштовно.(2)
Була також невдала спроба відкрити бібліотеку "Товариством тверезості". Однак фінансова скрута примусила невдовзі згадані бібліотеки припинити свою благородну діяльність.
Стало ясно, що потрібне створення громадської бібліотеки з постійним джерелом фінансування. Такою могла бути міська громадська бібліотека, про необхідність якої багато говорилося. На її користь на засіданнях Управи лунали полум"яні промови, у вищі інстанції писалися слізні прохання, але справа не рухалася.
Катеринославський губернатор на черговому проханні написав: "… витрати на заснування громадської бібліотеки не можуть бути віднесенними до обов"язкових витрат". (3)
І тільки завдяки ще більш настійним проханням ентузіастів-книголюбів, у т.ч. згадуваного книжника Я.Б.Штерна, їхнім матеріальним зобов"язанням в 1903 р. було одержано дозвіл на відкриття міської громадської бібліотеки.
В 1904 р. затвердили і віддрукували "Статут Олександрівської міської громадської бібліотеки" (до речі в типографії Я.Б.Штерна), вирішили організаційні питання, і 15 січня 1905 р. бібліотека гостинно відчинила двері для відвідувачів (саме ця дата вважається днем народження нинішньої обласної наукової бібліотеки). Відкриття Бібліотеки, безумовно, було знаменною подією на ниві культури провінціального Олександрівська, оскільки це було перше громадське вогнище культури.
Не маючи окремого приміщення, Бібліотека функціонувала у відведеному для неї кутку зали засідань міської Думи. Ось як про це повідомлялося в первому річному звіті Бібліотеки: "Розміщуючись, та й то, завдячуючи просвітницькій до неї увазі з боку міста, в одному кутку зали засідань Думи, Бібліотека не може функціонувати безперервно, бо засідання думи відбувалися і вечорами, а в день там проходять чергові засідання по канцелярії" (4)
За користування Бібліотекою стягувалося по 3 крб.на рік. Ті, хто невносив річної плати - оплачував по 30 коп. за місяць. Були встановлені й обмеження у користуванні Бібліотекою.
У перший рік застування Фонд налічував 1190 книг, користувалися ними 299 передплатників, з яких 49 - жінки. 


Після поневірянь "по кутках" в 1909 р. Бібліотеці, нарешті, виділили дві кімнати будинку по вулиці Покровській (нині Свердлова, 24). Бібліотекар Є.Ф. Волкова у річному звіті стверджувала: "… бібліотека широко розгорне свою діяльність і в лавах освітніх закладів Олександрівська посяде пристойне місце".(5) Та не судилося швидкого здійснення мрій бібліотекаря, це здійснилося лише через десятиліття.
Приблизно в 1907 на злиденній ниві культури міста відкривається "Бібліотека товариства приказчиків м.Олександрівська". У ній, між іншим, бібліотекарями працювали батьки російського письменника Емілія Львовича Міндліна.
Осб що він розповів авторові про цю Бібліотеку: "Коштами вона була багатшою, ніж міська Бібліотека. Вона купувала всі новинки художньої літератури, переплачувала всі московські та петербургські журнали, альманахи. Бібліотека мала значно більше передплатників і користувалась великою популярністю серед прогресивної частини жителів міста. Поява кожного нового горьківського збірника "Знание" викликало жвавий інтерес читачів. Зміст збірника оголошувався на вітрині читального залу, бажаючі записувалися у чергу на читання".(6) У збірнику між іним, крім М.Горького, друкувалися І.Бунін, О.Купрін, О.Серафимович.
"В Бібліотеці, пам"ятаю, були заборонені книги М.Чернишевського, Т.Шевченка та інших авторів, і мої батьки переховували їх. Розміщувалася Бібліотека у будинку по вулиці Троїцькій (нині Чекістів, 18) (7)
Діяльність цієї бібліотеки припинилася у роки першої світової війни. На жаль, в обласному державному архіві не вдалося прослідкувати долю міської громадської бібліотеки у передреволюційні роки.