Перехід до Палацу книги відкрив перед колективом виключно сприятливі умови для роботи з читачами, а останнім відкрилися широкі можливості ло користування більш, як мільонним книжковім фондом Головної Бібліотеки області. тепер їх обслуговували 162 бібліотечних працівники із 14 відділів і секторів обслуговування.. У відповідності до нової структури Бібліотеки в 1978 р. створюється відділ мистецтв, патентно-технічний перетворюється у відділ технічної літератури.
Відділ мистецтв одержав багату літературну спадщину відділу читальних залів, надбану за рахунок обов"язкового примірники союзних видань. Проте в ньому бракувало нотних та інших спеціальних видань музичної літератури. Вирішено було приєднати до відділу Міську нотно-музичну бібліотеку. Внаслідок об"єднання утвориася фонд, що максимально повно забезпечував запити користувачів сфери мистецтва.
Відділ укомплектували аудіоавзуальними засобами, піанано, теле-радіо - та записуючою апаратурою. У джерел створення відділу стояла ініціативна й енергійна Л.І.Смиченко, бо контингент їх склався давно, читачі добре знали професіаналізм працівниць відділу: С.М.Тюленєвої, Л.М.Хватикової, Ф.М.Шварцгорн, які вміли з максимально можливою повнотою задовольняти їхні запити. 
З 1982 р. відділом мистецтв керує не менш енергійна, ерудована О.А.Савкина. До колективу відідлу повернулася кваліфікована І.М.Бичева.
Цей чудовий колектив, крім обслуговування читачів, здійснює велику роботу по естетичному вихованню читачів, популяризуючи творчість місцевих народних умільців, художників, влаштовуючи виставки - презентації їхніх виробів, картин і т. ін.
Ця робота здійснюється у співдружності з філармонією, театрами, творчими спілками та об"єднаннями "Берегіня", "Самоцвіти Запоріжжя", "Палітра".
Інакше відбулося становлення відділу літератури на іноземних мовах. Юридично відлік часу його створення почався в 1974 р., та умов для його функціонування не було. Иільки з переходом до Палацу книги - завідуюча відділом Ф.О.Писецька та її співробітниця КМКисельова по-справжньому "розправили крила" - розпочали енергійно створювати повноційнний відділ.
Головну увагу приділяли формуванню фонду, оскільки, крім відповідних підручників та словників, практично, літератури на іноземних мовах у фонді не було. Треба віддати належне винахідливості та цілеспрямованості завідуючої відділом Ф.О.Писецької, яка віднайшла джерела комплектування, із яких стала надходити література. Це: замовлення за Списками видань обміно-резервних фондів бібліотек країни, виїзди до спеціалізованих бібліотек, для добору книг із дублетних фондів, опрацювання Бланків замовлень, дарунки організація та приватних осіб, інші джерела.
Товариство Фінляндія-СРСР подарувало Бібліотеці велику партію книг, переважно фінською мовою від Президента Фінляндії У.Кекконена та його дружини, письменниці. Партію видань передали до відділу. 
Усе це, разом узяте, дозволило сфондувати необхідне коло видань (на 150 мавах народів світу), при наявності якого зібрання може вважатися фондом. Слід відзначити також доброго знання бібліотекаря відділу КМКисельової, яка, крім доброго знання мов, володіла вмінням тактовного спілкування з читачами, що створювало взаєморозуміння, без якого не може бути плідної роботи.
Дісльність відділу здійснється у контакті з кафедрами іноземних мов вищих учбових закладів міста. 
В 1978 р., як уже згадувалося, патентно-технічний відділ перетворено у відділ технічної літератури. За наказом Міністрества культури УРСР "Описи винаходів" було передано до Бібліотеки Запорізького центру науково-технічної та економічної інформаації. Керувала відділом Л.Я.Василенко, яка зуміла вирішити низку організаційних питань і почати успішну роботу в нових умовах, згуртувавши працездатний колектив співпрацівниць (Л.А.Коваль, Л.В.Козак, І.О.Воронова, І.Б.Руденкова).
З переходом до нового приіыщення значно поліпшилися умови довідково-бібліографічного відділу для довідкової та науково-інформаційної роботи. Довгий час цим відділом керувала (це в старому приміщенні) досвідчена СЯВільчек. Вдалося кращим чином організувати довідково-бібліографічний аппарат, налагодити чергування біля бібліотечних каталогів. Поряд з довідково-бібліографічною діяльністю, відділ розгорнув інформаційне забезпечення за системою ВРІ, у режимі "запит-відповідь", зміцнювалося співробітництво з організаціями та установами, органами НТІ, бібліотеками інших систем і відомств міста. 
У відділі продуктивно працювала Л.О.Беляєва (новопризначена завідуюча), Т.О.Кончина, Ж.Н.Жданова, М.В.Маслова.
У стуктурі відділу виділено сектор краєзнавства з фондом літератури про край. Тут створено краєзнавчий каталог, у якому відображена не лише відповідна література, що є в Бібліотеці, а й видання, що відсутні, але є у фондах інших крупних бібліотек областного центру. Видають краєзнавчі бібліографічні видання, головними є щорічники краєзнавчої літератури. Керує сектором досвідчений працівник Г.М.Нагорна.
Переглядаючи фонд краєзнавчої літератури, спостережливий читач помітить, що всі дореволюційні видання мають штемпелі бібліотек Російської Федерації та України. Як ці видання потрапили до нашого фонду? Це одна із цікавих сторінок історії Бібліотеки, яка свідчить про турботу колективу по створенню фонду. До речі, серед встрат під час війни найвідчутніша втрата припала на видання про історію краю. Як правило, ці книги виходили малими тиражами, не перевидавалися і, якщо зникали із фонду, то надовго, а частіше назавжди. 
Бібліографи розпочали активну пошукову діяльність по докомплектуванню виданнями краєзнавчого змісту.
Для цього, по-перше, були надіслані листи до обласних наукових бібліотек країни, в яких повідомляли про наші значні втрати видань з краєзнавства дублетами (списки бажаних видань додавалися). Треба відзначити, що багато колег зважали на нашу скруту, і до Бібліотеки надійшло чимало дуже необхідних видань.
По-друге, одержавши дозвіл обласного управління культури та згоду дирекції обласних бібліотек Херсона, Миколаєва та Одеси, А.Бальцер, побувавши на місцях, переглянув фонди краєзнавчої літератури вказаних закладів, тут із дублетів вдалося одбрати потрібні видання і домовитися про передання їх нашій Бібліотеці. З директором була машина, і цінні дезидерати було перевезено до Запоріжжя.
Таким же чином одержали необіхдні видання із Днепропетровської обласної та Республіканської історичної бібліотек. Радість працівників була безмежною, адже вдалося поповнити фонд книгами Яворницького, Скальковського, Мишецького, Новицького, Багалія, Іловайського і багатьох інших авторів. 
По-третє, із списків дублетів історичної літератури Бібліотеки АН УРСР замовили ряд необідних видань, але одержали лише журнали "Киевская старина", де були видруковані цінні статті про заселення краю, розміщення Січей та інше. Замовлені ж книги не надходили, а письмові запити залишалися без відповіді. У особистих розмовах А.І.Бальцера (під час перебування на нарадах у Київі) директор пан Черненко пояснював це якимись технічними труднощами. І все ж, одного разу, при "сприятливих умовах", вдалося дізнатися, що затримка з надсиланням літератури про козацтво є результатом команди "зверху". Комусь хотілося, щоб запоріжани менше знали пор своє славне минуле. Хто дав вказівку, пан Черненко сказати відмовився. Це відбулося у той час, коли главу Уряду УРСР П.Ю.Шелеста перевели з Києва до Москви.
Ось звідки таке розмаїття штемпелів на книгах краєзнавчого фонду нашої Бібліотеки.
На 80-ті роки припадає прийняття обласних керівництвом ряду комплксно-цільових програм - "Міцність", "Біосфера", "Нива" "Ручну працю - на плечі машин" та інші. Бібліотека знайшла своє місце в роботі на допомогу їх реалізації: за цими проблемами на обласних нарадах, конференціях влаштовувалися відповідні перегляди літератури, видавалися бібліографічні покажчики.
Та й у самій Бібліотеці також відбувалися якісті перетворення: удосконалювалася організація праці за системою КСУКТ, впроваджувалася механізація процесів бібліотечного обслуговування читачів, із застосуванням бібліотечних конфеєрів.
Становлення відділу обмінно-резервних фондів почалося ще у старому приміщенні, проте мала площа, виділена для цього підрозділу, дозволяла вести лише обмежений прийом літератури. У новому приміщенні К.Ф.Кулик, з властивою їй працьовитістю та відповідальністю, взялася за наведення порядку. Був упорядвоканий фонд, складений каталог, що значно прискорило роботу з цим фондом. Після виходу К.Ф.Кулик на заслужений відпочинок їїзамінила трудолюбна й надійна в роботі Н.А.Слободчнко. З 1993 р. відділ обмінно-резервного фонду структурно увійшов до складу відділу комплектування. В 1979 р. наказом Міністра культури УРСР нашу Бібліотеку визначають зональним депозитарієм для бібліотек Запорізької, Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Проте на практиці ідея депозиратного зберігання рідко запитуваних книг себе не виправдала, і діяльність депозитарію припинилася.
У сорокових роках на сторінках професійної преси піддавалася критиці десяткова бібліотечна класифікація за її ненауковість. Проте, за відсутності кращої, користувалися багато років опрацьованими Тавлицями Л.Н.Троповського, а для технічної літератури більше влаштовували Таблиці Н.Русинова.
В 1960 р. почали виходити з друку нові таблиці красифікації (ББК) для великих бібліотек і лише в 1981 р з"явилися Цифрові таблиці ББК для обласних бібліотек.
У порядку денному повстала надзвичайно трудомістка робота - упровадження ББК при розстановці підсобних фондів і у систематичному каталозі.
У відділі бібліотечної обробки літератури та каталогізації почалася підготовча робота: вивчення таблиць, розробка схеми систематичного каталогу, створення алфавітно-предметного покажчика (АПП), складання інструкцій і т.п. Одночасно під керівництвом ОУНБ розгорнулася відповідна робота у міських та районних ЦБС області. Цією роботою в основному займалися Н.Ф.Бубнова, О.В.Самусенкова та методист Н. Є.Кутирьова.
Напружена праця з переведення підсобних фондів була завершена до 1990 р. У цій роботі брали участь звичайно, працівники відділу абонементу та галузевих читальних залів.
В 1967 р. відбувся поділ відділу комплектування обробки та каталогізації на два відділи: комплектування; бібліотечної обробки літератури та каталогізації. Останнім відділом з 1967 р. керувала І.Г.Бальцер, бездоганно п опрацювавши у бібліотеці майже 40 років. Відділ відзначався згуртованістю і великою працездатнічтю. Багато доброго можна сказати про працівниць відділу, ветеранів Бібліотеки: Н.Ф.Бубнову, О.В.Самусенкову, Л.В.Закарлюку, Ю.Г.Манько, В.Ф.Григоренко, Н.А.Мелехову. Плідно п рацювали тут багато років М.І.Папахіна, Д.С.Ліберман. Пам"ятають у відділі пенсіонерів С.І.Дайман, П.Т.Киценко, С.Б.Лазько, О.В.Раєвську, Р.П.Кузьменко.
У травні 1983 р. відділ очолила Н.Ф.бубнова - рідкісного трудолюбства спеціаліст. Вона очолювала відділ до 1995 р. - часу виходу на пенсію. Керманичем відділу стала високоерудована, досвідчена О.В.Самусенкова.
Розповімо ще про один структурний підрозділ Бібліотеки - відділ зведеного статистичного обліку та контролю, з якого, фактично, і розпочинається заклад. Свою діяльність він розпочав як сектор ще в старому приміщенні, де здійснював контроль за читачами, які користувалися літературою у читальній залі. Керувала ним ветеран Бібліотеки, пильний вартовий цілостності книжкових фондів М.С.Бабенко. З переходом до нового приміщення функції сектору розповсюджилися на всі відділи Бібліотеки. Згодом сектор перетворено у відділ. У різні роки тут працювали: Т.Г.Тимочко (зав.), Т.Г.Тимошенко, Л.П.Подліпян (зав.), М.М.Зайцева. Зараз відділом екрує знаюча справу В.Д.Дюкарєва.
В 1980 р. колектив відзначив 75-ліття Бібліотеки. Було проведено урочисті збори за участю заступника голови облкиконкому І.П.Ножкиної, начальника обласного управління культури В.М.Васильченко, його заступника Я.В.Греськіва, інстуктора обкcноски#q29ому партії В.М.Филипової, представників обласних театрів та філармонії, музеїв і бібліотек, письменників П.П.Ребра, М.Р.Ласкова, читача А.О.Князєва, ветерана Бібліотеки А.С.Бабич. (27) У привітаннях та поздоровчих адресах відзначалися успіхи колективу у наданні допомоги працівникам науки та виробництва, в естетичному вихованні читачів. На стенді "нам - 75" експонувалимя фотографії про різні події в житті колективу, про булівництво приміщення Бібліотеки. (28)
Багато років у структурі Бібліотеки був сектор координації масової роботи (а пізніше - і платних послуг). У різні роки керували відділом Л.К.Байда, Р.В.Макарова, К.М.Ряба. Особливо плідно працювала К.М.Ряба - досвідчена, ініціативна працівниця, хороший практик. У зв"язку зі скороченням в 1993 р., сектор ліквідовано, а його завідуюча К.М.Ряба очолила один із секторів (науково-дослідної діяльності) реорганізованого відділу науково-методичної роботи.
Тут принагідно сказати й те, що К.М.Ряба надзвичайно трудолюбний працівник. Окрім своїх посадових обов"язків, які завжди виконвала сумлінно і вчасно, вона завжди була готова допомогти відділам обслуговування коли траплялася їм скрута, не рахуючись навість із тим, що підмогти, частіше всього, потрібно було у її вихідні дні. Устигала і до колгоспу поїхати, щоб допомогти, де подавала приклад іншим своєю невтомною працею. Усе це сприяло зростанню її авторитету в колективі. І тому в 1996 р. К.М.Рябу було обрано головою профкому профспілкової організації працівників Бібліотеки.
І, нарешті, останній структурний підрозділ Бібліотеки, введений наказом Міністерства культури УРСР в 1980 р. - сектор Інформації з питань культури та мистецтва, на який покладалися функції забезпечення обласного управління культури та підвідомчих йому установ інформацією про діяльність на ниві культури в масштабі країни. Працювали у ньому в різні роки О.А.Савкіна (зав.), П.А.Капшеєва, С.Я.Вільчек, І.Г.Бальцер, С.П.Кийко (зав.). на сектор також покладалися обов"язки інформування республіканського інформцентру з проблем культури та мистецтва про найбільш значимі події у культурному житті області. Зараз сектор є структурним підрозділом відділу мистецтв, к ерує ним Л.М.Хватікова.
Свого часу, коли розгорталося будівництво приміщення Бібліотеки, виникла думка про спорудження поруч із ним пам"ятника О.М.Горькому.
За втілення ідеї взявся місцевий скульптор Владлен Дубинін. В 1980 р. вінзапропонував ескіз. За авторським задумом, ОМГорький зображався за віком, що відповідав його першому перебуванню у нашому краї (1891 р.), сидячим на кам"яній брилі з повернутою головою вправо та задумливим поглядом у далечінь. Два тижні стояв ескіз для огляду спеціалістами, жителями міста, зберіглася фотографія цього факту. На рідкість, без принципових зауважень, задум був схвалений. Подобався він і нам - горьківцям. Здавалося, - мрія збулася… Проте саме у цей час вийшла постанова союзного уряду про тимчасово заборону спорудження монументів. Так був "похований" чудовий задум і, мабудь, незавжди.
Говорячи про Бібліотеку, не можна обійтися без характеристики її чит ачів, різних за віком, освітою, але об"єднаних бажання постійно спілкуватися з книгою. Треба сказати, що з кожним роком кількість читачів неухильно зростає. Так, якщо на 01.01.95 р. вона становила більше 51 тисячі, то на 1 січня 1998 р. - майже 54 тисячі. (29) У середньому щоденно Бібліотеку відвідує до 1000 користувачів.
Бібліотекарі намагаються якомога повніше задовольнити різноманітні читацькі запити. Якщо книги немає у нашому фонді, - виписують її через відділ МБА із інших великих бібліотек України, або й Росії. Про це свого часу турбувалася завідуюча цим відділом С.І.Артамонова, а зараз - нинішня завідуюча Л.І.Колодко.
За десятиліття діяльності Бібліотеки її читачами були (а деякі і продовжують бути ними) член - кореспондент Академії Наук України Ю.А.Шельте, Герої Радянського Союзу Б.Д.Номінас, Г.В.Коваленко, Герої Соціалістичної Праці Л.Д.Юпко, Г.Помьятун, Л.Т.Кінебас, кандидат технічних наук І.А.Грикіт, раціоналізатори та винахідники Д.Яіцький, І.Веретельник, Л.Гром, заступник голови облдержадміністрації В.І.Воловик, письменник П.П.Ребро, М.Р.Ласкова, краєзнавець В.Г.Фоменко, кандидат педагогічних наук І.В.Пуха та багато інших відомих і шановних людей.
Бібліотечні працівники пишаються кращими представниками читацького корпусу і роблять максимум можливого для задоволення їхніх запитів на книги.
Є ще одна благородна грань діяльності Бібліотеки - прилучення читачів до світу прекрасного - музики, живопису, театру, самодіяльного мистецства, а також сприяння відродженню національної культури. З цим Бібліотека успішно справляється завдяки ініціативі та творчій праці бібліотекарів відділів мистецтв, абонементу, читальних залів. Особлива ж роль тут належить колективові відділу мистецтв: виставки творів художників, виробів народних умільців, книжкові виставки за різними видами і жанрами мистецтв, вечори-зустрічі з акторами, музикантами і співаками - то вже стало своєрідним іміджем цього відділу.
Ще про одну сторону діяльності Бібліотеки - її внесок у розробку теорії бібліотечно-бібліографічної роботи. В 1959 і 1960 рр. А.І.Бальцер виступав на Всесоюзних нарадах з питань теорії бібліографії, зокрема, інформаційної та краєзнавчої бібліографії. Він також ділився відповідним досвідом роботи та своїми професійними міркуваннями у виданнях, які друкувалися у Москві та Україні. (30)
У різні роки на базі нашої Бібліотеки проводилися республіканські семінари-практикуми, наради, науково-практичні конференції за участю представників Міністрерства культури України, колег з України, Росії, Біларусії, Молдавії, зарубіжних гостей. Найбільш значимі: семінар-практикум "Завдання обласних універсальних наукових бібліотек по поліпшенню формування та використання книжкових фондів регіону" - для заступників директорів і завідуючих відділами комплектування ОУНБ (липень 1984 р.), науково-практична конференція "Сучасний читач і бібліотека" - для заступників директорів УОНБ (вересень 1990 р.), нарада директорів державних наукових бібліотек України "збереження гуманістичної місії бібліотек в умовах ринку" (травень 1993 р.)
Проведення таких заходів на базі нашої Бібліотеки свідчи ть про високу оцінку діяльності запорізької УОНБ, про її чималий практичний досвід, який рекомендований Міністерством культури для використання іншими бібліотеками України.
Активну участь у житті колективу Бібліотеки завжди брав профком профспілкової організації працівників закладу. Спільно з дирекцією домогалися поліпшення житлових умов. Не один десяток працівників одержали упорядковане житло або місце у гуртожитку.
Щорічно члени профспілки одержували путівки до санаторіїв. Будинків відпочинку, а діти - у піонерські табори, любителі мандрів відправлялися у турпоходи, і кожен раз профспілка надавала матеріальну допомогу. Вечори вшанування ветеранів війни і праці, посвячення молодих спеціалістів у працівники Бібліотеки, новорічні й інші концерти за участю членів колективу - то ще одна грань діяльності профкому. 
У різний час керували МК (ПК) профспілкової організації Г.П.Лях, О.В.Пасицька, Л.О.Беляєва, Л.І.Смиченко, Ф.О.Писецька, К.М.Ряба, О.А.Савкіна та ін.
Говорячи про минуле Бібліотеки, неможливо не згадати працівниць допоміжних профечій, тих , хто своєю скромною працею забезпечував чистоту та затишок. Зберігає пам"ять чудові рози, причудливі квіти, високорості пальми, та філодендрони у старому приміщенні по вулиці Спортивній, 14. Цю чарівність дарували технічки: Є.І.Рубель, Н.Т.Ступак, В.Д.Віртанен, А.М.Рожкова, О.Х.Маслова, М.Р.Шевченко, О.О.Чорноброва та інші.
Із усіх завідуючих господарським відділом (нині - матеріально- технічного постачання), а їх було дуже багато, добрі слова можна сказати про С.Г.Хижняка, Л.Г.Ігнатюка, А.С.Бондаренка. Це були люди віддані справі, чуйні до потреб Бібліотеки, працювали чинно й самовідданно. Останнім часом успішно вирішує господарські справи МТЛитвинов, продовжуючи хороші традиції своїх попередників, хоч у скрутних економічних усовах господарювати стало неймовірно важко.
Нас тішать стрункі ялинки біля Бібліотеки, розкішні берези та декоративні чагарники, а все це - завдяки турботам А.С.Бондаренка.
Не можна забути доброзичливого М.Г.Годлевського - безаварійного водія, який заслужив працею повагу колективу.
Працівники заховлювалися "золотим" руками Івана Матвійовича Лопащенка. Скільки тисяч книг він повернув "до життя" за більш як 16 років роботи палітурником! Урятовані книги, добротні коробочки для картотек, альбоми - папки - справа його роботящих рук. Хай живе про нього одбра пам"ять!
З першого погляду непомірна праця інспектора з питань кадрів, проте ніхто із працівників не обходився без допомоги доброзичливого та уважного В.В.Никитіна. Зараз цю роботу продовжує Л.І.Свірська.
Хороші були наші нічні сторожі - Р.І.Ібрагімов, М.П.Альохін, О.В.Сидоренко, гардеробниці - А.М.Рожкова, Е.І.Лотова. На закінчення деякі подробиці про Алісу Максимівну Рожкову, яка різні роки працювала і прибиральницею і сторожем, і гардеробницею. Працелюбна, чуйна на прохання допомогти. Не дивлячись на вік, - рухлива, енергійна. Співпрацівниці - по-доброму, за очі, називали її "Максимкою". Одного разу вона горою стала на захист честі працівниць. Якось читач спитав її: "Ваша бібліотека - публічна?". І тут прозвучала відсіч: "Що, Ви! Наші співпрацівниці всі порядні жінки!".
Хочеться відзначити ще одну чудову грань життя колективу - уміння не тільки добре працювати, але і організовувати святкування пам"ятних дат, ювілеїв. Скільки вигадок, доброти, дружнього гумору вкладали бібліотекарі, щоб свято вийшло яскравим, пам"тним. Неодмінними призвідницями цих свят були: Т.С.Сукманова, Л.Ф.Ізюмова, Л.І.Смиченко, С.І.Артамонова, Л.І.Колодко, Ф.О.Писецька, К.Я.Протасова, Н.А.Шпак, М.А.Шеленберг, О.Шапиро, В.І.Жук, Л.О.Мажара та ін.
Кожний вносив свою частку таланту та сердця, від чого на душі ставало радісно, святково. Скільки було цікавих конкурсів між відділами за кращу п резентацію свята! Все це допомогало веселитися та успішно працювати.
В 1987 р. за досягнуті успіхи у змаганні на честь 70-річчя Жовтня Бібліотеку нагороджено Почесною грамотою ЦК КПРС, ради Міністрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ. Такими ж Грамотами нагороджені співпрацівниці Л.О.Мажара, К.Я.Протасова, Г.П.Ратникова.
Під час святкування 70-ої річниці Жовтневої революції виникла ідея - звернутися з листом до колег, яким працювати у Бібліотеці в 2017 році - році 100-річчя Жовтневої революції. У листі коротко розповіли про своє життя, досягнення, проблеми, побажали їм нових звершень. Лист повинен був зберігатися у бібліотечному музеї, який тоді існував тільки у мріях. Але хто міг тоді подумати, що трапиться таким несподіваний зигзаг в історії Радянського Союзу! То ж наш лист до колег майбуття втратив свій сенс. 
В 1994 р. за ініціативи адміністрації, підтриманої профспілкою, проводився загальнобібліотечний конкурс "Кращій відділ року", "Кращий бібліотекар року", "Приз читацьких симпатій". За даними анкетного опитування, аналізу читацьких відгуків та оцінок, переможцем конкурсу "Кращий відділ 1994 року" визначено відділ сільськогосподарської та природничонаукової та медичної літератури (зав.відділом - Г.П.Ратникова). Кращим бібліотекарем 1994 року стала С.В.Семенець, провідний спеціаліст відділу читальних залів. Особистий приз - "Приз читацьких симпатій" - одержала О.А.Савкіна (зав.відділом мистецтв).
Зараз (1994 р.) перед колективом відкривається нова сторінка діяльності - комп"ютерізація бібліотечно-бібліографічних процесів, у першу чергу, довідково-бібліографічного обслуговування, міжбібліотечного абонемену, обліку та контролю. Придбано 12 комп"ютерів, розробляється програмне забезпечення їх.
Створення комп"ютерно-інформаціних та управлінських структур Бібліотеки і розробку технічного завдання на його проектування здійсюватиме МР "Лептон". Цю дільниці очолює - заступник директора у наукової роботи Л.Ф.Ізюмова.
З метою компьютерного забезпечення закладу в 1993 р. було створено сектор автоматизації та механізації бібліотечно-бібліографічних процесів, провідний спеціаліст якого О.Хватиков провів цикл занять з вивчення працівниками Бібліотеки основ комп"ютерної грамотності. Подальша робота припинилася із-за відсутності фінансування.
Для оперативного вирішення проблем, пов"язаних з передачею документів на далекі відстані, використовується факс, придбаний, між іншим, за гроші, які дарували Бібліотеці на 90-річному ювілеї.
У приміщенні Бібліотеки створені для читачів зручності у користуванні аудіовізуальною, звуковідтворюючою та звукозаписуючою апаратурою, мікрофоном для читання мікрофільмованих видань.
23 грудня 1994 р. горьківці в урочистій обстановці відзначили 90-ліття своєї Бібліотеки (святкування перенесли з січня 1995 р. на грудень 1994 р., з виробничих обставин).
Лекційний зал не міг прийняти всіх учасників, всюди схвильовані, радісні обличчя працівників, ветеранів і гостей. Колектив і ветеранів - пенсіонерів прийшли вітати заступник голови облвиконкому В.Малев, голова Жовтневого райвиконкому І.І.Наливайко, начальник обласного управління культури В.І.Чугуєнко, його заступник Я.В.Греськів, голова правління обласної організації Спілки письменників України ПП.РЕбро, письменники М.ласков, В.чубенко, представники обласних театрів та філармонії, творчих спілок, ВО автоЗАЗу, бібліотек міста та читачі.
Директор Бібліотеки приймала поздоровлення, вітальні адреси квіти та подарунки: грошові перекази, меблі, картини, люстри, керамічні вироби та багато іншого.
На товариській вечері проголошувалися тости, виступали артисти, самодіяльні художні-колективи. Ветеранам вручили грошові премії.
Виступаючі високо оцінили заслуги старійшого культосвітнього закладу області у відрожєенні національної культури, сприянні науці та виробництву, у естетичному та патріотичному вихованні читачів, розбудові незалежної України.
Свій ювілей колектив зустрічає у значно оновленому складі. Частина ветеранів пішла на заслужений відпочинок, а розпочате, разом з ветеранами, які залишилися ще працювати, продовжує молодь під керівництвом директора І.П.Степаненко та її заступників Л.Ф. Ізюмової, Н.А.Купреєвої. серед тих хто, недивлячись на пенсійний вік, продовжує працювати - М.С.Бабенко, Н.Ф.Бубнова, Т.І.Линьова, М.Т.Литвинов, С.В.Пономарьова, Л.Й.Соколова, Л.В.Закарлюка, Т.С.Сукманова.
Радісно, весело пройшло свято Бібліотеки, а попереду колектив чакають нові рубежі, нові турботи, тривоги та радощі!
Наближається пам"ятна дата у житті нашого покоління - 50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні над фашистськими загарбниками.
У колективі багато років працювали (а дехто ще продовжує працювати) ті, хто, не шкодуючи себе, воював з ворогом на фронтах. Це: А.Ф.Бальцер, М.К.Бей, Р.У.Ібрагімов, Л.І.Гнатик, І.І.Кокайло, К.Ф.Кулик, Н.Т.Литвинов, І.М.Лопащенко, Г.С.Рябошапка, Л.М.Сокуліна, Н.А.Слободченко, І.І.Юрченко.
Довгий час у Бібліотеці працювали ті (на жаль багато із них уже пійшли із життя0, хто у важці роки війни трудився, не покладаючи рук, у народному господарст ві, допомагаючи всім необхідним для розгрому ворога. Це: І.Г.Бальцер, К.В.Богуславська, М.Ф.Гришко, С.І.Дайман, К.М.Кисельова, С.Б.Лазько, Л.Г.Левіна, Т.І.Линьова, І.Г.Серебренникова, О.О.Сидоренко, Е.І.Лотова, Н.А.Манько, К.П.Остапенко, О.Д.Флешлер, Г.І.Черненко, О.О.Чорноброва, М.А.Шеленберг. Два члени колективу (М.С.Бабенко, Є.І.Рубель) були силоміць вивезені до Німеччини, де пізнали жах фашистських концтаборів та підневільної праці.
Честь і слава творцям Перемоги, тим, хто відстояв свободу та незалежність Вітчизни!
***
Гортаючи сторінки 90-річної історії Бібліотеки, ми стали свідками, як з маленького вогника культури зросла велика Бібліотека України. На шляху становлення бути радісні та сумні події, злети і падіння. Але колектив однодумців-книгодарів на кожному етапі знаходив у себе сили долати виникаючі труднощі і вихлдити із них на нові, більш високі рубежі.
Навіть сьогодні (1995 р.), коли економічне становище країни стає все гіршим, коли після розпаду Радянського Союзу зруйновано багато надбань і духовних цінностей, у тому числі стару систему комплектування бібліотек обов"язковим союзним примірником друку, коли держава не може забезпечити елементарні потреби Бібліотеки, коли навіть заробітну платню (до речі, найнижчу серед державних закладів) затримують, коли ціни на книги, періодику, харчування та комунальні послуги непомірно зростають, колектив переживає величезні матеріальні та моральні труднощі.
По-різному реагують на ситуацію, що виникла, члени колективу. Одні шукають місця, де зможуть заробити більше, інші навіть подаються у ближнє, а то й далеке зарубіжжя. Проте стійка кагорта патріотів-бібліотекарів під керівництвом ІПСтепаненко шукає шляхів виходу із срутного економічного становища, мужньо долають негаразди і продовжують слугувати запорізькій спільної, допомагаючи їй переборювати негативні явища.
Так побажаємо ж горьківцям, тим, хто не залишає Бібліотечний корабель, її мужній керманичці Інні Павловні Степаненко вистояти, подолати труднощі, вийти на світлий, радісний життєвий шлях. Пам"ятайте, що ветерани-горьківці у ці нерадісні дні з Вами!
У добру путь, Бібліотеко!
У добру путь, її чудовий колективе! 
Березень 1997 р.