Довідник на часі

Писати про довідник "Вулиці Запоріжжя – дзеркало історії" дуже відповідально і необхідно. Відповідально – бо такий довідник виходить вперше в нашому краї і хочеться бути на рівні вимог до нього. Необхідно – бо зібрані матеріали допомагають поринути в минувшину Запоріжжя через звичний і знайомий книжковий світ, в якому більшість читачів перебуває все своє життя.
Серед багатьох книг, довідників, покажчиків, бібліографій, присвяченних нашому рідному місту, даний посібник займає особливе місце. Через назви вулиць і майданів, провулків і проспектів Запоріжжя із сторінок довідника звертається до нас своєю історією – старою і новою, віддаленою від сучасників століттями чи тією, що створюється майже на наших очах. Історія міста відслідковується авторами в назвах вулиць на честь людей, які жили серед нас і пішли за вічну межу, залишивши по собі добру пам'ять. І ми ще може й не звикли до того, що ця особливість буде завжди присутня у назві вулиць рідного міста. Саме таке відбувається з вулицею Лобановського та майданом Поляка.
Уважному та доскіпливому читачу назви вулиць розповідають багато, бо саме в них закарбована історія міста, краю, держави. Коли йдеш вулицями старої частини міста Запоріжжя мимоволі, навіть не помічаючи цього, відчуваєш причетність до тих подій, які розгорталися на вулицях і площах Старого Олександрівська у минулі часи. В Жовтневому районі Запоріжжя ще збереглися назви тих старих, дореволюційних вулиць – Тургенєва, Гоголя, площа Пушкіна. По них ходили ще наші діди та прадіди, ходимо ми та будуть ходити, сподіваємося, наші правнуки. У думках бачимо на вулицях міста наших близьких і родичів, що наче зійшли зі старовинних фотографій, які ще десь збереглися у сімейних альбомах.
Революційні події та встановлення радянської влади теж залишили свої сліди у найменуванні вулиць міста: Мінаєва, Тополіна, Васильєва, Дроб'язка, Анголенка та інших діячів робітничого та революційного рухів. Зараз уточнюються та змінюються акценти нашої історії поглиблюється розуміння її, але, думаю, що назви вулиць іменами на честь людей, які пов'язані з історією нашого міста, треба зберегти. Бо ні замовчувати, ні викидати її з минулого не потрібно. Це вже робилося дуже часто в нашій історії і завжди мало негативні наслідки.
А ось стосовно назв вулиць іменами людей, доля яких не пов'язана з історією нашого краю, то їх безперечно треба переписати. Особливо тих осіб, хто у 20-х роках знищив нашу державність або започаткував у нашій країні червоний терор та у сумному 1937 році заганяв жителів краю у ГУЛАГи – таких імен топоніміка Запоріжжя не повинна зберігати.
Коли уважно читаєш "Довідник і короткі бібліографічні списки про вулиці, провулки, проспекти, бульвари та майданів міста" бачиш, що міська влада досить поверхово відносилася до такої важливої ділянки своєї роботи, як найменування вулиць. Значна частина їх носить досить формальні, незрозумілі назви, серед них можна просто заплутатися. З іншого боку, зовсім відсутні назви вулиць на ім'я людей, які прославили Запоріжжя у світі, а саме: Махна, Григоренка, Донцова. Дуже добре, що є вулиці Пушкіна, Лермонтова, Єсеніна, М. Рильського, але ж немає у нас вулиць В. Стуса, М. Хвильового, О. Гончара, В. Симоненка,
М. Куліша, які багато зробили для розвитку української культури та духовності. Проте, ці критичні зауваження власне, не відносяться до "Довідника ...". Може саме його вихід у світ допоможе розібратися нам всім з назвами вулиць, заохотить читачів самостійно вивчати топоніміку міста, а для цього в розпорядженні бажаючих буде велика бібліографія, яка подається досить широко після більшості статей.
І це головне, що зробив колектив Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Горького, створюючи "Довідник" і відправляючи його у безмежне море читацьких уподобань.

В. І. Шевченко, краєзнавець

 
назад