Ч

ЧАВУННА – з
ЧАЙКІНОЇ – (див. Лізи Чайкіної) – з
ЧАЙКОВСЬКОГО – ш

Чайковський Петро Ілліч (1840-1893) – російський композитор, член-кореспондент Академії красних мистецтв Франції (1892), доктор музики Кембріджського університету. Музична спадщина Чайковського – одна з вершин світового мистецтва. Чайковський – один з найвидатніших симфоністів, він зробив величезний внесок і у розвиток оперного мистецтва, здійснив реформу хореографічного жанру. Автор 104 романсів, опер "Євгеній Онєгін", "Пікова дама", балетів "Лебедине озеро", "Спляча красуня", "Лускунчик", 6 симфоній та ін. З 1864 р. і до кінця життя періодично жив в Україні, написав понад 30 творів на українську тематику.

* * *
1616. Никитина Л. Д. П. И. Чайковский // Никитина Л. Д. История русской музыки. – М., 2000. – С. 107-134.
1617. Димченко С. Чайковский – диригент [укр. оркестрів]// Музика. – 2005. - №1-2. – С. 28-29.
1618. Пазин М. Таинственная смерть композитора // Киев. ведомости. – 1999. – 2 февр.
1619. Якубов М. Что мы знаем о Чайковском // Семья и шк. – 1998. - №1. – С. 36-41.

Див. також №41, С.1482; №80, С.443-449; №714, С.242-243.

ЧАПАЄВА – ж, к

Чапаєв Василь Іванович (1887-1919) – герой громадянської війни.

* * *
1620. Чапаев не тонул в реке…// Загадки и тайны истории. – М., 1999. – С. 268-272.
1621. Беляев А. Тайны Василия Ивановича: Жизнь народного Чапаева полна загадок…// Независимая газ. – 2002. – 8 февр.
1622. Дмитрук М. Гибель Чапаева в кино и в действительности // Чудеса и приключения. – 2002. - №5. – С. 44-47.
1623. Козлова Т. Неизвестный Чапаев: Совсем несмешные истории из жизни Василия Ивановича, Анки и Петьки // Посредник. – 2000. – 30 окт. – С. 33.
1624. Воробьев Б. Чапаев был выдан белым! [Подлинные – портрет и причина гибели леген. героя гражд. войны]// Чудеса и приключения. – 1999. - №1. – С. 22-24.
1625. Данилов А. Впереди, на лихом коне // Ветеран. – 1997. - №5.

Див. також №714, С.245.

ЧАРІВНА – ш
ЧЕКІСТІВ – ж

Час започаткування – злам ХІХ-ХХ ст. Розташована в старій частині міста. Одна з центральних вулиць, пролягає від прибережної магістралі, перетинає вулиці Кірова, Артема, проспект Леніна, вул. Дзержинського, Гоголя, Жуковського. На вулиці Чекістів (цю назву вулиця отримала у 1928 р., до цього вона найменувалася Троїцькою, пізніше Троцького) крім житлової забудови, розміщено ряд історико-архітектурних пам'яток громадського, адміністративного призначення. Тут в одному з будинків у 1917-1919 рр. перебував Нестор Махно.

Див. також №1755.

ЧЕЛЮСКІНЦІВ – о
ЧЕЛЯБІНСЬКА – ш
ЧЕРВОНА – ш
ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР – л
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА – ш
ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКА – ж

Вулиця названа у 1928 р. на честь першого Олександрівського червоногвардійського загону під керівництвом Анголенка

ЧЕРВОНОГІРСЬКА – ш

1626. О наименовании улиц в Заводском районе и переименовании улицы в Шевченковском районе: [Ул. Новокузнецкую на бывшем пос. "ДД" переименовать на ул. Красногорскую]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 14 дек. 1984 г. №379.

ЧЕРВОНОГРАДСЬКА – ш
ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКА – к
ЧЕРВОНОЇ КІННОТИ – л
ЧЕРВОНОКОЗАЧА – ж
ЧЕРВОНОПОЛЯНСЬКА – з

1627. Про найменування вулиць новобудов на Зеленому Яру та на проїзді Широкому: [Вул. Червонополянська]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 21 груд. 1960 р. №642 (протокол №24) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.909, арк.87.

ЧЕРВОНОПРАПОРНА – ш
ЧЕРЕПАШКОВИЙ ПРОВ. – з
ЧЕРЕПИЧНА – ш
ЧЕРЕПОВЕЦЬКА – л
ЧЕРКАСЬКИЙ ПРОВ. – л
ЧЕРНИШЕВСЬКОГО – к

Чернишевський Микола Гаврилович (1828-1889) – російський революціонер-демократ, філософ-матеріаліст, соціаліст-утопіст, економіст, письменник, літературний критик. Художні твори Чернишевського написані в основному в ув'язненні – романи "Що робити?" (1862-1863), "Пролог" (1867-1869).

* * *
1628. Михалева Т. "Я хорошо служил Родине и имею право на признательность ее"// Нар. образование. – 1991. - №2. – С. 171-175.
1629. Каплан И. Е. Учитель Саратовской гимназии // Сов. педагогика. – 1988. - №11. – С. 105-109.
1630. Грацинский П. С. Политические и правовые взгляды Н. Г. Чернышевского // Изв. вузов. Правоведение. – 1978. - №5. – С. 15-25.
1631. Плеханов А. Создатель революционно-демократичской педагогики // Дошк. воспитание. – 1978. - №7. – С. 64-68.

Див. також №714, С.278-279.

ЧЕРНІВЕЦЬКА – з

1632. О наименовании и переименовании улиц города Запорожье: [Переименовать 2-ю ул. Волжскую на пос. Запорожье – Левое на ул. Черновицкую]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 6 июня 1963 г. (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.1058, арк.72.

ЧЕРНІГІВСЬКА – ш
ЧЕРНЯХОВСЬКОГО – л

Черняховський Іван Данилович (1906-1945) – радянський військовий діяч, генерал армії (1944), двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1944), родом з України. Під час Великої Вітчизняної війни командувач танкового корпуса (1942-1944), пізніше 60-ї армії, з 1944 – 3-го Білоруського фронту; учасник Курської битви, форсування Десни і Дніпра, Київської, Проскурівсько-Чернівецької, Білоруської, Вільнюської та ін. операцій. Загинув у бою під Кенігсбергом.

* * *
1633. Ильин С. Полководец [И. Д. Черняховский]// Позиция. – 2006. – 27 апр. (№17). – С. 20. – (Имена на карте города).
1634. Рожнятовська О. А. Осколком обірване життя: ( До 100-річчя від дня народження І. Д. Черняховського)// Календар знаменних і пам'ятних дат. – ІІ квартал 2006. – К., 2006. – С. 93-98.
1635. Филь А. Украинский ганнибал // Зеркало недели. – 2005. - №17.
1636. Филь О. М. І. Д. Черняховский у роки Великої Вітчизняної війни // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Історія. – 2003. - №68-70. – С. 30-33.
1637. Зятьев С. Полководець // Уряд. кур'єр. – 1996. – 29 черв.
1638. Шарипов А. Степень риска // Красная звезда. – 1989. – 6 мая.

Див. також №41, С.1490-1491; №714, С.296; №915, С.729; №1791.

ЧЕХОВА – ш

* * *
1639. Чехов [А. П.] сегодня и вчера // Л-ра. – 2007. - №8. – С. 2-48.
1640. Гольдман И. Две свечи: (Болезнь и смерть Чехова) // Юность. – 2006. - №3. – С. 100-109.
1641. Поліщук Я. Україна Антона Чехова // Дивослово. – 2005. - №8. – С. 69-72.
1642. Теплинський М. Перечитывая [А. П.] Чехова…: [О жизни и творчестве] // Радуга. – 2004. - №5-6. – С. 140-158.
1643. Шахова Н. Антон Павлович Чехов // Заруб. л-ра. – 2003. - №43. – С. 4-13.

Див. також №41, С.1492; №714, С.303-304.

ЧИСТИЙ ПРОВ. – ш

1644. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін. р-ні, який проходить між вул. Карпенка – Карого і кварталом №60, надати назву пров. Чистий] : Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп.
1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.

ЧИТИНСЬКА – ш

1645. Про найменування вулиць новобудов на Зеленому Яру та на проїзді Широкому: [Вул. Читинська]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 21 груд. 1960 р. №642 (протокол №24) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.909, арк.87.

ЧИЧЕРІНА – л

Чичерін Георгій Васильович (1872-1936) – радянський державний діяч, дипломат, нарком закордонних справ РСФСР, СРСР (1918-1930).

* * *
1646. Соколов В. В. Нарком Г. В. Чичерин // Исторические портреты. – М., 1993. – С. 177-197.
1647. Мудров А. Дипломат русской революции // Большая игра. – 2003. - №5. – С. 58-61.
1648. Соколов В. В. Патриот земли русской // Сов. Россия. – 2002. – 23 нояб.
1649. Белевич Е. В. , Соколов В. В. Наркоминдел Георгий Чичерин // Междунар. жизнь. – 1991. - №2. – С. 100-109.

Див. також №714, С.324

ЧКАЛОВА – к

Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) – радянський льотчик, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936); розробив ряд нових фігур вищого пілотажу, в 1937 р. (разом з Г. П. Байдуковим та О. В. Бєляковим) здійснив перший безпосадковий переліт з Москви через Північний полюс до Портланда (США); загинув під час випробування нового типу літака.

* * *
1650. Кухар Л. А. Витязь неба: (До 100-річчя від дня народження В. П. Чкалова)// Календар знаменних і пам'ятних дат: 2004, І кв. – К., 2003. – С. 44-50.
1651. Головин П. Вся жизнь – полет // Авиация и космонавтика. – 1984. - №2. – С. 12-13.
1652. Пинчук В. Богатырь земли советской // Авиация и космонавтика. – 1984. - №1. – С. 16-17.
1653. Рябчиков Е. Рожденный летать // Огонек. – 1984. - №6. – С. 20-22.

Див. також №41, С.1497; №714, С.329; №915, С.739

ЧОВНОВА – з
ЧОНГАРСЬКА – з
ЧОРНОЗЕМНА – ш

1654. О наименовании и переименовании улиц в городе: [Среднюю двухстороннюю улицу на бывшем пос. Кринички, проходящую с вост. стороны на запад поселка, наименовать ул. Черноземной]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.

ЧОРНОМОРСЬКА – к
ЧОТИРНАДЦЯТОГО ЖОВТНЯ – х

Вулиця названа на честь визволення Запоріжжя від німецько – фашистських загарбників.14 жовтня 1943 р. ворога було вибито з головної лівобережної частини міста.

* * *
1655. О наименовании улиц в Ленинском районе: [Улицу в Хортиц. жилмассиве, проходящую от путепровода до ул. Новгородской вдоль ж. д. между кварталами 15-20а, 20-21, 18-19, наименовать ул. 14 Октября]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 30 сент. 1983 г. №332 (протокол №12) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.771, арк.54-55.

ЧУБАНОВА – к Чубанов
ЧУБАРЯ – о

Чубар Влас Якович (1891-1939) - радянський політичний і громадський діяч; уродженець Запорізької області (Пологівський р-н); голова Ради Народних Комісарів УРСР (1923-1934), учасник проекту спорудження запорізького індустріального комплексу; один з виконавців сталінської політики в Україні, нарком фінансів СРСР (1937), незабаром заарештований і розстріляний.

* * *
1656. Кольяк Т. Н. Влас Яковлевич Чубарь.- К.: Политиздат Украины, 1981.- 268с.
1657. Наш земляк Влас Якович Чубар // Життя і серце.- Запоріжжя, 1971.- С.[15-20].
1658. Дробужев В., Думова Н. У більшовицькому підпіллі // В буремні роки.- К., 1967.- С.121-127.
1659. Манько М. І знову забутий? // Запоріз. правда.- 2001.- 22 лют.- С.3.
1660. Яким він був // Пологов. вісті.- 2001.- 21 лют.- С.3.
1661. По инициативе трудящихся г. Запорожье новые улицы города названы им. Чубаря В. Я. и Яценко Н. Л. // Рабочая газ.- 1967.- 8июня.

Див. також №41, С.1500; №714, С.345-346; №1766, С.55-61; №1768; №1817.

ЧУГУЇВСЬКИЙ ПРОВ. – ш
ЧУДОВА – з
ЧУЙКОВА – (див. Маршала Чуйкова) – л
ЧУЙСЬКИЙ ПРОВ. – л
ЧУКОТСЬКИЙ ПРОВ. – ш
ЧУМАЧЕНКА – к

Чумаченко Віктор Іванович (1924-1944) - Герой Радянського Союзу (1944), сержант, командир відділення роти автоматчиків 610-го стрілецького полку (203-я стрілецька дивізія, 12-а армія, 3-й Український фронт) в числі перших переправився через Дніпро 25 жовтня 1943 р. у с-ща Новий Кічкас (нині у межах м. Запоріжжя). Загинув у бою 27 жовтня 1944 р. Похований у м. Запоріжжя.

* * *
1662. Имени героя: [Об ул. Чумаченко и ее благоустройстве] // Индустр. Запорожье.- 1986.- 27 февр.

Див. також №915, С.744