Т. Паливода,

провідний методист з бібліотечної справи

відділу культури і туризму

Запорізької райдержадміністрації

РОДИННА СПРАВА: СІМЕЙНІ ДИНАСТІЇ В БІБЛІОТЕКАХ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ

Уявлення про професію, про її престижність, професійне самовизначення все це формується насамперед у сім'ї. Звичайно, у цьому відіграють чималу роль і ровесники, і друзі, і школа. Але роль сім'ї - особлива. Саме від батька, матері, рідних часто і починається наше уявлення про ту чи іншу професію.

У сім'ях де батьки люблять свою роботу, підростаючим поколінням дуже часто престижними вважаються їхні професії. В цьому можна пересвідчитися на прикладі сімейних династій в бібліотечній справі, які стали хорошим прикладом вірності своїй мрії і професії. В Запорізькому районі їх чимало.

Тодорова Галина Іванівна пропрацювала в Біленьківський сільській бібліотеці понад 33 роки і в 2002 році вийшла на пенсію, але й по сьогоднішній день користується повагою серед односельців, є активним читачем бібліотеки, де завідуючою працює її донька. За багаторічну сумлінну працю Г.І. Тодорова відзначалася почесними грамотами районного відділу культури та обласного управління культури, нагороджена медаллю "Ветеран праці", неодноразово ставала переможцем Всесоюзних оглядів - конкурсів бібліотек, в 1983 році очолюваній нею бібліотеці було присвоєне почесне звання культурно-освітньої установи відмінної роботи. Та найвищою нагородою для себе Галина Іванівна вважає подяку читачів.

Її донька, Дяченко Людмила Григорівна, завжди прагнула бути схожою на свою маму, тому, ще навчаючись у школі, допомагала їй в бібліотеці. А після закінчення десятирічки, Людмила, не вагаючись, поступила на заочне відділення Харківського державного інституту культури за спеціальністю бібліотекознавство та бібліографія. Згодом стала працювати в рідному селі Біленькому бібліотекарем. Мама - перша наставниця дочки, допомагала і словом, і ділом. Ця наука не минула даром. Вже понад 32 роки Людмила Григорівна працює в Біленьківській сільській бібліотеці. Її заслуги, професійна майстерність неодноразово вшановувалися нагороджена почесними грамотами районного відділу культури; звання "Кращий по професії" отримала за підсумками роботи в 1989 році і того ж року, посівши перше місце в соцзмаганні серед бібліотечних закладів району, отримала почесну грамоту виконавчого комітету Запорізької районної ради.

Декому здається, що працювати в бібліотеці і видавати книжки - "нудна робота", але, поспілкувавшись з Токар Ганною Василівною, розумієш: професія бібліотекаря - почесна та цікава. Ганна Василівна присвятила бібліотечній справі 35 років. За плідну працю була нагороджена десятьма почесними грамотами районного відділу культури, а в 1981 році Н-Петрівській бібліотеці присвоєне почесне звання культурно-освітньої установи відмінної роботи. Згодом, за успішне проведення Республіканського огляду діяльності культурно — освітніх установ по пропаганді досягнень науки і техніки була відзначена почесною грамотою Міністерства сільського господарства УРСР. Токар Г.В. плідно співпрацювала із газетами "Зоря Рахівщини", "Соціалістична культура", "Культура і життя". Всю свою любов до справи і професійне вміння Ганна Василівна передала дочці Сірмої Галині Олексіївні, яка вже 5 років завідує бібліотекою. Саме тут розкрилися її організаторські здібності, музичний і артистичний хист. В бібліотеці Галина Олексіївна організувала колектив художньої самодіяльності "Джерело", стала його активною учасницею, дуже цікаво проводить літературні вечори, Дні відкритих дверей. Старанна праця її відзначена почесними грамотами відділу культури. Галина Олексіївна дбає і про книги, і про ремонти (нещодавно отримала кошти з районного бюджету на капітальний ремонт даху своєї книгозбірні), планує розширити приміщення. І, хоч за плечима вже певний досвід, професійні уміння, навички, але мама, якій виповнилося 70 років, досі залишається другом, порадником.

Немає людей не замінних, але є професії, які стають незамінними для людей. Так сталося і з Гусак Ганною Павлівною, яка пов'язала своє життя з бібліотечною справою і понад 20 років завідувала сільською бібліотекою у с. Мар’ївка. До роботи Ганна Павлівна завжди підходила творчо: одною з найперших в області організувала дитячу недільну школу, вела гурток "Книга і лялька", який неодноразово ставав переможцем районних оглядів, приймала активну участь у художній самодіяльності. Не обходила своєю увагою немічних пенсіонерів, інвалідів — щотижня відвідувала їх на дому, приносила нову літературу. Тому в односельчан, читачів і колег користувалась повагою і авторитетом. За високий професіоналізм, творчий підхід до бібліотечної справи Ганна Павлівна в 1999 році стала лауреатом премії імені А.І.Бальцера Запорізького обласного відділення українського Фонду культури, неодноразово нагороджувалася дипломами, грамотами районного відділу культури і обласного управління культури. Навіть, коли вийшла на пенсію і переїхала до м. Запоріжжя, не змогла бути без улюбленої справи, без читачів: одразу пішла працювати в міську бібліотеку імені М.Кропивницького, де трудиться й донині. Якщо людина захоплена своєю роботою - вона захоплює нею й інших, а особливо власних дітей. Пишаючись своєю мамою, яка залишається для мене взірцем, я вже два роки працюю методистом з бібліотечної справи в районному відділі культури.

Мені б дуже хотілось, щоб в Запорізькому районі сімейні династії з бібліотечної справи стали хорошою традицією.