Л. Двізова,
колишній директор Михайлівської ЦБС

3 ICTOPIЇ МИХАЙЛІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

До Великої Вітчизняної війни Михайлівка мала районну 6i6лioтекy з багатим книжковим фондом i добре обладнаним приміщенням. Під час війни німецькі загарбники спалили приміщення бібліотеки з усім майном. Е жовтні 1943 року селище було визволено від окупантів. Життя на визволеній території поступово входило в колію, i постало питания про організацію бібліотеки для села. Район мав дуже обмежені кошти для закупівлі літератури, та її ніде було й придбати. Був організований збір книг серед населения та закупівля літератури у букіністів. На допомогу бібліотеці iз Москви та Вологди надійшли книги на 2000 крб. На основі цього книжкового фонду в червні 1944 p. i почала працювати бібліотека. Спочатку вона розміщалася на квартирі завідуючої бібліотекою А.В.Михайлової, потім 6i6ліотеці надали однокімнатне приміщення. Оскільки ця кімната потребувала ремонту, бібліотеку було переведено у приміщення комунального будинку МТС. Згодом бібліотека отримала приміщення з 3-х кімнат у будинку райвно, де вона була аж до 1951 року.
3 часом зростав книжковий фонд, кількість читачів, прибавилося ще два працівники, i це приміщення стало тісним для бібліотеки. У зв'язку з цим Михайлівський райвиконком на черговій сесіі поставив питания про будування нового приміщення для книгозбірні, про що й було прийнято відповідне рішення.

Будівництво бібліотеки розпочалося в 1949 році. В 1951 році бібліотека переселилася в нове, добре обладнане приміщення, в якому знаходиться i тепер. На той час завідуючою бібліотекою була Чуланова Г.А., завідуючою читальним залом - Михайлова О. Г., завідуючою абонементом Бурдак П.А., завідуючою пересувним фондом — Ковальчук О.Г. В 1965 році Чуланову Г.А. переводять до обласної наукової бібліотеки, її мїсце заступила Двізова Л.І., а з 1991 року директором бібліотеки стала Cipa Н.М.
В 1978 році була проведена централіція бібліотек Михайлівського району. У районній бібліотеці збільшився штат, з'явилося багато нових посад. Зокрема, організовано відділ обробки i комплектування, завідуючою якого стала Олійник Г. Г., введено посаду методиста, яку зайняв Дибенко В.П., завідуючою біблютекою для дітей стала Фурдак Г.А.

Я в серпні 1965 року була призначена завідуючою Михайлівською районного біблютекою для дорослих. У штаті райбібліотеки було тоді 4 правника: зав. абонементом, зав. читальним залом, методист i завідувачка бібліотекою. Райбібліотека не тільки обслуговувала своїх читачів, а й здійснювала методичне керівництво сільськими закладами (ix було 15). В тi роки ми намагалися відкрити бі6ліотеки навіть у невеликих населених пунктах. Так, у 60-ті роки були відкриті на базі колгоспних бібліотек 3-я Михайлівська (колгосп «Прапор комунгізму», 4-а Михайлівська (колгосп імені Мічуріна), 2-а Тимошевська (колгосп «Росія»), а у селищі Пришиб, у будинку селищної Ради, — дитяча сільська бібліотека. На той час став у нагоді досвід міжколгоспної ради по культурі Миколаївщини: ми також ввели до штату окремих сільських установ додаткові посади, які фінансувалися місцевими колгоспами. Це значно поліпшило організацію бібліотечного обслуговування на виробничих ділянках.

У ті роки у нас непогано було організоване змагання серед біблютекарів району за звання «Бібліотека відмінно роботи», таке звання було присвоено 9 біблютекам. Я навіть розповщала про наш досвід на республіканському ceмінарi. Слід відзначити, що за високі досягнення у роботі в 1970 poцi групу бібліотекарів Михайлівщини нагороджено медаллю «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В.І.Леніна», а у 1981 poці - відзнаками „Ударник десятої п'ятирічки". Саме у ці роки тривалий час у Тимошевській-1 сільській бібліотеці працювала обласна школа передового досвіду роботи з читачами, а в Плодородненській — з організації книжкового фонду.

Основу нашої успішності становили працівники: yci бібліотекарі мали середню фахову ocвіту, великий досвід, відзначалися почуттям високої відповідальності. На той час біблютеки отримували значні асигнування на комплектування бібліотек, щомісяця одержували книги з облбібколектору, мали достатньо коштів на підписку періодичних видань (кожна бібліотека одержувала центральна республіканські, обласні районну газету i журнали для дорослих i дітей). Крім державних коштів, сільські книгозбірні отримували ще i додаткові асигнування на поповнення фонда від місцевих колективних господарств.

Не виділялися кошти тільки на будівництво бібліотек. Коли в 1978 році, під час централізації бібліотечної системи, необхідно було розширити примщення центральної бібліотеки, нам запропонували зробити прибудову до старого будинку, що ми i здійснили. Причому, будівельників наймали через колгоспи з дозволу райвиконкому, a вci ремонти, як усередині, так i зовні, завжди робив комунгосп. Наш будинок школи не виглядав таким запущеним, як зараз.

Свою просвітницьку роботу ЦБ здійснювала у взаємозв'язку із Будинком культури, районним музеем, музичною школою. Разом з керівниками сільгосппідприємств планували i здійснювали інформаційне забезпечення потреб фахівців сільського господарства, цікавими були заочні читацькі конференції на шпальтах районной газети. В області i районі проводилися огляди, естафети культури, під час яких оформляли альбоми про досягнення i справи культпрацівницв району. На сторінках цих альбомів багато цікавих фактів з життя бібліотек нашого району... Нашого життя.