Олександр Федорович Трегубенко народився 14 квітня 1904 р. у м. Новочеркаськ Ростовської області в сім'ї залізничника.

Свою трудову діяльність розпочав у 1919 р. учнем токаря. До 1924 р. працював токарем в залізничних майстернях у м. Ростов на Дону. З 1924 по 1926 рр. О.Ф. Трегубенко - на керівних посадах у комсомольській організації міста. З 1926 по 1928 рр. служив в Радянській Армії. Після демобілізації знову працює на комсомольській роботі. В 1930 р. його направляють на навчання в Дніпропетровський металургійний інститут. 

На початку 30-х років молодого спеціаліста направляють на металургійний комбінат м. Запоріжжя. Перші самостійні кроки молодий інженер робив на будівельному майдані. Разом із будівельниками він брав участь у будівництві корпусу заводу інструментальних сталей (ЗІС), який пізніше перейменували в "Дніпроспецсталь". У жовтні 1932 р. плавильний майстер О.Ф. Трегубенко обрав участь у виплавлені першої сталі на заводі. 

Уміння і здібності молодого спеціаліста були помічені - Олександра Федоровича висувають на посаду заступника начальника сталеплавильного цеху № 2, головним інженером ЗІСа. В 1939 р. завод вийшов зі складу Дніпропетровського промислового комбінату, і О.Ф. Трегубенко став його першим директором. На цій посаді у повній мірі розкрився його організаторський талант, професійні здібності, уміння працювати з людьми. 

У перші дні Великої Вітчизняної війни, під його керівництвом, під обстрілом ворогів дніпросталівці змогли демонтувати і вивезти практично усе заводське обладнання на Схід. Завод та його працівники були евакуйовані до м.Сталінськ (Новокузнецьк). 2 травня 1942 р. створений на новому місці завод "Спецсталь" почав видавати продукцію

В 1945 р. Олександр Федорович з працівниками заводу повернувся до Запоріжжя й очолив роботу по його відродженню. В 1954 р. був побудований фактично новий завод, оснащений новим обладнанням. 

О.Ф. Трегубенка можна назвати людиною із загостреним почуттям нового. У 50-х роках під його керівництвом із-за безпосередньої участі на заводі було застосовано кисень для інтенсифікації процесу виплавки, освоєно (з Інститутом металургії НН СРСР) позапічне вакуумування сталі, що дозволило забезпечити потреби країни у трансформаторному листі. В 1958 р. спільно з ІЕС імені О.Патона у перше в світі розпочалося промислове виробництво сталі способом електрошлакового переплавлення, а через рік - і способом вакуумного дугового переплавлення. В 1962 р. завод подолав понад мільйонну планку по виплавленню сталі.

О.Ф. Трегубенко активно вирішував на заводі і соціальні проблеми: постійно будувалося житло, розвивалося медичне обслуговування , стали до ладу заводський клуб, піонерський табір , дитяча дача, профілакторій на о.Хортиця, бази відпочинку на узбережжі Азовського моря.

За самовіддану працю О.Ф. Трегубенко удостоєний багатьох державних нагород, у т. ч. двох орденів Леніна, двох орденів Трудового Червоного Прапора. Йому присвоєне звання "Лауреат Ленінської премії.''

В 1962 р. Олексій Федорович пішов у вічність, та пам'ять про першого директора свято бережуть у ВАТ "Дніпроспецсталь". В 1982 р. установлено щорічну заводську премію імені О.Ф.Трегубенка, що присуджується найкращим заводчанам за результатами роботи за рік, його ім'ям названо вулицю в м.Запоріжжя, на території заводу установлено пам'ятника. Але найкращим пам'ятником першому директорові є втілення в життя його задумів: підвищення ефективності виробництва, покращення якості запорізької електроспецсталі .